0,1,2,3,4 - відповідний бал.
Приклад 18.
При аналізі ортопантомограми виявлена наступна ступінь деструкції кістки:
|бали |0|2|1|3|3|4|3|3|3|3|4|3|3|1|2|0|
|зуби |8|7|6|5|4|3|2|1|1|2|3|4|5|6|7|8|
І = [(4х0)+(4х1)+(4х2)+(16х3)] : (4х4) = 60:16 = 3,75.
3. Індекс атрофії ясен (Stahl, Morris, 1955).
З всіх обстежених зубів визначають відсоток зубів з оголеною емалево-
цементною межею.
4. Рентгенологічний індекс (X-ray index).
На рентгенограмі за допомогою планіметричних методів чи методів
накладення еталонів (градуйована сітка, спеціальні лінійки і т.д.)
визначають відсоток деструкції кісткової тканини відносно загальної довжини
кореня зуба. Одержують уявлення про ступінь деструкції кісти навколо
кожного зуба.
5. Періодонтальний індекс (критерії визначення руйнування періодонтальних
зв'язок).
У країнах Скандинавії оцінка ступеня деструкції кісткової тканини
проводиться на підставі критеріїв руйнування періодонтальних зв'язок (R.
Attstrom, 1998):
1 - легке руйнування періодонтальних зв'язок: втрата прилягання менш
чим на 1/4 довжини кореня зуба;
2 - помірне руйнування періодонтальних зв'язувань: втрата прилягання на
1/4 - 1/3 довжини кореня зуба;
3 - важке руйнування періодонтальних зв'язувань: втрата прилягання більш
ніж на 1/3 довжини кореня зуба;
4 - важке ускладнене руйнування періодонтальних зв'язок: втрата
прилягання більш ніж на 1/3 довжини кореня зуба, що супроводжується
внутрішньокістковими поразками, залученням у патологічний процес зони
поділу коренів і/чи підвищеною рухливістю зубів I-II ступеня.
На підставі перерахованих вище критеріїв періодонтальний індекс
виражають у вигляді індексограми:
перша цифра - вік пацієнта;
друга цифра - кількість втрачених зубів з 28;
третя цифра - кількість зубів з легким пародонтитом;
четверта цифра - кількість зубів з помірним пародонтитом;
п'ята цифра - кількість зубів з важким пародонтитом;
шоста цифра - кількість зубів з важким ускладненим пародонтитом.
Приклад 19.
У 45-літнього пацієнта відсутні 5 зубів, навколо 6-ти зубів є легке
руйнування періодонтальних зв'язок, навколо 4-х - помірне, 3-х - важке й у
10 - важке ускладнене. У такому випадку періодонтальний індекс цього
пацієнта буде: 45/05/06/04/03/10.
Таким чином, захворювання пародонта у пацієнта одержало просте числове
вираження, що може придатися для оцінки результатів лікування чи оцінки
прогресування захворювання. Таке числове вираження може виявитися корисним
і для комп'ютерної обробки даних.
КОМБІНОВАНІ ПАРОДОНТАЛЬНІ ІНДЕКСИ
Комбіновані пародонтальні індекси дозволяють оцінювати статус пародонта
різнобічно: враховують запальний, деструктивний компонент патології, іноді
і гігієнічний стан порожнини рота. Використовуючи цю категорію індексів,
лікар має можливість комплексно уявити про характер патології в хворого,
ступінь тяжкості і поширеність запально-деструктивного процесу, скласти
план лікування й оцінити його ефективність.
1. Пародонтальний індекс Расел (PI Russel, 1956).
ПІ враховує тяжкість гінгівіту, наявність пародонтальних кишень,
рухливість зубів, деструкцію кісткової тканини.
Методика визначення. У зубній формулі напроти кожного зуба проставляють
бали (від 0 до 8), що відбивають стан тканин пародонта:
0 - запалення ясен немає;
1 - легкий гінгівіт, запалення не оточує цілком зуб;
2 - гінгівіт, запалення оточує весь зуб, однак ушкодження епітеліального
прикріплення немає;
6 - гінгівіт з утворенням пародонтальної кишені, жувальна функція зуба не
порушена, зуб стійкий;
8 - виражена деструкція тканин пародонта, жувальна функція зуба
порушена, зуб легко рухливий, може бути зміщений.
Стан пародонта реєструють навколо кожного зуба (за винятком третіх
молярів), ставлять найвищий бал. У сумнівних випадках ставлять нижчий бал.
Розрахунок ПІ проводять за формулою:
(
PI = ((( ,
n
де ( - сума балів біля кожного зуба;
n - число обстежених зубів.
Оцінка результатів.
0,1 - 1,5 бала - початкова і I стадія захворювання;
1,5 - 4,0 бали - II стадія;
4,0 - 8,0 бали - III стадія.
Приклад 20.
Підставляємо в зубограму бальні критерії, одержуємо:
|бали |х|2|2|1|1|0|0|0|0|0|0|1|1|2|2|х|
|бали |х|8|8|2|2|2|6|6|6|6|2|2|2|8|8|х|
PI = (2+2+1+1+0+0+0+0+0+0+1+1+2+2+8+8+2+2+2+6+6+6+6+2+2+2+8+8) : 28 =
80:28 = 2,86.
