1995 року тривав період її організаційного становлення, й угоди (операції)
з цінними паперами на біржі не відбувалися. Щоправда, 12 грудня 1995 р.
відбулися торги "з голосу", угоди по яких зафіксовані не були. Загалом у
КМФБ 31 засновник, відкрито 9 брокерських контор.
Крім УФБ та КМФБ, організацію вторинної торгівлі облігаціями внутрішньої
державної позики поклала на себе новостворена фондова секція Української
міжбанківської валютної біржі (УМВБ).
Безумовним лідером біржового ринку України є УФБ, яка, враховуючи наявність
27 філій у найбільших містах та обласних центрах України,
Східноукраїнського фондового центру (м. Харків) та Південноукраїнського
центру УФБ (м. Одеса), є найкрупнішим біржовим утворенням України.
Більшість брокерських контор УФБ — це провідні українські банки та
інвестиційні компанії. На нашу думку, активізація процесів створення нових
фондових бірж в Україні є позитивним фактором розвитку вітчизняного ринку
цінних паперів. Питання про те, яка із фондових бірж повинна вважатися в
Україні провідною, має вирішуватись у процесі конкурентної боротьби.
Крім того, слід мати на увазі, що створення фондової біржі — справа досить
складна і вимагає значного не тільки матеріального, але й інтелектуального
потенціалу. Потрібно також враховувати, що найближчим часом навряд чи можна
очікувати бурхливого розвитку в Україні вторинного ринку цінних паперів,
який дозволив би ефективно співіснувати багатьом фондовим біржам.
За умов, що склалися на вітчизняному ринку цінних паперів, біржам для
розвитку такої сфери діяльності, як посередницькі послуги, необхідна
стратегія, яка включає в себе розробку норм регулювання діяльності біржових
посередників. Ця стратегія повинна базуватись на відповідних законодавчих
актах, які враховували б усі реалії українського ринку пінних паперів і
відсутність яких в Україні є суттєвою перешкодою для розвитку біржових
посередників, формування здорової конкуренції між ними і, таким чином, для
розвитку нашого фондового ринку в цілому.
Законодавчого впорядкування потребує й біржова торгівля похідними цінними
паперами — опціонами, ф'ючерсними угодами, варантами тощо. Стандарти
організованого ринку похідних цінних паперів нині повністю поза увагою
чинного законодавства (зокрема, обов'язковість реєстрації похідного цінного
папера в державному реєструвальному органі), що дає можливість біржам
влаштовувати торги на свій власний розсуд і за правилами, що не
відповідають світовим нормам і стандартам.
У 1995 році, згідно з положеннями Концепції функціонування та розвитку
фондового ринку, з метою недопущення його стихійного та хаотичного
розвитку, розпочався процес впорядкування та формування єдиного біржового
простору України. Не виключено, що внаслідок законодавчих змін цілком
можливою стане реалізація продекламованого Концепцією проекту створення
Національної фондової біржі, під егідою якої буде функціонувати єдина
біржова система.
Торгівля цінними паперами може здійснюватись не лише на фондовій біржі, але
й на позабіржовому ринку. Значення позабіржових ринків у різних країнах не
однакове. В одних державах торгівля поза біржею не відіграє істотної ролі,
а в інших навіть заборонена. Водночас у деяких країнах, наприклад у США,
позабіржовий ринок отримав бурхливий розвиток.
Що стосується України, то на вторинному ринку цінних паперів, як і на
первинному, провідні позиції займає позабіржовий обіг. Саме поза за межами
фондових бірж здійснюється реалізація основної частки вперше емітованих
цінних паперів і практично вся вторинна торгівля.
Необхідно зазначити, що крім біржового, принципи організаційно
оформленого ринку мають бути поширені й на позабіржовий сектор ринку.
Всупереч поширеній думці, цивілізований позабіржовий ринок в Україні
донедавна був фактично відсутній, адже угоди, що традиційно вважалися в
Україні позабіржовими, згідно зі світовою практикою належать до так званих
"угод за домовленістю". Позабіржові угоди повинні здійснюватися в рамках
торговельно-інформаційних систем (ТІС), створених торговцями цінними
паперами.
Торговельно-інформащйною системою визнається юридична особа, яка здійснює
діяльність з організації торгівлі на позабіржовому ринку та володіє або
управляє ЕТІМ або іншою системою засобів, що надає можливість обміну
пропозиціями купівлі та продажу цінних паперів. Статус ТІС юридичні особи
набувають після реєстрації в ДКЦПФР.
ТІС створюються для:
забезпечення умов для здійснення купівлі-продажу цінних паперів через
ЕТІМ;
інформування учасників ТІС та їх клієнтів про кон'юнктуру, що склалася на
позабіржовому ринку цінних паперів;
забезпечення швидкого, точного, надійного та достовірного збору, обробки,
розповсюдження та публікації інформації про котирування й операції з
цінними паперами, забезпечення достовірності такої інформації;
забезпечення можливості отримання заінтересованими особами на прийнятних
умовах інформації про котирування та операції з цінними паперами;
запобігання використанню, розповсюдженню або публікації недостовірної чи
шахрайської інформації про котирування та операції з цінними паперами;
захист учасників ТІС та їх клієнтів від можливих зловживань.
