поступається своїми правами за векселем; цесія ж є двостороннім договором

між тим, хто поступається, і тим, хто придбає права;

вексельне законодавство допускає здійснення бланкового або

пред'явительського індосаменту; цесія ж може бути тільки іменною;

індосамент передбачає повну і безумовну передачу прав за векселем; при

цесії передача прав може бути здійснена при умові чи частково.

Вручення векселя новому кредитору (індосатору) є також необхідним і

важливим елементом процесу переуступки векселя по індосаменту. Індосатор

для реалізації своїх прав, які визначені векселем, повинен мати сам цінний

папір, тобто стати векселедержателем. Переуступка векселя у власність

нового кредитора тільки тоді може вважатися завершеною, коли після

індосаменту вексель реально переходить до рук нового кредитора або

знаходиться в його розпорядженні. Тобто вручення векселя є тим юридичним

фактом, який визначає момент виникнення у індосатора права власності на

вексель. Тому до вручення векселя передаточний напис, що зроблений

індосантом, вважається відзивним і може бути ним анульований, а будь-який

закреслений індосамент вважається ненаписаним.

Щоб індосамент міг виконати свою функцію, необхідно, перш за все, щоб

індосаменти, які проставлені на векселі, являли собою неперервний ряд,

низку, тому що тільки із неперервного ряду індосаментів можливо

відслідкувати перехід прав від однієї особи до іншої. Цей ряд починається

індосаментом ремітента (або трасата) і далі продовжується індосаментами

наступних держателів. Для неперервності ряду індосаментів достатньо

наявності зовнішньої тотожності між підписом індосанта і ім'ям попереднього

держателя. При цьому навіть фальшивий або неуповноважений індосамент

вважається повністю дійсним і не перериває низку.

Форма і види індосаменту

Індосамент повинен бути здійснений у письмовій формі, ніякі усні угоди

про переуступку прав за векселем не вважаються індосаментом. Індосамент

повинен бути простим і нічим не обумовленим. Усяке обмеження його умов

вважається ненаписаним. Частковий індосамент, тобто передача тільки частини

суми векселя, не допускається.

По формі індосамент може бути повним (іменним) і бланковим. Повний

індосамент містить найменування особи, на користь якої він зроблений,

наприклад:

«Платіть АТ »0мега« або його наказу. Завод побутових приладів (підписи)».

Повний індосамент зберігає іменний вексель в якості такого, а вексель на

пред'явника перетворює в іменний. Бланковий індосамент не містить назву

особи, на користь якої він зроблений, або складається із одного підпису

індосанта, наприклад: «Платіть. Завод побутових приладів (підписи)» або

«Завод побутових приладів (підписи)». Силу бланкового має також індосамент

на пред'явника: «Платіть пред'явнику. Завод побутових приладів (підписи)».

Бланковий індосамент перетворює іменний вексель у вексель на пред'явника.

Держатель, який отримав вексель по бланковому індосаменту має можливість:

- заповнити цей бланк своїм ім'ям або ім'ям якої-небудь іншої особи,

перетворивши тим самим бланковий індосамент в іменний;

- не заповнюючи бланкового індосаменту, в свою чергу, індосувати вексель за

допомогою повного або бланкового передавального напису;

- передати вексель іншій особі, не заповнюючи бланка і не здійснюючи

індосаменту, тобто простим врученням документа.

Коло осіб, яким може передаватися вексель, не обмежене. Вексель може бути

індосований навіть на користь трасанта або платника, а вони в свою чергу,

можуть індосувати вексель далі.

На практиці у забезпечувальних цілях, тобто коли векселедавець у

відповідності зі специфікою угоди не має наміру випускати свої векселі на

ринок, можуть виставлятися необоротні векселі, які можуть передаватися

тільки за нормами цивільного права в загальному порядку передачі прав за

борговими вимогами (цесії). Звичайно ця операція здійснюється завдяки

напису на оборотній стороні векселя, наприклад: «Всі права по даному

векселю переуступаються Укрінбанку».

Наступним видом індосаменту є передоручувальний. У цьому випадку

індосамент може містити ряд застережень, наприклад: «на інкасо», «як

довіреному», «валюта до отримання», які мають на увазі просте доручення

провести операції за векселем (інкасування коштів, здійснення протесту і

т.д. — в цьому випадку векселедержатель, вказаний в індосаменті, не

розглядається як власник векселя, ним залишається індосант), «валюта у

заставу», «валюта у забезпечення», які мають на увазі заставу векселя.

Індосат у цих випадках може індосувати вексель наступній особі тільки у

порядку передоручительства, тобто з аналогічними застереженнями.

