процессинговому центрі, в розгалуженій системі даних можуть бути
розподілені і знаходитись частково в процессинговому центрі, частково - в
банках-емітентах. Банки, що не ведуть самостійних баз, за згодою з
Процессинговим центром можуть безпосередньо управляти лімітами держателів
своїх карток в режимі віддаленого доступу до бази даних. В деяких випадках
в такому ж режимі банки-еквайєри можуть здійснювати і авторизацію.
В будь-якому випадку при досягненні транзакції, що авторизується
ЕВМ, що має дані про ліміти держателя відповідної картки, відбувається
наступне :
1. Перевіряється, чи не занесена картка, що обслуговується в стоп-
лист.
2. Якщо картка не блокована, то, виходячи із суми угоди і розміру
залишку ліміту, визначається можливість платежу по картці.
3. Якщо платіж можливо здійснити, то залишок ліміту зменшується на
суму угоди. При голосовій авторизації генерується код авторизації. Код
пересилається оператору для передачі в точку обслуговування. При
авторизації шляхом застосування POS-термінала, формується повідомлення
терміналу на друк чека.
Проведена процедура називається on-line авторизацією. Платіжна
система, що обслуговує дебетові картки в такому режимі, потребує розвинену
комунікаційну мережу, що містить як надійні і розгалужені телефонні
канали, так і високошвидкісні канали спеціалізованих мереж передачі даних.
Видача готівки.
Процедура видачі готівки по дебетовій картці цілковито відповідає
викладеному порядку on-line авторизації як і у випадку використання
банкоматів, так і при отриманні коштів у відділеннях банків.
Розрахунки.
Порядок розрахунків і стягнення комісійних при обслуговуванні
дебетових карток практично співпадає з описом, який використовувався для
кредитних карток. Відмінності полягають в наступному. По-перше, при
проведенні авторизації “чужі” транзакції одразу ж потрапляють в
Процессінговий центр або в електронному, або в “голосовому” вигляді, що і
дозволяє оперативно готувати дані для взаєморозрахунків. По-друге,
отримання банком-емітентом відшкодування від клієнтів відбувається
“автоматично”, оскільки кошти завчасно розміщені на клієнтських рахунках.
Як уже зазначалось раніше, прибутковість операцій з дебетовими
картками обумовлена залученням коштів клієнтів, яким банк-емітент надає
картки в розпорядження, а також комісійні, які отримують при проведенні
операцій по обслуговуванні карток.
Система обслуговування на основі дебетових карток з off-line авторизацієй.
В попередньому підрозділі було показано, що ключовим фактором
функціонування платіжної системи з дебетовими картками є проведення
авторизації при кожній угоді. Однак, якщо телефонна мережа в місті або в
регіоні, де передбачається запровадження дебетових карток, розвинена слабко
або функціонує ненадійно, то впровадження платіжної системи стає
проблематичним. Вихід з цієї ситуації полягає в зміні технології
авторизації таким чином, щоб виключити необхідність on-line сеансу.
Проведення авторизації в режимі off-line висуває такі вимоги :
1. Наявність на картці даних про залишок ліміту.
2. Можливість контрольованого зменшення значення залишку ліміту в
результаті авторизації (“дебетування” картки).
3. Можливість поновлення ліміту на картці (“кредитування” картки).
Для забезпечення подібних можливостей картка повинна, як мінімум,
містити перезаписуючу пам’ять. Крім того, необхідно, щоб POS-термінали мали
деякі “інтелектуальні” можливості для здійснення подібних операцій, а також
пам’яттю (внутрішньою або зовнішньою) достатньо великої об’єму, де можна
було б накопичувати транзакції для наступної передачі (інкасація) в банк-
еквайєр або Процессінговий центр.
В принципі, карти з магнітною стрічкою допускають можливість
подібного використання. Однак малий об’єм пам’яті (сотні байт) і, головне,
слабка захищеність від несанкціонованої зміни даних, записаних на магнітну
стрічу, робить їх непридатними для обслуговування в off-line режимі. Смарт-
карти мають всі необхідні характеристики для реалізації схеми
обслуговування в режимі off-line авторизації.
В схемі цього виду авторизації кожна картка стає мобільним елементом
розподіленої бази даних платіжної системи і виконує функції Процессингового
мікроцентра. для проведення авторизації картку також необхідно розмістити в
зчитуючий пристрій. При цьому картка і термінал, спираючись на дані, що
зберігаються в них, роблять обмін інформацією і проводять взаємне
розпізнання (схема 1.6). Якщо ця процедура завершується успішно, то
держатель може вводити ПІН-код, а продавець - суму. Після цього картка
перевіряє, чи не перевищений залишок ліміту. Якщо угода може здійснитися,
то картка зменшує залишок ліміту на суму угоди, а POS-термінал фіксує дані
про транзакцію (інколи про цей процес кажуть як про дебетування картки і
кредитуванні терміналу). POS-термінал друкує чек, картка вилучається з
терміналу і повертається держателю.
