або субоптимальних умов навколишнього середовища. Проте, як підкреслює
автор, і у цьому випадку дослідники обмежені головною теоретичною трудністю
- відсутністю чіткої та ясної концепції здоров'я та хвороби.
Таким чином, між гігієнічним та фізіологічним нормуванням
установлюються такі співвідношення: якщо гігієнічне нормування спрямоване
на визначення припустимих параметрів зовнішніх умов за критеріями
фізіологічного нормування, то фізіологічне нормування визначає умови
оптимального функціонування та перетворень в організмі людини у процесі
виробничої діяльності, розглядаючи гігієнічні норми та відхилення від них
як такі, що підтримують або порушують цю оптимальність.
Розвиваючи описані уявлення про нормування, дослідники вказують, що
мобілізація, використання та відновлення трудового потенціалу людини
найтіснішим чином пов'язані з особливостями її психіки. Тому при розробці
та застосуванні нормування трудового середовища необхідно враховувати
психологічні фактори та проводити роботу щодо гуманізації праці, тобто
раціонально використовувати властивості особистості працівника,
перетворюючи працю з тяжкого обов'язку у задоволення найважливіших його
потреб.
Вирішення цієї принадливої проблеми пов'язане з індивідуальними
характеристиками особистості, вияв яких зумовлений особливостями різних
видів та форм діяльності, що в свою чергу впливає на рівень працездатності.
Урахування особливостей людини та індивідуально-типологічних фізіологічних
якостей (свідоме або підсвідоме) допомагає працівнику виробити таку
стратегію діяльності, яка є компромісним оптимумом у конкретних умовах
діяльності. Такий вибір стратегій діяльності у деяких випадках компенсує
вади у фізіологічній або психологічній сфері при виконанні професійних
обов'язків.
Проте існують професії та виробничі ситуації (аварії, робота в
екстремальних умовах навколишнього середовища та інше), коли вибір
компромісних стратегій діяльності ускладнений або неможливий. Тоді можна
говорити про гетерогенність (неоднорідність) професій, оскільки одні
ставлять дуже жорсткі вимоги до характеристики особистості та
психофізіологічних якостей людини, а інші - включають можливості
компенсації поведінкою вимог до задовільного виконання посадових
обов'язків. Викладене підкреслює необхідність існування ще однієї категорії
нормативів до роботи в окремих професіях - нормативів психологічних та
психофізіологічних.
Таким чином, для раціонального використання робочої сили необхідно
суворо дотримуватися вимог охорони праці шляхом застосування технічних,
гігієнічних, фізіологічних та психологічних нормативів. Проте, враховуючи
труднощі при створенні та застосуванні цих нормативів для різних
професійних груп, невирішеність теоретичних питань визначення гігієнічної
та фізіологічної норми, існування особливостей професійної діяльності у
різних галузях, необхідно творчо підходити до їх розвитку - активізувати
роботу по створенню галузевих норм умов та режимів праці, розробляти
адекватні способи профілактики функціональних порушень, захворювань та
реабілітації здоров'я.
3.2. Аналіз умов праці на підприємстві.
3.2.1. Загальна характеристика умов праці відділку , бухгалтерії,
участку, банку.
Охорона праці - система законодавчих актів, соціально-економічних,
організаційно-технічних, гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів та
засобів, що забезпечують безпеку, збереження здоров'я та працездатність
людини у процесі праці.
Все різноманіття нормативних документів, що включають поняття охорона
праці, передбачає створення таких умов, за яких виключено або значно
ослаблено вплив на працюючих шкідливих та небезпечних факторів трудового
середовища.
Під шкідливим виробничим фактором розуміємо такий фактор виробничого
середовища, вплив якого на працюючого завдає шкоди його здоров'ю та умов
впливу шкідливих факторів може стати небезпечним.
До небезпечних факторів належать такі фактори трудового середовища,
вплив яких на працюючих у певних умовах призводить до різкого погіршення
здоров'я або до травми.
В сучасному складному виробництві, насиченому технікою,
спостерігається дія не одного, а цілого комплексу виробничих факторів,
частина з яких може бути не тільки шкідливими, але й небезпечними.
Несприятливий вплив шкідливих факторів може бути оборотним - функції та
морфологічні зміни в організмі при цьому відновлюються після припинення
впливу факторів. Проте при значній інтенсивності більшості факторів
несприятливі зміни накопичуються, що визначається як кумулятивний ефект.
