управління активами:

1) метод загального фонду коштів (обєднання джерел), в основі якого

лежить ідея об’єднати всі ресурси банку з наступним їх розміщенням

відповідно до визначених пріоритетів, призначення котрих - допомогти

керівництву оперативних відділів розвязати проблему поєднання

надійності, ліквідності і прибутковості [мал.2 , див. Додаток3];

2) метод розподілу активів або конверсія коштів [поділ джерел, мал.3,

див. Додаток3]. Головною перевагою цього методу є зменшення частки

ліквідних активів та вкладень додаткових коштів у позики та

інвестиції, що веде до збільшення норми прибутку, і, відповідно, до

його фінансової стійкості;

3) збалансований науковий підхід до розвязання управлінських проблем

регулювання фінансової стійкості банку з використанням прогресивних

методів та ЕОМ для вивчення елементів у складних модулях, наприклад,

лінійного програмування.

Ці методи мають свої певні недоліки і переваги.

2. Показники, що використовуються в практиці оцінки комерційного банку.

Фінансовий аналіз в комерційному банку як складова частина управління його

операціями включає:

16. визначення значень показників, які визначають виконання нормативів

діяльності комбанків, які встановлюються регулюючими органами;

17. визначення і аналіз показників ефективності процесу управління

капіталом (власними засобами) банку;

18. визначення і аналіз показників, які характеризують процес управління

активами і зобовязаннями банку в цілому і управління окремими видами

його активних операцій з врахуванням забезпечення ліквідності

вкладених в нього засобів;

проведення розрахунків, повязаних з визначенням доходності різних активних

операцій банку, як на етапі їх планування, так і при поточному

управлінні.

При проведенні фінансового аналізу в комерційному банку слід враховувати,

що, по-перше, суть і кількості значення показників, які характеризують

обмеження, введені регулюючими органами на діяльність комерційних банків, в

різних країнах різні і можуть змінюватися. По-друге, крім показників, які

характеризують виконання нормативів регулюючих органів, при фінансовому

аналізі в комерційних банках можуть визначатись і аналізуватись різні

додаткові внутрішні показники і нормативи, повязані, наприклад, із

структурою активів і зобов’язань, плановим прибутком комерційного банку в

цілому і по окремих видах його операцій, підрозділах. Показники, які

характеризують результати управління активами і зобовязаннями банку,

залежать від різних зовнішніх і внутрішніх факторів. Тому при фінансовому

аналізі слід розглядати ті впливові внутрішні фактори, вибором котрих можна

керувати. Зовнішні фактори, які безпосередньо не залежать від банку,

повинні використовуватись при аналізі шляхом їх можливих (прогнозованих )

значень - мінімальних, максимальних, найбільш ймовірних і ін. Основним

показником при аналізі результатів діяльності банку є одержаний прибуток за

звітний період. Прибуток визначається як різниця між отриманими доходами і

понесеними витратами, тому узагальнюючими факторами,які впливають на його

суму, є сума доходів і сума витрат. Дані про це даються в звітах банку . В

літературі з питань управління банківськими операціями наводиться така

схема про прибутки і збитки банку:

ЗВІТ

Процентний доход

- Процентні виирати

--------------------------

Чистий процентний доход

+/- Інші процентні доходи (втрати)

--------------------------------------------

Валовий операційний доход (втрати)

- Операційні витрати

-------------------------------------------------

Чистий операційний доход (втрати)

- Витрати на створення резервів на покриття втрат по кредитах

----------------------------------------------------------------------------

------------

Доходи (втрати) від непередбачених обставин

+/- Прибутки (збитки) від непередбачених обставин

--------------------------------------------------------------------

Чистий доход (втрати) від сплати податків

- Податок на прибуток

-----------------------------------------------------------

Чистий прибуток

-----------------------------

Розподіл прибутку

------------------------

Така схема включає доходні і витратні статті, які відображають основні

узагальнюючі операції банку і включають процес формування прибутку із

вказанням одержаного доходу, тобто прибутку на проміжних етапах.

