відкритого типу, то статутний фонд формується шляхом відкритої передплати

на акції, а якщо у формі АТ закритого типу – у порядку перерозподілу усіх

акції серед засновників КБ згідно з розміром їх частки у статутному фонді.

(додаток 15)

При утворенні КБ як товариства з обмеженою відповідальністю статутний фонд

поділяється на частки, розмір яких фіксується в засновницьких документах, а

учасники банку несуть відповідальність за його зобов’язаннями у межах своєї

частки.

Статутний фонд може створюватися тільки за рахунок власних коштів

учасників (акціонерів) банку. Його формування за рахунок банківських

кредитів не допускається.

Статутний фонд КБ у формі АТ створюється шляхом випуску та продажу

двох видів іменних акцій – звичайних та привілейованих. Акція – ЦП, який

підтверджує внесок коштів у статутний фонд АТ, дає право на отримання

частини прибутку у вигляді дивідендів та управління АТ. Власники звичайних

акцій беруть учать в управлінні банку і поділяють з ним усі його доходи,

збитки та ризики. Якщо КБ не заробляє прибутку, власники звичайних акцій не

можуть бути більшими ніж первісна вартість їх інвестицій, а дохід, у

випадку прибуткової роботи банку, вони можуть отримувати значний, тому що

розподіл залишку прибутку відбувається тільки між власниками простих

(звичайних) акцій. Звичайні акції вільно купуються та продаються на

вторинному ринку ЦП (фондовій біржі).

Привілейовані акції дають право їх власникам на отримання фіксованого

розміру дивідендів, який не залежить від отриманого банком прибутку.

Власники таких акцій, мають переваги у порівнянні з власниками звичайних

акцій. Власники привілейованих акцій не беруть участі в управлінні КБ.

З розвитком операцій КБ, а також необхідністю задоволення вимог НБУ

щодо мінімального розміру статутного фонду, у КБ виникає потреба в

збільшенні розмірів цього фонду. Це відбувається шляхом проведення

додаткової емісії акцій.

Емісія акцій – це випуск і розміщення серед акціонерів ЦП, які дають право

на отримання певного доходу. Як правило банк прагне при додаткових емісіях

випускати в першу чергу привілейовані акції з тим, щоб запобігти розширенню

кола власників звичайних акцій і ускладненню процесу управління банком.

Перший випуск акцій банку повинен повністю складатися із звичайних

акцій. Реєстрація та продаж банком – емітентом першого випуску акцій

звільняється від оподаткування податком та операції з ЦП.

Всі випуски ЦП банками типу відкритого АТ, незалежно від розміру

випуску та кількості інвесторів, підлягають державній реєстрації у

Міністерстві фінансів України. Мета цієї процедури – підвищити

відповідальність банків – емітентів перед покупцем ЦП та знизити ризики, що

пов’язані з фінансовими зловживаннями та махінаціями. Щоб отримати право

додаткової емісії акцій банк не повинен бути збитковим, мати прострочені

борги перед бюджетом та кредиторами.

Для реєстрації випуску акцій банк – емітент складає проспект емісії.

Проспект емісії – це документ, у якому визначаються відомості про випуск і

розміщення ЦП. Готується засновниками банку (при першій емісії) та

Правлінням банку (при наступних емісіях). В проспекті емісії повідомляється

про банк, його фінансове становище, вміщуються відомості про майбутній

випуск ЦП. Проспект емісії повинен бути завірений незалежною аудиторською

фірмою.

Емісія акцій як форма створення та поповнення статутного фонду КБ

регулюється Законами України: “Про господарські товариства” та “Про ЦП” та

фондову біржу”.

Резервний фонд КБ призначений для покриття можливих збитків від

банківської діяльності, а також для сплати дивідендів за привілейованими

акціями, коли для цього недостатньо прибутку. Наявність коштів в резервному

фонді забезпечує стійкість КБ, зменшує вірогідність його банкрутства.

Резервний фонд КБ створюється у порядку, встановленому зборами

акціонерів, а його розмір встановлюється, як правило, на рівні 25% від

розміру статутного фонду. Він формується за рахунок відрахувань з прибутку

і повинен складати не менше 5% від суми отриманого прибутку. ПРИКЛАД №1.

Якщо резервний фонд досяг встановленого розміру, то відрахування до

нього припиняються. При частковому або повному використанні коштів

резервного фонду відновлюються відрахування з прибутку для його формування.

Крім резервного фонду в КБ створюються спеціальні фонди, призначені

для виробничого та соціального розвитку банку. Їх формування здійснюється

за рахунок прибутку.

