Рефераты. Рынок кредитных и платежных карточек и направления его равития

розповсюдження. Серед локальних проектів в Україні, заслуговують на увагу

системи, що впроваджені Банком “БігЕнергія” (колишній банк “Зевс”),

“Олбанк”.

Впровадження подібних карткових програм дасть можливість банкам

отримати додатковий прибуток за рахунок розширення сфери послуг по

залученню додаткових клієнтів, прискорення руху грошових коштів, збільшення

часу перебування коштів в банках.

За підсумками 2004 р. загальна кількість емітованих банком «Надра»

платіжних карт досягло 2 млн., з яких майже половину складають кредитні.

Подібного показника - кращого серед вітчизняних банків - йому удалося

досягти завдяки ранньому ухваленню стратегічного рішення про кредитування з

використанням платіжних карток - ще в 2001 році. Тобто фактично із самого

початку активної емісії їм міжнародних платіжних карт. Це дозволило банкові

«Надра» на відміну від більшості інших фінансових установ (у яких карткові

портфелі складаються в основному з низькодохідних, а те і збиткових

зарплатних проектів) сформувати більш прогресивну структуру карткового

портфеля, що в остаточному підсумку забезпечує велику прибутковість

карткового бізнесу в цілому.

У картковому бізнесі головний пріоритет банку “Надра” - дати

користувачеві максимально зручний інструмент, що дозволить вирішувати його

основні життєві питання, у першу чергу доступ до грошей. Картка - це не

спосіб залучення грошей, а спосіб надання їх клієнтові. Тому вже в першій

рекламній кампанії банк почав просувати дійсну кредитну картку (бренд

“Справжня кредитна картка”). “Надра” показав ринкові, що банк не буде

кредитувати тільки під грошове забезпечення, тому що це профанація самої

суті кредитної карти. На первісному етапі банк емітував карти Visa Gold та

Visa Classic, що були розраховані на платоспроможних клієнтів елітного і

середнього рівнів. У 2002 році банк розробив дуже важливу послугу для

власників кредитних карт - страхування ризиків шахрайства. Це дуже важливий

елемент клієнтської політики, тому що розбиратися з кожним випадком

шахрайства не ефективно, до того ж це знижує рівень довіри до банку.

В наступні роки дослідження банку «Надра» показали, що масові прошари

населення все-таки не можуть собі дозволити досить дорогі кредитні

продукти. Тому було прийняте рішення про випуск нових більш дешевих і

доступних продуктів із кредитними лімітами, одним із яких стала розрахована

на масового користувача Visa Electron Credit (завдяки 100%-й авторизації

вона захищена від ризиків). Крім того, у 2004 році банк попіклувався про

удосконалення дизайну карток з використанням репродукцій відомих картин.

Ціль подібного кроку - зробити карти більш приємними у використанні, а

також сприяти продажам. У 2004 р. банк реалізував перший co-brand-проект із

торговельною мережею ДЦ, у рамках якого була випущена платіжна карта з

кредитним лімітом у 200 грн.

Основні акценти в новій кампанії по просуванню карткових продуктів

банк «Надра» планує робити на розширенні можливостей споживчого

кредитування за допомогою карт, на простоті і доступності карткових

продуктів, а також покритті ризиків клієнта, зв'язаних з можливим

шахрайством. Крім цього, найближчим часом банк продовжить розвивати спільні

проекти по випуску co-brand-карток, а також розширить використання

бланкового кредитування, оскільки це спрощує можливість одержання клієнтом

кредитної картки. У той же час це буде зважений по асортименті підбір

продуктів. У «Надри» немає ідеї штампувати велику кількість різноманітного

«пластику». Банк планує реалізувати ще кілька co-brand-проектів, але не

більш 2-3 у рік. На думку Президенту банку І.Гиленко, занадто широкий

продуктовий ряд для роздрібного ринку теж шкідливий: «Я вважаю, краще

запропонувати п'ять гарних і зрозумілих продуктів, чим 25 таких, від яких у

людини будуть розбігатися очі» (динаміку емісії карток банка НАДРА дивись

на мал. 3.6).

Мал. 3.10 Динаміка емісії карток ВАТ КБ “НАДРА”

[pic]

Упродовж десятиріччя в платіжних технологіях відбулись істотні зміни:

модернізувалися самі картки, вдосконалювалося термінальне обладнання для їх

обслуговування.

Паралельно з платіжними картками, оснащеними магнітною стрічкою,

починають з’являтися картки з чіпами; можливість самих чіпів з роками

швидко розширюються: від звичайних із мінімальною пам’яттю й низьким рівнем

безпеки – до наділених великим обсягом пам’яті, Java-аплітами, динамічними

протоколами захисту та можливістю безконтактної взаємодії з платіжними

терміналами.

