ненаписаним (ст.9 ЄВЗ). А за англо-американським законом трасант має право
скласти з себе відповідальність як за акцепт, так і за платіж (ст.16 ЗПВ,
ст. 3-413 ЄТК).
Відповідно до ЄВЗ, якщо на векселі є підписи осіб, недієздатних за
векселем, підписи фальшиві або вигаданих осіб, підписи, які за різними
іншими причинами не можуть зобов'язувати тих осіб, які їх поставили або від
імені яких він підписаний, то підписи інших осіб все ж таки залишаються в
силі (ст. 7 ЄВЗ). Тобто, за наявністю серед індосаментів підробленого або
неуповноваженого підпису не переривається низка індосаментів, і
добросовісна оплата платником такого векселя держателю, який основує своє
право на послідовному ряді індосаментів, є правильною. На відміну від
цього, за англо-американським законодавством підроблений або
неуповноважений індосамент є повністю недійсним, внаслідок чого особа, що
володіє таким векселем, не є держателем, а оплата такій особі не носить
визвольного характеру для платника від його вексельного зобов'язання (ст.3-
404 ЄТК).
Згідно з ЄВЗ включення у вексель процентної оговорки допускається
тільки в векселях платежем за пред'явленням і в стільки-то часу від
пред'явлення (ст. 5 ЄВЗ). В будь-якому іншому векселі вона буде вважатися
ненаписаною. Англо-американське законодавство дозволяє включення процентної
оговорки в любий вексель (ст.9 ЗПВ, ст. 3-106 ЄТК).
Відповідно до ЄВЗ вексель може бути виданий строком платежу: за
пред'явленням, в стільки-то часу від пред'явлення, в стільки-то часу від
складання, на визначену дату; якщо в переказному векселі строк платежу не
вказаний, він підлягав оплаті за пред'явленням. Векселі, що містять інше
визначення строку платежу або послідовні строки платежу, недійсні. Строк
платежу, вказаний або визначений за векселем, є твердим: ніякі граціонні
дні, ні за законом, ні судові не допускаються (ст.ст.2,33,74 ЄВЗ).
Англо-американське законодавство передбачає ті ж засоби визначення у
векселі строків платежу, що і ЄВЗ, але й дозволяє виставлення векселів
строком платежу по настанню або у визначений період часу від настання
певної події, яка повинна відбутися, хоча час, коли вона відбудеться, може
бути невідомим. Також не забороняється виставлення векселів з оплатою
частками в послідовні строки. Крім того, за американським законом вексель
може бути також виставлений у визначений строк з застереженням про
можливість його наближення або відстрочки (ст. ст.9, 11 ЗПВ, ст. 3-Ю, 3-109
ЄТК).
Оплата векселя повинна здійснюватися, як правило, в тій валюті, в якій
виражена сума векселя. Але, відповідно до ЄВЗ, якщо вексель виписаний у
валюті, що не має обігу у місці платежу, то сума його може бути сплачена в
місцевій валюті за курсом на день настання строку платежу, а за
простроченим платежем — на день здійснення платежу. Держатель може
обумовити, що платіж повинен бути здійснений у визначеній векселем валюті
(застереження про ефективний платіж в будь-якій іноземній валюті) (ст. 41
ЄВЗ), але так як ця умова порушує питання, що регулюються національним
валютним законодавством, ЄВЗ передбачає для країн-учасниць можливість
відступу від ст.41 у відношенні ефективного платежу в іноземній валюті за
векселями з платежем на території цієї країни або складеним на ЇЇ території
(ст. 7 Додатку 1). Тобто, положення ст. 41 ЄВЗ про ефективну оплату
векселів у валюті, що не є валютою місця платежу, може підпадати під
правила валютного контролю країни-учасниці конвенції, що визначають
обмеження на платежі в іноземній валюті.
В англійському законі передбачено, що якщо вексель виставлений за
кордоном, але з платежем у Об'єднаному Королівстві і сума платежу за
векселем не виражена в валюті Об'єднаного Королівства, то сума, при
відсутності особливих вказівок, повинна бути вирахована за курсом для
тратти по пред'явленню в місці платежу на день оплати векселя, тобто
повинна бути сплачена у фунтах стерлінгів (ст.72 ЗПВ).
Згідно з американським законом зобов'язання або наказ сплатити певну
суму, виражену в іноземній валюті, можуть бути виконані шляхом сплати
доларів за чековим курсом, що діє на день строку платежу за векселем. Якщо
ж вексель передбачає іноземну валюту як засіб платежу, то повинен бути
сплачений в цій валюті (ст. 3-107 ЄТК).
