складний вплив:

термічний - нагрівання тканини живого організму;

біологічний - подразнення і збудження нервових волокон та інших

тканин організму;

електролітичний - розпад крові та плазми;

механічний - розрив шкіри, вивихи, переломи кісток.

Поріг відчуття струму залежить від стану нервової системи та

фізичного розвитку людини. У більшості випадків - це струм 1мА при змінній

частоті 50 Гц. Для жінок порогове значення струму в два рази нижче ніж для

чоловіків. При струмі 10-15 мА виникає судорожне скорочення м'язів, яке

весь час підсилюється, і людина не може самостійно звільнитись від контакту

зі струмопровідною частиною обладнання.

Слід пам'ятати, що основними причинами враження електричного струму

є:

- випадкове доторкання до струмопровідних частин, що перебувають під

напругою;

- несправність захисних засобів, якими потерпілий доторкається до

струмопровідних частин;

- поява напруги на металевих частинах електрообладнання (огорожах,

карнізах, кожухах) у результаті пошкодження ізоляції струмопровідних частин

електрообладнання, замикання фази на землю;

- поява напруги на відключених частинах електрообладнання в

результаті поломки обладнання, помилкового включення обладнання, коротких

замикань струмопровідних частин, розряду блискавки та інше;

- виникнення кропової напруги на поверхні землі або підлоги, на якій

стоїть людина, в результаті замикання проводу на землі, несправності

заземлення.

При роботі з електрообладнанням необхідно виконувати такі правила

техніки безпеки:

- перед включенням електроприладів візуально перевірити шнури на

наявність механічних порушень;

- забороняється працювати з електроприладами вологими руками;

- не залишати електроприлади без нагляду на довгий час;

- після закінчення роботи вимкнути електроприлади;

- при виявлені або виникненні несправності в електроустаткуванні

негайно викликати електрика, що його обслуговує;

- категорично забороняється самостійно проводити будь-які ремонтні

роботи;

- вміти надати лікарську допомогу при ураженні електричним струмом.

3.2.6. Охорона праці при експлуатації комп'ютерної техніки.

Науково-технічний прогрес призводить до корінної зміни характеру та

засобів трудової діяльності. Він створює для людини велику кількість благ:

зменшує тяжкість праці (фізичне навантаження), робить її інтелектуальною,

цікавою, різноманітною, розвиває творчі здібності людини, сприяє

удосконаленню її професійних навичок тощо.

Проте сучасна техніка є потенціальним джерелом високої небезпеки для

життя та здоров'я працівника, оточуючих його людей, а також навколишнього

середовища. На думку переважно більшості дослідників, процес праці та умови

її безпеки слід вивчати, враховуючи особистісні та індивідуально-

типологічні особливості працюючого, оскільки помилка на виробництві (ціна

якої зараз дуже висока), а також нещасний випадок, є наслідком зіткнення

між якостями людини та особливостями конкретної професійної діяльності.

Особливо це стосується сучасних технологій, що активно використовують

комп'ютери. Мільйони користувачів відеодисплейних терміналів персональних

комп'ютерів працюють практично в усіх галузях народного господарства.

Широке впровадження комп'ютерної техніки, що дає змогу автоматизувати

багато рутинних операцій, одержати доступ до численних джерел інформації і

тому подібне, істотно підвищує продуктивність праці користувачів

комп'ютерних програм. Проте активне впровадження у практику персональних

комп'ютерів має двоякий характер. З одного боку, підвищується

результативність праці, а з другого - з'являються фактори, які несприятливо

впливають на здоров'я працюючої людини. У зв'язку з цим набуває

актуальності вивчення фізіологічних, психологічних, соціальних та

виробничих наслідків використання персональних комп'ютерів, розробка та

активне застосування заходів, що нормалізують працю та зберігають здоров'я

користувачів.

Багато факторів ризику, що викликають напруження різних систем

організму, зумовлені технократичним розвитком суспільства, а людина

залишається без необхідного захисту. В сучасних технічних пристроях, при

створенні комп'ютерних програм та у інших випадках нерідко не враховуються

психофізіологічні можливості людини, відсутності системи контролю її стану

за фізіологічними показниками. В результаті людина безконтрольно піддається

психоемоційним напруженням, перенапруженню зорової та іншої систем, які

повторюються день у день, призводять до розвитку спочатку функціональних, а

потім і соматичних порушень.

