проектуються всі структури периферичного рецептора. Розсіяні елементи

розташовані поблизу ядра і на різних відстанях від нього. Якщо ядра

здійснюють вищий аналіз і синтез, то у розсіяних елементах - більш простий.

Розсіяні елементи різних аналізаторів можуть перекриватися.

Приклади деяких ядер і їх локалізація:

Ядра пропріоцептивної та загальної чутливості (температурної,

больової, тактильної) протилежної частини тіла розташовані у

постцентральній звивині і верхньої тім'яної часточки.

Ядра рухового аналізатора розташовані головним чином у

прецентральній звивині і парацентральній часточці на медіальній поверхні

півкулі (рухова зона кори).

В обох цих центрах розміри проекційних зон різних органів залежать не

від розмірів останніх, а від їх функціонального значення.

Ядро зорового аналізатора розташовується на медіальній поверхні

потиличної частки, з обох боків шпорної борозни. Ядра отримують інформацію:

праве - від латеральної половини сітківки правого ока і медіальної

пололвини сітківки лівого ока; ліве - від латеральної половини лівого ока і

медіальної половини правого.

Корковий кінець нюхового аналізатора - це гачок, а також стара і

стародавня кора. Стара кора розташована в ділянці гіпокампа і зубчастої

звивини, стародавня - в ділянці передньої дирчастої речовини, прозорої

перетинки і нюхової звивини. Завдяки близькому розташуванню ядер нюхового і

смакового аналізаторів відчуття смаку і запахів тісно пов'язані. Ядра цих

аналізаторів обох півкуль пов'язані провідними шляхами з рецепторами як

лівої, так і правої сторін.

Мова і мислення людини здійснюється при участі усієї кори, але є ряд

спеціалізованих ділянок. Так, руховий центр аналізатора усної і письмової

мови розташовується у ділянці кори лобної частки. Аналізатори зорового і

слухового сприйняття мови знаходяться поблизу ядер зору і слуху. При цьому

мовні аналізатори у правшів локалізуються лише у лівій півкулі, а у лівшів

- лише у правій.

Базальні (підкоркові) ядра кінцевого мозку розташовані в товщі білої

речовини ближче до основи мозку. До них відносяться смугасте тіло, огорожа

і мигдалина мозку.

Смугасте тіло складається із хвостатого і сочевицеподібного ядер (в

ньому виділяють бліду кулю та шкаралупу). Огорожа розташована у білій

речовині півкулі латеральніше сочевицеподібного. Мигдалина залягає у білій

речовині скроневої частки півкуль, на 1,5 - 2 см назад від її скроневого

полюсу.

Порожнинами півкуль головного мозку є 1-й та 2-й (бічні) шлуночки, які

розташовані в товщі білої речовини під мозолистим тілом. Кожний шлуночок

має центральну частину від якої відходить передній, задній і нижній роги.

Передні роги обох шлуночків відділені один від одного двома пластинками

прозорої перетинки. Центральна частина шлуночка вигинається навколо

таламуса утворючи дугу. У центральну частину і нижній ріг шлуночка

впинається судинне сплетення, яке крізь міжшлуночковий отвір сполучається з

судинним сплетенням третього шлуночка.

Проміжний мозок (diencephalon) розташований під мозолистим тілом,

складається із таламуса, епіталамуса, метаталамуса і гіпоталамуса.

Таламус (зоровий горб) - парний, яйцеподібної форми, утворений,

головним чином, сірою речовиною. Його медіальна і задня поверхня вільні,

тому їх добре видно на розрізі мозку, передня зрощена з гіпоталамусом,

латеральна прилягає до внутрішньої капсули. Таламус є підкорковим центром

усіх видів чутливості (виняток - нюхова чутливість). Медіальні поверхні

таламуса звернені одна до одної і утворюють бічні стінки 3-го шлуночка.

Епіталамус включає шишкоподібне тіло (епіфіз), поводки і трикутник

повідків. Епіфіз - залоза внутрішньої секреції - ніби підвішений на двох,

сполучених між собою (спайкою), повідках зв'язаних з таламусом трикутниками

повідків.

Метаталамус утворений парними медіальними і латеральними колінчастими

тілами. Медіальні тіла разом з нижніми горбками середнього мозку є

первинним центром слухового аналізатора. Латеральні тіла разом з верхніми

горбками середнього мозку утворюють первиннй центр зорового аналізатора.

Гіпоталамус розташований спереду від ніжок мозку утворюючи стінки 3-го

шлуночка. До нього належать зоровий перехрест, зоровий тракт, сірий горб,

лійка, нейрогіпофіз, сосцеподібні тіла, власне підталамічна ділянка. В

гіпоталамусі розташовані центри вегетативної нервової системи, регуляції

ендокринних залоз. В гіпоталамусі є звийчайні нейроцити і нейросекреторні

клітини. Гіпоталамус с гіпофізом утворюють єдиний функціональний компекс, у

якому гіпоталамус виконує регуляторну функцію, а гіпофіз - ефекторну.

