· встановити мережне з'єднання із сервером за допомогою протоколу TCP;
· прийняти від користувача вхідні дані в бідь-якій зручній формі;
· перетворити ці дані в стандартний формат і відправити їх серверу;
· прийняти від сервера вихідні дані в стандартному форматі;
· переформатувати отримані вихідні дані для відображення на екрані локального термінала.
Програма-сервер виконується на комп'ютері, який надає послугу; якщо програма-сервер не працює, послуга недоступна. Якщо програма-сервер готова приймати запити, то вона виконує наступні дії:
· інформує мережне програмне забезпечення про те, що вона готова до встановлення з'єднання;
· очікує запиту в стандартному форматі;
· обслуговує цей запит;
· відправляє результати назад програмі-клієнту в стандартному форматі;
· очікує на наступний запит.
Для переходу в командний режим програми telnet необхідно ввести escape-символ. За замовчуванням в якості escape-символа використовується комбінація '^]'. Крім того, в командний режим можна ввійти щляхом запуску telnet без вказання імені комп'ютера. При цьому з'явиться запрошення
telnet>
що означає, що telnet очікує вводу команди.
До основних команд програми telnet відносяться:
open ім'я
намагається встановити з'єднання з вказаним комп'ютером. Необхідно вказати ім'я або адресу потрібного комп'ютера; в більшості реалізацій telnet система запитує ім'я комп'ютера, якщо воно не вказане; слід пам'ятати, що перед відкриттям нового з'єднання необхідно закрити існуюче (командою close)
close
завершує (розриває) з'єднання, яке існує або створюється; автоматично від'єднує користувача від віддаленої системи і допомагає вийти з програми, якщо при її запуску було вказане ім'я віддаленого комп'ютера
set echo
вмикає або вимикає локальне ехо (ехо-відображення - це режим, коли символи, що вводить користувач, з'являються на екрані локального терміналу); як правило, віддалений комп'ютер повинен після отримання символа передати його назад на локальний термінал - цей процес називається "дистанційне ехо", він служить для забезпечення більшої надійності (користувач знає, що віддалена система отримує символи, які вводяться без помилок); "локальне ехо" означає, що локальний комп'ютер (в даному випадку telnet-клієнт) сам відображає введені символи на екрані
set escape символ
об'являє вказаний символ escape-символом; використовується, як правило, при виконанні транзитних з'єднань для розрізнення escape-символів на кожному етапі з'єднання
quit
вихід із програми telnet
Enter
не вводячи ніякої команди, а тільки натискаючи клавішу [Enter] (пустий рядок в командному режимі) користувач повертається із командного режиму в сеанс на віддаленому комп'ютері
FTP розшифровується як "протокол передачі файлів" (File Transfer Protocol). Це один з базових протоколів Інтернету, що розроблені для обміну інформацією. На відміну від HTTP, який служить переважно для передачі web-текстів і зображень, FTP застосовується для обміну довільними файлами, переважно великого розміру. Окрім того, FTP є зручним для "навігації" по каталогах віддаленого комп'ютера і для доступу до великої, розгалуженої файлової структури. Доступ до файлів на віддаленому комп'ютері за протоколом FTP здійснюється за допомогою програм, що називаються FTP-клієнтами (в якості найпростішого FTP-клієнта можна використати www браузер, наприклад Opera, Mozilla або Microsoft Internet Explorer).
Практично всі сучасні операційні системи містять FTP-клієнт для роботи у командному рядку, який так і пишеться "ftp".
FTP-сайт (або FTP-сервер) - це комп'ютер в мережі Інтернет, на якому запущена відповідна програма, що надає доступ до файлів і каталогів у цьому комп'ютері за протоколом FTP. FTP-сайт загального доступу (по-англійськи anonymous FTP site) відрізняється тим, що на ньому організовано спеціальне піддерево каталогів, доступ до якого надається будь-кому. Зазвичай на таких сайтах зберігають файли, що представляють інтерес для багатьох людей, - безкоштовне програмне забезпечення, тексти, картинки, звукові файли і інше, тому такі сайти називають також FTP-архівами. Об'єм інформації, що надається сайтами загального доступу, величезний: тільки українські та російські сайти містять більше 100000 гігабайт.