Психоемоційний стрес є причиною багатьох функціональних порушень або

захворювань:

психосоматичних (психозів, неврозів, порушень сну);

серцево-судинної системи (аритмій, гіпертонічної хвороби, інфаркту

міокарда);

виразно-дистрофічних поразок шлунково-кишкового тракту;

зниження імунітету, розвитку схильності до вірусних та багатьох

інфекційних захворювань, аутоімунних процесів;

ревматичних уражень та остеохондрозів;

онкологічних;

гормональних розладів, порушень статевих функцій та інше.

Водночас стан умов праці в установах, організаціях та на

підприємствах, що використовують комп'ютери, часто не задовольняє сучасні

гігієнічні та ергономічні вимоги. Користувачі відеодисплейних терміналів

нерідко зазнають дії таких небезпечних та шкідливих виробничих факторів, як

підвищений рівень шуму, неоптимальна температура зовнішнього середовища,

відсутність або нестача природного світла, нераціональне освітлення робочої

зони, статична електрика, змінений аероіонний склад повітря робочої зони та

інше. Робота користувача часто сполучена з монотонністю, гіподинамією чи

наявністю інших факторів , пов'язаних із змістом та організацією.

Вплив комплексу вказаних несприятливих факторів призводить до зниження

працездатності, появи несприятливих функціональних розладів здоров'я.

Наприклад, дія тільки одного із зазначених факторів - шуму, поряд із

специфічним впливом на орган слуху, може викликати труднощі у якісному

розпізнаванні та швидкості сприймання кольорових сигналів, знижує гостроту

зору та зорову адаптацію, порушує сприймання візуальної інформації, знижує

здатність швидко та точно виконувати координовані рухи, зменшує

продуктивність праці на 5-12 відсотків.

Тривале перебування людини у зоні комбінованого впливу різних

несприятливих факторів може призвести до розвитку професійного чи

професійно зумовленого захворювання. Наслідком спільної дії несприятливих

факторів виробничого середовища є зниження резистентності (опірності)

організму. У випадку, коли складові трудового навантаження перевищують

функціональні резерви організму, напруження фізіологічних функцій може

виявитися надмірним і викликати ознаки перенапруження, яке поступово

переходить у патологію.

Робота за відеодисплейним терміналом є значним навантаженням на

м'язовий апарат очей. Дослідженнями провідних офтальмологів встановлено, що

72% користувачів відеодисплейних терміналів скаржились на проблеми збоку

очей. Ці скарги умовно поділяються на "очні" (біль в області очей, відчуття

піску в очах, печервоніння повік та очних яблук, головний біль) та "зорові"

(затуманювання зору, утруднення під час переведення погляду з близьких на

далекі предмети та назад, швидка втома під час зорової роботи, подвоєння

предметів).

На сьогодні опубліковано ряд повідомлень про захворювання шкіри у

користувачів відеодисплейних терміналів. Ці захворювання проявляються у

вигляді: висипу, який виникає через кілька годин роботи з комп'ютером та

починається з свербежу, лущення, рожевих вугрів, себорейного дерматиту,

атопічного дерматиту тощо. В літературі є данні про підвищення частоти

спонтанних абортів серед вагітних жінок - користувачів відеодисплейних

терміналів та збільшення кількості випадків уроджених дефектів у їхніх

дітей.

Рекомендаціями щодо організації робочого місця працюючого за

комп'ютером та захисту від шкідливого впливу комп'ютера на здоров'я людини

є такі:

- до роботи з комп'ютерами допускаються особи, які засвоїли

відповідний практичний курс, склали іспит та отримали посвідчення на право

роботи за комп'ютерами;

- ознайомились з інструкцією щодо роботи з ЕОМ і отримали інструктаж

на робочому місці;

- перед вмиканням ЕОМ у мережу необхідно переконатись у наявності

заземлення приладів, у справності шнура живлення, шнура зв'язку клавіатури

з блоком живлення;

- категорично забороняється включати ЕОМ у розетку при несправному

шнурі живлення, проводити будь-який ремонт під час роботи ЕОМ, вмикати та

вимикати роз’єми кабелів при поданій напрузі, залишати комп'ютер під

живленням без нагляду;

- після закінчення роботи на ЕОМ необхідно відключити живлення,

пам'ятаючи, що частина схеми залишається під напругою 220В;

- у разі виникнення пожежі використовувати всі наявні засоби гасіння

пожежі, крім води і пінних вогнегасників (ОХІІ-Б), при необхідності

викликати пожежну команду за телефоном 01;

- положення тіла повинно відповідати погляду, неправильна поза

призводить до виникнення захворювання;

- нижній край екрана повинен бути на 20см нижче рівня очей, рівень

верхньої кромки екрана повинен бути на висоті чола;

- екран встановлюють на відстані 75-120см від очей працюючого;

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 20, 21, 22, 23