національної платіжної системи. Але він триває досить довгий час і банки,

які були раніше готові працювати з пластиковими картками, ще з 1992 року

почали шукати шляхи втілення своїх задумів. Більшість українських банків

обрали шлях, пов’язаний з вступом у міжнародні платіжні системи VISA i/або

Europay. Цей варіант привабливий з точки зору розширення територіальних

кордонів використання платіжних продуктів, встановлення нових

взаємозв’язків з міжнародними банками і, відповідно, підвищення іміджу

банка. Але є і інший бік медалі, який пов’язаний з значними вимогами, які

висуваються цими міжнародними платіжними системами, які частіше дуже

високі для наших молодих українських банків. Будемо сподіватися, що при

становленні національної платіжної системи будуть враховані всі можливості

наших банків і розроблені умови, адаптовані до наших національних

особливостей функціонування банківської сфери.

А зараз давайте розглянемо механізм вступу українських банків в

міжнародні платіжні системи на прикладі ВАТ КБ “НАДРА”.

Для вступу в міжнародну платіжну систему VISA банк направляє

клопотання на вступ. Потім в VISA надсилається документарний висновок

міжнародної аудиторської фірми про фінансовий стан банку. При чому VISA

визнає лише висновки шести аудиторських фірм, а саме :

> PRICE WATERHOUSE;

> KPMG;

> ARTUR&ANDERSON;

> ERNST & YOUNG;

> ДЕЛОЙТ ЕНД ТУШ;

> КУПЕР ЕНД ЛАЙБРОНД.

Листування між двома сторонами триває досить довгий час. І коли вже

досягнено певної домовленості, починається заповнення документів, що

стосуються безпосередньої роботи банка в системі (підготовчі роботи).

Так звана “офіційна” частина починається з подачі банком Заяви на

вступ у VISA (Application for Membership), в якій вказується :

> ім’я заявника;

> назва організації;

> адреса головної контори організації.

Також вказується статус майбутнього члена, а якщо це потрібно, то і

спонсора, який є своєрідним гарантом банку при вступі у платіжну систему.

До Заяви додається перелік документів, а саме:

> Заяву на членство;

> бланк договору про спонсорство;

> бізнес-план;

> копію ліцензії на проведення банківських операцій;

> річний звіт з висновком аудитора, включаючи рахунки, за останні 3 роки;

> список банків, в яких відкрито кореспондентські рахунки, включаючи

контактні зв’язки;

> зразки підписів;

> - лист з проханням про прийняття в VISA.

Всі перераховані документи є невід’ємною частиною заяви на членство

в VISA і повинні пред’являтися на розгляд Департаменту по керуванню

ризиками VISA.

Зупинимось більш конкретно на бізнес-плані.

VISA надає типовий бланк бізнес-плану, який банк повинен заповнити в

певному порядку, а саме :

1. Надати план випуску карток на найближчі 3 роки;

2. Визначити кількість банкоматів для видачі готівки на той самий

період;

3. Розрахувати кількість торгових точок, які будуть обслуговуватись

в даному банку;

4. План по Процессингу: вибір Процессингового центру у випадку,

якщо Процессінг буде виконувати третя сторона;

5. Інформація по вже емітованим карткам, про власні банкомати,

власні кредитні картки, єврочеки, EuroCard/MasterCard, якщо такі є в

банку;

6. Вказується кількість філіалів, які існують у банка;

7. Кількість рахунків, відкритих у банку (приватних і

корпоративних);

8. Склад акціонерів;

9. Активи банку;

10. Реквізити банку, по яким буде в майбутньому здійснюватися

зв’язок.

В залежності від прав банку і вимог до нього з боку платіжної

системи, у VISA передбачено різнорівневе членство. Найбільш повний член

платіжної системи - принциповий (Principal Member), який має право

займатися як емісією карток, так і еквайрінгом і також встановлювати

банкомати. Таким банком на Україні є, наприклад, банк “НАДРА”. Наступним

за значимістю є асоційований член (Associate Member), у функції якого

входить укладання угод з іншими банками, які мають статус члена, що бере

участь у платіжній системі (Participant Member).

Його основні функції мають таку ж силу як і функції принципового

члена. Банк-учасник повинен при вступі у VISA знайти банк спонсор, який є

або принциповий член системи, або асоційований член і укласти з ним

договір про спонсорство. Існують також в платіжній системі банки-члени,

які мають право здійснення операцій з торговими точками і банки-члени, які

можуть займатися лише видачею готівки.

Кожен банк - член міжнародної платіжної системи повинен відкрити в

кліринговому банку кореспондентський рахунок, по якому будуть проводитись

списання і зарахування по транзакціям. Так, наприклад, “НАДРА” по VISA і

по MasterCard має такий рахунок в Bankers Trust Company, який є членом

Федеральної резервної системи і має прямий зв’язок з головним кліринговим

банком Chase Manhattan Bank, а по EuroCard - у Midland Bank PLC, який

здійснює розрахунки в Європі.

