ІХ. Підсумки опрацювання:
Підготував викладач: Бондаренко І.В.
Теоретична частина: Підсилювачі
План:
1. Балансні підсилювачі
Література
Балансні ППС будуються на основі чотириплечого моста з паралельним балансом, схема якого наведена на рис. 4.3.
Рис. 4.3 - Чотириплечий міст
Напруга на виході мосту не залежить від змін напруги живлення чи від пропорційних змін параметрів плечей.
На рис. 4.4 зображена найпростіша схема балансного підсилювача.
Рис. 4.4 - Балансний підсилювач
Він складається з двох каскадів на транзисторах VTI і VT2. Причому параметри елементів обох каскадів повинні бути практично однаковими (в тому числі і транзисторів, що досить важко виконати).
Підсилювач являє собою чотириплсчий міст, де роль резистора R1 виконує Rk1, R2 - опір транзистора VT1 R4 - опір транзистора VT2.
Якщо вхідний сигнал відсутній, напруга на навантаженні дорівнює нулю (коли схема абсолютно симетрична). Дрейф нуля практично у 20 - 30 разів менший, ніж у підсилювача з безпосередніми зв'язками, оскільки визначається різницею І0К1 та І0К2.
За наявності вхідного сигналу з полярністю, що вказана на рис. 4.4, транзистор VT1 трохи відкривається, його колекторний струм зростає, а транзистор VT2 пропорційно закривається і його колекторний струм зменшується. Внаслідок цього на навантаженні Rh з'являється напруга розбалансу .
Недоліком такого ППС є наявність значного ВЗЗ, зумовленого великими значеннями R1 і R2. Виключити цей недолік дозволяє схемо-технічне рішення, наведене на рис. 4.5.
Рис. 4.5 - Вилучення впливу ВЗЗ у балансному підсилювачі
Таким чином, відносні зміни струмів емітерів під дією вхідного сигналу взаємно компенсуються, виключаючи ВЗЗ за підсилюваним сигналом. ВЗЗ за постійним струмом залишається.
R0, крім того, що вирівнює потенціали емітерів, як і в попередній схемі, у даному разі ще й забезпечує балансування схеми при незначних відхиленнях параметрів елементів.
Контрольні запитання:
1. Що собою являє балансний підсилювач?
2. На основі чого будуються балансні підсилювачі?
3. Принцип роботи простого балансного підсилювача?
Інструкційна картка №21 для самостійного опрацювання навчального матеріалу з дисципліни «Основи електроніки та мікропроцесорної техніки»
І. Тема: 3 Основи аналогової електронної схемотехніки
3.2 Генератори синусоїдальних коливань
Мета: Формування потреби безперервного, самостійного поповнення знань; розвиток творчих здібностей та активізації розумової діяльності.
ІІ. Студент повинен знати:
- Трьохточкові схеми автогенераторів;
- Будову автогенераторів.
ІІІ. Студент повинен уміти:
- Читати схеми де використовуються автогенератори;
- Будувати схеми транзисторних автогенераторів.
ІV. Дидактичні посібники: Методичні вказівки до опрацювання.
V. Література: [2, с. 338-340].
VІ. Запитання для самостійного опрацювання:
1. Різновиди схем транзисторних автогенераторів
VІІ. Методичні вказівки до опрацювання: Теоретична частина.
VІІІ. Контрольні питання для перевірки якості засвоєння знань:
1. Що собою являють трьохточкові схеми автогенераторів?
2. Як здійснюються режим за постійним струмом і його термостабілізація?
3. Які схеми автогенераторів застосовуються для збільшення вихідної потужності?
Теоретична частина: Генератори синусоїдальних коливань
Крім схеми з трансформаторним зв'язком, широкого поширення в електронній апаратурі набули так звані трьохточкові схеми з автотрансформаторним (мал. 18.5, а) і ємнісним зв'язком (мал. 18.5.б).
Мал. 18.5. Трьохточкові схеми автогенераторів:
а - з автотрансформаторним, би - із ємнісним зв'язком.
Мал. 18.6. Двотактна схема автогенератора
Режим за постійним струмом і його термостабілізація здійснюються в приведених схемах так само, як і в схемі мал. 18.1. По змінному струму високої частоти контур приєднується до трьох електродів транзистора - емітеру, базі, колектору - трьома точками: Е, Б, К. У схемі, приведеній на мал. 18.5, а, вивід від відповідного витка контурної котушки підключено до емітера транзистора через малий внутрішній опір джерела живлення.
Напруга зворотного зв'язку (мал. 18.5, а) знімається з частини витків контурної котушки (L2) і через конденсатор С1 поступає на базу транзистора. Оскільки знаки миттєвої напруги на L1 і L2 щодо середньої точки протилежні, тобто зсунуті між собою по фазі на 180º, а підсилювальний каскад повертає фазу ще на 180°, то зворотний зв'язок буде позитивним, тобто умова балансу фаз виконується. Аналогічно працює і схема, приведена на мал. 18.5, б, тільки тут напруга зворотного зв'язку знімається з конденсатора ЗЕ.
Для збільшення вихідної потужності застосовуються двотактні схеми автогенераторів, які по суті є поєднанням однотактних схем із загальним контуром, загальним живленням і іншими загальними елементами. Побудова такої схеми ілюструється мал. 18.6.
Інструкційна картка №22 для самостійного опрацювання навчального матеріалу з дисципліни «Основи електроніки та мікропроцесорної техніки»
3.3 Випрямлячі. Стабілізатори
- Призначення випрямлячів;
- Область застосування випрямлячів з помноженням напруги;
- Область застосування трифазних випрямлячів;
- Будову та принцип роботи схем.
- Застосовувати схеми випрямлячів при побудові електричних схем;
- Викреслювати схеми випрямлячів.
V. Література: [1, с. 199-205], [2, с. 360-362].
1. Випрямлячі з помноженням напруги.
2. Трифазні випрямлячі.
1. Навіщо використовуються випрямлячі з помноженням напруги?
2. Який принцип роботи найпростішої схеми випрямляча з помноженням напруги?
3. Яка область застосування трифазних випрямлячів?
4. Що собою являє схема Міткевича та Ларіонова?
Теоретична частина: Випрямлячі. Стабілізатори
1. Випрямлячі з помноженням напруги
Для підвищення випрямленої напруги на навантаженні при заданій напрузі на вторинній обмотці трансформатора або за відсутності трансформатора, що підвищує, з необхідним коефіцієнтом трансформації застосовують схеми випрямляння з помноженням напруги. Як додаткові джерела ерс, призначених для збільшення вихідної напруги, в цих схемах використовують конденсатори, що періодично заряджають через діоди.
Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 20, 21, 22, 23, 24, 25, 26, 27, 28, 29, 30, 31, 32, 33, 34
