еквайєру. Крім того, на основі накопичених за день протоколів транзакцій -
що фіксуються при авторизації даних про проведення карткових платежів і
видачі готівки - Процессінговий центр готує і розсилає підсумкові дані для
проведення взаєморозрахунків між банками - учасниками платіжної системи, а
також формує і розсилає банкам-еквайєрам стоп-листи.
Як видно із вище сказаного, Процессінговий центр є технологічним ядром
платіжної системи. Він функціонує в достатньо жорстких умовах, гарантовано
обробляючи в реальному масштабі часу інтенсивний потік транзакцій. І
дійсно, використання дебетової картки призводить до необхідності on-line
авторизації кожної угоди в будь-якій точці обслуговування платіжної
системи. Для операцій з кредитною карткою авторизація необхідна не у всіх
випадках, але, наприклад, при отриманні коштів в банкоматах вона
проводиться завжди. Використання смарт-карт може при певній організації
розрахунків знизити вимоги до виконання режиму реального часу, але
загальна напруга на центр не зменшиться.
Також високі вимоги до розрахункових можливостей процессингового
центру висуває і підготовка даних для проведення взаємозаліків по підсумку
дня, оскільки обробці належать протоколи значної частини транзакцій, а
строки виконання розрахунків досить не великі - декілька годин .
Таким чином, підтримка надійного, стійкого функціонування платіжної
системи потребує, по-перше, наявності великих розрахункових можливостей
процессингового центру, по-друге, розвиненої комунікаційної
інфраструктури, оскільки Процессінговий центр системи повинен мати
можливість одночасно обслужити достатньо велике число географічно
віддалених точок. Крім того, неминуча також маршрутизація запитів, що ще
більш підвищує вимоги до комунікацій.
Схема 1.3.
Схема функціонування в платіжній системі банка - еквайєра (банк ”А”),
що здійснює процессінг для власних карток. Банк “А” здійснює авторизацію
транзакцій держателів карток і маршрутизацію “чужих” транзакцій (“В”,
“С”,...).
Наступним елементом платіжної системи є розрахунковий банк, який
забезпечує оперативне проведення взаєморозрахунків. В розрахунковому банку
банки-члени платіжної системи відкривають кореспондентські рахунки.
Взаєморозрахунки необхідні для наступного. Кожний банк - еквайєр здійснює
перерахування точкам обслуговування по “картковим” платежам як своїх
клієнтів, так і власників карток інших банків-емітентів, які входять в
певну платіжну систему. Тому відповідні кошти повинні бути потім
перераховані еквайєру цими “іншими” банками.
1.3. Правові основи здійснення операцій з платіжними картками в Україні
Нормативно-правова база емісії та здійснення операцій із застосуванням
платіжних карток складається з наступних Законів України та основних
нормативних актів:
> Закон України “Про Національний банк України”;
> Закон України “Про банки і банківську діяльність”;
> Закон України “Про платіжні системи та переказ грошей в Україні”;
> Закон України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у
зв’язку з прийняттям Закону України “Про платіжні системи та переказ
грошей в Україні””;
> Положення НБУ “Про порядок емісії платіжних карток і здійснення операцій
з їх застосуванням”, затверджене постановою Правління Національного банку
України від 27.08.2001 №367;
> Інструкція НБУ “Про порядок відкриття та використання рахунків у
національній та іноземній валюті”, затверджена постановою Правління
Національного банку України від 18.12.1998 №527;
> Правила бухгалтерського обліку операцій з використанням платіжних карток
у банках України, затверджених постановою Правління Національного банку
України від 17.12.2001 №524;
> Перелік і тарифи операцій щодо використання платіжних карток та
розрахункових операцій за ними, що надаються банкам – членам міжнародних
платіжних систем Центральним міжбанківським процессинговим центром
Центральної розрахункової палати Національного банку України,
затверджений постановою Національного банку України від 12.08.2003 №333;
> Інструкція про переміщення валюти України, іноземної валюти, банківських
металів, платіжних документів, інших банківських документів і платіжних
карток через митний кордон України, затвердженої постановою Правління
Національного банку України від 12.07.2000 №283;
> Положення про впровадження пластикових карток міжнародних платіжних
систем у розрахунках за товари, надані послуги та при видачі готівки,
затверджено постановою Правління Національного банку України від
24.02.1997 №37.
Згідно з Законом України “Про платіжні системи та переказ грошей в
Україні” платіжна картка є власністю емітента і надається ним клієнту
відповідно до умов договору, за винятком наперед оплачених платіжних
карток, що можуть продаватися емітентами без обов’язкового оформлення
договору в письмовій формі.
