період обробки рахунків. Якщо замість двох днів на цю операцію буде

витрачено 4 або 5 днів, видатки банка істотно зростуть. Тому не кожен банк

може без витрат для себе самостійно виконувати функцію еквайєринга. Банк-

еквайєр веде теж бухгалтерський облік по розрахункам з торговими

підприємствами. Як уже зазначалося вище, в договорі з торговою точкою

визначається розмір комісії, яку банк бере за обслуговування її карткових

чеків.

Згідно чинного законодавства виручка в іноземній валюті, яка отримана

резидентом від здійснення операцій з використання банківських пластикових

карток міжнародних платіжних систем, підлягає зарахуванню на розподільчий

рахунок в уповноваженому банку України і обов’язковому продажу на

міжбанківському валютному ринку у повному обсязі та використання отриманої

грошової одиниці України для розрахунків з комерсантами (торговцями)

протягом 5 банківських днів. Тому банк-еквайєр повинен здійснити

конвертацію валюти для зарахування відшкодування по Звітам торговим точкам.

За цю операцію банк теж стягує комісію .

Останньою банківською операцією по використанню пластикових карток є

видача готівки і робота з банкоматами.

Процедура видачі готівки банком аналогічна процедурі купівлі товарів

з тою лише відмінністю, що в цьому випадку точками обслуговування є самі

банки-еквайєри - їх відділення, філіали, а також банкомати. Крім того,

банкомати працюють в системі on-line режиму і проводять авторизацію при

кожній видачі готівки.

Операція видачі готівки коштує для клієнта досить дорого (1-2%). Це

пояснюється тим, що зняття готівки з картки - використання картки не по

прямому призначенню. Перспективний розвиток здобуде гривнева картка, яку

будуть приймати всі магазини і не буде у клієнта - громадянина нашої країни

необхідності в отриманні готівки. Але це лише блакитне майбутнє. Сьогодні

процес встановлення банкоматів можна спостерігати в усіх містах України в

найбільш багатолюдних місцях. Як ми бачимо, використання будь-яких карток

потребує високорозвиненої інфраструктури. В це число входять і банкомати.

Але треба замислитися, якщо в усьому світі картки - це джерела залучення

дешевих грошових ресурсів, так як, дійсно, на картковий рахунок

нараховується невеликий процент (1-3%), то що ж казати про вартість

допоміжного обладнання для функціонування карткового механізму розрахунків.

Банкомат, наприклад, коштує приблизно 30 тис. дол., а програмне

забезпечення до нього ще 120-200 тис. дол. Тобто витрати на впровадження

цього нововведення в нашій країни коштує досить дорого і повинно пройти

багато часу, щоб банки могли отримувати прибутки від впровадження карток

аналогічні прибуткам зарубіжних банків.

Що ж стосується картки за кордоном, то там вона для нашого “туриста”

суттєво полегшує життя. В Празі при обміні валют беруться комісійні

приблизно 4-5%. Тобто при обміні 100 доларів на крони п’ять доларів

дарується чеському банку. В Германії валюту можна обміняти виключно в

банках, і то скрупульозні німці обов’язково “продезинфікують” купюру,

зроблять копію паспорта и тільки потім видадуть кошти. В Швейцарії банки

закриваються в половину п’ятого, а після цього вам можна тільки

поспівчувати, тому що ніде ви свої долари не обміняєте.

Картка за кордоном вигідна оскільки:

> Можна практично завжди спокійно розплатитися в магазині або готелі не

ризикуючи при використанні місцевих купюр, а при відсутності

обслуговування карток, скористуватися послугами банкомата, яких на Заході

не менш, ніж таксофонів.

> Мінімізується ризик втрати коштів. Якщо ви згубили картку, то після

повідомлення про це банк її блокує і Ваші кошти зберігаються.

> Виграш за рахунок курсів обміну. Справа в тому, що система будь то VISA

або MasterCard конвертує одні валюти в інші по середньозваженому курсу

Лондонської біржі. Якщо реально в Швейцарії курс 1.44 франка за долар, то

розплатившись карткою курс складе вже 1.49. При покупці в 36 доларів

чиста економія складе 1 долар.

На Заході існує два поняття, що відповідають нашому слову “банкомат”:

автомат по видачі готівки і повнофункціональний банкомат. В Україні

практично використовуються тільки пристрої першого типу. З точки зору

функціональності банкомати наших банків відстають від світового рівня на

років п’ять-десять, при чому моделі банкоматів - нові. Однак такі банки як

“Надра”, “ПУМБ” для розширення можливостей своїх карток, першими в Україні

почали встановлювати банкомати останніх поколінь.

На основі вищевказаних характеристик функціонування банків в

міжнародних платіжних системах давайте зробимо певні узагальнення.