Відповідно до ЄВЗ відмова платника в оплаті векселя повинна бути
засвідчена у визначений строк актом, складеним в публічному порядку
(протестом у неплатежі), крім випадків, коли вексель був раніш
опротестований у неакцепті, об'явлення платника неспроможним, об'явлення
неспроможним трасанта за векселем, що не підлягає акцепту, включення до
векселю трасантом, індосантом або авалістом і підписаного ними застереження
(«без протесту») звільняє держателя від здійснення протесту для здійснення
права регресу (ст.ст.11,46,53 ЄВЗ).
За англо-американським законодавством протест у неплатежі є необхідною
умовою настання відповідальності трасанта або індосантів тільки у випадку
«іноземних векселів» (ст.51 ЗПВ, ст. 3-501 ЄТК). «Іноземний вексель» за
англо-американським законодавством той, що виставлений або сплачуваний за
межами відповідно Об'єднаного Королівства або США. У випадку виникнення
неплатоспроможного акцептанта іноземного векселя до строку платежу
держатель може вчинити протест у цілях більш надійного забезпечення своїх
інтересів, тобто своїх прав по відношенню до трасанта індосантам (ст. 51
ЗПВ, ст. 3-501 ЄТК).
В деяких країнах протест у неплатежі дає держателю процесуальні та
інші переваги при здійсненні примусового стягнення за несплаченими
векселями (спрощена судова процедура, попередній арешт майна акцептанта,
блокування коштів на його рахунках в банку). Крім того, так як у деяких
країнах вексельним протестам надається гласність (про опротестовані векселі
дається публікація в пресі та ін.) протест може негативно вплинути на
ділову і моральну репутацію вексельного боржника.
Згідно з ЄВЗ, протест у неплатежі векселя строком на визначений день
або в стільки-то часу від складання чи пред'явлення повинен бути здійснений
в один із двох робочих днів, наступних за днем, в який вексель підлягає
сплаті; векселі строком за пред'явленням — на протязі одного року з дня
складання векселя, якщо трасантом або індосантом не встановлені інші
строки, або наступного дня, якщо пред'явлення мало місце в останній день
цього строку (ст.44 ЄВЗ).
За англійським законом протест у неплатежі іноземного векселя повинен
бути здійснений в день, коли вексель був несплачений. За американським
законом зобов'язання здійснення протесту банком настає в той же робочий
день, будь-якою іншою особою — на протязі трьох робочих днів після відмови
платника від платежу(ст. 3-508 ЄТК).
Відповідно до ЄВЗ за будь-яку відповідальну за векселем особу може
бути даний аваль — спеціальне вексельне доручительство, за допомогою якого
гарантується платіж (повністю або частково). Аваль дається на векселі або
додатковому аркуші (алонжі), виражається словами «вважати за аваль» або
іншим подібним формулюванням і підписується авалістом. Кожний підпис таким
векселем, є товарна угода, комерційний кредит, що надається продавцем
покупцю при реалізації товару. В цій якості вексель може виступати, з
однієї сторони, як знаряддя кредиту, а з іншої — виконувати функції
розрахункового засобу, багато разів переходячи із рук в руки та
обслуговуючи в якості замінника грошей численні угоди купівлі-продажу
товарів.
Вексель як міжнародний фінансовий документ за час свого існування може
переходити від однієї особи до іншої на територіях різних держав. Звідси
виникнення цілої низки зобов’язань, підлягаючих виконанню, охороні, а у
випадку суперечки – судовому розв’язанню не тільки в різний час, але й на
територіях дії різних вексельних законів. Таким чином, для суду території
одного вексельного закону часто буває необхідним вирішувати проблеми про
вексельну суперечку з врахуванням також і чужих вексельних законів.
1.3 Учасники вексельної форми взаєморозрахунків,
організація та технологія.
Виходячи із визначення простого і переказного векселя первинними
сторонами простого векселя виступають дві особи:
- векселедавець — особа, що виписує вексель, яка одночасно є і платником за
векселем;
- ремітент — перший отримувач за векселем або перший векселедержатель,
перед яким платник приймає зобов'язання про платіж. У переказному векселі
первісними учасниками є:
- трасант (векселедавець) — особа, що виписує вексель;
- трасат (платник), до якого трасант звертає свій наказ про платіж за
- ремітент — перший отримувач або перший векселедержатель, на користь якого
виставляється вексель. Тобто, за переказним векселем, на відміну від
простого, платником є не векселедавець, а інша особа, яка повинна письмово
підтвердити свою згоду здійснити платіж за векселем у визначений строк — ця
спеціальна дія називається акцептом тратти.
Тому переказний вексель має форму наказу трасанта платнику (який після
акцепту стає акцептантом) здійснити платіж за векселем.
|Особа яка:|Простий |Переказний вексель |
| |вексель | |
| | |При участі |При участі 2-х осіб |При участі |
| | |3-х осіб | |4-х осіб |
|Платить по|Векселе-дав|Трасат |Трасат |Трасат, |Трасат |
|векселю |ець | | |він же | |
| | | | |трасант | |
Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 20, 21, 22