Відмітимо ще один головний момент. Коли наші банки вступають в

міжнародні платіжні системи, то від них вимагається внесення страхового

депозиту. Розмір страхового депозиту залежить від розрахункової величини,

яка визначається множенням денного обороту по карткам на 14 днів. Так,

наприклад, стартова сума страхового депозиту для банку може складати від

200 до 400 тис. дол. США. По нашій шкалі градації членів платіжної

системи він у нас принциповий член і може виступати спонсором при вступі

інших банків в міжнародну платіжну систему. Тому банки, для яких “НАДРА”

виступає спонсором, повинні в нього розміщувати свої страхові депозити, а

вимоги платіжної системи щодо самого банку “НАДРА” повинні зрости

відповідно. Ці страхові депозити потрібні для відшкодування

непередбачених витрат по карткам.

Як ми бачили в бізнес-плані, банк-член міжнародної платіжної системи

повинен вказати Процессінговий центр, який буде виконувати відповідні

функції. Так для частки банків функції Процессингу виконує UPC

(Український Процессінговий Центр), ці функції в деяких випадках можуть

виконувати і самі банки-члени, але необхідне обладнання для організації

безперервної роботи Процессингового центру коштує дуже дорого, і тому ,

частіше, банки створюють на пайових засадах спільний центр.

Якщо банк буде займатися емісією карток, то йому необхідно з VISA

узгодити всі необхідні для цього моменти. А саме, по-перше, необхідно

замовити біни (банківський ідентифікаційний номер), по яким система буде

розпізнавати цей банк. Для цього банк повинен заповнити BIN License

Agreement. Якщо банк має спонсора, то спонсор займається замовленням

бінів.

Наступним кроком є замовлення карток - у сертифікованого VISA

виробника пластикових карток банк замовляє пластик, цей виробник укладає

договір на виробництво карток і надсилає замовнику екземпляр майбутньої

картки на плівці (завчасно обумовлюється сторонами дизайн картки), який

потім передається в VISA для затвердження. Паралельно банк укладає договір

з VISA на право використання власного логотипу на картці цієї міжнародної

платіжної системи. Коли процес виробництва картки повністю підготовлений

для впровадження, наступає інший етап - отримання сертифікованого VISA

програмного забезпечення (S.O.F.T.).

Наступний етап - це повна сертифікація банка-члена міжнародною

платіжною системою VISA. Цей процес проходить в певній послідовності: на

три пробних білих пластика наноситься магнітна стріча і кодується, потім

ці екземпляри передаються в VISA, яка робить перевірку на можливість

використання їх в платіжній системі. Потім наш Процессінговий центр готує

нас до сертифікації, тобто виділяється 2 години, протягом яких картки

перевіряються, для чого проводиться сеанс авторизації в on-line режимі.

Після перебігу двох тижнів банку прописують VAP (VISA Access Point).

Аналогічне право доступу має і система Europay, яка надає банкам Europay

Module. Після цього системою визначається дата, з якою можна буде

здійснювати операції з картками, на які банк отримав ліцензію (LIVE

DATE).

Процедура вступу в платіжну систему дуже складна і найменше банку

потрібно півроку, щоб почати роботу в ній.

2.2. Становище сучасного ринку платіжних карток в Україні

Вітчизняний ринок платіжних карток за короткий проміжок часу почав

набувати риси, які в якійсь мірі притаманні західному картковому бізнесу,

головні з яких - різноманітність форм і територія розповсюдження.

Якщо провести навіть самий поверховий аналіз українського карткового

ринку, то одразу ж стане ясно, що серед багатства інформації важко знайти

непередухвалу, а анонсні банківські показники кажуть, скоріш, про проектну,

ніж про існуючу потужність карткових програм. Населення перестає

користуватися звичайними старовинними банківськими механізмами, такими як

накопичення коштів, і тому банком потрібно знаходити щось інше. Карткові

продукти є тим джерелом прибутків, який вже сьогодні може бути використаний

на ринку України. Перед банкірами стоїть проблема вартості платіжної

системи. І якщо банк вже вирішив займатися картковим бізнесом, то він

повинен вирахувати економічну доцільність і окупність карткових програм.

Доля міжнародних карткових продуктів в загальному об’ємі карток в

Україні сягає до 5%. Цей спектр ринку почав розвиватись першим. Перспективи

його розвитку легко піддаються прогнозуванню, оскільки банками

використовуються уже відомі і багаторазово апробовані за кордоном, в тому

числі і СНД , технології. Вони, як правило, легко впроваджуються і

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 20, 21