завоював репутацію надійного ділового партнера, як на Україні, так і за її
межами. З ним підтримують відносини багато великих банків світу, а також
міжнародні фінансові установи.
Широке визнання міжнародними фінансовими колами професійних підходів у
діяльності Укрексімбанку сприяло активному залученню іноземних кредитних
ресурсів в економіку України.
Загальна мрія всієї діяльності банку полягає у виведенні на ринок
сучасних, якісних, орієнтовані на пріоритетних клієнтів банківських
продуктів і послуг, досягненні постійних конкурентних переваг.
Необхідно акцентувати увагу на подальше акціонування Укрексімбанку.
Розділ 2. Міжнародні розрахунки їхнє оформлення, облік, контроль і аналіз в
Укрексімбанку.
2.1. Характеристика міжнародних розрахунків по експортно-імпортним
операціях.
Значне місце в процесі створення реальних ринкових умов
господарювання в Україні приділяється питанням удосконалення механізму
проведення розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності. Форми
зовнішньоторговельних розрахунків, що вироблені міжнародною практикою, є
свого роду захисними засобами від валютних ризиків і розділяються між собою
по механізму, ступеню гарантованості і форми участі в розрахунках банків.
Цивільно-правове регулювання цих розрахунків ґрунтується на правових
нормах як національного законодавства (Указ Президента України “Про заходи
щодо впорядкування розрахунків за договорами, що укладають суб'єкти
підприємницької діяльності” № 556/94 від 04.10.1994р. Інструкція НБУ “Про
безготівкові розрахунки в господарському обороті України”), так і
міжнародного, до яких відносять Уніфіковані норми, створювані в порядку
міжнародно-договірної уніфікації права або шляхом розробки і кодификації
міжнародних порядків. До них відносяться видання Міжнародної Торговельної
Палати, а саме «Уніфіковані правила по інкасо» і «Уніфіковані правила і
звичаї для документарних акредитивів». Ці правила широко поширилися в
діловій практиці завдяки уніфікації банківських і договірних стандартів, що
сприяють полегшенню світової торгівлі.
Основними формами міжнародних розрахунків є акредитив, інкасо і
банківський переказ.
Найбільша питома вага серед використовуваних форм розрахунків займає
банківський переказ. Структура операцій по експорту й імпорту приведена в
таблицях 2.1. і 2.2.
Таблиця 2.1.
Структура міжнародних розрахунків по експортних операціях
організацій відділення Укрексімбанку в м. Одесі за 1998-2000р.
(шт., %)
|Показники |1998 рік |1999 рік |2000 рік |
| |Кіл. |Пт. |Кіл. |Пт. |Кіл. |Пт. вага|
| | |вага | |вага | | |
|Експорт усього, |7926 |100,00 |6426 |100 |5911 |100 |
|у тому числі: | | | | | | |
|Акредитиви |45 |0,57 |25 |0,39 |11 |0,19 |
|Інкасо |1 |0,01 |1 |0,01 |- |- |
|Переказ |7880 |99,42 |6400 |99,60 |5900 |99,81 |
Виходячи з даної таблиці 2.1. можна зробити висновок, що при загальній
тенденції зниження кількості міжнародних розрахунків по експортних
операціях організацій, найбільша питома вага за 1998-2000 р. приходиться на
розрахунки у формі банківського переказу.
Таблиця 2.2.
Структура міжнародних розрахунків по імпортним операціях
організацій відділення Укрексімбанку в м. Одесі за 1998-2000 р.
| |Кіл |Пт. вага|Кіл |Пт. |Кіл |Пт. вага|
| | | | |вага | | |
|Імпорт усього, |5517 |100,00 |3614 |100 |3489 |100 |
|Акредитиви |12 |0,22 |12 |0,33 |27 |0,77 |
|Інкасо |5 |0,09 |2 |0,06 |2 |0,06 |
|Перекази |5500 |99,69 |3600 |99,61 |3460 |99,17 |
За даними таблиці 2.2. видно, що в загальному обсязі міжнародних
розрахунків по імпортним операціях організацій значне місце приділяється
банківському переказу, однак спостерігається тенденція збільшення
акредитивної форми розрахунків.
При аналізі даних таблиць 2.1 і 2.2, спостерігається значне зниження
як експортних, так і імпортних операцій, що пояснюється фінансово-
економічною обстановкою в країні і твердій конкуренції з боку комерційних
банків, що пропонують здійснення переказних операцій через свої прямі
кореспондентські рахунки «день-в-день» без стягування додаткової комісії.
