Рефераты. Правовое урегулирование обращения ценных бумаг

папери якого перебуватимуть в офіційному лістингу:

мінімальна величина активів має становити суму, еквівалентну 400 000 ЕКЮ;

прибуток за останній балансовий рік (за кожний рік із двох, що є

попередніми відносно останнього балансового року, в сумі, еквівалентній 80

000 ЕКЮ, або сумарний прибуток за останні три роки в сумі, еквівалентній

220 000 ЕКЮ, за умови, що кожен рік повинен бути прибутковим);

кількість випущених у обіг акцій не менше ніж 1 000 000 штук;

кількість акціонерів, що володіють не менш як 100 акціями, має становити

не менш, як 2000 осіб або загальна кількість акціонерів не менш ніж 2200

осіб.

В офіційному лістингу можуть знаходитися цінні папери, які випущені та

зареєстровані відповідно до чинного законодавства.

Допуск цінних паперів емітента повинен передбачати мінімальний рівень

розповсюдження невеликих пакетів цінних паперів, який не перевищує рівня,

встановленого біржею для офіційного котирування. Порядок допуску цінних

паперів до котирування на біржі має визначатися окремим положенням, що

передбачає подання емітентом заяви про допуск до офіційного котирування на

фондову біржу (безпосередньо або через уповноважену ним особу), згідно з

якою емітент бере на себе зобов'язання:

подавати на біржу звіти чергових або позачергових загальних зборів

акціонерів;

негайно інформувати біржу про внесення до статутних документів змін і про

рішення емітента, що стосуються його цінних паперів;

узгодити з біржею графік випуску та передплати (розміщення) цінних

паперів, а також проведення будь-якої іншої фінансової операції, що включає

пільгові права, тобто права, які стосуються цінних паперів, допущених до

офіційного котирування;

узгодити з біржею графік проведення технічних процедур будь-якої операції

з власними цінними паперами, зокрема, виплати відсотків і дивідендів;

надсилати біржі усі розповсюджені ним офіційні повідомлення або

публікації, а також будь-який матеріал, що містить економічну та фінансову

інформацію, яку емітент має намір опублікувати;

забезпечувати на ринку цінних паперів безкоштовне для власників іменних

цінних паперів обслуговування своїх цінних паперів і виплату відсотків,

погашень і дивідендів, а також попереджувати біржу про будь-які зміни у

призначенні посередників, що здійснюють її фінансове обслуговування;

періодично повідомляти біржу про загальну кількість голосів для наступної

публікації відповідного повідомлення в офіційному виданні біржі;

публікувати в офіційному виданні біржі інформаційні повідомлення про перший

та наступні випуски своїх цінних паперів;

виконувати накази, що видаються Державною комісією та іншими органами

державної влади щодо захисту інтересів інвесторів та їхніх прав на

інформацію.

До прийняття рішення про допуск (лістинг) цінних паперів емітента до

офіційного котирування біржа повинна укласти з ним двосторонню угоду про

підтримання лістиніу згідно з положенням про допуск. В інтересах ринку

цінних паперів та інвесторів біржа може обмежити допуск особливими умовами,

які емітент зобов'язаний виконати.

Емітента, який подав заяву, біржа повинна повідомляти про своє рішення

протягом визначеного нею терміну, рахуючи від дня надходження заяви про

допуск цінних паперів до офіційного котирування, або, якщо біржа вимагає

від емітента додаткових відомостей, — протягом ЗО (тридцяти) Днів з дня

надходження цих відомостей.

Допуск цінних паперів повинен оголошуватися через офіційне повідомлення,

яке публікується в офіційному виданні біржі. У повідомленні мають бути

вказані умови котирування та дата першого котирування.

Правила допуску (лістингу) повинні передбачати процедуру вилучення цінних

паперів з котирування (делістингу), або цю процедуру оформляють окремим

положенням.

Цінний папір може бути вилучений з офіційного котирування за вимогою

емітента, державного представника або за ініціативою біржі, що має бути

належним чином обґрунтовано.

Біржа може прийняти рішення про вилучення цінного папера з офіційного

котирування у таких випадках:

незначне співвідношення щоденного обсягу операцій щодо даного цінного

папера до загальної кількості одиничного цінного папера, яка перебуває в

обігу, та до кількості котирувань за рік;

відсутність виплати відсотків, дивідендів чи погашень протягом останніх

трьох років;

незначне співвідношення кількості одиниць цінного папера, які знаходяться у

власників невеликих пакетів, до їх загальної кількості;

порушення емітентом своїх зобов'язань щодо інформування власників цінних

паперів та біржі про свою діяльність;

порушення правил біржі;

подання заяви про неплатоспроможність емітента;

ліквідація емітента.

Біржа має право приймати рішення про вилучення одного виду цінного папера

емітента з одночасним вилученням інших видів цінних паперів того ж емітента

з офіційного котирування.

Дата фактичного вилучення цінного папера повинна публікуватися в офіційному

виданні біржі.

