нормам (величини показників мікроклімату у виробничих приміщеннях повинні відповідати нормам, зазначеним у ГОСТ 12.1.005-88 і

ДСН 3.3.6.042-99);

·                   Наявність у повітрі робочої зони шкідливих речовин різного характеру впливу в концентраціях, що перевищують гранично допустимі (гранично допустима концентрація (ГДК) шкідливих речовин у повітрі робочої зони повинні відповідати нормам, зазначеним у ГОСТ 12.1.005-88 і ГОСТ 12.1.007-80);

·                   Підвищений рівень шуму на робочому місці (припустимі рівні звукового тиску в октавних смугах частот, рівні звуку і еквівалентні рівні звуку на робочих місцях варто приймати відповідно до санітарних норм припустимих рівнів шуму на робочих місцях ДСН 3.3.6.037-99);

·                   Підвищена напруженість електричного поля промислової частоти на робочому місці (напруженість електричних полів промислової частоти на робочих місцях повинна відповідати нормам, зазначеним у ГОСТ 12.1.002-88);

·                   Вплив шкідливих факторів впливу моніторів ПК (згідно з ДСанПіН 3.3.2.007-98);

·                   Психофізіологічні перевантаження.

7.2           Електробезпека

Згідно ОНТП24-86 і ДНАОП 0.00-1.21-98 приміщення по рівню небезпеки ураження людей електричним струмом можна віднести до приміщень без підвищеної небезпеки, тому що:

·                   відносна вологість повітря не перевищує 90%;

·                   температура повітря не перевищує 300 С;

·                   використані заходи щодо техніки безпеки виключають можливість одночасного дотику людини до металоконструкцій будови, апаратів, механізмів, металевих корпусів, які мають з'єднання із землею з одного боку, і струмопровідних елементів електроустаткування з іншого;

·                   матеріал підлоги (лінолеум) є діелектриком.

Використовується 3-и фазна мережа з глухо заземленою нейтраллю та зануленням. Опір заземлення нейтралі не перевищує 3,7 Ом, що задовольняє ГОСТ 12.1. 030-81 - заземлення повинне бути не більше 4 Ом. Устаткування, що використовується в приміщенні, відносять до І та ІІ класу по електрозахисту відповідно до ГОСТ 12.2. 007.0-75.

Розроблюваний пристрій по електрозахисту відносять до ІIІ класу - пристрій не потребує окремого заземлення.

В приміщенні лабораторії не жарко, сухо і відповідно до ОНТП24-86 та ДНАОП 0.00-1.21-98 воно відноситься до класу приміщень без підвищеної небезпеки ураження робочого персоналу електричним струмом, оскільки відносна вологість повітря не перевищує 90%, температура не більше +30 °С, відсутні хімічні агресивні середовища, відсутня можливість одночасного дотику до елементів конструкцій будівлі, які мають з’єднання з землею з одного боку та до струмопровідних частин електрообладнання з іншого.

Живлення електроприладів всередині приміщення здійснюється від трьохфазної електромережі з глухо заземленою нейтраллю, зануленням, напругою 220 В та частотою 50 Гц із використанням автоматів струмового захисту.

В лабораторії передбачено захисне відключення напруги живлення мережі при аварійному режимі роботи електроустаткування.

В розглянутому приміщенні електропроводка схована, проведена в прорізах штукатуркою на висоті 2 м. Силові провідники, які з’єднують між собою ПК з системним блоком та принтером мають подвійну ізоляцію. Штепсельні розетки встановлені на висоті 1 м від підлоги. Вимикачі на стінах розміщені на висоті 1,75 м від підлоги з боку ручки для відчинення дверей. Корпус дисплея, клавіатури і принтера виготовлений з діелектричного матеріалу – пластмаси, що робить ураження електричним струмом людини, при доторканні до нього практично неможливим.

Корпус системного блоку виготовлений з металевих деталей. Відповідно виникає небезпека ураження людини електричним струмом через порушення ізоляції і переходу напруги від струмопровідних частин. У зв’язку з цим, корпус системного блоку, необхідно передчасно з’єднати з нульовим заземлюючим проводом.

Ураження людини електричним струмом може статися в результаті:

·                   дотику до відкритих струмопровідних частин;

·                   дотику до струмопровідних елементів устаткування, що виявилися

під напругою в результаті порушення ізоляції чи з інших причин.

Виконаємо електричний розрахунок електромережі в робочому приміщенні на перевірку вимикаючої здатності автоматів струмового захисту. При розрахунку струму однофазного короткого замикання скористаємося формулою:

;

де: rn = rф + rн – сума активних опорів фазного і нульового проводів;

 - еквівалентний опір трансформатора; в даному випадку Uф = 220В,

rф = 0,8 Ом, rн = 1 Ом, = 0,12 Ом.

Підставивши значення у приведену формулу, отримаємо:

 А.

Обчислимо номінальний струм спрацювання автоматичного вимикача:

;

Звідси отримуємо:

А;

Автомат, який використовується в робочому приміщенні має ІСР = 20 А, що задовольняє умові.

