субдуральним простором. Зверху субдуральний простір спинного мозку вільно

сполучається з аналогічним простором в порожнині черепа, внизу воно сліпо

закінчується на рівні 2-го крижового хребця. Тверда оболонка спинного мозку

міцно зростається з краями великого потиличного отвору і зверху переходить

в одноіменну оболонку головного мозку. Тверда оболонка головного мозку

зростається з окістям внутрішньої поверхні кісток основи мозкового черепа,

особливо у місцях їх сполучення між собою і місцях виходу черепних нервів

із порожнини черепа. З кістками склепіння черепа оболонка сполучена не так

міцно. Мозкова поверхня твердої оболонки гладенька, між нею і павутинною

оболонкою утворюється вузький субдуральний простір, в якому є невелика

кількість рідини.

В деяких місцях тверда оболонка головного мозку глибоко занурюється у

вигляді відростків у щілини, які відділяють частки мозку одна від одної. В

місцях відходження відростків оболонка розщеплюється і утворює трикутної

форми канали (вони вистелені ендотелієм) - синуси твердої оболнки мозку.

Листки синусів пружно натягнуті і не спадаються. В синуси із мозку по венах

відтікає венозна кров, яка надходить потім у внутрішні яремні вени.

Синуси головного мозку. Верхній сагітальний (непарний) - вздовж

всього зовнішнього краю серпа мозку і впадає в поперечний синус.

Нижній сагітальний (непарний) - вздовж нижнього краю серпа, впадає в

прямий синус.

Прямий (непарний) - на стикові серпа і намету мозочка. Сполучає нижній

і верхній сагітальні синуси і спадає в поперечний.

Потиличний синус (непарний) розташований у основі серпа мозочка по

ходу внутрішнього потиличного гребеня. Біля заднього краю великого

потиличного отвору синус розділяється на дві гілки, кожна з яких впадає у

сигмоподібний синус відповідного боку. Верхній кінець потиличного синусу

сполучається з поперечним.

Поперечній синус (непарний) - розташований у основі намету мозочка. В

нього відкриваються верхній сагітальний, потиличний і прямий синуси - це

синусний стік, розташований в ділянці внутрішнього потиличного виступу.

Справа і зліва цей синус переходить у сигмоподібний свого боку.

Сигмоподібний синус (парний) розташований у однойменній борозні

скроневої кістки, в ділянці яремного отвору переходить у внутрішню яремну

вену.

Пещеристий синус (парний) розташований по боках від турецького сідла.

В ньому проходять внутрішня сонна артерія і 6-а пара нервів. Обидва ці

синуси сполучені між собою міжпещеристими синусами. Через верхній і нижній

кам'янисті синуси (лежать вздовж одноіменних країв піраміди скроневої

кістки) пещеристий синус сполучається відповідно з поперечним і

сигмоподібним синусами.

Клиноподібно-тім'яний синус (парний) проходить вздовж вільного

заднього краю малого крила клиноподібної кістки і впадає в пещеристий.

Черепні нерви. Від стовбуру головного мозку відходить 12 пар черепних

нервів. У їх складі входять аферентні, еферентні і вегетативні волокна.

Ядра черепних нервів розташовані у сірій речовині головного мозку.

Соматично-чутливі відповідають заднім рогам спинного мозку, соматично-

рухові - переднім, вегетативні - бічним. В свою чергу, вегетативні

поділяються на вісцерально-чутливі та вісцерально-рухові . Тіла аферентних нейронів, відростки яких входять

до мозку у складі деяких черепних нервів, розташовані у черепних гангліях,

які, як і спинномозкові, розташовані за межами мозку.

1-а пара - нюховий складається із центральних відростків

рецепторних клітин, які розташовані у слизовій оболонці нюхової частини

порожнини носа . Відростки ідуть у вигляді 15-20 ниток (нервів), які входять у

черепну коробку і утворюють синапси у нюховій цибулині. Звідси (від

цибулини) бере початок нюховий тракт, який переходить в нюховий трикутник і

передню продирявлену речовину. Нюхові цибулини, тракти і трикутники разом з

передньою продирявленою речовиною утворюють периферичний відділ нюхового

мозку (rhinencephalon). Звідси інформація передається у центральний відділ

нюхового мозку, утвореного склепінчастою звивиною (gypus fornicatus) з

крючком (uncus), гіпокамп (hippocampus) та деякі інші супутні з ним утвори.

2-а пара - зоровий формується із відростків гангліозних

клітин сітчастої оболонки ока у вигляді єдиного стовбуру. В порожнині

черепа правий і лівий стовбури частково перехрещуються (зоровий перехрест)

і далі ідуть у вигляді зорових трактів. На протилежний бік переходить лише

медіальна половина нерва і, відповідно, правий зоровий тракт містить

нервові волокна від правих половин, а лівий тракт - від лівих половин

сітківки обох очних яблук. (мал 194, Татарінова). Зорові тракти підходять

до верхніх горбків чотиригорбкового тіла середнього мозку, латеральних

колінчастих тіл і подушок таламусу - підкоркового зорового центру. Завдяки

діяльності передніх горбків здійснюються зіницевий та орєнтувальні зорові

рефлекси. Через таламус і колінчасті тіла інформація направляється у

сенсорну зорову ділянку кори мозку.