Вимоги, які пред'являють фондові біржі до емітентів, що бажають торгувати

на них своїми цінними паперами, встановлюються статутами та правилами бірж

і часто відрізняються навіть на біржах однієї держави. Як правило, одні

фондові біржі пред'являють більш жорсткі вимоги, інші — менш суворі.

На Українській фондовій біржі, наприклад, відповідно до ст. 2.1.1 Правил

біржі офіційне котирування складається з двох котирувальних відділень: К-1

і К-2.

У першому відділенні знаходяться цінні папери, емітенти яких задовольняють

економічним та фінансовим критеріям, що встановлені Вищим біржовим

комітетом. Ці емітенти зобов'язані регулярно розповсюджувати інформацію про

свою діяльність.

У другому відділенні знаходяться цінні папери, емітенти яких не

відповідають повністю економічним і фінансовим критеріям, що встановлені

для цінних паперів відділення К-1. Проте економічне та фінансове становище

цих емітентів визнається кількісно та якісно задовільним щодо вимог, які

висуваються УФБ. Обов'язки щодо розповсюдження інформації зберігаються такі

ж, як і для емітентів паперів відділення К-1.

На Українській фондовій біржі рішення про допуск цінних паперів до

офіційного котирування приймається за умов відповідності емітента вимогам,

встановленим Положенням про допуск (лістинг) цінних паперів і вилучення їх

з обігу та котирування на Українській фондовій біржі.

Зокрема, мінімальний статутний фонд емітента повинен складати не менш 50

000 мінімальних заробітних плат, а мінімальна загальна кількість

засновників (акціонерів) має бути не менш однієї тисячі юридичних і

фізичних осіб.

Для порівняння, статутний капітал компанії для допущення до лістингу на

Токійській фондовій біржі повинен бути не менше 1 млрд ієн, на Нью-

Йоркській — 60 млн американських доларів.

На фондових біржах багатьох країн при проведенні лістингу беруть до уваги

також об'єктивні показники фінансового стану та стабільності емітента.

Монреальська біржа, наприклад, ставить таю вимоги до компаній, що

претендують на лістинг.

До доходів емітента: для промислових, інвестиційних компаній і компаній по

нерухомості — мінімальний чистий доход за останній фінансовий рік повинен

становити не менше 100 000 канадських доларів (для компаній, що перебувають

у стадії становлення, — 50 000 канадських доларів);

До мінімальних чистих нематеріальних активів — 1 млн канадських доларів для

діючих компаній і 500 000 канадських доларів для компаній, що перебувають у

стадії становлення.

Крім того, всі емітенти повинні бути прибутковими за останні три фінансових

роки або мати за останні півроку випуск цінних паперів у вільний продаж по

проспекту2.

На фондових біржах багатьох країн кількість осіб, які можуть брати участь у

торгах, обмежена, і тому членами бірж можуть стати лише суб'єкти, які

придбали право на здійснення біржових операцій (купили місце на біржі)3.

Таке право після його набуття стає власністю покупця і може, з урахуванням

певних обмежень, які містить статут біржі, бути відчужене.

Система купівлі та продажу біржового місця існує на фондових біржах США,

Японії, Франції, Канади, Італії та деяких інших країн. Статутами багатьох

бірж, організованих у формі акціонерних товариств, визначено, що купівля

місця на біржі нерозривно пов'язана з придбанням частки в статутному

капіталі біржі. На біржах, які не обмежують кількість своїх членів, системи

продажу та купівлі місця, як правило, не існує.

Як уже згадувалось вище, фондова біржа, забезпечуючи концентрацію попиту та

пропозиції на цінні папери, не в змозі вмістити всіх, хто бажав би продати

або купити ці папери. Всі функції проведення біржових операцій виконують

біржові посередники. Завжди в окремо взятій біржовій угоді задіяні три

сторони — продавець, покупець і посередник.

На початкових етапах фондової торгівлі модель операцій з цінними паперами

дуже проста — один посередник зводить продавця з покупцем. З ростом

масштабів фондових операцій з'являється інша модель — покупець звертається

до одного посередника, а продавець до іншого, і вірогідність їх звернення

до одного й того самого посередника є дуже малою. За ще більшої

інтенсивності фондових операцій складається третя модель — тепер вже самі

посередники потребують допомоги, і між ними з'являється ще один — центровий

посередник.

Виконуючи свої функції, біржові посередники можуть діяти двояко.

По-перше, за свій рахунок, стаючи на певний час власниками цінних паперів і

отримуючи доход як різницю між курсами їх купівлі й продажу. Таких

посередників, як уже зазначалось, називають ділерами.

По-друге, працювати за певний процент від суми угоди, тобто за комісійну

винагороду, просто приймаючи від своїх клієнтів доручення на купівлю-продаж

цінних паперів.

У першій і другій моделях фондових операцій біржовий посередник може

виступати або в одній якості, або в іншій. У третій моделі додержується

принцип поділу функцій: центровий посередник працює за свій рахунок, а

флангові — на комісійних засадах. Третя модель тривалий час, аж до середини

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 20, 21, 22, 23, 24, 25, 26, 27, 28, 29, 30



2012 © Все права защищены
При использовании материалов активная ссылка на источник обязательна.