Отже, в процесі проведення аналізу слід розрізняти дистанційний нагляд

і інспекторські перевірки на місцях. Дистанційний нагляд, чи моніторинг- це

метод раннього розпізнавання негативної поведінки банку і раннього

повідомлення про негативну ситуацію, яка склалася, органи банківського

нагляду. В основі дистанційного нагляду лежить аналіз фінансової звітності

банку (місячної, квартальної, піврічної і річної). Дистанційний нагляд

здійснює НБУ з одного боку, а також комерційні банки здійснюють

міжбанківський нагляд. Причому для виявлення проблем в діяльності банків,

як відзнаяають західні експерти, необхідно використовувати розумний

банківський нагляд. Світова практика останніх 15-20 років свідчить про ріст

популярності банківського нагляду.

Основні обєкти дистанційного нагляду за діяльністю банку:

порядок чи заходи по формуванню капіталу банку;

20. якість активів;

21. доходність, ефективність роботи банку;

22. ліквідність банку;

23. темпи росту (розвитку) банку;

24. чи чутливий банк до зміни процентних ставок;

25. ризики.

У світовій практиці форми фінансової звітності комерційних банків

представлені такими основними документами: баланс, звіт про прибутки і

збитки, звіт про рух джерел фінансування, рух і зміни в акціонерному

капіталі, пояснення до фінансової звітності і аудиторський висновок.

Основний документ для аналізу фінансового стану - це баланс

комерційного банку. Баланси, які публікуються, складені за уніфікованою

системою, яка діє в Україні. Для аналізу балансу необхідно співставити

різні частини активу і пасиву, доходи по різних активах і пасивах

(витрати на різні групи). Доцільно проводити аналіз банківського балансу

в динаміці, в порівнянні з іншими комерційними банками.

Таблиця 1- Аналіз балансу банку.

|Види операцій |Зміст операцій |Методи аналізу, які |

| | |використовуються |

|Структурування |І. Попередній етап |Метод групування |

| |Попереднє групування | |

| |статей активу і пасиву | |

|Контроль |Перевірка відповідності|Метод порівняння |

| |окремих груп статей | |

| |активу і пасиву за | |

| |різними критеріями | |

|Калькуляція |Розрахунок оціночних і |Метод коефіцієнтів, |

| |нормативних абсолютних |економіко-математичні і|

| |і відносних показників |статистичні методи |

| | | |

| |ІІ. Аналітичний етап. | |

| |Опис одержаних | |

|Аналіз |показників. | |

| | | |

| |ІІІ. Заключний етап. | |

| |Викладення результатів | |

|Експертна оцінка |аналітичного етапу, | |

| |надання рекомендацій. | |

В зарубіжній економічній літературі широко використовується метод

аналізу «SWOT» (S- strong (сильний), W- weak (слабкий), O- opportunities

(задовільний), T- threat (загрозливий)), який дозволяє виявити сильні і

слабкі сторони діяльності банку, його потенційні можливості і ризики в

роботі. Наприклад, Англійський банк звертає особливу увагу на такі два

фактори у балансових звітах:

1. Стійкість- як відношення ресурсів власного (або в цілому

акціонерного) капіталу до поточних фінансових зобовязань (що

прирівнюються до депозитів). Якщо банк бажає підвищити обсяг

кредитування, то обмеження коефіцієнта, який відображає згадане вище

відношення, неминуче підвищить рівень залучення, тобто використання

депозитів для збільшення кредитування. Адже таке обмеження змусить

банк або звертатися до акціонерів за фондами, або підвищувати

доходність фондів, що збільшують його фінансові ресурси.

1. Процент ризикового капіталу- як відношення ресурсів капіталу до суми

всіх інвестованих активів (наприклад, позик, гарантій тощо),

помноженої на специфічний для кожного класу активів коефіцієнт

ризику. Обмеження на процент ризмкового капіталу втримує банки від

гарантій щодо високоризикового бізнесу, якщо ці банки не мають

адекватних ресурсів для покриття втрат. Банк повинен забезпечувати

віддачу і доходність стосовно кожного класу ризику, який він

гарантував, і адекватно покривати всі збитки щодо нього. Це базовий

принцип співвідношення ризику і винагороди.

Дуже чітко це виражає таке положення одного із циркулярів Англійського

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12