транспорт крові по організму. Разом з кров'ю транспортуються різноманітні

речовини і виконуються дихальна, видільна, трофічна, регуляторна тощо

функції кровоносної системи. Разом з тим в крові є специфічні компоненти,

які забезпечують захист організму від чужерідних впливів та від втрати

цілісності організму (зсідання крові).

В організмі виділяють артерії, вени і капіляри.

В залежності від розмірів артерії поділяють на великі , середні і малі .

Артерії можна поділити і за функціями (пристінні, вісцеральні, органні,

внутріорганні тощо) або за розташуванням (стегна, плеча тощо).

Стінка артерії складається з 3-х оболонок: внутрішньої, середньої і

зовнішньої. Внутрішня оболонка побудована ендотелієм, підендотеліальним

шаром і внутрішньою еластичною пластинкою (мембраною). Ендотеліоцити

вкривають просвіт судини. Вони витягнуті вздовж судини. Підендотеліальний

шар складається із тонких еластичних і колагенових волокон та

малодиференційованих сполучнотканинних клітин.

Середня оболонка артерії складається із спірально розташованих

міоцитів, між якими знаходиться невелика кількість колагенових і еластичних

волокон, та зовнішньої еластичної пластинки утвореної поздовжніми товстими

переплетеними еластичними волокнами.

Зовнішня оболонка складається із рихлої волокнистої неоформленої

сполучної тканини, яка містить еластичні і колагенові волокна. В ній

проходять кровоносні судини і нерви.

За співвідношенням структурних елементів артерії поділяють на м'язеві,

змішані та еластичні. В стінках артерій м'язевого типу добре розвинена

середня оболонка. Міоцити і еластичні волокна у ній розташовуються

спірально подібно до пружини. Міоцити середньої оболонки стінки артерій

м'язевого типу своїми скороченнями регулюють надходження крові до органів і

тканин.

Найтонші артерії м'язевого типу - артеріоли, мають діаметр менший 100

мкм і переходять у капіляри. В стінці артеріол відсутня внутрішня еластична

пластинка. Середня оболонка утворена окремими міоцитами, між якими

розташовується невелика кількість еластичних волокон. Зовнішня еластична

пластинка є лише у великих артеріол і відсутня у дрібних.

Артеріоли регулюють находження крові до органів і тканин.

До артерій змішаного типу відносяться такі артерії у яких у середній

оболонці приблизно однакова кількість еластичних волокон і міоцитів.

Внутрішня еластична пластинка товста, міцна, пучки міоцитів переплітаються.

До артерій еластичного типу відносяться аорта і легеневий конус. У цих

судинах внутрішня оболонка товща, внутрішня еластична мембрана має густе

сплетення тонких еластичних волокон. Середня оболонка утворена еластичними

мембранами, які розташовуються концентрично, між ними є міоцити. Зовнішня

оболонка тонка.

Дистальна частина серцево-судинної системи - мікроциркуляторне

русло - є шляхом місцевого кровотоку, де забезпечується взаємодія крові і

тканин. Мікроциркуляторне русло розпочинається найдрібнішими артеріальними

судинами - артеріолами і закінчується найдрібнішими венами - венули. Стінка

артеріоли містить лише один ряд міоцитів. Від артеріоли відходять

прекапіляри і справжні капіляри (діаметром 5-30 мкм), біля початку яких

знаходяться гладеньком'язові прекапілярні сфінктри .

Прекапіляр (прекапілярна артеріола) в своїй стінці має поодинокі міоцити.

Від нього відходять справжні капіляри, які потім вливаються в посткапіляри

(посткапілярні венули). Посткапіляри утворюються злиттям 2 або більше

капілярів, мають тонку адвентиціальну оболонку, стінки їх здатні добре

розтягуватися і мають високу проникність. В міру злиття посткапілярів

утворюються венули. Їх калібр широко варіює і у звичайних умовах дорівнює

25-50 мкм. Венули вливаються у вени. В межах мікроциркуляторного русла

зустрічаються судини прямого переходу крові із артеріоли у венулу -

артеріоло-венулярний анастомоз, в стінках якого часто є міоцити, які

регулюють перехід крові. До мікроциркуляторного русла відносять також і

лімфатичні капіляри.

Звичайно в капілярну сітку кров підходить по артеріолі, а виноситься

по венулі. В деяких випадках це не так. Наприклад, у нирці до клубочка

підходить артеріола і виходить артеріола , у печінці - до частки підходить венула і

виходить венула . Такого типу циркуляторні русла називають

“чудовими сітками”.

Стінка кровоносних капілярів (гемокапілярів) побудована із одного шару

сплюснутих ендотеліальних клітин - ендотеліоцитів, суцільної або

переривистої базальної мембрани і зрідка розташованих перицитів.

