Але крім цього, банк, з одного боку, зацікавлений у залученні нових
клієнтів, а отже, і одержанню додаткових коштів, з іншого боку, - прагне
мінімізувати витрати на обслуговування клієнтів з метою збільшення
одержуваного прибутку.
Іншими словами, банку невигідно, коли замість одного платежу на адресу
Жэка з'являється 5-6 платежів в адреси водоканалу, газконторы, тепломережі
і т.д. Плата за послуги банку в цих двох випадках буде приблизно однакова,
але замість одної операції по прийому платежу в першому випадку, доведеться
виконати кілька операцій у другому.
Можна відзначити також, що організація специфічного інформаційного
сервісу для клієнта - додаткові витрати для банку. Але загубити наявних
клієнтів (чи не набути нових) через краще інформаційне обслуговування в
сусідньому банку - набагато гірше, так що деякі додаткові витрати на ці
цілі виправдані.
Очевидно наступне: відстоюючи в першу чергу свої інтереси, кожний з
учасників, проте, не може ігнорувати інтереси партнерів, тому що, в
остаточному підсумку, це негативно позначиться на його власних.
Природним етапом в автоматизації розглянутого напрямку банківської
діяльності став досвід автоматизації технології прийому платежів,
регламентованою ще нормативними документами Ощадбанку СРСР.
Її відправним пунктом є момент, коли платник підходить до операційному
вікна з попередньо оформленою і заповнений (одержувачем платежу чи самим
клієнтом) квитанцією на оплату.
У першому випадку, одержувач платежу робить нарахування оплати,
оформляє платіжний документ і який-небудь спосіб (поштою, кур'єром і т.д.)
передає його платнику.
В другому випадку, платник на підставі показань лічильників і наявних
у нього уявлень про діючі тарифи заповнює квитанцію самостійно.
Після оформлення платежу і розрахунку з платником, йому повертається
квитанція з позначкою про здійснення платежу. Друга частина квитанції
(повідомлення) відривається і залишається в касира, а згодом (після
проходження всіх етапів обробки платежу) передається одержувачу.
Робчий день (зміна) на операційному вікні завершується підведенням
підсумків. У результаті формується необхідна звітність, повідомлення
сортуються по одержувачах платежів (формуються бандеролі повідомлень), а
підсумки передаються в бухгалтерію банку.
У бухгалтерії перевіряється звітність і формуються платіжні доручення
на адресу одержувачів.
Розглянута технологія реалізовується і при роботі з клієнтами філії
ПРАК АПБ у м. Рибниця. Більш досконало можливо розглянути діючу систему
прийому комунальних платежів на рис. 3.1.
1 етап : Платники, на підставі отриманої квітанції на оплату сплачують
суму за наданий об’єм послуг, згідно тарифів.
2 етап: Касир приймає до оплати квітацію та повертає другу її частину
з відмітками про здійснену оплату (дата, № пункту, ПІБ касира, наіменування
банку.
1 1
1
2 2
2
3
3 3
4
5
Рис. 3.1. Система прийому комунальних платежів в філії ПРАК АПБ в
м.Рибниця.
3 етап: В кінці дня касири формують реєстри, на підставі других частин
квітанцій та даних, внесених в комп’ютер, які вони зберігають на дискетах.
В бухгалтерію банка передаються такі носії отриманих платежів:
- дискета,
- реєстри з квітанціями,
- віддрукований касовий журнал, в якому зафіксована сума отриманих коштів,
згідно за симовлами касового плану,
- статистика платежів, згідно того, які платежі, в якій кількості та яким
організаціям слід перерахувати.
4 етап: На кожного касира відкритий окремий внутрибанківський рахунок,
на який зараховується інкасована сума коштів та, при прийнятті даних з
дискет, автоматично формуються платіжні проводки.
З кожного окремого рахунку касира автоматично формуються проводки на
транзитний рахунок, з якого програмою формуються єдині проводки загальною
сумою на рахунок одержувачів.
5 етап: Гроші в той же день перераховуються на рахунок одержувача, а
кур’єром в банк одержувача або представниками організацій одержувачів
забираються реєстри з квітанціями та документи, які підтверджують, що
відповідна сума, згідно реєстру перерахована.
Ця технологія має свої переваги. У першу чергу, звичайно, для банку.
Зменшується кількість помилок при оформленні платежу касиром, скорочується
об'єм ручної роботи при проведенні контрольних операцій, виконанні
розрахунків, оформленні документації.