Крім того, відрізняють безоборотний Індосамент, який здійснюється з

застереженням «без обороту на мене» і знімає відповідальність з

векселедавця за несплаченим і опротестованим у неплатежі векселем. Дана

особа вибуває із ряду попередніх і наступних осіб, які несуть солідарну

відповідальність за векселем в результаті здійснення неперервного ряду

передавальних написів.

Основні функції індосаменту

Індосамент виконує три основні функції: передавальну

(трансфортабельну), гарантійну і легітімаційну (легітімація — засвідчення

законності будь-якого права).

Передавальна функція полягає в тому, що за допомогою індосаменту усі

права, що витікають із векселя, переносяться від однієї особи (індосанта)

на нового кредитора (індосатора). Так як усі права за векселем пов'язані з

володінням документом, індосамент повинен бути доповнений врученням. У

результаті індосування векселя з'являється новий власник векселя — його

держатель. Він отримує право вимагати від платника-акцептанта обумовлену у

векселі суму грошей у встановлений строк, право вимоги по відношенню до

попереднього кредитора і будь-якої іншої особи, що поставила на векселі

свій підпис, у випадку несплати або неакцепту векселя платником (право на

регресні вимоги), а також право переуступити вексель іншій особі. Індосатор

не замінює собою попереднього держателя, а є самостійним вексельним

кредитором. Його право вимоги до вексельного боржника незалежне від прав

його попередників і базується виключно на володінні векселем і здійсненому

індосаменті. Здійснення індосаменту не завжди пов'язане з передачею права

власності на вексель. Індосамент може мати тільки перепоручальний характер

або здійснюватися з метою застави векселя. У цьому випадку до держателя не

переходить право власності на вексель. Він має право здійснювати усі дії з

метою отримання платежу за векселем і примусового стягнення, але передати

вексель далі він може тільки у порядку перепоручительства. Відмінність

перепоручального індосаменту від заставного полягає в тому, що держатель за

передоручительним індосаментом отримує суму векселя для свого індосанта, а

держатель за заставним векселем має право направити отриману суму або її

частину на погашення виданого ним індосанту кредиту, що забезпечений

заставою векселя.

Гарантійна функція індосаменту полягає в тому, що після передачі

векселя індосант сам стає перед індосатором у положенні вексельного

боржника, який відповідає згідно з законом за акцепт і платіж за векселем.

Індосант гарантує новому держателю, що платник належним чином акцептує і

сплатить вексель, а якщо він цього не зробить, то індосант сам оплатить

вексель. Тобто індосамент створює в особі індосанта нового вексельного

боржника. Усі індосанти разом з трасантом є солідарними гарантами перед

держателем, у зв'язку з чим по мірі збільшення кількості індосаментів

зростає і коло осіб, пов'язаних солідарною відповідальністю за векселем, і

тим самим підвищується цінність векселя. Але на відміну від трасанта, який

є головним гарантом платежу за векселем, індосант може звільнитися не

тільки від відповідальності за акцепт, але також і від відповідальності за

платіж шляхом включення у свій індосамент застереження «без звороту», «без

гарантії» або подібної відмітки. Відповідальність індосанта як боржника

другого порядку настає у випадку зверненої до нього регресної вимоги, для

якої необхідне здійснення протесту у неакцепті або неплатежі. Індосант може

звільнити держателя від необхідності здійснення протесту шляхом

застереження на векселі «без витрат», «без протесту», але це застереження

діє тільки по відношенню до цього індосанта і не зв'язує інші сторони за

векселем.

Легітімаційна функція має важливе юридичне значення. Законність прав

вексельного кредитора базується на неперервному ряді індосаментів, навіть

якщо останній індосамент є бланковим. Неперервний і послідовний індосамент

починається підписом ремітента (першого держателя) або векселедавця, якщо

переказний вексель виставлений його власному наказу. Наступні індосаменти

кожний раз повинні підписуватися ім'ям тієї особи, яка була вказана у

попередньому індосаменті. Після бланкового індосаменту будь-яка особа, що

володіє векселем, може індосувати його своїм підписом, не перериваючи

послідовність низки, тому що у цьому випадку держатель придбає вексель на

основі бланкового передаточного напису.

Акцепт векселів

Акцепт — це письмова згода платника на оплату векселя.

Цією дією платник (трасат) приймає на себе зобов'язання сплатити

вексель у встановлений строк. Акцепт ставиться в лівій частині лицьової

сторони векселя і має вираз словом: «Акцептований» або іншими подібними за

змістом словами: «Прийнятий», «Заплачу», «Згоден», «Зобов'язуюсь заплатити»

і т. п. Для дійсності акцепта він обов'язково повинен бути підписаний

платником. Простий підпис платника також означає акцепт векселя.

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 20, 21, 22