В гіпоітламусі налічується більше 30 пар ядер. Великі нейросекреторні

клітини супраоптичного та паравентрикулярного ядер переднього гіпоталамуса

виробляє нейросекрети пептидної природи (вазопресин і окситоцин), які

потрапляють в організм через гіпофіз. Дрібні нейрони ядер медіального

гіпоталамуса виробляють рилізинг-фактори (або ліберини) та статини, які

через власні гормони (тропні) аденогіпофіза впливають на діяльність

організму.

Середній мозок (mesencephalon) включає ніжки мозку і дах. Ніжки мозку

- це білі круглясті (досить товсті) тяжі, які виходять із мосту і прямують

вперед до півкуль головного мозку. Між ніжками внизу розташована міжніжкова

ямка, на дні якої видно задню дирчасту речовину. Із борозни на медіальній

поверхні кожної ніжки виходить окоруховий нерв (3-я пара черепних нервів).

Кожна ніжка має основу і покришку, між якими розташована чорна субстанція

(частина екстрапірамідної системи, яка приймає участь у підтриманні

м'язового тонусу і автоматично регулює роботу м'язів). Основа ніжки

утворена провідними шляхами, що зв'язують відділи головного і спинного

мозку. У покришці крім висхідних волокон до таламусу розташовані ядра.

Найбільшим серед них є червоне ядро, від якого розпочинається руховий

червоноядерно-спинномозковий тракт (шлях). Тут розташована ретикулярна

формація та проміжне ядро

Дах середнього мозку - це чотиригорбикове тіло: його передні горбки

(разом з медіальними ядрами колінчастих тіл проміжного мозку) утворюють

підкорковий центр зору, задні (з латеральними ядрами) - слуху. В

заглибленні передніх горбків розташований епіфіз (шишкоподібне тіло).

Чотиригорбкове тіло - це рефлекторний центр різного типу рухів, які

виникають під впливом зорових і слухових подразнень.

Навколо водогону середнього мозку (Сільвієвого) розташована центральна

сіра речовина, в якій розташована ретикулярна формація, ядра 3-ї і 4-ї пар

черепних нервів, а також парне серединне додаткове вегетативне ядро

(Якубовича), непарне серединне ядро і ядро середньомозкового шляху

трійничного нерва.

Міст (Вароліїв міст) (pons) є лише у ссавців і має вигляд

розташованого впоперек потовщеного валика, від латерального боку якого

відходять середні ніжки мозочка. Задня поверхня мосту вкрита мозочком і

формує частину стінки ромбоподібної ямки. Передня (прилягає до основи

черепа) межує з довгастим мозком внизу і ніжками мозку вгорі. На ній

помітні лінії, які пов'язані з ходом нервових волокон, що ідуть від власних

ядер мосту в середні мозочкові ніжки. На передній поверхні мосту по

середній лінії поздовжно розташована базилярна борозна - тут проходить

одноіменна артерія мозку. На фронтальному перерізі у мості виділяють

передню (базилярну) і задню (покришку) частини.

Базилярна частина мосту складається із багатьох нервових волокон, які

утворюють провідні шляхи (зв'язують кору мозку із спинним мозком і корою

мозочка), і власних ядер між ними. В задній частині мосту (покришці)

проходять висхідні провідні шляхи і частково нисхідні, є ретикулярна

формація, ядра 5, 6, 7, 8 пар черепних нервів. На межі між обома частинами

мосту лежить трапецієподібне тіло - утвір ядер і волокон провідного шляху

слухового апаналізатора.

Мозочок (cerebellum) відіграє основне значення у підтриманні рівноваги

тіла і координації рухів.

У мозочка є дві півкулі і черв'як (філогенетично стара частина).

Розміри півкуль мозочка корелюють з розмірами півкуль великого мозку і

мосту.

Поверхню півкуль і черв'яка розділяють поперечні паралельні борозни,

між якими розташовані вузькі довгі листки мозочку. Завдяки цьому його

поверхня у дорослої людини складає в середньому 850 см2. У мозочку

розрізняють передню, задню і клаптиково-вузликову частки, які відділені між

собою більш глибокими щілинами. Вони утворені часточками мозочку. Борозни

мозочку суцільні і переходять з черв'яка на півкулі, тому кожна частка

черв'яка пов'язана з правою і лівою частками півкуль.

Клаптики (flocculi) - цей найбільш ізольовані і філогенетично старі

частки півкуль, які прилягають з кожного боку до вентральної поверхні

середньої мозочкової ніжки і пов'язані з вузликом черв'яка ніжкою клаптика,

яка пере- ходить у нижній мозковий парус.

Мозочок складається із сірої та білої речовини. Біла речовина

(мозочкове тіло), проникаючи між сірою, ніби галузиться, утворюючи білі

смужки. На поперечному перерізі це нагадує фігуру гіллястого дерева -

звідси “дерево життя” мозочка.

Кора мозочка складається із сірої речовини товщиною 1-2,5 мм. В товщі

білої речовини є вкраплення сірої речовини - ядра: зубчасте (найбільше),

пробкоподібне, кулясте і ядра покриття (намету).

В корі розрізняють 3 шари: зовнішній - молекулярний, середній - шар

грушеподібних нейронів (гангліонарний) і внутрішній - зернистий. В

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 20, 21