Висновок: пародонтит II стадії (середнього ступеня).
2. Індекс Рамфйорда (Ramjorde, 1959).
Складається з двох компонентів: запалення (гінгівіт) і деструкція тканин
пародонта (глибина пародонтальних кишень).
Методика визначення. Вивчають стан пародонта навколо 6-ти зубів: 16, 21,
24, 36, 41, 44. Якщо зуби, що враховуються, відсутні, то оцінку проводять у
сусідніх зубів. Виражають у балах:
А - для гінгівіту:
0 - запалення відсутнє;
1 - легкий гінгівіт (запалення не поширюється навколо зуба);
2 - гінгівіт середньої тяжкості (охоплює ясна навколо зуба);
3 - важкий гінгівіт (виражена гіперемія, кровоточивість, виразка, але
епітеліальне прикріплення не порушене).
Б - для пародонтальних кишень:
4 - відстань від дна кишені до емалево-цементної межі не більш 3 мм;
5 - відстань від дна кишені до емалево-цементної межі від 3 до 6 мм;
6 - відстань від дна кишені до емалево-цементної межі понад 6 мм.
Індекс Рамфйорда визначають за формулою:
( (А + Б)
IR = ((((((,
6
де ( (А + Б) - сума балів для гінгівіту і пародонтальних кишень біля
кожного зуба;
6 - число обстежених зубів.
Приклад 21.
Підставляємо в зубограму бальні критерії запального компонента (А):
|бали | | |2| | | | | |0| | |1| | | | |
|бали | | | | |2| | |1| | | | | |2| | |
А = 2+0+1+2+1+2 = 8.
Підставляємо в зубограму бальні критерії деструктивного компонента (Б):
|бали | | |5| | | | | |4| | |4| | | | |
|бали | | | |5| | | |4| | | | | |5| | |
Б = 5+4+4+5+4+5 = 29.
Визначаємо IR:
IR = (8+29) : 6 = 37:6 = 6,71.
3. Гінгіво-пародонтальний індекс (GPI O'Leary, Gibson et al., 1963).
Аналогічний індексу Рамфйорда, однак пародонтальний статус оцінюють не
навколо 6-ти зубів, а в 6 сегментах обох щелеп:
|8 7 6 5 4 |3 2 1 1 2 3|4 5 6 7 |
| | |8 |
Методика визначення. Реєструють найвищі бали в кожнім сегменті:
1 - легке запалення, що не цілком оточує зуб;
2 - запалення, що оточує один чи більше зубів у сегменті;
3 - гостре запалення, виразка і спонтанна кровоточивість ясен.
0 - зонд в області емалево-цементної межі не занурюється навіть на 1мм,
немає оголення емалево-цементної межі біля жодного зуба в сегменті;
4 - зонд уводиться на 3 мм апікально від емалево-цементної межі;
5 - зонд уводиться на 3-6 мм апікально від емалево-цементної межі біля
кожного зуба в сегменті;
6 - зонд уводиться більш 6 мм апікально від емалево-цементній межі біля
будь-якого зуба в сегменті.
GPI визначається за формулою:
GPI = ((((((,
де ( (А + Б) - сума балів у кожнім сегменті;
6 - число сегментів.
Приклад 22.
Оцінюємо запальний компонент (А).
|бали |х|3|3|2|1|0|0|0|0|0|0|1|2|2|2|х|
|бали |х|2|2|1|1|0|1|2|2|1|0|1|1|3|2|х|
По зубограмі найвищий бал на верхній щелепі в бічному сегменті праворуч
дорівнює 3, у центральному - 0, бічному ліворуч - 2; на нижній щелепі в
бічному сегменті праворуч дорівнює 2, центральному -2, бічному ліворуч- 3.
Отже, А = 3+0+2+2+2+3 = 12.
Оцінюємо деструктивний компонент (Б).
|бали |х|6|5|4|4|0|0|0|0|0|0|4|4|4|4|х|
|бали |х|4|4|4|4|0|4|4|4|4|0|4|4|5|4|х|
дорівнює 6, центральному - 0, бічному ліворуч - 4; на нижній щелепі в
бічному сегменті праворуч - 4, центральному - 4, бічному ліворуч - 5.
Отже, Б = 6+0+4+4+4+5 = 19.
Визначаємо GPI.
GPI = (12+19) : 6 = 31:6 = 5,17.
4. Пародонтальний показник Шугара (Л.Шугар, 1980).
Оцінює запальний і деструктивний компоненти патології.
Стан пародонта позначається буквами, а ступінь тяжкості цифрами,
поставленими біля літери:
P = N - інтактний пародонт.
Ознаки гінгівіту:
P = G1 - легкий гінгівіт, тільки декількох міжзубних сосочків;
P = G2 - гінгівіт середньої тяжкості, запалення не тільки сосочків, але і
краю ясен на великому протязі;
P = G3 - важкий гінгівіт, що поширюється на велику частину ясен чи усі
ясна.
Позначення патології пародонта, пов’язаної з загибеллю кістки:
I1,2,3 (inflammatio) - запалення легкого, середнього і важкого ступеня;
Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15
