приясенній ділянки);
2 - кровоточивість (видима неозброєним оком кровотеча при легкому
зондуванні зубоясенного жолобка чи кишені);
3 - зубний камінь (будь-яка кількість твердих відкладень у підясенній
ділянці зуба);
4 - кишеня (ясенна чи пародонтальна кишеня, яка виявляється зондом);
5 - рухливість зуба (патологічна рухливість зуба II-III ступеня).
КПІ визначають за формулами
для індивідуума:
(
КПІі = (((
n
де ( - сума балів кожного зуба;
n - число досліджуваних зубів;
середній КПІ для обстежуваної групи:
( КПІі
КПІсер. = (((((
де ( КПІ - сума балів індивідуальних КПІ;
n - число обстежених осіб.
Оцінка результатів.
0,1-1,0 - ризик захворювання;
1,1-2,0 - поразка легкого ступеня;
2,1-3,5 - поразка середнього ступеня;
3,6-5,0 - поразка важкого ступеня.
Приклад 25.
Обстежено 25 чоловіків у віці 35-44 років, що працюють у цеху
гальванізації.
У обстеженого N зубограма має вид:
|бали | | |3| | | | |2| | | | | |4| | |
|зуби |8|7|6|5|4|3|2|1|1|2|3|4|5|6|7|8|
|бали | | |5| | | | | |2| | | | |4| | |
КПІі = (3+2+4+5+2+4) : 6 = 20:6 = 3,33.
Висновок: поразка тканин пародонта середнього ступеня (пародонтит).
За аналогією обчислюємо КПІі в інших 24-х осіб.
Обчислюємо КПІсер.
КПІсер. = (3,33+2,57+1,18+2+2,5+………):25=67,5:25=2,7...
Висновок: в обстеженої групи чоловіків даної вікової категорії
відзначається поразка пародонта середнього ступеня.
3. Комбінований пародонтальний індекс для епідеміологічних досліджень
(КПІЕ, Т.В. Нікітіна, 1982).
Заснований на клінічному комбінованому пародонтальному індексі. Для
епідеміологічних досліджень автор пропонує ввести в нього оцінку
поширеності процесу й обмежити кількість досліджуваних зубів.
Методика визначення. Оцінюють запалення ясен (В) за вакуум-пробою чи
клінічно, збиток кісткової тканини (Д) в ділянці 17, 12, 21, 26, 37, 32,
41, 46 зубів, і поширеність процесу (Р) біля кожного зуба в балах.
Оцінка запалення (В):
0 - вакуум-проба за Кулаженком в межах норми (клінічно - кровоточивість
відсутня);
1 - зниження показників вакуум-проби за Кулаженком в 1,5 рази, але не
більш ніж у 3 рази (клінічно - кровоточивість слабка);
2 - зниження показників вакуум-проби за Кулаженком в 3 рази, але не більш
ніж у 4 рази (клінічно - кровоточивість значна);
3 - зниження показників вакуум-проби за Кулаженком в 4 рази і більш
(клінічно - кровоточивість спонтанна).
Оцінка втрати кісткової тканини (Д):
0 - відсутність зубоясенних кишень;
2 - відстань від емалево-цементної межі до дна зубоясенної кишені не
більш 2 мм;
4 - відстань від емалево-цементної межі до дна зубоясенної кишені від 2
до 4 мм;
6 - відстань від емалево-цементної межі до дна зубоясенної кишені від 4
до 6 мм;
8 - відстань від емалево-цементної межі до дна зубоясенної кишені від 6
мм і більш.
Оцінка поширеності процесу (Р):
- візуально підраховують кількість зубів, навколо яких відзначені ознаки
запально-дистрофічного процесу, і поділяють на загальне число зубів.
Обчислення КПІЕ проводять за формулою
( (В + Д) Р
КПІЕ = (((((( х ((( ,
8 n
де ( (В + Д) - сума балів біля обстежуваних зубів;
8 - число обстежуваних зубів;
Р - число зубів з ознаками запально-дистрофічного
процесу;
n - загальне число зубів.
Приклад 26.
Обстежено 50 жінок у віці 35-44 років, що працюють перекладачами.
У обстеженої N оцінюємо запальний компонент(В):
|бали | |1| | | | |0| |0| | | | |1| | |
|бали | | |1| | | | |1| |1| | | | |1| |
У = 1+0+0+1+1+1+1+1 = 6.
Оцінюємо збиток кісткової тканини (Д):
|бали | |2| | | | |0| |0| | | | |2| | |
|бали | | |2| | | | |2| |2| | | | |4| |
Д= 2+0+0+2+2+2+2+4 = 14.
Оцінюємо поширеність процесу (Р): із усіх зубів (32) близько 27
відзначені ознаки запально-дистрофічного процесу.
