Обстоюючи ідею сильної централізованої монархії, Боден не припускав можливості змішаної форми дер-жави, мотивуючи це тим, що суверенітет не може бути поділеним і одночасно належати різним суб'єк-там влади: монархові та аристократії. Суверенна влада неподільна.
Будучи апологетом абсолютизму, Боден усе ж спробував означити межі впливу суверенітету. Його влада безмежна тільки у сфері державних відносин; відносини приватної власності, особисте життя гро-мадян знаходяться поза сферою впливу суверена, вони недоторканні та священні. Безумовно, це поло-ження мало важливе значення для формування основ капіталістичних відносин і становлення ідеї громадянського суспільства.
Право, за вченням Бодена, є досягненням суспіль-ства, бо відрізняє державу від додержавного утворен-ня. Він зазначав, що для з'ясування загальних засад права необхідно осягнути всі системи права, які мали місце в історії людства, використовуючи одно-часно філософський та історичний підходи.
Така методологія давала йому підстави стверджу-вати, що загальними засадами права є вічна істина, а також універсальні зразки, що знайшли відобра-ження в сукупності законодавств різних народів.
Воднораз мислитель зазначав, що позитивне право, встановлюване в державі сувереном, не по-винне суперечити вимогам божественного і природ-ного права, оскільки суверен повністю підкорений Богові та не може оголосити йому війну.
68
2. Держава і право у вченнях мислителів нового часу
В останній третині XVI -- на початку XVII ст. ста-лася буржуазна революція в Нідерландах, яка знач-но вплинула на розвиток капіталістичних відносин у протестантських країнах. Згодом (у 1640--1688 рр.) буржуазна революція мала місце в найбільш промис-лове розвиненій Англії. Ці події значною мірою були * підготовлені розвитком мануфактурного виробниц-тва, яке заступило ремесла. Новий спосіб виробниц-тва сприяв поділові праці, зростанню її продуктив-ності, пошукові способів раціоналізації виробничих процесів, стимулював розвиток суспільних і природ-ничих наук,
У той період виникло експериментально-матема-тичне природознавство, у боротьбі між емпіризмом і раціоналізмом подальшого розвитку набула філосо-фія, формувалися підвалини буржуазної правової свідомості.
Велика торговельна і промислова буржуазія, що доступилася до влади, була зацікавленою в модер-нізації держави з її інститутами, а також системи законодавства, які гарантували б безпечне функ-ціонування нових економічних відносин.
! Першу спробу з'ясувати сутність і призначення права й держави за нових умов зробив голландський юрист і громадський діяч Гуго де Гроот Гроцій (1583--1645) у праці "Про право війни і миру. Три книги, в яких пояснюється природне право і право народів, а також принципи публічного права". На думку мислителя, право -- це сума соціальних норм. Основою, витоками права є прагнення індивідів до спокійного спілкування з іншими. |
Г. Гроцій проводив чітку межу між природним правом і правом, установленим волею. Останнє, за його вченням, установлюється волею Бога або лю-дей. Право, що його встановили своєю волею люди,
69
за своїм спрямуванням має дві сфери регулювання. Перша сфера -- це суспільні відносини в державі, друга -- міжнародні відносини (це право Г. Гроцій називав правом народів). Право, що встановлюється волею людей, має відповідати вимогам природного права. Тільки в цьому випадку воно буде спрямоване на захист або відновлення справедливості.
В основу божественного права покладено волю Бога. Опосередковано Бог впливає і на природне право, оскільки він -- Творець природи, частиною якої є й людина. Але порядок природи знаходиться поза межами впливу Бога. Тому і природне право не підпадає під вплив божественного права.
Від категорії "право" Г. Гроцій відрізняв кате-горію "закон". Останній, на його думку, -- це засіб, за допомогою якого здійснюється право, він силою примушує людей дотримуватися норм права. Ця сила уособлена в державі.
1 Стосовно походження держави мислитель заува-жував, що люди об'єднуються в державу добровіль-но, задля особистого захисту і протистояння насильству, та зобов'язуються виконувати цей договір, а також норми права, що встановлюються для підтри-мання порядку.
У державі панує громадянська влада, яка є верхов-ною і суверенною. Держава здійснює владні функції з допомогою політичних інститутів.
Г. Гроцій обстоював ідею мирного співіснування народів, зауважуючи, що основою їхніх відносин мають бути виключно право і справедливість, вико-нання договорів.
Видатним фундатором державно-правових учень нового часу був англійський мислитель Томас Гоббс (1588--1679). Проблеми державності, права, закон-ності, миру і порядку досліджувались ним у працях "Філософські засади вчення про громадянина", "Левіафан, або Матерія, форма і влада держави цер-ковної та громадянської".
70
Гоббс розглядав три моменти становлення полі-тичного організму: природний стан -- перехід до дер-жави -- державний стан.
У природному стані, зазначав Гоббс, нема загаль-ної влади, нема законів і, відповідно, нема й спра-ведливості. У цьому стані нема власності, кожен має право на все, у тому числі й на життя іншої людини. У природному стані точиться "війна всіх проти всіх". Людина, як істота егоїстична, завжди знаходиться під страхом смерті, під впливом інстинкту самозбе-реження, які перемагають усі інші почуття. Але розум, здатність людей розмірковувати вказують умови виходу з цього стану. Ці умови -- природні закони. Гоббс назвав до двадцяти таких законів, серед яких: прагнення до миру; необхідність вико-нання укладених угод; відмова кожного від своїх прав тією мірою, якою цього вимагають інтереси миру й самозахисту, та ін. Але наявність природних законів ще не веде до миру та безпеки. Закон може виконуватися за допомогою примусу і сили. Такою силою є, у вченні Гоббса, держава.
Вона утворюється за взаємною угодою людей за-вдяки злиттю окремих сил і воль в єдину Міць і Силу, носієм якої є суверен. Суверен (одна особа чи група людей) не може втратити влади, підлеглі не можуть протестувати або засуджувати дії суверена. Він володіє суворою владою, правом оголошення війни і укладення миру, здійснення правосуддя. Влада суверена в державі має бути абсолютною.
Аналізуючи й конструюючи систему державності, Гоббс зупинився на тому, в який спосіб прими-ряються в державі страх і свобода, свобода й необхідність. "... подібно до того, як люди для досяг-нення миру та обумовленого ним самозбереження створили штучну людину, яку ми називаємо держа-вою, так само вони створили штучні ланцюги, які називаються громадянськими законами". Свобода підданих випливає з замовчання законів. Взагалі "суверен має право на все лише за умови, що, сам
71
Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9