Знайдемо максимальну напругу дотику на корпусному електрообладнанні при аварійному режимі роботи:

В.

Розрахована напруга Uдот < Uдот.доп. у відповідності з ГОСТ 12.1.038-88

при t < 0,1 с Uдот = 500 В.

Для зменшення значень напруг дотику і відповідних їм величин струмів, при нормальному та аварійному режимах роботи устаткування необхідно виконати захисне заземлення нульового проводу.

7.3           Мікроклімат робочої зони

Для аналізу параметрів мікроклімату робочого приміщення, скористаємося ГОСТ 12.1.005-88 і ДСН 3.3.6.042-99, що встановлюють такі параметри мікроклімату як температура, вологість і рухливість повітря в залежності від важкості виконуваних робіт та пори року.

Роботу, яка виконується в робочому приміщенні можна віднести до категорії 1а, тому що вона виконується сидячи і не вимагає значних фізичних зусиль. Джерелом теплового випромінювання є радіатор центрального опалення, що складається з семи секцій.

Таблиця 6.1. Нормовані значення параметрів мікроклімату.

Нормовані значення параметрів мікроклімату відповідно до

ДСН 3.3.6.042-99 представлені в таблиці 6.1. Оптимальні і припустимі норми температури, відносна вологость і швидкость руху повітря в робочій зоні виробничих приміщень, параметри мікроклімату підтримуються також за допомогою системи кондиціонування, яка реалізована на базі кондиціонерів LG.

7.4           Освітлення робочої зони

Умови освітлення робочої зони повинні відповідати нормам, зазначеним у ДБН В 2-5-28-2006. Рівень фактичного освітлення задовольняє умовам КПО при сумісному боковому освітленні.

У розглянутому приміщенні, використовується система загального рівномірного освітлення. Як джерело світла використовуються люмінесцентні лампи низького тиску ЛБ80 у кількості 24 штук, розміщені в дванадцяти світильниках 101-2x80-02, розташовані на стелі в два ряди.

Перевіримо освітленість, яка забезпечується загальним рівномірним штучним освітленням. Для визначення освітленості застосуємо метод коефіцієнта використання світлового потоку:

Де:

N =12- кількість світильників у приміщенні;

Фл - 7200 Лм - світловий потік світильника;

S - 54 м2 площа освітлюваного приміщення;

η - коефіцієнт використання світлового потоку. Визначається в залежності від індексу приміщення і коефіцієнтів відображення стелі р1= 0,7, стін р2=0,5 і підлоги р3= 0,1.

Обчислюємо індекс приміщення:

l=9 довжина приміщення;

b=6м - ширина приміщення;

h=3,5 м - висота підвісу світильників;

За табличними данними визначаємо:

η= 0,45

Кз - коефіцієнт запасу. При використанні люмінесцентних ламп у при

міщеннях з повітряним середовищем, що містить менш 1мг/м пилу,

Кз = 1,5;

Z=1,1 - коефіцієнт нерівномірності освітлення.

Лк

Норма загального освітлення робочих місць (контраст об'єкта розрізнення середній, фон середній, розряд зорової роботи ЗБ; робота високої точності) складає 300 Лк. Так як Е фактичне більше Е нормованого, то ДБНВ 2.5-28-2006 виконуються. Розряд зорової роботи 3 підрозряд Б. Мінімальний об’єкт розпізнання 0,3-0,5 мм.

На робочому місці монтажника комбіноване освітлення повинне забезпечити освітленість Енорм =750Лк. Загальне освітлення забезпечує 374 Лк, місцеве повинно бути Енорм-Езаг=750-436=314 Лк. Застосуємо джерело місцевого освітлення Л201-2x80-02.

Перевіримо, чи забезпечить даний світильник необхідну освітленість:

Де:

Е - освітленість, забезпечувана місцевим світильником;

N - число світильників;

Кз=1,5 - коефіцієнт запасу;

n=2 - число ламп у світильнику;

Фл = 3660 Лм - світловий потік лампи ЛД80

μ=1.2 - коефіцієнт, що враховує збільшення освітленості від навколишніх предметів;

L= 100 - умовна освітленість за графіком;

ψ=1 - враховує кут нахилу робочої площини;

Лк

Комбіноване освітлення з джерелом Л201-2х80-02 забезпечить необхідну освітленість на робочому місці монтажника.

7.5 Шум, вібрація, ультразвук, інфразвук

Шумом називається всякий небажаний звук. Як фізичне явище – це сукупність звуків різної частоти й інтенсивності.

Шум шкідливо відображається на здоров'ї і працездатності людей. Під впливом сильного шуму притупляється гострота зору, з'являються головні болі і запаморочення, підвищується кров'яний тиск, порушується процес травлення, відбувається зміна об'ємів внутрішніх органів. Вимоги до шуму базуються на ДСанПін-3.3.2.007-98.