Основна відмінність між FTP-сайтом і HTTP-сайтом полягає в тому, що HTTP сайт - це фасад палацу, а FTP сайт - це прості складські приміщення. Також швидкість завантаження з FTP, зазвичай є вищою, ніж завантаження за допомогою HTTP.
Більшість FTP-сайтів мають чіткий ліміт кількості одночасно підключених користувачів. У разі перевантаженості сайту слід або зайти пізніше або спробувати знайти "дзеркало" сайту - інший сайт, що містить точну копію вмісту оригінального сайту. Такі дзеркала, як правило, розміщуються в різних частинах світу, для економії міжконтинентального трафіку. Отже, якщо є можливість працювати з сайтом що знаходиться в Україні або в Росії, то краще так і поступити, це гарантує істотне збільшення швидкості роботи.
З вище перерахованих ресурсів найбільш цікавими, звичайно, є дві останні категорії, які, як правило, оформлюються у вигляді FTP-архівів.
Адреси FTP-сайтів дуже схожі з адресами HTTP-сайтів з тією різницею, що замість http://адреса вказують ftp://адреса. Однак, ці адреси можуть і не збігатися, тобто HTTP-адреса організації http://company.com, а зберігати дані на FTP вони можуть за адресою ftp://ftp.company.com.
Деякі програми для роботи з Інтернет самі намагаються визначити тип сервера, але краще самому вказати тип протоколу в адресі. Як і у випадку з HTTP-сайтами, FTP-сайти також можуть мати не символьну адресу, а числову, наприклад ftp://196.17.33.10.
Найчастіше, для доступу до публічного відкритого FTP-сайту користувач реєструється як анонімний (anonymous) і не має особливих прав доступу на віддаленому сервері. У відповідь на запит ідентифікації слід ввести свою поштову адресу (e-mail). Звичайно достатньо ввести щось подібне на поштову адресу для допуску до ресурсів архіва, але бувають сервера, що перевіряють наявність такої адреси.
В загальному FTP сайт можна представити як додатковий твердий диск, з якого можна щось переписати або щось записати на нього. Але оскільки цей сайтом є власністю іншої людини, то і дозволити вона Вам може не все. Для FTP-сайтів приватних організацій доступ буде, ймовірно, закритий, оскільки сайт може містити конфіденційну інформацію. На приватні або на FTP-архіви може бути відкрита лише частина даних. Запис даних на такі FTP може бути або заблокований або виділена спеціальна ділянка куди записуються свої файли, які, в подальшому, будуть перевірені адміністратором цього сайту і якщо він визнає за потрібнє, то винесе їх в основний розділ.
Якщо користувач купив або безкоштовно отримав певне місце (наприклад, під власний сайт), то він може повністю контролювати дані, що знаходяться на його сайті. Проте, в деяких організаціях, що пропонують безкоштовне місце під приватний сайт, можуть відбуватися перевірки допустимого вмісту і якщо те, що розміщено на сайті видасться модератору не допустимим, то можуть бути застосовані санкції, від попередження до повного відключення від даного сервера. В основному проблеми виникають у випадку розміщення нелегального ПО, програм для злому, файлів, що містять дані аморального або антисоціального характеру.
Навігація по FTP-сайту дуже схожа з навігацією по твердому диску комп'ютера. Є папки, в яких містяться підпапки або файли. Для того, щоб полегшити навігацію на багатьох сайтах в папці містяться файли опису, наприклад 00index.txt, index.html.
FTP - це також інтерфейс користувача при обміні файлами по протоколу FTP. Програма встановлює канал керування з віддаленим сервером і очікує команди користувача. Ім'я (адреса) віддаленого сервера вказується або в якості віддаленого сервера:
> ftp адреса_сервера
ftp> ...
або в команді інтерфейса open:
Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 20, 21, 22
