Директива забезпечує правовий (у тому числі судовий) захист угод, укла-дених в електронній формі. Так, до-говір не може бути визнаний недійсним лише на тій підставі, що його укладено в електронному вигляді.
Усі названі документи є рамковими, тобто переважно вказують напрями роз-робки правового забезпечення та об-меження щодо правового регулюван-ня, а не встановлюють конкретні нор-ми. Принципи, закладені в них доку-ментах, можуть бути використані при розробці українського законодавства з урахуванням вітчизняних реалій.
Цікавим для України може виявити-ся досвід регулювання електронного документообігу в Росії, оскільки у цій країні еко-номічне і правове середовище та рівень поширення комп'ютерних мереж є вельми схожи-ми з нашими. Російське законодавство досить опера-тивно, хоча водночас лише частково і су-перечливо "сприйняло" електронний документообіг. Останній поданий в основному у вигляді чотирьох юридичних конструкцій:
"електронний документ", "електронна форма угоди", "електронний цифровий підпис" та "електронні розрахунки".
Електронна форма угоди одержала правове визнання у сучасному цивільно-му законодавстві (стаття 434, пункт 2 Цивільного кодексу Російської Феде-рації). У цій статті зазначається: договір може бути укладений як у письмовій формі, так і шляхом обміну документами за допомогою "...телеграфного, телетайп-ного, телефонного, електронного або іншого зв'язку, який дає змогу вірогідно встановити, що документ виходить від сторони за договором". Таким чином, російським Цивільним кодексом визна-ються й інші форми договору, крім традиційних документів на паперовому носії, що містять власноручні підписи сторін.
У російській практиці електронного документообігу поширеним засобом за-хисту інформації с електронний цифро-вий підпис. Останній одночасно служить підтвердженням достовірності переданої електронним шляхом документації, а та-кож свідченням того, що її належним чином складено і підписано уповноваженою особою. Технологія цифрового підпису дає змогу захистити інформацію від несанкціонованого читання, зміни і підробки незалежно від ступеня захисту каналу зв'язку. Про електронний підпис ідеться не тільки в законі про інфор-мацію, а й у Цивільному кодексі.
Електронний цифровий підпис згідно із законом про інформацію, інформати-зацію та захист інформації і Цивільним кодексом РФ при укладенні комер-ційних договорів повинен відповідати таким вимогам:
* вказувати, ким підписано документ або повідомлення, та бути складним для відтворення будь-якою іншою, не уповноваженою на те, особою;
* ідентифікувати те, що підписано, і робити недоцільними підробку або зміну як підпису, так і підписаного;
* виконувати процедурну функцію, тобто символізувати вираз волі сторони за угодою (схвалення, дозвіл тощо, що підтверджує юридичну дійсність угоди).
Вищий арбітражний суд Російської Федерації листом від 19 серпня 1994 ро-ку роз'яснив, що у разі, коли сторони склали і підписали договір за допомогою електронно-обчислювальної техніки з використанням системи цифрового (еле-ктронного) підпису, вони можуть пода-вати до арбітражного суду докази щодо спірних питань, пов'язаних із цим дого-вором, також завірені цифровим підпи-сом. Якщо ж між сторонами виник спір щодо факту наявності договору й інших документів з електронним підписом, арбітражний суд повинен вимагати у них виписку з договору, де зазначено процедуру узгодження розбіжностей, а саме: яка сторона зобов'язана доводити ті або інші факти й достовірність підпи-су. З урахуванням цієї процедури арбітражний суд перевіряє достовірність по-даних сторонами доказів.
1.3.4 Стан в Україні
Регулююча роль держави в цьому питанні здійснюється через два державних органи: Національний банк України, який визначає вимоги технологічного характеру, включаючи безпечність розрахунків, та Департамент спеціальних телекомунікаційних систем та захисту інформації Служби безпеки України, що визначає вимоги по захисту інформації.
Одним з основних документів, що узаконив використання системи “клієнт-банк” є Постанова Національного банку України “Про затвердження Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті” №135 від 29.03.2001, яка передбачає використання електронного платіжного доручення на рівні паперового із застосуванням електронного підпису на основі криптографії данних.
Однак, вперше цю тему було освітлено і чітко обговорено в Законі України “Про платіжні системи і переказ коштів в Україні” від 16 травня 2001року. Він визначив статус електронного документу та електронного цифрового підпису. Від того часу електронний платіжний документ та електронний цифровий підпис на цьому документі мають однакову юридичну силу з паперовим документом та підписом, зробленим від руки.
Електронний цифровий підпис є обов'язковим реквізитом електронного документу, безвідривно пов'язаний з його змістом, дає можливість підтвердити його цілісність та ідентифікувати особу, що його підписала. Відповідальність за достовірність інформації, що присутня в електронному документі, несе особа, що підписала даний документ.
У відповідності до вимог Закону переказ грошових коштів здійснюється банком після відповідної перевірки електронного цифрового підпису. У випадку недотримання вказаних вимог банк несе відповідальність за втрати, що зазнали суб'єкти переказу.
