|операції|Назва операції |що одержали |
| | |ліцензію |
|1 |Касове обслуговування клієнтів |174 |
|2 |Перевезення грошово-валютних цінностей і |46 |
| |інкасація коштів | |
|3 |Відповідальна схоронність цінностей клієнтів |107 |
| |банку | |
|4 |Ведення рахунків клієнтів у грошовій одиниці |180 |
| |України | |
|5 |Ведення рахунків банків-кореспондентів у |101 |
| |грошовій одиниці України | |
|6 |Операції по касовому виконанню державного |6 |
| |бюджету | |
|7 |Операції по касовому виконанню місцевих |36 |
| |бюджетів | |
|8 |Кредитування юридичних і фізичних осіб |178 |
|9 |Видача/одержання кредитів на МР |179 |
|10 |Факторинг |163 |
|11 |Вкладення засобів у статутні фонди інших |140 |
| |юридичних осіб | |
|12 |Залучення депозитів юридичних осіб |180 |
|13 |Залучення депозитів фізичних осіб |141 |
|14 |Емісія цінних паперів |111 |
|15 |Ведення рахунків клієнтів в іноземній валюті і|159 |
| |клієнтів-нерезидентів у грошовій одиниці | |
|16 |Неторгові операції з валютними цінностями |156 |
|17 |Ведення кореспондентських рахунків в іноземній|134 |
| |валюті | |
|18 |Ведення кореспондентських рахунків у грошовій |134 |
| |одиниці України | |
|19 |Відкриття кореспондентських рахунків у банках |160 |
| |України в іноземній валюті | |
|Продовження таблиці 1.3. |
|20 |Відкриття кореспондентських рахунків у банках|135 |
| |України в грошовій одиниці України | |
|21 |Залучення і розміщення іноземної валюти на |129 |
| |валютному ринку України | |
|22 |Залучення і розміщення іноземної валюти на |102 |
| |міжнародних ринках | |
|23 |Валютні операції на міжнародних ринках |67 |
|24 |Операції з банківськими металами на валютному|1 |
| |ринку України | |
|25 |Операції з банківськими металами на |0 |
|26 |Фінансування капітальних вкладень |150 |
|27 |Видача поручительств, гарантій і т.д. |114 |
|28 |Покупка, продаж цінних паперів |128 |
|29 |Управління коштами з доручення клієнтів |160 |
|30 |Покупка, продаж державних, цінних паперів і |174 |
| |операції з ними | |
Спеціальні санкції, що застосовуються до суб'єктів
зовнішньоекономічної діяльності за порушення ними законодавства в сфері
зовнішньоекономічної діяльності, установлені ст. 37 Закону України «Про
зовнішньоекономічну діяльність» від 16.04.1991 р. № 959.
За порушення сьогодення або зв'язаних з ним законів України до
суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності або іноземних суб'єктів
господарської діяльності можуть бути застосовані наступні спеціальні
санкції:
- накладення штрафів у випадках несвоєчасного виконання або
невиконання суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності й іноземних
суб'єктів господарської діяльності своїх обов'язків згідно із сьогоденням
або зв'язаним з ним законом України. Розмір таких штрафів визначається
відповідними положеннями законів України або рішеннями судових органів
України;
- застосування до конкретних суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності
й іноземних суб'єктів господарської діяльності індивідуального режиму
ліцензування у випадках порушення такими суб'єктами положень дійсного
Закону щодо зазначених у ньому положень, що установлюють визначені
заборони, обмеження або режиму здійснення зовнішньоекономічних операцій з
дозволу держави;
- тимчасове припинення зовнішньоекономічної діяльності у випадках
порушення дійсного Закону або зв'язаних з ним законів України, проведення
дій, що можуть нашкодити інтересам національної економічної безпеки.
Спеціальні санкції можуть застосовуватися як до суб'єктів
зовнішньоекономічної діяльності України, так і до іноземних суб'єктів
господарської діяльності.
Однак на практиці фактично застосовуються дві з них – індивідуальний
режим ліцензування і тимчасова зупинка зовнішньоекономічної діяльності,
хоча до спеціальних санкцій відноситься ще і така санкція, як накладення
штрафів.