Платіжне оснащення за цей період також суттєво модернізувалося: від

звичайних банкоматів та імпрінтерів – до мобільних платіжних терміналів і

банкоматів, які забезпечують взаємодію з платіжною системою за допомогою

зв’язку в стандартах GSM або CDMA. З’явилися нові банкомати, здатні

приймати готівку, та “банківські кіоски” – інтерактивні термінали, які

дають клієнтові змогу власноруч виконувати деякі банківські операції.

Для скорішого переходу до найбільш прогресивного виду платіжних

карток (смарт-карти або картки з чіпом) можливо впровадження комбінованих

карток, на яких буде використана як магнітна стрічка, так і вмонтований

чіп. Що дозволить її використання у всіх стандартах.

В умовах високого технологічного розвитку платіжні системи отримали

можливість концептуально нові проекти в соціальній сфері.

Для нашого ринка також можна запропонувати організацію

спеціалізованої приймальної мережі банківських карт адаптованих під

обслуговування різноманітних сфер. Нині можна інтегрувати на одному

платіжному інструменті можливості щодо оплати цілої низки послуг:

> комунальних, за користування електроенергією та зв’язком;

> поштових і фінансових послуг УДППЗ “Укрпошта”;

> сплати проїзду в метрополітені, залізничному транспорті (через

автоматизовані каси продажу квитків), міському транспорти й таксі;

> вартості паркування;

> штрафів ДАІ;

> оплати заправки автомобілю в декількох мережах АЗС

> послуг при страхуванні цивільної відповідальності та ін.

А також вмістити інформацію стосовно:

> програм соціального страхування та захисту;

> медичного страхування;

> дисконтних програм;

> ідентифікації особи.

Висновки та узагальнення до розділу 3

У цьому розділі ми розглянули економічні передумови, появлення

“електронних грошей”, сучасний стан ринку платіжних карток, та проблеми і

перспективи розвитку індустрії пластикових карток в Україні.

Безперечним лідером у цієї галузі є дніпропетровський Приватбанк,

другу та третю позиції держать банки АВАЛЬ та НАДРА. Ці три фінансові

установи тримають більш ніж 60% українського ринку банківських карток.

Однак недивлячись на це ще біля 10 банків досить активно працюють у цьому

сегменті банківських послуг. Це такі стовпи банківської діяльності як ПІБ,

Укрсоцбанк, ПУМБ, Ощадбанк та ін. Найбільш динамічно розвиваючий цей

напрямок діяльності є банк НАДРА.

Зараз актуальними питаннями для банків, що працюють з пластиковими

картками залишаються:

> створення відповідного правового поля для роботи пластикових карт в

Україні;

> створення єдиного національного “stop-list” по пластиковим карткам;

> впровадження загальнонаціональної платіжної карти, яка буде доступна для

широких мас населення і буде обслуговуватись всіма банками України.

І на кінець найперспективнішим напрямком розвитку карткового бізнесу

в Україні, як і у всьому світі, є впровадження смарт-карт, які дозволять

крім функцій “електронного гаманця” могуть виступати як соціальна і

дисконтна картка.

ВИСНОВКИ

Узагальнення досвіду роботи на картковому ринку визначено: що не

дивлячись на принципові переваги пластикових карток як інструмента

безготівкових розрахунків, а також наявність багаторічного досвіду їх

масового використання в західних країнах, просування карток на українському

ринку наштовхнулось на ряд перешкод. Ці проблеми носять об’єктивний

характер і пов’язані, в першу чергу, не з картками особисто, а з загальною

ситуацією на вітчизняних ринках фінансових і торгових послуг приватним

особам. Навідміну від США, де пластикові картки були запропоновані

населенню як черговий платіжний засіб і повинні були завоювати вже

сформований ринок безготівкових розрахунків, в нашій країні картки

відкривають нову главу в фінансовій практиці приватних осіб.

Тому на сьогоднішній день основна частина населення виявила

неготовність до використання карток, яка проявилась як в недовірі до цих

нових засобів, так і в нерозумінні їх можливостей. Слід зазначити, що це

стосується масового споживача.

Наступною проблемою є формування мережі приймання карток. Можливо, що

протягом певного часу ситуація буде вирішена. Як уже зазначалося вище,

еквайєр-центри платіжних систем, не чекаючи об’єктивного покращення

ситуації, винаходять шляхи по залученню торгових точок. Більш швидких

результатів можна чекати від мережі видачі готівки і, преш за все, мережі

банкоматів. Тут платіжні системи і банки володіють ситуацією і питання

полягає лише до можливостей фінансування таких програм.

Значному розвитку карткових розрахунків допоможе і втілення

зарплатних проектів. Вони дозволять банку-емітенту при помірних витратах на

створення мережі обслуговування забезпечити прилив суттєвих фінансових

ресурсів.

Упродовж десятиріччя в платіжних технологіях відбулись істотні зміни:

модернізувалися самі картки, вдосконалювалося термінальне обладнання для їх

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 20, 21



2012 © Все права защищены
При использовании материалов активная ссылка на источник обязательна.