Оскількм електронний цифровий підпис уявляє собою сукупність данних, отриманих за допомогою криптографічних перетворень, то засоби, за допомогою яких були здійсненні дані криптографчні перетворення, повинні мати сертифікат відповідності. Така вимога присутня в Указі Президента України №505/98, який встановлює необхідність використання тільки сертифікованих криптозасобів для захисту інформації конфіденційного характеру. Схожі вимоги також присутні в проекті закону “Про електронні документи та електронний документообіг”, що було прийнято в першому читанні 20.09.2001р.
Підсумовуючи стан правового поля, що регламентує електронний документообіг в Україні, хотілося б відзначити значний прогрес та успіхи в цьому напрямку останнім часом. Скоріш за все це пов'язано з прийняттям Україною такого значного сегменту світового ринку, як електронна торгівля та електронні послуги. Зміни, що стали очевидними на рівні технологій, нарешті почали знаходити своє відображення у законодавчій базі.
Такі кроки, доведені до реального застосування у судовій практиці, допоможуть вітчизняним компаніям захистити себе як на національному ринку, так і на міжнародному, при цьому не втрачаючи конкурентоспроможності на такому значному сегменті ринку, який охоплює електронний документообіг.
Система “клієнт-банк” повністю побудована на використанні електронного документообігу. Враховуючи велику долю розрахунків країни, що проходить через дану систему, держава не може залишатись осторонь процесу формування законодавчого закріплення норм електронного документообігу. Визначення ж ключових моментів законодавчою базою дозволить перевести електронні розрахунки, в тому числі і з використанням системи “клієнт-банк” в абсолютно нове поле довіри - поле гарантії операцій з боку держави на рівні нормативно-правових документів.
Такий двосторонній обмін думками та технологічними засобами між банком та клієнтом дозволив накопичити певні дані про потреби клієнтів, що не можуть бути задоволені лише шляхом внесення змін до системи “клієнт-банк” на програмному рівні.
2 Вдосконалення діючої системи “клієнт-банк” на основі впровадження інтернет-банкінгу.
Для виявлення перспективних напрямків вдосконалення діючої системи “клієнт-банк”, в першу чергу, необхідно встановити недоліки системи, тобто проблеми, що виникають у клієнтів банку при роботі з системою.
Основним джерелом інформації в даному випадку можуть стати, насамперед скарги тих, хто безпосередньо працює з системою - клієнтів банку. Потрібно віддати належне роботі менеджерів ЗАТ КБ “ПриватБанк”. Адже вони намагаються віднайти недоліки в роботі системи на стадії зауважень, не доводячи ситуації до скандальних. На основі отриманої інформації про труднощі, з якими зіштовхуються працівники підприємств, що обслуговуються в Золотоніському відділенні ЗАТ КБ “ПриватБанк”, та додаткові параметри, які клієнти хотіли б бачити в системі, формується своєрідна “книга відгуків та пропозицій”, що при першій же можливості передається до Головного офісу банку у місті Дніпропетровськ для оброблення програмістами відділу автоматизації (потрібно відзначити їх високий професіональний рівень та досвід роботи), що приймають рішення про можливість внесення тих чи інших змін та вдосконалень, шляхом коригування комп'ютерної програми.
2.1 Основні недоліки діючої системи
Серед основних проблем, що виникають у клієнтів в процесі використання системи “клієнт-банк” є:
відсутність власності на програмне забезпечення, що встановлюється клієнту. Програмне забезпечення не передається клієнту, а лише встановлюється на його комп'ютер із передачею клієнта електронного підпису. Це є елементом залежності від працівника банку;
відсутність мобільності використання системи. Програмне забезпечення встановлюється на один - два комп'ютери клієнта. Це створює обмеження по використанню системи через ноутбуки, комп'ютери, що знаходяться в іншому офісі компанії. Особливо великі проблеми це створює для великих підприємств, керівництво яких часто виїжджає у відрядження, в тому числі за межі країни. Такий від'їзд паралізує роботу фірми з банком. Найчастіше, в таких випадках використовують передачу дискети з електронним підписом іншій особі компанії, але такий вихід дуже небезпечний, адже фактично веде до ризику легітимного підписання документів з шахрайською метою;
необхідність присутності обох осіб, що повинні підписати платіжний документ (найпоширеніша ситуація; особи - директор та головний бухгалтер), в одному місці - разом з комп'ютером на який встановлено програмне забезпечення. Керівництво компанії, що має право підпису, для оперативного відправлення платежу повинно не покидати свого робочого місця, а в наш час високої ділової активності - це практично неможливо.
необхідність виїзду банківського спеціаліста до офісу компанії для встановлення необхідного програмного забезпечення. Далеко не кожна компанія прагне запрошувати до свого офісу сторонніх осіб. Встановлення системи безпосередньо залежить від графіку зайнятості банківського працівника, що відповідає за дане направлення, його співставлення з графіком роботи керівництва компанії (адже передача електронного підпису відбувається безпосередньо в руки керівнику). Також виїзд банківського працівника на місце встановлення програмного забезпечення системи поширеним в таких компаніях є встановлення робочого комп'ютерного терміналу не в офісі, а в домі чи квартирі директора або головного бухгалтера;
Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14