Шум у приміщеннях з обчислювальною технікою і ПЕОМ не повинен перевищувати припустимих норм по ДСН 3.3.6. 037-99

Гранично припустимі рівні звукових тисків в октавних смугах частот нормованого діапазону (ДСН 3.3.6. 037-99 ) для конструкторського бюро, теоретичних лабораторій  наведений у табл. 6.2.

Таблица 6.2 – Гранично припустимі рівні звукових тисків

Припустимий рівень шуму LДОП. = 50 дБ.

Вимоги до вібрацій базуються на ДСанПіН-3.3.2.007-98.

У приміщеннях  з обчислювальною технікою і ПЕОМ рівні вібрацій не повинні перевищувати припустимих норм за ГОСТ 12.1.004-83

Припустимий рівень вібрації LДОП. = 115 дБ.

Джерел шуму, вібрації, ультразвуку, інфразвуку, які б могли привести до виникнення небезпеки для здоров'я людини, у даному приміщені немає, а отже фактичні значення відповідних параметрів відповідають встановленим нормам.

7.6 Захист від виробничих випромінювань ВДТ та ПЕОМ

Вимоги до виробничих випромінювань нормуються по

ДСанПіН-3.3.2.007-98.

У випадку неможливості виконання норм необхідно застосувати заходи для захисту персоналу від дії цих факторів:

·                   використовувати захисні екрани, що навішуються на монітор;

·                   захист відстанню (віддалити монітор на безпечну відстань від оператора);

·                   захист часом (режим праці і відпочинку).

Час безперервної роботи не повинен бути більше 2 годин. Під час перерв необхідно виконувати комплекс вправ що рекомендуються ДСанПін-3.3.2.007-98.

Джерел ЕМВ, НРВ і статистичної напруги, які б могли привести до виникнення небезпеки для здоров'я людини, у даному приміщені немає, а отже фактичні значення відповідних параметрів відповідають установленим нормам.

7.7           Пожежна безпека

Робоче приміщення відповідно до ОНТП 24 - 86 та НАПБ Б.07.005-98 можна віднести по вибухо-пожежонебезпечності до категорії "В". Клас робочої зони приміщення згідно з ДНАОП 0.00-1.32-01 П-ІІа - пожежонебезпечна.

Можливими причинами виникнення пожежі можуть бути:

·                   коротке замикання проводки;

·                   порушення робочої ізоляції електрообладнання;

·                   паління в недозволених місцях, користування побутовими електро-

нагрівальними приладами.

У зв'язку з цим необхідно передбачити наступні ходи:

·                   застосування автоматичного електрозахисту;

·                   ретельна ізоляція всіх струмоведучих провідників до робочих місць;

·                   періодичний огляд і перевірка ізоляції;

·                   ретельне дотримання норм протипожежної безпеки на робочому

місці;

·                   проводяться організаційні заходи (заборона паління, інструктаж:);

·                   дотримання усіх вимог по вогнестійкості будинків, часу евакуації

людей у випадку виникнення пожежі, ширині евакуаційних прохо-

дів і виходів із приміщень зовні.

У приміщенні наявний план евакуації. Час евакуації відповідає вимогам СНиП2.01.02-85, а максимальне віддалення робочих місць від евакуаційних виходів вимогам СНиП2.09.02-85.

Відповідно до вимог ДБНВ.2-13-98 та ГОСТ 12.4.009-75 робоче приміщення обладнане шістьма пожежними оповіщувачами типу СПД-1, від яких сигнал надходить на приймальний прилад пожежної сигналізації.

У приміщенні лабораторії є:

·                   вогнегасник ОУБ-3 — 1шт.;

·                   вогнегасник ОП-1 "Момент"- 1шт.

Така кількість вогнегасників відповідає вимогам ДСТУ 3675-98 та ISO3941-77. Наявність первинних засобів пожежогасіння, їх кількість і зміст відповідає також і вимогам ГОСТ 12.4.009-75.

У приміщенні виконуються всі вимоги по пожежній безпеці відповідно до вимог НАПБ А. 01.001-95 "Правила пожежної безпеки в Україні".

В дипломному проекті розглянуто мобільний термінал охоронної системи для автомобіля. Прилад спроектований з урахуванням і дотриманням всіх галузевих стандартів і державних норм України.

Висновки

В результаті проведеного аналізу конструкцій та характеристик найбільш відомих систем місцевизначення транспортних засобів (GPS) показано недосконалість або відсутність каналу голосового зв'язку через мережу GSM, а також залежність живлення мобільних терміналів таких систем від бортової електромережі автомобіля.

Вказані недоліки знижують надійність функціонування GPS систем, а також послаблюють захист від несанкціонованого втручання в їх роботу та доступу до вантажів, що знаходяться на транспортному засобі.

В дипломному проекті проведено вдосконалення акустичного каналу зв'язку та блоку живлення мобільного терміналу автомобіля, що серійно виробляється. Це дозволило підвищити надійність роботи системи GPS, а також підсилило захист вантажів (у тому числі й носіїв інформації), що транспортуються автомобілем, від несанкціонованого доступу.

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16