Ініціатива пред'явлення векселя до акцепту завжди надходить від
векселедержателя, але саме пред'явлення до акцепту може бути здійснене будь-
якою особою, у якої знаходиться вексель (наприклад, банком).
Пред'явлення векселя до акцепту може бути проведене у будь-який час,
починаючи з дня його видачі і закінчуючи моментом настання платежу. Вексель
може бути пред'явлений до акцепту і акцептований навіть після настання
строку платежу, і боржник відповідає за ним так, як і у випадку прийняття
векселя до строку. У випадках, коли вексель підлягає сплаті «в стільки-то
часу від пред'явлення» або в силу вказівок векселедавця чи індосантів
повинен бути пред'явлений до акцепту у визначений строк, обов'язковим є
датування акцепту. При відсутності дати акцепту векселедержатель повинен
посвідчити це упущення своєчасним здійсненням протесту, щоб зберегти свої
права проти індосантів і проти векселедавця. В інших випадках акцепта
проставлення дати не є обов'язковим.
Боржник не має права вимагати залишення у себе векселя для акцепта, але має
право вимагати пред'явлення йому векселя повторно наступного дня після
першого пред'явлення. Якщо після цього строку не буде прийняття, то вексель
вважається неприйнятим.
Акцепт повинен бути простим і нічим не обумовленим, але він може бути
частковим, тобто боржник згоден сплатити тільки частину суми. Наприклад,
вексель в сумі 1 мільйон гривень може бути частково акцептований наступним
записом: «Акцептований в сумі 500 тис. грн». Платник в цьому випадку
відповідає за оплату в строк лише суми, зазначеної ним в акцепті, а
держатель має право після здійснення протесту в частковому неакцепті
пред'явити регресні вимоги до векселедавця і інших відповідальних осіб про
дострокову сплату неакцептованої вексельної суми. Усяке інше застереження в
акцепті рівнозначне відмові у ньому. Але акцептант відповідає згідно зі
змістом свого акцепту. Наприклад, якщо платник в акцепті вказує
«Акцептований, але платіж 14 травня 1998 р.», в той час як строк платежу
був зазначений на векселі 3 травня 1998 р., то таке застереження
рівнозначне відмові у акцепті векселя з первісним текстом. У цьому випадку
векселедержатель може опротестувати вексель у неакцепті і пред'явити
регресні вимоги векселедавцю чи індосантам, або при настанні строку (14
травня) пред'явити вексель до платежу акцептанту, який несе
відповідальність за платіж саме згідно зі змістом свого акцепту.
До повернення векселя держателю платник може закреслити напис про свій
акцепт. У цьому випадку вважається, що у акцепті було відмовлено. Але якщо
вексель після акцепту був переданий векселедавцю, то боржник вже не має
права вимагати анулювання свого акцепту. Акцепт носить безвідзивний
характер. Крім того, якщо платник письмово повідомив про свій акцепт
векселедержателя або будь-кого із індосантів, а після цього закреслив свій
акцепт і повернув вексель, він буде залишатися зобов'язаною особою згідно з
умовами свого акцепту.
Таким чином, за допомогою акцепту акцептант стає головним вексельним
боржником. У випадку неплатежу держатель векселя, навіть якщо він є
векселедавцем, має проти акцептанта прямий позов, оснований на
акцептованому векселі, і акцептант, на відміну від векселедавця і
індосантів, відповідає за оплату векселя незалежно від своєчасності
пред'явлення векселя до платежу.
Аваль векселів
Платіж за векселем може бути забезпечений повністю або у частині
вексельної суми за допомогою аваля — вексельного доручительства. Виступати
в ролі вексельного доручителя (аваліста) може третя особа або одна із осіб,
що підписала вексель (індосант, векселедавець і навіть акцептант). Аваль
дається на лицьовій стороні векселя або на додатковому аркуші (алонжі) і
виражається словами: «вважати за аваль», «як доручитель», «як гарант» або
іншою аналогічною фразою і обов'язково підписується авалістом — юридичною
особою (двома уповноваженими особами: керівником та головним бухгалтером,
чиї підписи скріплюються печаткою).
Аваль дається за будь-яку відповідальну за векселем особу, тому
аваліст повинен вказати, за кого він дає доручительство. При відсутності
такої вказівки аваль вважається виданим за векселедавця. Не допускається
авалювання векселя за особу, яка не несе відповідальності за векселем,
наприклад, за індосанта, що поставив застереження «без звороту на мене»,
або за платника, що не акцептував вексель. Відповідно, аваль, здійснений
після закінчення строку протесту за особу, яка внаслідок цього пропущення
звільняється від відповідальності, також недійсний. Хоча строки авалювання
векселя не встановлені — аваль може бути даний до і після закінчення строку
платежу, і навіть після здійснення акта протесту. У зв'язку з цим датування
аваля юридично не має значення.
