результат її не завжди можна вважати достовірним.
2. Проба Дельбе-Пертеса. У вертикальному положенні хворого при
максимально наповнених поверхневих венах на верхню третину стегна
накладають гумовий джгут. Після цього хворий ходить впродовж 5-10 хв. При
добрій прохідності глибоких вен, повноцінності їх клапанного апарату і
спроможності клапанів перфорантних вен повне спорожнення поверхневих вен
настає через 1 хв. Поверхневі вени швидко спорожнюються при добрій
прохідності глибоких вен. Скид крові з глибоких вен у поверхневі не
можливий, оскільки клапанний аппарат глибоких і перфорантних вен
повноцінний.
Якщо наповнені поверхневі вени після 5-10 - хвилинної ходьби не
спадуться або, навпаки, буде спостерігатись ще більш виражене напруження їх
стінок, з’явиться розпираючий біль – це свідчить про непрохідність глибоких
вен
Варикозна хвороба може виникати в результаті скиду крові в поверхневу
венозну систему через сафено-феморальний анастомоз або неспроможні
перфоранти на рівні стегна.
Для даної клінічної форми характерними є:
1. Поступове повільне “низхідне” прогресування з найбільшим ураженням
приток великої підшкірної вени. Основний стовбур хоч і розширюється, але
довго зберігає нормальну форму і прямий хід.
2. Значне відставання суб’єктивних відчуттів від об’єктивних змін.
3. Стадія компенсації довготривала із збереженням працездатності.
4. Стадія декомпенсації характеризується помірними суб’єктивними та
об’єктивними змінами.
5. Трофічні розлади настають пізно і рідко, перебігають більш легко.
6. Трофічні виразки поверхневі, легко піддаються консервативному
лікуванню, рідко рецидивують.
Часто виникає варикозна хвороба з переважанням низького венозного скиду
крові з глибокої венозної системи в поверхневу на рівні гомілки через
неспроможні перфоранти або через устя малої підшкірної вени.
1. Стадія компенсації при цій формі варикозної хвороби практично
відсутня. Ще до появи вираженого розширення вену хворих з’являється
відчуття важкості й тиску в дистальних відділах гомілки.
2. Трофічні розлади розвиваються надзвичайно швидко, інколи через
декілька місяців від початку перших клінічних проявів захворювання.
3. Часто розвиваються жирові некрози (целюліти), які закінчуються
формуванням підшкірних індуратів.
4. Трофічні виразки глибокі, обширні, інколи циркулярні, довго не
загоюються і постійно рецидивують.
5. Часті екземи.
Рідко виникають атипові форми варикозної хвороби
1. Варикозне розширення вен задньої і зовнішньої поверхонь стегна.
2. Варикозне розширення вен зовнішньої поверхні гомілки.
3. Варикозне розширення вен промежини, зовнішніх статевих органів,
лобка.
Лабораторні та інструментальні методи діагностики.
Флебографія.
1. Дистальна флебографія:
а) шляхом пункції вени;
б) шляхом катетеризації вени;
в) внутрішньокісткова із введенням контрасту в п’яткову кістку.
2. Проксимальна (тазова) флебографія:
а) шляхом черезшкірної пункції і катетеризації стегнової вени;
б) шляхом катетеризації великої підшкірної вени стегна;
в) черезвертлюжна внутрішньокісткова флебографія.
3. Вибіркова флебографія.
В основному використовують ретроградну стегнову флебографію.
При варикозній хворобі флебографія дає можливість виявити ектазію
глибоких вен гомілки та стегна, їх клапанну неспроможність, а також
встановити локалізацію неспроможних перфорант, через які відбувається
патологічний скид крові з глибокої венозної системи кінцівки в поверхневу,
що надто важливо при оперативному втручанні
Лімфографія:
1. Поверхневого лімфатичного колектора.
2. Глибокого лімфатичного колектора.
Диференційний діагноз.
Розпізнати первинне варикозне розширення вен (варикозну хворобу) нижніх
кінцівок неважко. На основі даних анамнезу й об’єктивного дослідження без
особливих труднощів можна зробити висновок про наявність або відсутність у
хворого варикозної хвороби.
При встановленні діагнозу варикозної хвороби слід проводити
диференційну діагностику з такими нозологіями:
1. Вторинне варикозне розширення вен, яке спостерігають при
посттромбофлебітичній хворобі.
2. Варикозне розширення вен при хворобі Пратта-Піулакс-Відаля-Барракі.