При впливі на організм декількох факторів ефект комплексу може
дорівнювати сумі впливу окремих факторів, що визначається як адитивний
вплив. Іноді спільний вплив менший за адитивний. Особливу небезпеку
становить підсилення одних факторів іншими, що свідчить про наявність
потенціювання їх дії. Окрім того, взаємодія комплексу виробничих факторів
може стати причиною виникнення акумулюючого ефекту (а у випадку
неадитивного впливу комплексу факторів цей ефект може бути підсилений), що
завдає значно більшої шкоди здоров'ю, ніж дія одного з них.
Зараз проводяться інтенсивні дослідження щодо виявлення механізмів
впливу на організм комплексу факторів трудового середовища. Але у зв'язку з
надзвичайною складністю питання, його вирішення ще далеке до завершення.
Особливо це стосується праці користувачів відеодисплейних терміналів, де на
організм діє комплекс слабко виражених факторів, вивчення ефекту взаємодії
яких вкрай ускладнено.
Науки, що вивчають вплив на організм людини факторів виробничого
середовища, це гігієна та фізіологія праці.
Гігієна праці - це комплекс заходів та засобів по збереженню здоров'я
працівників, профілактиці несприятливих впливів виробничого середовища та
трудового процесу.
Фізіологія праці вивчає функції організму людини в умовах її трудової
діяльності з метою забезпечення високого рівня працездатності та здоров'я.
Широкомасштабні заходи, спрямовані на поліпшення здоров'я людей,
повинні здійснюватися як у суспільстві в цілому, так і безпосередньо на
кожному підприємстві та установі у встановленому законодавством порядку.
Суворе додержання вимог гігієни та фізіології праці є не тільки особистою
справою окремої людини, але й будь-якого колективу - виробничого, учбового,
наукового і тому подібне, оскільки порушення принципів гігієни позначається
не тільки на здоров'я порушника, але й на здоров'я інших членів колективу.
Гігієна та фізіологія праці дають можливість підняти на більш високий
рівень охорони праці, забезпечити безпечний і здоровий спосіб життя та
професійної діяльності.
Бухгалтерія банку не є підрозділом зайнятим на виробництві. На цій
ділянці роботи приділяється увага факторам, які негативно впливають на
безпеку праці робітників цього відділу. Для забезпечення нормальних умов
праці власнику необхідно провести атестацію робочих місць відділу, стосовно
довести їх до нормативних вимог.
Атестація робочих місць є одним із засобів підтримання належного
рівня охорони праці і являє собою комплексну оцінку кожного робочого місця
на його відповідність передовому науково-технічному рівню виробництва,
гігієнічним нормам умов праці, психофізіологічним параметрам працюючого, що
дає змогу не тільки продуктивно виконувати свої професійні обов'язки, але й
зберігати здоров'я та не скорочувати тривалість діяльності у даній
професії, тобто зберігати професійне довголіття.
Порядок проведення атестації регулюється Методичними рекомендаціями
для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженими
постановою Мінпраці України від 01.09.92 року № 41 та Головним державним
санітарним лікарем України.
Атестація робочих місць передбачає:
виявлення безпосередньо на робочому місці шкідливих та небезпечних
виробничих факторів та з'ясування причин їх появи;
дослідження санітарно-гігієнічних факторів виробничого середовища,
важкості та напруженості трудового процесу на конкретному робочому місці;
комплексну оцінку факторів виробничого середовища та характеру праці
на відповідність їх рівнів вимогам нормативних документів;
обґрунтування віднесення робочого місця до відповідної категорії
шкідливості умов праці;
встановлення або підтвердження права працівників на пільгове пенсійне
забезпечення, додаткову відпустку, скорочений робочий день, а також інші
пільги та компенсації залежно від умов праці;
перевірку правильності використання списків виробництв, робіт,
професій, посад та показників умов праці при наданні права на пільгове
пенсійне забезпечення.
Атестація робочого місця дає можливість упритул наблизитися до
розробки та здійснення заходів щодо його раціоналізації шляхом нормалізації
умов, режимів праці та у цілому трудового середовища. Як підкреслюють
сучасні дослідники, основною метою атестації є:
. поліпшення умов і безпеки праці, проведення інших заходів щодо охорони
праці, підвищення рівня культури виробництва;
. вивчення відповідності умов праці рівню розвитку сучасної техніки та
технологій, удосконалення порядку та умов встановлення пільг та
компенсацій;
. прискорення зростання продуктивності праці на основі урахування
психофізіологічних та особистісних особливостей працюючих, урахування їх
професійної придатності до даного виду діяльності;
Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 20, 21, 22, 23