Стосовно розвитку вітчизняних карток “масового” використання можна

сказати, що тут має велике значення ступінь готовності населення до

використання карток, вплив прийняття карток на підвищення попиту для

підприємств торгівлі і сервісу, оцінка банками перспектив випуску карток,

наявність інфраструктури, що забезпечує можливість розгортання платіжної

системи.

На сьогоднішній день спостерігається така картина: торгові

підприємства не обслуговують картки, оскільки їх нема в достатній кількості

у населення, а громадяни не зацікавлені в отриманні карток, так як відсутня

достатня приймальна мережа. Така ситуація на може вирішуватися сама по собі

і може бути розв’язана шляхом зовнішнього втручання. Наші банки, як ми

бачимо, згодні інвестувати в цю сферу великі кошти. Розуміння цієї потреби,

мабуть, пов’язане з тим, що фізичні особи починають розглядатись банками як

заслуговуючи на увагу джерело фінансових ресурсів. В якості одного із

заходів, який взмозі вже на даному етапі зробити картки привабливими для

населення, розглядається можливість отримання коштів через банкомати. При

цьому можна застосувати два підходи : залучення до співпраці підприємств

(зарахування заробітної платні на картки), і організація “розрахунково-

ощадного” обслуговування населення за допомогою карток. Ці варіанти

призводять до необхідності розгортання мережі банкоматів того або іншого

масштабу. Розгортання таких мереж може здійснюватись банками самостійно.

Після досягнення достатньої кількості карткоотримачів банкомати можуть вже

сформувати достатньо насичену мережу обслуговування карток, яка буде

приваблювати потенційних користувачів. Таким чином вже сформована та

необхідна кількість держателів карток, яка здатна вирішити вищезгадану

безвихідну ситуацію.

Слабка насиченість українського ринку пластиковими картками в

крайньому випадку протягом декількох років забезпечить існування всім

можливим варіантам розвитку карткових розрахунків, а їх основною перешкодою

буде в цей період одна лише вітчизняна дійсність та небажання підприємств

торгівлі обучати персонал та працювати з банківськими картками.

Висновки та узагальнення до розділу 2

У другому розділі ми розглянули Умови вступу банків в міжнародні

карткові платіжні системи і зрозуміли що процедура вступу в платіжну

систему дуже складна і найменше банку потрібно півроку, щоб почати роботу

в ній.

Далі зупинились на аналізі діяльності банків-членів системи

карткових розрахунків, пов’язаної з емісією, еквайєрингом та видачею

готівки. Розглянули методику оцінки системи пластикових карток банку.

Розрахункові економічні показники по вищевикладених принципах,

показують, що основним джерелом доходів для банку є непрямі доходи від

використання залишків кошт клієнтів на рахунках у його ресурсній базі.

Однак, у будь-якому випадку будь-яка організація повинна пройти етап до

моменту настання "критичної крапки", тобто того моменту, коли СПК перестає

бути збиткової.

Використання СПК у варіанті комісії, коли кошти клієнтів не беруть

участь в активних операціях банку, є дорогим і збитковим заходом.

Використання СПК тільки в зарплатному варіанті, коли обслуговується

велика організація, вимагає спеціальних комплексних розрахунків.

У цілому, організація роботи в банку за викладеною схемою в достатній

мері забезпечує керівництво, необхідними для прийняття управлінських

рішень, зв'язаних із проведенням програми по впровадженню Системи

Пластикових Карт. При цьому схема розрахунків завжди відкрита для будь-яких

змін і доповнень методичного і технічного характеру.

Викладені підходи в достатньої мірі враховують технічні можливості, що

дозволяє всі розрахунки робити автоматизованим образом.

Запропоновані підходи і деякі практичні рекомендації з проведення

економічних розрахунків ефективності СПК банку мають успішне практичне

використання в ВАТ КБ “Надра” починаючи з 2003 року.

Однак, автоматизованої системи, що дозволяє розраховувати ефективність

усієї СПК банку у всьому її різноманітті, у даний час ще не мається, хоча

така практична можливість цілком реальна.

3. Проблеми і перспективи розвитку індустрії банківських пластикових

карток в Україні.

3.1. Оцінка економічної ефективності системи пластикових карт банку.

Останнім часом у всьому світі розвиток платіжних систем

характеризується поступовим звуженням сфери використання готівки та

паперових платіжних документів, переходом до нових платіжних інструментів

і сучасних технологій платежів. “Електронні гроші” широко залучаються до

обігу і стають важливим елементом фінансової інфраструктури економічно

розвинених країн.

Аналогічні процеси відбуваються і в банківсько-фінансовій сфері

України. Першим важливим кроком на шляху до електронного грошового обігу

стало створення системи електронних міжбанківських платежів (СЕП). Після

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 20, 21