Одним з елементів додаткового капіталу банків постають невикористані

резерви страхування банківських ризиків. Призначенням цих резервів є

зниження негативних наслідків у зв’язку з неповерненням кредитів,

виникненням збитків від операцій з валютою та ЦП, що знаходяться у

прибутку, що залишається у банку після сплати податків. Такий порядок

знижує фактичні можливості КБ для створення необхідного розміру страхових

резервів.

Нерозподілений прибуток, як елемент додаткового капіталу (власного)

КБ, є ресурсом внутрішнього походження. Він створюється у вигляді залишку

прибутку після сплати податків та відрахування до фондів банку. Якщо після

сплати дивідендів за ставкою, що встановлена зборами акціонерів, виникне їх

залишок – ця сума може бути спрямована на поповнення статутного фонду

банку. Ця операція (капіталізація) може бути здійснена баз сплати

дивідендів акціонерам, але також за рішеннями. Що приймаються загальними

зборами акціонерів.

Банківський власний капітал поділяється на капітал – брутто та

капітал – нетто. Власний капітал – брутто – це сума усіх фондів банку та

нерозподіленого прибутку за балансом. Власний капітал – нетто – це капітал

– брутто за “-“ вкладень банку в господарську діяльність підприємств та

організацій, акції АТ, витрати майбутніх періодів, відвернених коштів.

Тобто, капітал – нетто це та частина власних коштів банку, що може бути

використана як кредитні ресурси.

Розмір власного капіталу визначається кожним банком самостійно і

залежить від багатьох факторів. До них належать:

- рівень мінімальних вимог НБУ до статутного фонду. Більш значні вимоги

збільшують потребу у власному капіталі;

Мінімальні вимоги НБУ до статутного фонду банків – це мінімальний розмір

статутного фонду, який банк повинен мати сплаченим.

- специфіка клієнтури. При значній кількості невеликих вкладників власних

коштів потрібно буде менше ніж за наявності великих вкладників;

- характер активних операцій. Наявність значно ризикових операцій потребує

відносно більшого розміру власного капіталу.

Конкретний показник, який характеризує капітал окремого банку, не

можна оцінювати ізольовано від інших чинників.

Очевидно, банки, що володіють, наприклад, обов’язковим мінімальним

обсягом капіталу не є однаковою мірою надійними. Правомірною є градація

вимог до мінімального статутного фонду банків залежно від їх спеціалізації

і місця функціонування. Так, у Росії вимоги щодо збільшення капітальної

бази не поширюються на банки, які діють на засадах кредитної кооперації.

До економічних нормативів адекватності капіталу згідно з міжнародними

стандартами належать:

- елементи капіталу;

- зважування активів на предмет ризику;

- зважування активів на предмет ризику позабалансових статей.

Домінуючим фактором оцінки адекватності капіталу є його склад.

Порівнюючи якісний склад капіталу за критеріями. Які діють у вітчизняній

банківській системі та в міжнародній практиці, виявимо певні розбіжності.

Склад капіталу банку, рекомендований Базельським міжнародним

комітетом з питань банківського нагляду, подано у таблиці №1. У таблиці №2

показано склад капіталу українських комерційних банків.

Таблиця №1. Склад капіталу банку за методикою Базельського міжнародного

комітету з питань банківського нагляду.

|№ |Вид капіталу |Характеристика |

|1 |Звичайний |Вартість визначається за номінальною вартістю |

| |акціонерний |звичайних акцій, випущених банком; дохід, який вони|

| |капітал |приносять, залежить від рішення ради директорів |

| | |банку щодо виплати дивідендів |

|2 |Привілейований |Вартість визначається за номінальною вартість |

| |акціонерний |будь-яких акцій, щодо яких можлива виплата |

| |капітал |фіксованої частини доходу |

|3 |Надлишок |Різниця між фактичною ціною купівлі акцій, |

| | |придбаних на ринку, і номінальною вартістю акцій |

|4 |Нерозподілений |Чистий прибуток, не виплачений у формі дивідендів і|

| |прибуток |залишений банком для інвестиційних цілей |

|5 |Резерви |Кошти, залишені на непередбачені витрати; |

| | |використовуються для виплати дивідендів, які ще не |

| | |оголошені; кошти для майбутнього вилучення з |

| | |обороту акцій або для погашення зобов’язань |

|6 |Субординовані |Довгостроковий залучений капітал, вкладений |

| |зобов’язання |зовнішніми інвесторами, зобов’язання банку перед |

| | |якими є за важливістю другими порівняно з його |

| | |зобов’язаннями щодо вкладників, але першими |

| | |порівняно із зобов’язаннями перед акціонерами (ці |

| | |зобов’язання можуть бути конвертовані, тобто |

| | |обміняні у майбутньому на акції банку) |

|7 |Неконтрольний |За рахунок цих коштів має частку в підприємствах |

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14