Емісія платіжних карток у межах України проводиться виключно банками,
що мають ліцензію Національного банку України на здійснення таких операцій.
Порядок проведення емісії платіжних карток та здійснення з ними операцій, в
тому числі обмеження щодо цих операцій, визначаються Національним банком
України відповідно до вимог законодавства України.
Вид платіжної картки, що емітується банком, тип її носія
ідентифікаційних даних (магнітна смуга, мікросхема тощо), реквізити, що
наносяться на неї в графічному вигляді, визначаються платіжною організацією
відповідної платіжної системи, в який ця картка застосовується.
Обов’язковими реквізитами, що наносяться на платіжну картку, є
реквізити, що дають змогу ідентифікувати платіжну систему та емітента.
Платіжні картки внутрішньодержавних платіжних систем повинні містити
ідентифікаційний номер емітента, визначений в порядку, встановленому
Національним банком України.
Національний банк України повинен вести офіційний реєстр
ідентифікаційних номерів емітентів платіжних карток внутрішньодержавних
платіжних систем.
Еквайрінг у межах України здійснюється виключно юридичними особами –
резидентами, що уклали договір з платіжною організацією.
У межах України переказ за операціями, які ініційовані із
застосуванням платіжних карток, виконується тільки у грошовій одиниці
України.
Карткові рахунки в іноземній валюті відкриваються клієнтам на у
національній валюті на умовах договору про відкриття картрахунку і
здійснення операцій із застосуванням платіжних карток.
Уповноважені банки України можуть установлювати комісійну винагороду
(за операціями з використанням банківських платіжних карток при видачі
готівки) у валюті видачі готівки.
Уповноважені банки України мають право вступати до міжнародних
платіжних систем як банки-емітенти та/або банки-екваєри.
Уповноважені банки України, які є учасниками міжнародної платіжної
системи, використовують при організації емісії, обслуговуванні та
обробленні операцій стандарти, які діють у відповідній ПС.
Для здійснення безготівкових розрахунків та видачі готівки із
застосуванням платіжних карток в Україні можуть створюватися
внутрішньодержавні банківські одноемітентні та богатоемітентні платіжні
системи.
1.4. Механізм розрахунків на основі кредитних та дебетових карток.
Перш ніж розглядати принципи функціонування системи кредитних
карток, давайте визначимо особливості кредиту, пов’язаного з використанням
картки.
Банківська кредитна картка являє собою не тільки інструмент
розрахунків, але й відкриває доступ до кредитних ресурсів банку-емітента.
Відповідно, коли банк надає кредит власнику картки, банк стикається з
проблемами, які притаманні цій сфері банківських операцій. Перш ніж видати
клієнту кредитну картку, необхідно провести ретельне обстеження
фінансового стану майбутнього позичальника, вивчити його кредитну історію
і виявити ступінь ризику, пов’язаного з непогашенням кредиту та
простроченням платежів.
Кредит по банківській картці пов’язаний з більшим ступенем ризику,
ніж інші види споживчого кредиту. Тут два важливих моменти:
По-перше, по звичайному споживчому кредиту банк, як правило, отримує
забезпечення в вигляді закладу матеріальних цінностей або фінансових
активів, а також у вигляді різного роду поручительств і гарантій. Це дає
можливість у випадку непогашення кредиту або довгострокової прострочки
платежів продати заставу і отримані кошти направити на відшкодування
збитків.
На відміну від цього кредит по банківській картці відноситься до
категорії кредит без забезпечення. Гарантією тут є лише ім’я самого
позичальника, його добра воля, прагнення і можливість погасити кредит. І
дійсно, що ризик для банка при наданні такого кредиту істотно зростає.
Другий важливий аспект пов’язаний зі зміною величини кредитних
зобов’язань банка протягом строку дії кредиту. У випадку звичайного
споживчого кредиту з погашенням у розстрочку борг позичальника банку (і,
відповідно, величина кредитних зобов’язань по цій сфері) поступово
знижається по мірі внесення позичальником періодичних (місячних) внесків.
Із зменшенням боргу знижується і ризик по кредиту.
По кредитній картці позичальнику відкривається кредитна лінія з
поновленням. Режим цього рахунка такий, що при погашенні клієнтом частини
заборгованості по попереднім операціям невикористана частина ліміту по
кредитній лінії автоматично відновлюється на відповідну суму і знову стає
Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 20, 21
