Операційна система - це набір програм, який керує комп'ютером, здійснює зв'язок між користувачем і комп'ютером, і забезпечує користувача інструментальними засобами для виконання необхідної роботи.
Операційна система UNIX - це багатокористувачева система із розділенням часу. Вона складається з 4-х основних компонентів:
· ядро - програма, яка координирує внутрішні функції комп'ютера (такі, як розміщення системних ресурсів); ядро працює невидимо від користувача;
· shell - программа, яка здійснює зв'язок між користувачем і ядром, інтерпретуючи і виконуючи команди користувача; вона читає ввід і видає повідомлення, забезпечуючи інтерактивність системи;
· команди - імена програм, які комп'ютер має виконати; пакети програм називаються інструментальними засобами; система UNIX забезпечує інструментальні засоби для створення та зміни тексту, написання програм, створення інструментарія програмного забезпечення, обміну інформацією з іншими користувачами за допомогою комп'ютера;
· файлова система - набір всіх файлів на комп'ютері; дозволяє користувачу зберігати і легко знаходити інформацію.
Робота в UNIX починається з реєстрації в системі, яка складається з двох операцій вводу імені користувача (Login) і пароля (Password):
Login: ki-4
Password: ...
$
Якщо реєстраційне ім'я і пароль допустимі в системі UNIX, то система виведе поточну інформацію і підказку команди. Якщо ж при вході в систему буде зроблена помилка вводу імені або пароля, UNIX виведе повідомлення:
Login incorrect
Після цього можна спробувати ввійти в систему ще раз.
Більшість команд UNIX мають наступний формат:
$ команда ключі параметри
Спочатку записується ім'я команди, після нього - ключі і параметри. Параметрами, як правило, є імена файлів. Всі ключі починаються з дефіса. Наприклад, наступна команда означає: "Виконати команду ls з ключом -l для файла a.out "
$ ls -l a.out
Імена команд майже завжди записуються рядковими літерами, ключі, як правило, складаються з однієї літери. На відміну від багатьох інших операційних систем в UNIX враховується різниця між рядковими і прописними літерами.
Якщо необхідно задати два або більше однолітерних ключа, більшість команд дозволяє їх об'єднувати. Наприклад, дві наступні команди ідентичні:
% ls -la a.out
% ls -l -a a.out
Деякі ключі вимагають наявності параметра. В цьому випадку параметр дається після ключа, в цьому випадку останній неможна об'єднувати з іншим ключем.
Існують також команди, які не відповідають цим параметрам, наприклад команда tar, але вони розглядаються окремо.
Нижче наведено перелік основних команд ОС UNIX.
logout
Завершити сеанс роботи з UNIX.
exit
То саме, що і logout
ls
Вивести перелік файлів, що знаходяться в біжучій директорії
rm файли
Знищити один або декілька файлів (знищені файли в UNIX не відновлюються)
mv старе_ім'я нове_ім'я
Переіменувати (перемістити) файл з старе_ім'я в нове_ім'я
cp файл1 файл2
Копіювати файл1 в новий файл з іменем файл2
more файл
Вивести текстовий файл на екран в посторінковому режимі. Дозволяє переглядати файл тільки в прямому напрямку
less файл
Вивести текстовий файл на екран в посторінковому режимі. Ця команда дозволяє переглядати файл як в прямому, так і в зворотньому напрямку
pwd
Показати біжучу директорію
cd директорія
Змінити біжучу директорію
mkdir директорія
Створити нову пусту директорію
rmdir директорія
Знищити директорію. Ця директорія повинна бути пустою
man команда
Вивести на екран довідку ОС UNIX за вибраною командою
tar
Використовуються для роботи з архівами файлів
joe
Потужний текстовий редактор
Файлова система UNIX має ієрархічну структуру; найчастіше вона описується у вигляді дерева. Вершина цього дерева - це директорія root. Вона позначається за допомогою /. Всі інші директорії і файли беруть свій початок від директорії root.
Один зі шляхів з root веде у ваш власну директорію. Ви можете організовувати і зберігати інформацію у вашій власній ієрархії директорій і файлів. Інші шляхи ведуть до системних директорій і доступні всім користувачам. Щоб отримати перелік усіх директорій і файлів у директорії root, введіть командний рядок:
$ ls -l
Для того, щоб пересуватися по файловій структурі, можна використовувати імена шляхів. Наприклад, для того, щоб переміститися в директорію /usr/bin, потрібно ввести наступний командний рядок:
$ cd /usr/bin
/
директорія root;
/dev
містить спеціальні файли, що представляють периферійні пристрої, такі як консоль (console) або прінтер (lp)
/etc
містить файли конфігурації і бази даних
/home
домашні директорії користувачів
/tmp
містить тимчасові файли, наприклад, буфери для редагування файлу
/var
піддерево для змінюваних файлів (наприклад, файлів реєстрації)
/usr
містить інші директорії, наприклад, bin, lib
/usr/bin
містить виконувані програми (наприклад: cat, grep, date, mkdir, login, who)
/usr/lib
містить бібліотеки для програм і мов програмування
Віддалений доступ - це робота на віддаленому комп'ютері в режимі, коли локальний комп'ютер емулює термінал віддаленого комп'ютера, тобто можна робити все (або майже все), що можна робити із звичайного терміналу цієї машини.
Почати сеанс віддаленого доступу можна в UNIX, потрібно задати команду telnet і вказати ім'я машини, з якою треба працювати. Якщо опустити номер порта, то локальний комп'ютер за замовчуванням емулює термінал віддаленої машини і користувач входить в систему як звичайно. Вказування номера порта дозволяє зв'язуватись з нестандартними серверами, інтерфейсами.
Тelnet - протокол емуляції термінала, що забезпечує підтримку віддаленого доступу в Internet та Intranet. Тelnet - так само назвається програма в UNIX, яка обслуговує ці сеанси роботи. Тelnet має і свій власний набір команд, які керують власне цією програмою, тобто сеансом зв'язку, його параметрами, відкриттям нових, закриттям відкритих і т.ін. Ці команди подаються з командного режиму telnet, в який можна перейти, натиснувши так звану escape-послідовність клавіш, яка повідомляється при досягненні віддаленої машини.
Сеанс забезпечується сумісною роботою програмного забезпечення віддаленої і локальної ЕОМ. Прикладна програма складається з двох компонентів, що взаємодіють між собою: програми-клієнта, що виконується на комп'ютері, з якого виконується запит на обслуговування, і програми-серевера, яка виконується на комп'ютері, що надає таку послугу. Мережа, яка реалізує засоби протоколів TCP або UDP, є середовищем, через яку ці програмні модулі взаємодіють між собою.
Після набору команди telnet, програма-клієнт локальної системи повинна:
Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 20, 21, 22
