5.2 Вибір освітлення робочих місць

Для освітлення робочих приміщень використовують освітлення трьох видів: природне, обумовлене енергією Сонця і розсіяного світла небозводу, штучне, здійснюване електролампами, і змішане, тобто сполучення природного і штучного освітлення.

Штучне освітлення по функціональному призначенню підрозділяється на наступні види : робоче, аварійне, евакуаційне й охоронне .

Робоче освітлення забезпечує необхідні умови освітлення при нормальному режимі роботи освітлювальних установок.

Аварійне освітлення забезпечує мінімально необхідні освітлювальні умови для продовження роботи при тимчасовому виході з ладу робочого висвітлення.

Евакуаційне освітлення служить для евакуації людей із приміщень при аваріях робочого освітлення в місцях, небезпечних для проходу людей, на сходах і по основних проходах виробничих приміщень.

Охоронне освітлення (при відсутності спеціальних технічних засобів охорони) повинне передбачатися уздовж границь територій, які охороняються у нічний час.

Штучне робоче освітлення промислових підприємств здійснюється за допомогою двох систем: загального освітлення і комбінованого освітлення, тобто сукупності місцевого і загального освітлення.

Раціональне освітлення робочого місця є одним з найважливіших факторів, що впливають на ефективність трудової діяльності людини, що попереджають травматизм і професійні захворювання. Правильно організоване освітлення створює сприятливі умови праці, підвищує працездатність і продуктивність праці. Освітлення на робочому місці оператора ПК повинне бути таким, щоб працівник міг без напруги зору виконувати свою роботу. Стомлення органів зору залежить від ряду причин:

· недостатність освітленості;

· надмірна освітленість;

· неправильний напрямок світла.

Недостатність освітлення приводить до напруги зору, послаблює увагу, приводить до настання передчасної стомленості. Надмірно яскраве освітлення викликає роздратування, осліплення і різь в очах. Неправильний напрямок світла на робочому місці може створювати різкі тіні, відблиски, дезорієнтувати працюючого. Усі ці причини можуть привести до нещасного чи випадку профзахворювання, тому дуже важливий правильний розрахунок освітленості.

Розрахунок освітленості робочого місця зводиться до вибору системи освітлення, визначенню необхідного числа світильників, їхнього типу і розміщення. Виходячи з цього, розрахуємо параметри штучного освітлення для приміщення банку.

Штучне освітлення виконується за допомогою електричних джерел світла двох видів: ламп накалювання і люмінесцентних ламп. Будемо використовувати люмінесцентні лампи, що у порівнянні з лампами накалювання мають істотні переваги:

· по спектральному складі світла вони близькі до денного, природного освітлення;

· володіють більш високим КПД (у 1.5-2 рази вище, ніж КПД ламп накалювання);

· мають підвищену світловіддачу (у 3-4 рази вище, ніж у ламп накалювання);

· більш тривалий термін служби.

Розрахунок освітлення здійснюється для кімнати з нормальними умовами середовища площею 20 м2 , ширина якої 4 м, довжина 5 м, висота - 3 м. Зорова праця відноситься до другого розряду, тому відповідно до СНиП ІІ-4-79 норма для загального штучного освітлення Е = 300 Лк. При виборі освітлювальних приладів використовуємо світильники типу ОКN -236. Габаритні розміри 1264 х 186 х 81 мм. Кожен світильник комплектується двома лампами TL36/40 потужністю 40 Вт. Світловий потік лампи Fл = 3120 Лм.

Розрахунок штучного освітлення виконуємо методом коефіцієнту використання світлового потоку. Основною задачею розрахунку штучного нормативного рівня штучного освітлення за формулою:

де Ен - нормоване освітлення, лк;

Кз - коефіцієнт запасу, який враховує зниження освітлення в процесі

експлуатації (для даного приміщень Кз = 1,6);

S =А·В - освітлювана площа приміщення, м2 (А-довжина приміщення, В -

ширина приміщення);

z - коефіцієнт мінімального освітлення; (для люмінесцентних ламп z=1,1);

n - кількість ламп у світильнику;

Fл - світловий потік лампи;

- коефіцієнт використання, відн. од.