3-я пара - окоруховий містить рухові і парасимпатичні

волокна. Ядро нерва розташоване у ніжці середнього мозку на рівні передніх

горбків чотиригорбкового тіла. Перед входом до очниці нерв ділиться на

рухову верхню гілку і змішану нижню. Від нижньої відходять прегангліонарні

парасимпатичні волокна, які у складі окорухового корінця ідуть до

війчастого вузла. Далі від вузла парасимпатичні волокна ідуть до звужувачів

зіниці і війчастого м'яза. Верхня (рухова) гілка нерва іннервує верхній,

медіальний, нижній прямий і нижній косий м'язи очного яблука, м'яз піднімач

повіки.

4-пара - блоковий іннервує верхній косий м'яз ока. Ядро

нерва розташоване у ніжках середнього мозку на рівні нижніх горбиків

чотиригорбкового тіла.

5-а пара - трійничний виходить з мозку двома корінцями:

великим чутливим і меншим руховим, які направляються до трійничного

вдавлення на передній поверхні піраміди скроневої кістки, де між двома

листками твердої мозкової оболонки розташовується трійничний вузол

(Гассерів). Периферичні відростки нейронів вузла ідуть в складі 3-х гілок

трійничного нерв: перша гілка - очний нерв (чутливий), друга гілка -

верхньощелепний нерв (також чутливий) і третя гілка - нижньощелепний нерв

(змішаний).

6-а пара - відвідний іннервує латеральний прямий м'яз. Ядро

цього нерва розташоване в мосту.

7-а пара - лицьовий має в собі руховй власне лицьовий нерв

і змішаний (проміжний) нерв. Останній утворений чутливими (смаковими) і

парасимпатичними волокнами. Чутливі волокна у складі проміжного нерва є

периферичними відростками клітин вузла колінця, який розташований в товщі

піраміди скроневої кістки в лицьовому каналі. Прегангліонарні

парасимпатичні волокна утворюють великий кам'янистий нерв, який іде до

крилопідненбінного вузла, а також проходять у складі барабанної струни, що

приєднується до язикового нерва (із 3-ї гілки трійничного нерва). Лицьовий

нерв вийшовши із черепа через однойменний отвір (канал) пронизує привушну

залозу і в її товщі утворює привушне сплетення (рухове), гілки якого

іннервують мімічні м'язи.

Чутливі (смакові) волокна іннервують передні 2/3 язика, а

парасимпатичні волокна в крилопіднебінному вузлі передають імпульси

постгангліонарним волокнам слинної залози, а також залоз слизової оболонки

порожнини носа, і в піднижньощелепному вузлі - для іннервації підщелепної і

під’язикової залоз.

8-а пара - присінково-завитковий утворений центральними

відростками нейронів, які розташовані у присінковому і завитковому вузлах і

отримують, відповідно, інформацію від вестибулярного апарату і спірального

органу завитки.

9-а пара - язикоглотковий виходить із довгастого мозку 4-5

корінцями. В ділянці яремного отвору він має два вузли (верхній і нижній),

у яких лежать тіла чутливих нейронів. Нерв забезпечує чутливу іннервацію

слизової оболонки задньої третини язика, глотки, середнього вуха, сонних

синусу і клубочка, а також іннервує м'язи глотки. Малий кам'янистий нерв -

кінцева гілка барабанного нерва - гілка язикоглоткового нерва, містить

прегангліонарні парасимпатичні волокна закінчуються в ушному вузлі.

Постгангліонарні волокна ідуть до привушної слинної залози.

10-а пара - блукаючий забезпечує парасимпатичну іннервацію

органів шиї, грудної і черевної порожнин, а також містить чутливі і рухові

волокна. Блукаючий нерв починається 10-15 корінцями (вони сполучаються між

собою), які ідуть до яремного отвору (тут розташовані верхній і нижній

вузли з тілами чутливих нейронів). По усій довжині від початку нерва до

верхнього вузла розташований головний відділ, від якого відходять гілки, що

іннервують частину твердої оболонки головного мозку в ділянці задньої

черепної ямки, шкіри зовнішнього слухового проходу та вушної раковини. На

шиї нерв проходить у складі головного судинно-нервового пучка шиї між

загальною сонною артерією і внутрішньою яремною веною. Від шийного відділу

відходять гілки, які іннервують слизову оболонку і м'язи-стискачі глотки,

м'язи м'якого піднебіння (крім напружувача піднебінної занавіски), слизову

оболонку і м'язи гортані, трахею, стравохід, а також верхні і нижні шийні

серцеві гілки, що ідуть до серцевого сплетення. Крізь верхню апертуру

грудної клітки нерв проникає у грудну порожнину, проходячи по передній

(лівий нерв) і задній (правий нерв) поверхностях стравоходу. Від грудного

відділу відходять грудні серцеві гілки (ідуть до серцевого сплетення),

бронхіальні гілки (сполучаючись із гілками симпатичних стовбурів, утворюють

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 20, 21