Певні переваги забезпечуються для одержувача платежів. Насамперед,
скорочуються терміни проходження платежів. На це затрачається не більш двох
днів.
Більш того, якщо одержувач платежу в змозі запропонувати чітку
технологію ідентифікації своїх абонентів, що доступна і на операційному
вікні по прийому платежів, то йому можна надати більш високий рівень
інформаційного обслуговування (наприклад, формувати для нього докладні
електронні реєстри прийнятих платежів у розрізі платників).
На жаль, платник особливих переваг не відчуває: ті ж кілька розрахункових
книжок, ті ж паперові документи, заповнювані вручну і т.д. Непрямий ефект
полягає в скороченні термінів проходження платежу до одержувача, але стоячи
в черзі до операційного вікна, турботи про себе платник не відчуває - йому
необхідно надати додаткові послуги, скоротити кількість використовуваних
розрахункових книжок і час оформлення платежу.
Недоліком є ще те, що не існує тісного зв’язку між банком та
одержувачем платежів. Банк відповідає за правильність оформлення, своєчасне
перерахування коштів, а одержувач несе відповідальність лише за своєчасне
пред’явлення в банк тарифів, та перерахування комісійних відсотків за
прийом платежів.
2. Автоматизація традиційної технології прийому платежів в філії
ПРАК АПБ в м.Рибниця
Ефект від автоматизації традиційної технології обмежений її
внутрішніми особливостями і для досягнення більш відчутного ефекту
необхідно трохи змінити підхід до побудови системи.
Для цього учасники повинні виробити і прийняти до виконання деякі спільні
угоди.
У першу чергу, необхідна єдина, усіма визнана методика
ідентифікації платника. Це не просто зробити, принаймні, по двох причинах:
готового ідентифікатора платника, який би усіх улаштував, не існує;
багато служб мають у своєму розпорядженні власні системи ідентифікації
абонентів, від яких вони навряд чи відмовляться (що може бути краще номера
телефону для організації, що приймає плату за телефон)
Необхідно також домовитися про формати даних, якими будуть
обмінюватися учасники цього процесу, що так само не просто. Кожний з
учасників, як правило, перебуває в деякій стадії автоматизації власної
діяльності, має історію взаємин з фірмами-розроблювачами програмного
забезпечення, має деяку відомчу приналежністю з її особливостями й
обмеженнями і т.д.
Особливості нової технологи полягають в обслуговуванні клієнтів на
основі нарахувань, зроблених одержувачами платежів і переданих щомісяця в
банк в електронному виді, а також щоденної звітності банку перед ними у
вигляді докладних електронних реєстрів. Як єдиний ідентифікатор платника
використовується позиційний код, який складається з елементів адреси
проживання платника. Таке рішення продиктоване наступними міркуваннями:
адреса платника присутній у більшості платежів за комунальні послуги як
обов'язковий реквізит;
код платника може бути легко сформований будь-яким учасником (комунальною
службою, касиром операційного вікна зі слів платника і т.д.) і також легко
інтерпретований будь-якими іншими учасниками.
Проблема уніфікації форматів даних, якими обмінюються учасники,
зважується застосуванням спеціалізованого програмного комплексу -
інформаційного центру комунальних платежів (ИЦКП). Використовуючи засоби
цього комплексу, банк:
перетворює дані, отримані від комунальних служб, до деякого
внутрісистемного формату;
виконує всі необхідні дії по веденню бази платників, їхніх заборгованостях,
прийнятих платежах;
перетворює дані про прийняті платежі перед передачею їхнім комунальним
службам, до вигляду, зручному для кожної з цих служб.
У результаті банк може починати діяльність по прийому платежів, не
чекаючи остаточного узгодження всіх питань всіма учасниками - вони
підключаються до вже працюючого фрагмента територіальної системи в міру
їхньої готовності.
Початку експлуатації системи передує процедура укладання банком угод з
кожним їхніх одержувачів платежів, готовим працювати за новою технологією.
Така угода може бути оформлена у вигляді додатка до договору на прийом
платежів і повинне відображати наступні основні моменти:
методику розрахунків оплати банківських послуг за прийом платежів;
формати даних, у яких одержувач платежів буде передавати банку реквізити
своїх платників, щомісячні нарахування по платежах і заборгованості;
формати даних, у яких одержувачу буде передаватися інформація про прийняті
платежі;
перелік відомостей, що одержувач платежів хотів би доводити до платника;
Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 20, 21, 22, 23, 24, 25, 26, 27, 28, 29