3. Варикозне розширення вен при хворобі Пакс-Вебера-Рубашова.
В основі хвороби Пратта-Піулакс-Відаля-Барракі лежить уроджена судинна
неповноцінність, зумовлена наявністю численних сіткоподібних анастомозів,
через які відбувається скид артеріальної крові у вени. Дія сіткоподібних
анастомозів проявляється в дитячому віці.
З роками значення цих анастомозів у розвитку варикозного розширення вен
стає все більш відчутним. Конгломерати варикознорозширених вен переважно
з’являються в ділянці колінного і гомілковоступневого суглобів, а також у
паховій ділянці. Гіперпігментація шкірних покривів при цьому захворюванні
не виникає.
При хворобі Пакс-Вебера-Рубашова артеріальна кров потрапляє у вени через
більші шунти.
Цього захворювання проявляється в дитячому віці посиленим ростом нижньої
кінцівки, рідко верхньої, пітливістю і відчуттям жару в ній, появою
варикозно розширених, нерідко пульсуючих, вен.
У деяких хворих утворення венозних конгломератів переважає над ростом
кінцівки, в інших – навпаки. Після закінчення росту організму хвора
кінцівка перестає збільшуватись у розмірах. Конгломерати варикозно змінених
вен можуть розташовуватись на всій кінцівці.
На відміну від звичайного варикозного розширення вен, при уроджених
захворюваннях температура шкіри над розширеними венами підвищена, при
підніманні кінцівки варикозні вузли, як правило, спадаються погано.
При пункції варикозно розширеної вени кров у шприц надходить під тиском,
іноді пульсує, вона яскраво-червоного кольору, на відміну від звичайної
венозної крові.
При артеріографії у хворих на хворобу Пакс-Вебера-Рубашова можна
побачити анастомози й одночасне заповнення артерій і вен.
При флебографії спостерігають швидке звільнення венозного русла кінцівки
від контрастної речовини.
Критерії діагностики варикозної і посттромбофлебітичної хвороб нижніх
кінцівок наведено в таблиці 1.
Таблиця 1. Критерії діагностики варикозної і посттромбофлебітичної хвороб
нижніх кінцівок.
| |Анамнез |Клінічна | |
| Послідовніс| |картина | Клінічний |
|ть і повнота | | |або |
|діагнозу | | |інструментальни|
| | | |й метод |
| | | |дослідження |
| | | | |
| Відбір | Поступовий | Скарги | Клінічні |
|хворих, |початок |(біль, |функціональні |
|встановлення | Інфекційне |важкість, |проби: |
|попереднього |захворювання |судоми, |Броді-Троянова-|
|діагнозу | Вагітність |свербіння) |Тренделенбурга,|
|(визначення | Онкопатологія | | |
|етіології | Операції на | Розширен| Пратта, |
|захворювання) |органах малого таза,|і підшкірні| Дельбе-Перте|
| |нижніх кінцівках |вени |са |
| | Тромбоз,тромбофле| Набряк | |
| |біт глибоких вен, | Лімфоста| |
| |кінцівок, таза. |з | |
| | Інфаркт, | Трофічні| |
| |пневмонія |розлади | |
| | |шкіри | |
| | |гомілки | |
| | |(пігментаці| |
| | |я, | |
| | |індурація, | |
| | |виразка) | |
| Локалізація| Динаміка | Топограф| Допплергораф|
|процесу |розширення |ія |ія |
| |підшкірних вен |розширених | Оклюзійна |
| |(наявність високого |підшкірних |плетизмографія |
| |або низького скиду) |вен | |
| | | Локаліза| Сонографія |
| | Ілеофеморальний |ція набряку| Флебографія:|
| |венозний тромбоз | | |
| | Тромбоз, | | дистальна |
| |тромбофлебіт | |висхідна |
| |глибоких вен гомілки| | тазова, |
| |або таза. | |ретроградна, |
| | | |стегнова |
| | | | підколінна і|
| | | |ретроградна |
| Ступінь | Тривалість | | Лімфографія:|
|гемодинамічних|анамнезу | | |
|розладів | Час появи | | поверхневого|
| |трофічних розладів | |лімфатичного |
| | Динаміка набряку | |колектора |
| |(набряк, що | | глибокого |
| |проходить, постійний| |лімфатичного |
| |набряк) | |колектора |
Захворювання, при яких виникають трофічні виразки гомілок:
Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6