Кажучи про накопичення транзакцій в торговому терміналі, то треба
зазначити, що ця функція може виконуватись як самим терміналом, так і
персональним комп’ютером, до якого він підключений і який керує роботою
терміналу. Також в торговий термінал одночасно може бути розміщена і
спеціальна смарт-карта, яка і бере на себе всі “інтелектуальні” функції, а
термінал при цьому виконує комунікаційну функцію.
Схема 1.6 Схема off-line авторизації .
Накопичені терміналом транзакції передаються в Процессінговий центр
(або банк-еквайєр) під час сеансу зв’язку. Цей сеанс в залежності від
навантаження телефонної мережі і доступності каналу зв’язку може проходити
або декілька разів за день, або здійснюватися в вечірній або нічний час.
Управління лімітами.
З початку значення лімітів витрат заносяться на карту при її
персоналізації в банку-емітенті або спеціальному персоналізаційному
центрі. Оновлення лімітів в процесі використання дебетової смарт-карти
може відбуватися декількома шляхами в залежності від можливостей
обладнання і прийнятої в платіжній системі технології.
В найбільш типовому випадку держатель картки повинен відвідати банк,
де уповноважений працівник поновить ліміт. При цьому передбачається, що
стан рахунку держателя картки дає підставу для проведення такої операції.
В другому варіанті оновлення можна здійснити на любому торговому
терміналі, для чого повинен бути проведений сеанс в on-line режимі.
Інший варіант - самокредитування карти. Суть його полягає в тому, що
на карту при персоналізації заноситься як загальний, так і, наприклад,
місячний ліміти. Поточні видатки обмежуються місячним лімітом, який на
початку кожного наступного місяця при першій же взаємодії з POS-терміналом
самостійно поновлюється картою. Загальний ліміт при цьому визначає можливе
число таких самокредитувань. Кошти, що забезпечують самокредитування
повинні бути розміщені заздалегідь на рахунку.
Передплачена картка являє собою стандартну міжнародну платіжну
картку, що заздалегідь випускається банком і дає можливість її власникові
здійснювати операції в межах кошт, внесених у момент оформлення картки.
Особливістю передплаченої картки є відсутність реквізитів, що вказують на
особистість карткотримача (ім'я клієнта).
Завдяки цим особливостям передплачені картки дають клієнтам
розширений спектр можливостей використання картки в порівнянні з
персоналізованої (тієї, на яку нанесені персональні дані клієнта).
> подарункова картка
> призова картка
> для дітей і школярів
> для щоденних покупок на невеликі суми
> для безпечного перевезення невеликих сум готівки в поїздках
> картка “миттєвого” випуску для поїздок
> для безпечного перекладу кошт
Висновки та узагальнення до розділу 1
В завершення першої глави хочеться зробити деякі узагальнення та
висновки.
Ми розглянули історичні передумови виникнення сучасних карткових
продуктів. Далі, ми систематизували усі види карток з точки зору механізму
розрахунків, функціонального призначення, матеріалу виготовлення, способу
запису інформації і емітентів. Потім більш детальніше зупинились на
найбільш прогресивнішім виді карток – смарт-карті, яка у чистому вигляді
або комбіновано з магнітною стрічкою у найближайчому майбутньому поступово
буде завойовувати світовий ринок.
Далі розглянули класичні схеми побудови платіжних систем
обслуговування пластикових карток. Безперечно, на практиці можливі більш
складні комбінації.
Порівнюючи схеми обслуговування на основі кредитних і дебетових
карток, можна відмітити їх технологічну близькість. Розбіжність між ними
полягає, головним чином, в сфері взаємовідносин банка-емітента і держателя
картки. При цьому кредитна і дебетова схеми не протистоять одна одній,
оскільки орієнтовані на різні сегменти ринку споживання. Кредитна картка
передбачає стійкий фінансовий стан клієнта, наявність у нього позитивної
кредитної репутації. Дебетова ж картка орієнтована на сектор потенційних
клієнтів, відносно яких банк не має певної попередньої інформації.
Остання ситуація і обумовила більш швидкий розвиток у вітчизняній
практиці обслуговування фізичних осіб схеми обслуговування на основі
дебетових карток.
2. Механізм функціонування банків в платіжній системі на основі пластикових
карток.
2.1.Умови вступу банків в міжнародні карткові платіжні системи.
На Україні спостерігається ситуація, коли іде процес становлення
Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 20, 21