Отже, у даний час найбільш розповсюдженою і дешевою формою
міжнародних розрахунків є банківський переказ, що являє собою доручення
одного банку іншому виплатити визначену суму на прохання і за рахунок
платника іноземному одержувачу (бенефіціару).
Розрізняють два види банківського переказу:
- авансовий платіж;
- по факту відвантаження товару.
Вибір валюти і форми розрахунків визначаються за узгодженням сторін і
фіксуються в умовах контракту.
Авансовий платіж в оплату імпорту рекомендується використовувати
тільки у випадку абсолютної впевненості нашого клієнта в одержанні товару
в законодавчо встановлений термін постачань (90 днів).
Платежі в оплату імпортних товарів і послуг на користь нерезидентів
можуть здійснюватися через кореспондентські рахунки – Лоро і Ностро, що
ведуться в Головному банку. Усі платіжні доручення, на перерахування через
Лоро рахунки, оформляються на російській (українській) мові, через Ностро
рахунки - тільки іноземною мовою .
Комісії і S.W.I.F.T. - витрати стягуються відповідно до тарифів банку
і суми стягнених комісій вказуються в платіжному дорученні.
Гарантованою і більш дорогою формою міжнародних розрахунків є
документарний акредитив. «Уніфіковані правила і звичаї для документарних
акредитивів» розглядають акредитив як: « яку-небудь угоду, якби вона не
була названа або визначена, відповідно до якої банк (банк-емітент), діючи
на прохання і по інструкції клієнта (заявника) або його наказу, або
акцептувати й оплатити переказні векселі (тратти), виставлені бенефіціаром,
або уповноважує інший банк провести такий платіж або акцептувати й оплатити
переказні векселі (тратти) , або уповноважує інший банк негоціїровать проти
передбачених документів при стримуванні термінів і умов акредитиву». Тобто,
це є умовним грошовим зобов'язанням банку здійснити платіж, акцепт або
негоціацію тратт, або надати повноваження іншому банку на здійснення цих
дій.
Виходить, в основі акредитива лежить формула - «гроші проти
документів», а звідси універсальність акредитивної форми розрахунків
полягає в тому, що продавцю гарантується негайна оплата відвантажених
товарів або зроблених послуг, і він застрахований від неплатоспроможності
або відмовлення покупця платити; покупцю - що виплачені їм засоби не
пропадуть і надійдуть у розпорядження контрагента після того, як він
виконає свої зобов'язання. Саме в цьому і складається перевага акредитивної
форми розрахунків. Але основним її недоліком є вартість акредитива
(комісійні банків за авізування, підтвердження, перевірку документів,
платіж), що значною мірою і впливає на активність його використання в
зовнішньоторговельних відносинах .
Норми права, що регламентують механізм здійснення акредитивної
операції, ґрунтуються на двох основних принципах, а саме на автономії
акредитива і його строгого виконання.
Розрізняють такі основні види акредитивів: відкличні і безвідкличні,
підтверджені і непідтверджені, трансферабельні, револьверні, покриті і
непокриті, акредитиви з «червоним застереженням», резервні. Цей перелік
видів акредитива не є вичерпним. У банківській практиці застосовуються й
інші види акредитивів, але більшість з них є модифікацією зазначених вище
видів.
Підставою для виникнення акредитивних зобов'язань є доручення платника
про відкриття акредитива, що він дає банку, що його обслуговує (банк-
емітент). Таке доручення є основою для виникнення інших правовідносин по
акредитивній операції. Варто визначити, що форма доручення на відкриття
акредитива, як правило, є типовою, і в ній повинні бути зазначені усі
вимоги, передбачені Уніфікованими правилами.
Оскільки акредитив – це зобов'язання по проведенню платежів, умови
акредитива є умовами виконання цих зобов'язань, тому вони повинні бути
складені так, щоб з одного боку, вони давали можливість банкам без
ускладнень їхній проконтролювати і перевірити документально, а з іншого
боку – забезпечували б інтереси сторін, що використовують акредитивну форму
розрахунків. Усі терміни, що застосовуються, повинні відповідати вимогам
Уніфікованих правил, тобто варто використовувати стандартні терміни і
формулювання, передбачені Уніфікованими правилами, якщо акредитив не
містить інших умов. Це дає можливість заявнику акредитива включати в умови
акредитива, відповідні застереження.
Уніфіковані правила вимагають від заявника не тільки чітко й у
повному обсязі формулювати інструкції з відкриття і виконання акредитива,
Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 20, 21, 22, 23