Аваль, який не містить ніяких додаткових обмежень, гарантує виконання
зобов'язань відповідальною особою в повному обсязі. Але вексельне
доручительство може обмежуватися частиною суми, тобто аваліст відповідає
згідно зі змістом аваля.
Аваліст і особа, за яку він доручається, несуть солідарну
відповідальність. Оплативши вексель, аваліст придбає право зворотної вимоги
до того, за кого він видав доручительство, а також до тих, хто зобов'язаний
перед цією особою. Але в цьому випадку діють загальні правила регресу,
тобто аваліст може пред'являти вимоги тільки до попередніх боржників, але
не до наступних. Крім того, аваліст несе перед векселедержателем солідарну
відповідальність разом з іншими особами, що поставили на векселі свої
підписи. Тобто, векселедержатель має право пред'явити йому позов незалежно
від пред'явлення позову іншим зобов'язаним за векселем особам.
Аваліст звільняється від відповідальності, коли перестає нести
відповідальність за векселем основний боржник, наприклад, у випадку
закінчення строку позовної давності.
На відміну від норм цивільного права, згідно з якими недійсність
основного зобов'язання тягне недійсність забезпечуючого його зобов'язання,
аваліст відповідає за оплату векселя, навіть якщо зобов'язання, яке він
гарантував, виявиться недійсним.
Оплата векселів
Нормальний процес обігу векселя завершується його оплатою у
встановлений строк головним вексельним боржником — акцептантом. Необхідною
передумовою виконання вексельного зобов'язання є пред'явлення документа для
оплати боржнику. Пред'явлення повинно відбутися у місці, зазначеному у
векселі як місце платежу, а при відсутності такого зазначення — у місці
знаходження платника.
Держатель переказного векселя строком на визначену дату або в стільки-
то часу від складання або пред'явлення повинен пред'явити переказний
вексель до платежу або в день, коли він повинен бути оплачений, або в один
з двох наступних робочих днів.
При визначенні строку погашення векселя не враховується день, в який
він виписаний, і якщо дата платежу припадає на неробочий день, то він
сплачується наступного робочого дня.
Боржник, перш ніж оплатити вексель, зобов'язаний засвідчитися у тому,
що цей вексель пред'явлений йому для оплати законним держателем. Для цього
він повинен перевірити послідовність ряду індосаментів і тим самим
легітімувати власника векселя в якості законного держателя. При цьому в
обов'язки платника не входить перевірка справжності підписів індосантів.
Платіж за векселем повинен наступати негайно по пред'явленню. Відстрочка
платежу можлива тільки при виникненні обставин неперевершеної сили,
наявність яких повинна бути підтверджена компетентними органами.
Звільняється від зобов'язання за векселем особа, що сплатила вексель в
строк, а разом з нею і всі особи, що поставили на векселі свої підписи.
Оскільки платіж за векселем здійснений проти його вручення, наявність
векселя у платника є фактом, що підтверджує його повну оплату і погашення.
Пред'явлення векселя до строку не зобов'язує боржника сплачувати його,
хоч він може сплатити його. З іншої сторони, векселедержатель не може бути
примушений прийняти платіж до закінчення строку векселя.
Перенесення строку платежу за векселем (пролонгація) не допускається.
Боржник може сплатити тільки частину своїх зобов'язань, і пред'явник
векселя зобов'язаний прийняти цю суму. У такому випадку на векселі робиться
відмітка про платіж на суму, що залишилася, і векселедержатель може
здійснити протест і пред'явити позов до будь-якої зобов'язаної особи в
розмірі несплаченої суми.
Вексель може бути не прийнятий до платежу або акцепту у випадку
неспроможності платника або якщо за вказаною адресою неможливо відшукати
платника.
Протест векселів
Під вексельним протестом розуміють офіційно засвідчену вимогу платежу
та його неодержання. Існують такі види протесту:
1) Протест переказного векселя в неакцепті або недатуванні акцепту. Ціль
протесту — створення умов для дострокового задоволення вимог кредитора;
2) Протест в несплаті векселя як простого, так і переказного. Юридична
ціль протесту — збереження прав зворотних вимог (регресу) до зобов'язаних
по векселю осіб — трасанта, індосантів та їх гарантів (авалістів). Однак
протест не є необхідним для збереження держателем права регресу проти
акцептанта переказного векселя, які несуть вексельну відповідальність як
головні боржники на протязі всього строку позовної давності.
Здійснення протесту в несплаті не потребується, якщо вексель був
раніше опротестований в неакацепті, а також в разі об'яви неспроможності
платника, незалежно від того, акцептував він вексель чи ні, та трасанта по
векселю, який не підлягає акцепту.
Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 20, 21, 22
