Рефераты. Зовнішньоекономічна діяльність комерційних банків (Внешнеэкономическая деятельность комерческих банков)

завоював репутацію надійного ділового партнера, як на Україні, так і за її

межами. З ним підтримують відносини багато великих банків світу, а також

міжнародні фінансові установи.

Широке визнання міжнародними фінансовими колами професійних підходів у

діяльності Укрексімбанку сприяло активному залученню іноземних кредитних

ресурсів в економіку України.

Загальна мрія всієї діяльності банку полягає у виведенні на ринок

сучасних, якісних, орієнтовані на пріоритетних клієнтів банківських

продуктів і послуг, досягненні постійних конкурентних переваг.

Необхідно акцентувати увагу на подальше акціонування Укрексімбанку.

Розділ 2. Міжнародні розрахунки їхнє оформлення, облік, контроль і аналіз в

Укрексімбанку.

2.1. Характеристика міжнародних розрахунків по експортно-імпортним

операціях.

Значне місце в процесі створення реальних ринкових умов

господарювання в Україні приділяється питанням удосконалення механізму

проведення розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності. Форми

зовнішньоторговельних розрахунків, що вироблені міжнародною практикою, є

свого роду захисними засобами від валютних ризиків і розділяються між собою

по механізму, ступеню гарантованості і форми участі в розрахунках банків.

Цивільно-правове регулювання цих розрахунків ґрунтується на правових

нормах як національного законодавства (Указ Президента України “Про заходи

щодо впорядкування розрахунків за договорами, що укладають суб'єкти

підприємницької діяльності” № 556/94 від 04.10.1994р. Інструкція НБУ “Про

безготівкові розрахунки в господарському обороті України”), так і

міжнародного, до яких відносять Уніфіковані норми, створювані в порядку

міжнародно-договірної уніфікації права або шляхом розробки і кодификації

міжнародних порядків. До них відносяться видання Міжнародної Торговельної

Палати, а саме «Уніфіковані правила по інкасо» і «Уніфіковані правила і

звичаї для документарних акредитивів». Ці правила широко поширилися в

діловій практиці завдяки уніфікації банківських і договірних стандартів, що

сприяють полегшенню світової торгівлі.

Основними формами міжнародних розрахунків є акредитив, інкасо і

банківський переказ.

Найбільша питома вага серед використовуваних форм розрахунків займає

банківський переказ. Структура операцій по експорту й імпорту приведена в

таблицях 2.1. і 2.2.

Таблиця 2.1.

Структура міжнародних розрахунків по експортних операціях

організацій відділення Укрексімбанку в м. Одесі за 1998-2000р.

(шт., %)

|Показники |1998 рік |1999 рік |2000 рік |

| |Кіл. |Пт. |Кіл. |Пт. |Кіл. |Пт. вага|

| | |вага | |вага | | |

|Експорт усього, |7926 |100,00 |6426 |100 |5911 |100 |

|у тому числі: | | | | | | |

|Акредитиви |45 |0,57 |25 |0,39 |11 |0,19 |

|Інкасо |1 |0,01 |1 |0,01 |- |- |

|Переказ |7880 |99,42 |6400 |99,60 |5900 |99,81 |

Виходячи з даної таблиці 2.1. можна зробити висновок, що при загальній

тенденції зниження кількості міжнародних розрахунків по експортних

операціях організацій, найбільша питома вага за 1998-2000 р. приходиться на

розрахунки у формі банківського переказу.

Таблиця 2.2.

Структура міжнародних розрахунків по імпортним операціях

організацій відділення Укрексімбанку в м. Одесі за 1998-2000 р.

(шт., %)

|Показники |1998 рік |1999 рік |2000 рік |

| |Кіл |Пт. вага|Кіл |Пт. |Кіл |Пт. вага|

| | | | |вага | | |

|Імпорт усього, |5517 |100,00 |3614 |100 |3489 |100 |

|у тому числі: | | | | | | |

|Акредитиви |12 |0,22 |12 |0,33 |27 |0,77 |

|Інкасо |5 |0,09 |2 |0,06 |2 |0,06 |

|Перекази |5500 |99,69 |3600 |99,61 |3460 |99,17 |

За даними таблиці 2.2. видно, що в загальному обсязі міжнародних

розрахунків по імпортним операціях організацій значне місце приділяється

банківському переказу, однак спостерігається тенденція збільшення

акредитивної форми розрахунків.

При аналізі даних таблиць 2.1 і 2.2, спостерігається значне зниження

як експортних, так і імпортних операцій, що пояснюється фінансово-

економічною обстановкою в країні і твердій конкуренції з боку комерційних

банків, що пропонують здійснення переказних операцій через свої прямі

кореспондентські рахунки «день-в-день» без стягування додаткової комісії.

