Взгляды, мысли, мнения человека зависят от его мировоззрения, понимания прав и обязанностей. Поэтому действительная свобода мысли представляет собой не всякое беспрепятственное распространение идей, мнений, а лишь свободное изложение гуманных взглядов, мыслей, которые отвечают интересам каждого гражданина и общим интересам общества и государства. Поэтому Конституция Украины, гарантируя гражданам свободу мысли и слова, свободу выражения своих взглядов и убеждений, требует, чтобы они осуществлялись в интересах всего народа Украины.
Особое внимание Конституция Украины уделяет обеспечению свободы критики. В части 3 статьи 15 отмечено: "цензура заборонена". В то же время и граждане Украины, высказывая критические замечания, не должны допускать умышленных искажений фактов, распространять ложные сведения, под видом критики порочить честных людей.
Каждый гражданин Украины имеет возможность излагать в печати свои мысли. Это означает, что право свободы создает для гражданина юридическую возможность подобного действия, но не обязывает его.
Свобода слова и печати в условиях бурного развития средств массовой информации дополняется свободой выступления по радио и телевидению.
Закон Украины "Об информации" от 2 октября 1992 года закрепляет общие правовые основы получения, использования, распространения и хранения информации, устанавливает право гражданина на информацию во всех сферах гражданской и государственной жизни, а также систему информации, ее источники, определяет статус участников информационных отношений, регулирует доступ к информации и обеспечивает ее охрану, защищает гражданина и общество от неправдивой информации.1
Информация - это документированные либо публично провозглашенные сведения о событиях и явлениях, происходящих в обществе, государстве и природной сфере.
Основными видами информации являются: статистическая информация, массовая информация, информация о деятельности государственных органов, правовая информация, информация о личности, информация справочно- энциклопедического характера.
Граждане и организации имеют право доступа к информации о них, а в период сбора информации имеют право знать, какие сведения о них, кем и с какой целью собираются, а также оспаривать правильность, полноту, целесообразность такой информации.
Право на информацию охраняется законом. Государство гарантирует всем участникам информационных отношений равные права и возможности доступа к информации. Информация не может быть использована с целью, причиняющей вред права и свободам граждан Украины. Не подлежат разглашению сведения, составляющие государственную либо иную предусмотренную законом тайну.
Право на свободу, личную неприкосновенность, свободу от произвольного вмешательства в личную жизнь человека, неприкосновенность жилища и тайна корреспонденции
"1. Никто не может подвергаться произвольному или незаконному вмешательству в его личную и семейную жизнь, произвольным или незаконным посягательствам на неприкосновенность его жилища или тайну его корреспонденции или незаконным посягательствам на его честь и репутацию.
2. Каждый человек имеет право на защиту закона от такого вмешательства или таких посягательств" (ст.17 Международного пакта о гражданских и политических правах).
"1. Каждый человек имеет право на свободу и личную неприкосновенность. Никто не может быть подвергнут произвольному аресту или содержанию под стражей. Никто не должен быть лишен свободы иначе как на таких основаниях и в соответствии с такой процедурой, которые установлены законом.
2. Каждому арестованному сообщаются при аресте причины ареста и в срочном порядке сообщается любое предъявляемое ему обвинение" (ст. 9 п. 1 и 2 Международного пакта о гражданских и политических правах).
"Кожна людина має право на свободу та особисту недоторканність.
Ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.
У разі негальної необхідності запобігти злочинові чи його перепинити уповноважені на те законом органи можуть застосувати тримання особи під вартою як тимчасовий запобіжний захід, обґрунтованість якого протягом сімдесяти двох годин має бути перевірена судом. Затримана особа негайно звільняється, якщо протягом сімдесяти двох годин з моменту затримання їй не вречено вмотивованого рішення суду про тримання під вартою.
Кожному заарештованому чи затриманому має бути невідкладно повідомлено про мотиви арешту чи затримання, роз'яснено його права та надано можливість з моменту затримання захищати себе особисто та користуватися правовою допомогою захисника.
Кожний затриманий має право у будь-який час оскаржити в суді своє затримання.
Про арешт або затримання людини має бути негайно повідомлено родичів заарештованого чи затриманого" ( ст.29 Конституції України).
"Кожному гарантується недоторканність житла.