Р = 27:32 = 0,84.
КПІ = [(6+14) : 8] х 0,84 = 2,5 х 0,84 = 2,1.
За аналогією обчислюємо КПІЕ для інших 49 осіб.
Обчислюємо КПІЕ:
КПІЕ = (2,1+2,8+2,4+1,9+ … … …) : 50 = 2,43...
В.Ф. Куцевляк
Ю.В. Лахтин
ИНДЕКСНАЯ ОЦЕНКА
ПАРОДОНТАЛЬНОГО СТАТУСА
Учебно-методическое пособие
Суми
ВВП “Мрія-1” ЛТД
2002
ББК 56.61
К 95
Печатается с разрешения учебно-методического
Совета ХМАПО (протокол № 5 от 22.05.2002 г.)
Рецензенты:
Г.Ф.Катурова - зав. кафедрой терапевтической стоматологии Харьковского
государственного медицинского университета, профессор.
В.И.Гризодуб - зав. кафедрой ортопедической стоматологии и ортодонтии
Харьковской медицинской академии последипломного образования, д.м.н.,
профессор.
В.Ф. Куцевляк, Ю.В. Лахтин Индексная оценка пародонтального
К 95 статуса: Учебно-методическое пособие.- Сумы: ВВП «Мрія-1” ЛТД,
2002.- 80 с.
ISBN 966-566-188-4
Авторы пособия - К у ц е в л я к В.Ф. – д.м.н., профессор, зав.
кафедрой терапевтической и детской стоматологии Харьковской медицинской
академии последипломного образования, Л а х т и н Ю.В. – к.м.н., доцент
этой же кафедры,- рассматривают основные вопросы математической оценки
состояния тканей пародонта: назначение индексов, методы их вычисления,
интерпретация полученных данных. Описаны конкретные примеры использования
индексов.
Для врачей-стоматологов, интернов и студентов по специальности
«Стоматология».
© Куцевляк В.Ф., 2002
© Лахтин Ю.В., 2002
ВВЕДЕНИЕ
Проблема патологии тканей пародонта до настоящего времени сохраняет свою
актуальность в виду широкой распространенности заболеваний среди населения
и неблагоприятных последствий для здоровья.
Существующие методы диагностики поражений пародонта, в основном,
удовлетворяют практическим запросам стоматологов. Среди диагностических
приемов в пародонтологии значительную роль отводят математическим методам
оценки состояния тканей пародонта. На сегодняшний день предложено около 100
различных индексов. В учебной литературе дана характеристика некоторым
признанным и часто применяемым методам математической оценки
пародонтального статуса, однако большинству из них не уделено должного
внимания. Кроме того, в отдельных публикациях предлагаются новые методики,
которые не нашли отражения в книгах, изданных ранее.
Отсутствие специальных учебных пособий, которые могли бы
систематизировать индексы по назначению, четко сформулировать показания к
применению, проиллюстрировать конкретные примеры их применения и
вычисления, затрудняют в известной мере освоение данного раздела
пародонтологии и широкое внедрение индексной оценки в практику.
Настоящее учебное пособие направлено на разрешение затронутых вопросов.
В книге изложена систематика индексной оценки пародонтального статуса,
которой пользуются авторы в лечебной и педагогической работе, рассмотрены
вопросы назначения индексов, методы их вычисления, интерпретации полученных
данных.
Учебное пособие предназначено для самостоятельной подготовки слушателей
системы последипломного усовершенствования: врачей-курсантов, интернов по
специальности «Стоматология». Может быть полезным для студентов
стоматологических факультетов ВУЗов.
Индексная система оценки состояния тканей пародонта
Для оценки состояния тканей пародонта среди клинических методов в
современной пародонтологии используют разнообразные индексы. Индексная
оценка позволяет лаконично и удобно отразить статическое состояние тканей
пародонта в количественном выражении. С их помощью можно получить
представление о распространенности, степени тяжести, течении воспалительно-
деструктивного или дистрофического процесса, оценить эффективность
проведенного лечения и качество диспансерной работы у конкретного больного
или диспансерной группы.
Зная назначение индексов, врач может выбрать те из них, которые отвечали
бы целям его исследования.
Существующие пародонтальные индексы Т.В. Никитина (1982) условно делит на
4 группы в зависимости от их назначения.
I. Индексы гигиены полости рта:
а) для зубного налета;
б) для зубного камня.
II. Индексы воспаления в тканях десны:
а) для гингивита;
б) для пародонтита.
III. Индексы деструкции кости альвеолярного отростка.
IV. Комбинированные индексы.
В свою очередь, индексы для оценки гигиенического состояния полости рта
Л.О. Хоменко та спiвавт. (1993) относят к 4-м группам:
Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15