Внутрішня поверхня ендотеліоцитів нерівна,

на ній утворюються складки, інвагінації - все це сприяє фагоцитозу і

піноцитозу. Базальна мембрана оточує капіляр з усіх боків і утворена

сплетеними між собою фібрилами та аморфною речовиною. Ззовні базального

шару лежать перицити (клітини Руже; видовжені багатовідросткові клітини,

які розташовані вздовж довгої осі капіляра). Відростки перицитів пронизують

базальну мембрану і підходять до ендотеліоцитів. Кожний ендотеліоцит

контактує з відростками перицитів. До кожного перициту підходять закінчення

симпатичного нейрона, яке інвагінується в його плазмалему і утворює

синапсоподібний контакт для передавання нервових імпульсів. Перицит передає

імпульс ендотеліоциту, внаслідок чого він набрякає або втрачає рідину. Це і

приводить до зміни просвіту капіляра.

Цитоплазма ендотеліоцитів може мати пори або фенестри (пористий

ендотеліоцит). Базальний шар може бути суцільним, пористим або відсутнім, а

тому виділяють 3 типи капілярів. Капіляри з безперервним ендотелієм і

базальним шаром. Такі капіляри є в шкірі, смугастих і гладеньких м'язах,

корі великих півкуль. Фенестрові капіляри, у яких деякі ділянки

ендотеліоцитів стоншені, мають багаточисельні круглясті фенестри діаметром

60-120 нм, закриті, за рідким винятком, тонкою діафрагмою, і безперервну

базальну мембрану. Такі капіляри властиві секреторним і всмоктувальним

органам - ворсинки кишечника, клубочки нирок, травних і ендокринних залоз.

Синусоїдні капіляри мають великий діаметр, до 40 мкм. В їх ендотеліоцитах є

пори, а базальна мембрана частково відсутня (переривчаста). Такі капілари

розташовані у печінці, селезінці, кістковому мозку.

Посткапілярні венули діаметром 8-30 мкм (кінцеві ланки

мікроциркуляторного русла) впадають у збирні венули (діаметром 50-100 мкм).

Від них кров іде у дрібні збирні вени (діаметр 100-300 мкм), які і далі

збільшуються за рахунок злиття.

Будова посткапілярних венул на знач ній відстані подібна до будови

стінок капілярів, але у них більший діаметр і більше перицитів. У збирних

венул з'являється зовнішня оболонка з колагенових волокон і фібробластів. У

більш товстих венул є і середня оболонка з 1-2 шарами м'язевих клітин,

кількість яких зростає з подальшим злиттям венул.

Розрізняють два типи вен: м'язеві і безм'язеві. У безм'язевих до

ендотелію прилягає базальна мембрана, за якою розташований тонкий шар

рихлої волокнистої сполучної тканини. Такого типу вени тісно зростаються з

органами і не спадаються. Вени твердої і м'якої мозкових оболонок, сітківки

ока, кісток, плаценти.

Вени м'язевого типу поділяються за розвитком м'язевого шару. Він

малий, середній або великий. Вени діаметром 1-2 мм мають мало м'язевих

волокон. Вени верхньої частини тулуба, шиї, обличчя і верхніх кінцівок.

Сюди належить і верхня порожниста вена. Підендотеліальний шар внутрішньої

оболонки слабкий, в середній оболонці мало міоцитів. У інших оболонках

міоцити відсутні.

У вен із середньою кількістю м'язевих волокон відсутня внутрішня

еластична мембрана. На межі між внутрішньою і середньою оболонками є сітка

еластичних волокон. Середня оболонка тонша ніж у відповідного діаметра

артерій і складається з циркулярно розташованих пучків міоцитів, між якими

є прошарки волокнистої сполучної тканини. Зовнішня сполучнотканинна

оболонка розвинена добре.

Вени з сильним розвитком м'язевих волокон знаходяться у нижній

частині тулуба, нижніх кінцівках і мають пучки міоцитів у всіх трьох

оболонках.

На внутрішній оболонці більшості середніх та деяких великих вен є

клапани - тонкі складки внутрішньої оболонки із волокнистої сполучної

тканини вкритої ендотеліоцитами. (Клапани відсутні - верхня порожниста,

плечеголові, загальні і внутрішні клубові вени, венах серця, легень,

наднирників, головного мозку і його оболонок, паренхіматозних органів.

Загальна кількість вен більша, ніж артерій.

Поверхневі вени сполучаються з глибокими за допомогою проникаючих вен,

які виконують роль анастомозів. Сусідні вени також сполучені між собою

багаточисельними анастомозами, які утворюють своєрідні венозні сплетення.

Кола кровообігу. Мале (легеневе) починається у правому шлуночку

легеневим стовбуром (конусом), який ділиться на праву і ліву легеневі

артерії. Вони входять у ворота легень, де діляться на часткові .....

Повертається кров із легень до серця 4 легеневими венами (верхньою і

нижньою правою і лівою).

Велике коло бере початок у лівому шлуночку аортою - найбільша артерія

організму людини. У аорті виділяють дугу (лежить над початком лівого

головного бронха), грудний і черевний відділи. Від висхідної частини дуги

аорти (в районі розташування клапанів відходять права і ліва вінцеві

артерії. Від дуги відгалуджуються великі артерії (плечеголовий стовбур,

ліва загальна сонна артерія і ліва підключична артерія.

Грудна аорта розташована (початок на рівні 4-го грудного хребця) у

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 20, 21