Не допускається проникнення до житла чи до іншого володіння особи, проведення в них огляду чи обшуку інакше як за вмотивованим рішенням суду.
У невідкладних випадках, пов'язаних із врятуванням життя людей та майна чи з безпосереднім переслідуванням осіб, які підозрюються у вчиненні злочину, можливий інший, встановлений законом, порядок проникнення до житла чи до іншого володіння особи, проведення в них огляду і обшуку" (ст. 30 Конституції України).
"Кожному гарантується таємниця листування, телефонних розмов, телеграфної та іншої кореспонденції. Винятки можуть бути всановлені лише судом у випадках, передбачених законом, з метою запобігти злочинові чи з'ясувати істину під час розслідування кримінальної справи, якщо іншими способами одержати інформацію неможливо" (ст.31 Конституції України).
"Ніхто не може зазнавати втручання в його особисте і семейне життя, крім випадків, передбачених Конституцією України.
Не допускається збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.
Кожний громадянин має право знайомитися в органах державної влапди, органах місцевого самоврядування, установах і організаціях з відомостями про себе, які не є державною або іншою захищеною законом таємницею.
Кожному гарантується судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім'ї та права вимагати вилучення будь- якої інформації, а також право на відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої збиранням, зберіганням, використанням та поширенням такої недостовірної інформації" (ст.32 Конституції України).
Неприкосновенность личности как личная свобода заключается в том, что никто не вправе насильственно ограничить свободу человека распоряжаться в рамках закона своими действиями и поступками, пользоваться свободой передвижения. Никто не может быть подвергнут аресту, заключению под стражу и содержанию под стражей иначе как на основании судебного решения. Основания к аресту регламентированы уголовно-процессуальным и другим законодательством, предусматривающим развернутую систему гарантий от неосновательного ареста.
Гарантия неприкосновенности жилища означает, что никто не имеет права без законного основания войти в жилище, а также оставаться в нем против воли проживающих в нем лиц. Законодательство четко регламентирует случаи, когда это допускается, и круг уполномоченных та то органов.
Предусмотрены различные формы ответственности за неосновательное вторжение в личную жизнь граждан, разглашение тайны переписки, телефонных переговоров и телеграфных сообщений. Только в строго определенных случаях может быть наложен арест на корреспонденцию и произведена выемка ее из почтово-телеграфных учреждений.
Право на свободу совести
"1. Каждый человек имеет право на свободу мысли, совести и религии. Это право включает свободу иметь или принимать религию или убеждения по своему выбору и свободу исповедовать свою религию и убеждения как единолично, так и сообща с другими, публичным или частным порядком, в отправлении культа, выполнении религиозных и ритуальных обрядов и учений.
2. Никто не должен подвергаться принуждению, умаляющему его свободу иметь или принимать религию или убеждения по своему выбору.
3. Свобода исповедовать религию или убеждения подлежит лишь ограничениям, установленным законом и необходимым для охраны общественной безопасности, порядка, здоровья и морали, равно как и основных прав и свобод других лиц.
4. участвующие в настоящем Пакте государства обязуются уважать свободу родителей и в соответствующих случаях законных опекунов обеспечивать религиозное и нравственное воспитание своих детей в соответствии со своими собственными убеждениями" (ст.18 Международного пакта о гражданских и политических правах).
Аналогичные требования содержатся и в ст.13 Международного пакта об экономических, социальных и культурных правах, а также в п. VII разделе I Заключительного акта Совещания по безопасности и сотрудничеству в Европе).
"Кожен має право на свободу світогляду і віросповідання. Це право включає свободу сповідувати будь-яку релігію або не сповідувати ніякої, безперешкодно відправляти одноособово чи колективно релігійні культи і ритуальні обряди, вести релігійну діяльність.
Здійснення цього права може бути обмежене законом лише в інтересах охорони громадського порядку, здоров'я і моральності населення або захисту прав і свобод інших людей.
Церква і релігійні організації в Україні відокремлені від держави, а школа - від церкви. Жодна релігія не може бути визнана державою як обов'язкова.
Ніхто не може бути увільнений від своїх обов'язків перед державою або відмовитися від виконання законів за мотивами релігійних переконань. У разі якщо виконання військового обов'язку суперечить релігійним переконанням громадянина, виконання цього обов'язку має бути замінене альтернативною (невійськовою) службою" (ст.35 Конституції України).
Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11
