режимом із зворотним зв'язком. В тих випадках, коли успішне вирішення
завдання викликає зменшення експозиції наступного завдання, відбувається
процес збалансування швидкості пред'явлення завдань з функціональними
можливостями людини. Якщо завдання на даній швидкості виконуються
правильно, то темп пред'явлення (залежно від змісту та організації робіт)
може збільшуватися доти, поки людина не почне робити помилки. Потім
швидкість знижується до тієї, коли знову забезпечується безпомилковість
роботи.
Таким чином, темп пред'явлення завдань весь час наче підлаштовується
під функціональні можливості працюючого. Якщо рівень мотивації
максимальний, то у такому режимі робоче навантаження відповідає
максимальній швидкості переробки конкретної інформації, що пред'являється
даній особі. Тобто щоразу вона ставить своєрідний рекорд. В цьому випадку
показники працездатності стають порівнюваними не тільки для однієї людини,
але й для різних людей. Такий режим організації праці специфічний для
високоефективних виробництв, наприклад тих, що існують на японській фірмі
«Тойота», і може бути реалізований для деяких категорій користувачів ВДТ,
де комп'ютер спроможний оцінити надійність професійної діяльності людини.
Оцінка ефективності розумової праці (у тому числі праці користувачів
ВДТ), особливо за невеликі проміжки часу (дні, тижні та місяці), звичайно,
завдає значних труднощів. Для її здійснення частіше користуються
фізіологічними та психологічними індикаторами працездатності, доповнюючи їх
показниками ефективності виконання різних тестових завдань. Показниками
працездатності є не тільки швидкісні характеристики переробки інформації,
але й якість (своєчасне, надійне, ефективне та ін. виконання роботи, а
також психофізіологічні характеристики (наприклад, параметри уваги, пам'яті
та ін.).
Розділ 3 Аналітична оцінка результативності різних форм міжнародних
розрахунків та шляхи забезпечення ефективності їх широкого впровадження і
використання в Україні
3.1. Аналіз міжнародних розрахунків;
сучасний етап і напрямки підвищення прибутковості банку від їх здійснення
Відділення Державного Експортно-імпортного банку України в м. Одесі,
як суб’єкт господарської діяльності, виконує широкий спектр операцій
спрямованих на одержання максимального прибутку.
Міжнародні розрахунки у формі документарного акредитива,
документарного інкасо і банківського переказу, як і інші операції
відділення Державного Експортно-імпортного банку України в м. Одесі
приносять доход і впливають на результат діяльності банку.
Динаміка міжнародних розрахунків відділення Укрексімбанку в м. Одесі
1994-2000р. показана в таблиці 2.9.
Таблиця 2.9.
Стан міжнародних розрахунків у відділенні Укрексімбанку
у м. Одесі за 1994-2000 р.
шт.
|Показники |1994 |1995 |1996 |1997 |1998 |1999 |2000 |
|Експорт: | | | | | | | |
|Акредитиви |94 |65 |60 |61 |45 |25 |11 |
|Інкасо |41 |50 |13 |5 |1 |1 |- |
|Перекази |11254 |10960 |9815 |8428 |7880 |6400 |5900 |
|Імпорт: | | | | | | | |
|Акредитиви |46 |16 |30 |21 |12 |12 |27 |
|Інкасо |13 |6 |11 |22 |5 |2 |2 |
|Перекази |7320 |7212 |6945 |6117 |5500 |3600 |3460 |
Слід зазначити, що за даними таблиці 2.9. можна зробити висновок про
прогресуюче зниження використання в господарській діяльності міжнародних
форм розрахунків. Це пояснюється фінансово-економічною обстановкою в країні
і твердій конкуренції з боку комерційних банків, що пропонують здійснення
переказних операцій по більш низьким тарифним ставкам.
Серед Українських підприємств цієї форми розрахунків надають перевагу
експортери що поставляють свою продукцію в країни, що розвиваються, в такі
як Індію, Шрі-Ланку, Пакистан, Іран та ін., законодавство яких обмежує
застосування прямого переказу; підприємства вимушені використовувати
акредитивну форму по вимозі покупця їх товару для забезпечення умов
торгової угоди.
За даними таблиці 2.9.спостерігається тенденція до скорочення
кількості експортних акредитивів, що в більшому ступені пояснюється
падінням виробництва й експорту в цілому. Кількість імпортних акредитивів
за останній рік збільшилося через обмеження НБУ на здійснення розрахунків
між партнерами у формі банківського переказу, уведених наприкінці серпня
1999 року.