Отже, у даний час найбільш розповсюдженою і дешевою формою

міжнародних розрахунків є банківський переказ, що являє собою доручення

одного банку іншому виплатити визначену суму на прохання і за рахунок

платника іноземному одержувачу (бенефіціару).

Розрізняють два види банківського переказу:

- авансовий платіж;

- по факту відвантаження товару.

Вибір валюти і форми розрахунків визначаються за узгодженням сторін і

фіксуються в умовах контракту.

Авансовий платіж в оплату імпорту рекомендується використовувати

тільки у випадку абсолютної впевненості нашого клієнта в одержанні товару

в законодавчо встановлений термін постачань (90 днів).

Платежі в оплату імпортних товарів і послуг на користь нерезидентів

можуть здійснюватися через кореспондентські рахунки – Лоро і Ностро, що

ведуться в Головному банку. Усі платіжні доручення, на перерахування через

Лоро рахунки, оформляються на російській (українській) мові, через Ностро

рахунки - тільки іноземною мовою .

Комісії і S.W.I.F.T. - витрати стягуються відповідно до тарифів банку

і суми стягнених комісій вказуються в платіжному дорученні.

Гарантованою і більш дорогою формою міжнародних розрахунків є

документарний акредитив. «Уніфіковані правила і звичаї для документарних

акредитивів» розглядають акредитив як: « яку-небудь угоду, якби вона не

була названа або визначена, відповідно до якої банк (банк-емітент), діючи

на прохання і по інструкції клієнта (заявника) або його наказу, або

акцептувати й оплатити переказні векселі (тратти), виставлені бенефіціаром,

або уповноважує інший банк провести такий платіж або акцептувати й оплатити

переказні векселі (тратти) , або уповноважує інший банк негоціїровать проти

передбачених документів при стримуванні термінів і умов акредитиву». Тобто,

це є умовним грошовим зобов'язанням банку здійснити платіж, акцепт або

негоціацію тратт, або надати повноваження іншому банку на здійснення цих

дій.

Виходить, в основі акредитива лежить формула - «гроші проти

документів», а звідси універсальність акредитивної форми розрахунків

полягає в тому, що продавцю гарантується негайна оплата відвантажених

товарів або зроблених послуг, і він застрахований від неплатоспроможності

або відмовлення покупця платити; покупцю - що виплачені їм засоби не

пропадуть і надійдуть у розпорядження контрагента після того, як він

виконає свої зобов'язання. Саме в цьому і складається перевага акредитивної

форми розрахунків. Але основним її недоліком є вартість акредитива

(комісійні банків за авізування, підтвердження, перевірку документів,

платіж), що значною мірою і впливає на активність його використання в

зовнішньоторговельних відносинах .

Норми права, що регламентують механізм здійснення акредитивної

операції, ґрунтуються на двох основних принципах, а саме на автономії

акредитива і його строгого виконання.

Розрізняють такі основні види акредитивів: відкличні і безвідкличні,

підтверджені і непідтверджені, трансферабельні, револьверні, покриті і

непокриті, акредитиви з «червоним застереженням», резервні. Цей перелік

видів акредитива не є вичерпним. У банківській практиці застосовуються й

інші види акредитивів, але більшість з них є модифікацією зазначених вище

видів.

Підставою для виникнення акредитивних зобов'язань є доручення платника

про відкриття акредитива, що він дає банку, що його обслуговує (банк-

емітент). Таке доручення є основою для виникнення інших правовідносин по

акредитивній операції. Варто визначити, що форма доручення на відкриття

акредитива, як правило, є типовою, і в ній повинні бути зазначені усі

вимоги, передбачені Уніфікованими правилами.

Оскільки акредитив – це зобов'язання по проведенню платежів, умови

акредитива є умовами виконання цих зобов'язань, тому вони повинні бути

складені так, щоб з одного боку, вони давали можливість банкам без

ускладнень їхній проконтролювати і перевірити документально, а з іншого

боку – забезпечували б інтереси сторін, що використовують акредитивну форму

розрахунків. Усі терміни, що застосовуються, повинні відповідати вимогам

Уніфікованих правил, тобто варто використовувати стандартні терміни і

формулювання, передбачені Уніфікованими правилами, якщо акредитив не

містить інших умов. Це дає можливість заявнику акредитива включати в умови

акредитива, відповідні застереження.

Уніфіковані правила вимагають від заявника не тільки чітко й у

повному обсязі формулювати інструкції з відкриття і виконання акредитива,

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 20, 21, 22, 23



2012 © Все права защищены
При использовании материалов активная ссылка на источник обязательна.