Коефіцієнт використання світлового потоку з люмінесцентними лампами визначаємо за таблицею 14 [ ] , в залежності від коефіцієнтів відображення стелі (сn = 70%), стін (сc = 50%) і підлоги (сp = 10%) або робочої поверхні та індексу приміщення і:

де А, В - довжина і ширина приміщення, м;

h - висота підвісу світильників, м.

Підставивши значення одержимо:

i = 5*4/3*(5+4) = 0,74

Знаючи індекс приміщення i, сn, сc, і сp знаходимо n = 35%

Підставимо всі значення у формулу для розрахунку кількості N = 300*20*1,1*1,6/2*3120*0.35 = 5.8

Отже використовуємо 6 світильників, які розміщуємо двома рядами, по три у кожному ряді.

5.3 Вибір перетину дроту для освітлювальної мережі

Для живлення освітлювальної мережі використовується напруга 220 В. Перетин дроту повинен задовольняти таким вимогам:

· дроти повинні допускати протікання по ним розрахункового струму освітлювального навантаження, не нагріваючись вище допустимої температури;

· напруга на джерелах світла повинна бути не нижче мінімальних значень;

· механічна міцність дротів повинна бути достатньою для даного типу електропроводки.

- Розраховуємо встановлену потужність освітлення як суму потужностей ламп усіх світильників. Так як для освітлення приміщення використовуються люмінесцентні світильники, які вмикаються в мережу по стартерним схемам, то до потужності ламп додаємо втрати в пускорегулюючих автоматах (20% від потужності ламп).

Pi - потужність i-ої лампи; ( Р = 40 Вт )

n - кількість ламп.( n = 12 )

Підставивши значення одержимо:

Рв = 1,2*12*40 = 576 Вт

Розрахункове навантаження освітлювальної мережі визначаємо за формулою:

Kс - коефіцієнт попиту ( для бібліотек, адміністративних будівель К=0.9 )

Рр = 576*0,9 = 518,4 Вт

Визначаємо розрахунковий струм освітлювальної мережі за формулою:

Pp - розрахункове навантаження освітлювальної мережі, Вт;

Uф = 220 В - фазна напруга;

cosц - коефіцієнт потужності навантаження, для люмінесцентних

ламп cosц = 0.9

I = 518,4/220*0,9 = 2,62 А

- Відповідно значенню розрахункового струму для з'єднання світильників в освітлювальну мережу вибираємо мідний дріт з перетином струмопровідної жили 2.5 мм2.

- За механічною міцністю дріт перетином 2.5 мм 2 є задовільним.

5.4Параметри мікроклімату на робочому місці

Мікрокліматичні параметри виробничого середовища - це сполучення температури, відносної вологості і швидкості повітря. Ці параметри в значній мірі впливають на функціональну діяльність людини, її самопочуття, здоров'я, а також і на надійність роботи обчислювальної техніки.

Параметри мікроклімату можуть мінятися в широких межах, у той час як необхідною умовою життєдіяльності людини є підтримка сталості температури тіла завдяки властивості терморегуляції, тобто здатності Основний принцип нормування мікроклімату - створення оптимальних умов для теплообміну тіла людини з навколишнім середовищем. У санітарних нормах ДСН 3.3.6.042-98 установлені величини параметрів мікроклімату, що створюють комфортні умови. Ці норми встановлюються в залежності від пори року, характеру трудового процесу і характеру виробничого приміщення (значні чи незначні тепловиділення). Для робочих приміщень роботи в яких виконуються сидячи, стоячи, або пов'язані з ходьбою, але не потребують систематичного напруження або піднімання та перенесення важких предметів допустимі й оптимальні значення параметрів мікроклімату приведені в таблиці 1.

Таблиця 1.

В даний час для забезпечення комфортних умов використовуються кондиціонування повітря та опалювальну систему. Системи опалення і системи кондиціонування встановлені так, щоб ні тепле, ні холодне повітря не направлялося на людей.

Вміст шкідливих речовин у повітрі робочої зони не повинні перевищувати граничну допустиму концентрацію і підлягають системному контролю. У приміщенні, де використовуються ПК, шкідливі речовини не використовуються.

5.5 Нормування шуму

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14