На сьогоднішній день у законах України не передбачені конкретні
випадки застосування до суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності й
іноземних суб'єктів господарської діяльності штрафів як спеціальної
санкції. Тому на практиці ця спеціальна санкція практично не
застосовується, як така.
1.4. Укрексімбанк у системі банків України.
Для обслуговування зовнішньоекономічної діяльності в Україні значне
місце приділяється Державному Експортно-Імпортному банку.
Державний експортно-імпортний банк України заснований 3 січня 1992
року у відповідність з Указом Президента України "Про створення Державного
експортно-імпортного банку України" від 3.01.1992 р.
Державний експортно-імпортний банк України створений на базі Банку для
зовнішньої торгівлі СРСР (Внешторгбанк) - комерційної кредитної установи,
що здійснював кредитування зовнішньої торгівлі СРСР, валютні операції,
розрахунки по експорту й імпорту товарів і наданню послуг, що почали свою
діяльність ще в 1924 році на базі перетвореного Російського комерційного
банку. Внешторгбанк СРСР протягом тривалого часу залишався єдиним
акціонерним товариством на території СРСР. Внешторгбанк СРСР діяв на
підставі статуту і до складу його акціонерів входили:
- Держбанк СРСР
- Міністерство фінансів СРСР
- Міністерство зовнішньої торгівлі СРСР
- Комітет Ради Міністрів СРСР по зовнішньоекономічних зв'язках
- Ингосстрах СРСР
- Міністерство морського флоту СРСР
- Стройбанк СРСР
Зовнішньоторговельні організації:
- "Експортліс"
- "Союзпромекспорт"
- "Техпромімпорт"
- "Союзпушнина" і ін.
Банк заснований для організації банківського обслуговування
українських і іноземних юридичних і фізичних осіб, проведення міжнародних і
внутрішніх розрахунків, кредитування експортно-імпортних операцій,
обслуговування державного зовнішнього боргу України й інших операцій
відповідно до чинного законодавства України.
Таким чином, завдяки специфіці своєї діяльності (обслуговування
зовнішньої торгівлі), Внешторгбанк СРСР був однією з найбільш наближених до
західних стандартів комерційною структурою. Внешторгбанк СРСР за станом на
1 січня 1969 року мав близько 1200 банків-кореспондентів у більш ніж 90
країнах світу. Акціонерний капітал на 1.01.1969 склав 300 млн.руб., валюта
балансу - 6,308 млн.руб. На 1.01.1969 року кредитний портфель Внешторгбанка
СРСР склав 4.815 млн.руб.; притягнуті кошти – 4.625 млн. руб. Чистий
прибуток Внешторгбанка СРСР у 1968 році склав 29,9 млн.руб.
З вищенаведених фактів видно, Укрексімбанк створювався на дуже
солідній базі, більш того, у тільки утвореної державі Україна, що
орієнтується на розширення зовнішньоторговельних зв'язків, Укрексімбанк, як
своєрідний спадкоємець Внешторгбанка виявився єдиним банком, що знали за
межами України, і з яким працювали західні банки. Укрексімбанку дісталася в
"спадщину" і багата клієнтура, що експортує, від Внешторгбанка. Тому
закономірними можна вважати результати перших років роботи банку в Україні:
у 1992-1994 роках активи банку виросли приблизно в 9 разів, фонди - у 11
разів, балансовий прибуток - у 12 разів. До кінця 1994 року Укрексімбанк
мав 22 філії в найбільших обласних і промислових центрах України, а число
кореспондентів дорівнювало 300 у 70 країнах світу.
У 1996 р. банк продовжував удосконалення своєї кореспондентської
мережі, що було викликано необхідністю поліпшення і прискорення процесу
проведення розрахунків. Установлено кореспондентські відносини більш ніж з
345 банками світу. Міжнародні розрахунки банк проводив через 51 рахунок
«Ностро» у вільно конвертованих валютах, відкритих у ведучих західних
банках, а також через 6 рахунків у російських і білоруських карбованцях з
використанням системи S.W.I.F.T.
У 1996 р. велика увага була приділена роботі з відкриття і ведення
Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 20, 21, 22, 23