Основними завданнями ТІС є:
розробка й запровадження єдиних правил здійснення операцій купівлі-
продажу цінних паперів і вимог до учасників ТІС та осіб, уповноважених
учасниками ТІС на укладення угод;
розробка й запровадження механізму вирішення спірних питань між учасниками
та учасниками і клієнтами;
розробка й здійснення заходів щодо захисту клієнтів і учасників ТІС від
зловживань і правопорушень під час здійснення угод з цінними паперами;
контроль за дотриманням учасниками ТІС вимог законодавства та встановлених
ТІС правил і вимог.
Порядок створення та діяльності таких систем в Україні визначений
Положенням про організаційно оформлені позабіржові торговельно-інформаційні
системи, затвердженим наказом Державної комісії з цінних паперів та
фондового ринку № 328 від 23 грудня 1996 р.
Згідно з цим порядком, діяльність з організації торгівлі на позабіржовому
ринку цінних паперів можуть здійснювати юридичні особи, створені відповідно
до Закону України "Про господарські товариства" як акціонерні товариства
або товариства з обмеженою відповідальністю не менше ніж 20 торговцями
цінними паперами.
Частка статутного фонду, що належить одному засновнику, не може
перевищувати п'яти відсотків. Організація торгівлі на позабіржовому ринку
цінних паперів є видом діяльності, що здійснюється за торговельними
правилами, затвердженими Державною комісією з цінних паперів та фондового
ринку.
Об'єднання торговців цінними паперами, у складі членів яких налічується не
менше 20 торговців цінними паперами, можуть здійснювати організацію
торгівлі на позабіржовому ринку шляхом створення ТІС у формі підприємства.
Прибуток від діяльності ТІС має спрямовуватися лише на розвиток статутної
діяльності ТІС.
У процесі своєї діяльності ТІС здійснює:
облік учасників ТІС;
облік укладених угод з купівлі-продажу цінних паперів і контроль за їх
виконанням;
обмін інформацією з депозитарними та розрахунково-кліринговими установами
щодо укладених угод;
зберігання інформації щодо укладених угод протягом п'ятирічного терміну;
надання інформаційних послуг у сфері організації торгівлі цінними паперами.
Відповідно до чинного законодавства України ТІС має право:
а) здійснювати контроль за діяльністю своїх учасників у порядку,
встановленому статутом, правилами та вимогами ТІС;
б) застосовувати санкції до порушників правил та інших вимог ТІС, у тому
числі робити попередження, накладати штраф, якщо це передбачено договором,
чи тимчасові обмеження на провадження певних видів операцій на учасників
або фізичних осіб, уповноважених учасниками провадити операції в системі
ТІС, виключати із складу учасників ТІС;
в) порушувати питання про призупинення дії або відкликання анулювання
дозволів (ліцензій) своїх учасників перед ДКЦПФР;
г) представляти інтереси учасників ТІС у ДКЦПФР;
д) розробляти та впроваджувати вимоги до учасників ТІС та осіб,
уповноважених учасниками здійснювати операції з цінними паперами;
е) розробляти та впроваджувати звітність для учасників ТІС, вести облік і
звітність щодо операцій з цінними паперами.
системи передбачені також обмеження в діяльності ТІС, зокрема, їм
забороняється:
застосовувати обмеження до окремих учасників ТІС у здійсненні ними інших,
крім торговельних, видів діяльності, які не заборонені законодавством;
встановлювати мінімальної розміри винагороди за послуги;
здійснювати інші організаційні та координуючі заходи, спрямовані на
порушення антимонопольного законодавства;
встановлювати різні розміри плати за надання інформаційних послуг
користувачам;
втручатися у господарську діяльність учасників ТІС;
вести реєстри власників іменних пінних паперів та надавати учасникам
депозитарні та розрахунково-клірингові послуги;
провадити діяльність з випуску та обігу цінних паперів, а також діяльність,
яка не пов'язана з метою створення ТІС.
Враховуючи важливе значення та функції ТІС на ринку цінних паперів України,
ДКЦПФР здійснює жорсткий контроль за їх діяльністю. Так, відповідно до
Положення про організаційно оформлені позабіржові торговельно-інформаційні
системи ДКЦПФР має право:
а) пропонувати кандидатури керівників органів управління ТІС;
б) призначати державних представників на ТІС;
в) установлювати в межах, передбачених законодавством, обов'язкові для
виконання вимоги щодо функціонування ТІС;
г) вимагати від ТІС дотримання порядку ведення та зберігання документації
протягом визначеного нею терміну, який не може бути меншим ніж п'ять років;
д) вимагати надання інформації про поточну діяльність ТІС;
е) здійснювати планові та позапланові перевірки ведення документації ТІС;
є) провадити на підставі отриманої інформації перевірки фактів порушення
Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 20, 21, 22, 23, 24, 25, 26, 27, 28, 29, 30