Інкасова форма розрахунків, як видно із таблиці 2.9., використовується
вкрай рідко, що обумовлено недостатністю гарантій при використанні даної
форми розрахунків по обидва боки, і експортери надають перевагу укладенню
контрактів, що передбачають передоплату. Тому документарне інкасо
рекомендується тільки в тих випадках, коли продавець і покупець довіряють
один одному, а також кредитоспроможність покупця не викликає сумніву.
Основними перспективи роботи відділення є підвищення якості
виконуваних міжнародних операцій, а також активізація роботи з залучення
нових клієнтів на обслуговування у відділення для збільшення прибутковості
від проведених операцій.
Динаміка отриманого доходу відділу міжнародних розрахунків відділення
Укрексімбанку в м. Одесі за 1998 і 1999р. представлена в таблиці 2.10.
Таблиця 2.10.
Динаміка отриманого доходу відділу міжнародних розрахунків
у 1998-1999 р.
|Види здійснюваних |Доход за 1998 |Доход за 1999|Динаміка росту |
|відділом операцій |рік |рік |(+,-) |
|Переказні і інкасові |598819,13 |412865,07 |-185954,06 |
|операції | | | |
|Акредитивні операції |39658,69 |23321,35 |16337,34 |
З даних таблиці 2.10. видно що спостерігається тенденція зниження
доходів по усіх формах міжнародних розрахунків. Це підрозумівається під
зниженням обсягів вироблених розрахунків через нестабільність економіки
країни і загального зниження виробництва.
Структура комісійних доходів відділення по операціях на валютному
ринку в загальній структурі доходів представлена в таблиці 2.11.
Розділ 3 Охорона праці
3.1. Охорона праці в Україні на початку ХХІ століття.
З дня незалежності України охороні праці приділили значну увагу. В
зв'язку з цим було створено у 1992 році Закон України "Про охорону праці",
завдяки якому було багато приділено уваги життю та здоров'ю громадян
України; але чомусь у ХХІ століття ми увійшли з рівнем травматизму, який
перевищує всі розумні межі.
Створюється враження, що ситуація з охорони праці в Україні
переходить у категорію некерованої і практично не прогнозованої.
Невипадково, що сьогодні засоби масової інформації про аварії, катастрофи
та загибель людей на виробництві нагадують ведення військових дій. Висновок
один, якщо кожний керівник та підприємець, кожний працюючий не вживає
координальних заходів, ситуація з катастрофічної переросте в обвальну (як в
економіці), для виправлення якої знадобляться десятиріччя. Щоб запобігти
цьому, потрібні зусилля всіх вчених, спеціалістів, практичних працівників у
галузі охорони праці. Вкрай незадовільним є стан охорони праці на малих,
орендних і приватних підприємствах, комерційних структурах. Служба охорони
праці місцевих районних облдержадміністрацій не організована. На
підприємствах не додержуються вимог щодо забезпечення безпечних умов праці.
Виробничі приміщення, устаткування, технології повинні відповідати
всім вимогам охорони праці. Ці вимоги повинні виконувати будівельники,
проектувальники технологій, працівники, які керують експлуатаційним
процесом. При цьому повинні дотримуватися санітарно-гігієнічних норм, що
регламентують ступінь впливу шкідливих факторів виробництва на організм
людини, а також режим його праці та відпочинку.
Ці вимоги законодавства про працю забезпечуються системою санітарного
нагляду, органам Держнаглядохоронпраці, а також контролем служб охорони
праці та профспілкових органів. Проте дотримання вимог нормування
наштовхується на ряд об'єктивних труднощів, пов'язаних з дискусійністю
проблеми визначення норми здоров'я та норми впливу того або іншого
виробничого фактору.
Одним із підходів до визначення норми є середньостатистичний спосіб.
Він слабо враховує багатогранність, специфічність, динамічність,
варіабельність та індивідуальність норми, а також вияв різних аномалій.
На думку багатьох сучасних авторів, найбільш прийнятим визначенням
норми є її характеристика як функціонального оптимуму життєдіяльності
організму, коли протікання всіх процесів у його системах відбувається з
найбільшою узгодженістю, надійністю, економічністю та ефективністю.
Відомий авторитет у галузі фізіології праці В.І. Медведєв вказує, що
проблема фізіологічного нормування перетворюється у проблему кількісного
опису діапазону можливостей фізіологічних процесів, що забезпечують
системну відповідь при здійсненні професійної діяльності. Під гігієнічним
нормуванням він розуміє кількісну регламентацію тих факторів трудового
середовища, з якими безпосередньо взаємодіє людина, а основним критерієм
такого нормування є збереження її здоров'я шляхом забезпечення оптимальних
Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 20, 21, 22, 23
