Ключові слова не мають визначального значення при визначенні релевантности документа. Але розумне використання цього тега рекомендується.
На відміну від багатьох інших пошукових систем, Апорт не застосовує спеціальних санкцій до сайтів, що намагаються обдурити пошукову систему за допомогою спаму, але досягнути подібним чином бажаного результату не вийде. Тому не варто писати невидимі тексти, набирати сотні ключових слів, що не мають жодного відношення до змісту документа і т.д.
Ось перелік основних критеріїв, які Апорт враховує при сортуванні сайтів: густина ключових слів, відстань між ключовими словами в тексті документа, місце, де зустрічаються пошукові слова (заголовок, опис, мета-тег і т.п.), зовнішній вигляд шрифту, яким набрані ключові слова (розмір, грубість, колір), кількість посилань з Інтернету на даний документ, використання ключового слова в тексті посилань з Інтернету на даний документ. Остаточний відсоток відповідності документа до запиту будується як певна функція від всіх цих показників.
По-перше, визначитися з метою пошуку. При цьому потрібно концентруватися не лише на самій меті, але і на тому, що може її супроводжувати.
У ідеалі процес пошуку повинен виглядати приблизно так. Спочатку робиться загальний запит, отримується відповідь з результатами пошуку, в якому потрібно виділити описи більш-менш відповідних посилань. Потім необхідно додати до запиту загальні ключові слова, які є в описі потрібних посилань і повторити процес. Якщо все робити правильно, то кожен запит повинен наближати до потрібної інформації. Користувач має бути своєрідним зворотним зв'язком, з кожним кроком зменшуючи невідповідність між потрібною інформацією і тим, що видає пошукова система.
Розглянемо невеликий приклад - необхідно знайти розклад потягів що проходять через Київ. Як загальний запит можна так і спробувати "запитати" пошукову систему: розклад всіх потягів що проходять через київ. Проте, по такому запиту, наприклад, Яндекс, знаходить лише розклади потягів, що проходять через Львів, Тернопіль, але Києва серед результатів пошуку не видно. Це у жодному випадку не означає, що цієї інформації в базі пошукової системи немає, просто запит був сформульований не дуже вдало.
Річ у тому, що будь-яка пошукова система прагне знайти сторінки, на яких знаходиться максимальна кількість слів з запиту, більш того, якщо ці слова слідують один за одним, то такі сторінки будуть виведені першими. Тобто, наприклад, якщо в тексті сторінки зустрічається фраза розклад всіх потягів, що проходять через Львів, то за відсутності такої ж фрази розклад всіх потягів, що проходять через Київ система визначить, що вони мають 5 загальних слів, тобто з великою ймовірністю сторінка, що містить цю фразу підійде, хоча це і не так. Тому потрібно такий запит скоректувати, прибравши всі слова-паразити і залишивши лише слова, які точно характеризують вашу потребу. Словами-паразитами є слова всіх, що проходять, через, які можуть зустрічатися на яких завгодно сторінках. Задавши скорегований запит розклад потягів київ, результат буде кращим.
Саме так зараз врешті-решт поступають переважна більшість користувачів, проте, для того, щоб навчитися швидко і ефективно знаходити потрібну інформацію, просто скоректувати запит в більшості випадків недостатньо. Необхідно ще ознайомитися з декількома дуже корисними, а іноді просто незамінними операторами мови запитів пошукової системи. Ці оператори не тільки істотно полегшать роботу, але і допоможуть знаходити таку інформацію, яку за допомогою простих запитів знайти абсолютно неможливо.
Що таке оператори пошукової системи і для чого вони потрібні? Оператори дозволяють не тільки точніше сформулювати запит, але і вибирати, на яких сторінках здійснювати пошук і навіть в яких їх елементах, наприклад, заголовках, ключових словах або посиланнях. Розглянемо оператори, що є загальними для всіх пошукових систем.
Перший оператор - оператор строгої відповідності, як правило, в сучасних пошукових системах це лапки "". Поєднання слів, які вказані в лапках, будуть враховані системою як єдине ціле, а також задається порядок проходження слів один за одним. Наприклад, за запитом комп'ютерні журнали можна отримати в результатах пошуку сторінки із словами, що згадуються відособлено, тобто на одній сторінці може бути слово комп'ютерні, на іншій - журнали і т.д. Конструкція "комп'ютерні журнали" в лапках примушує пошукову систему відкинути всі зайві сторінки і показувати лише ті, на яких ці два слова йдуть один за одним.
Наступні важливі оператори - оператор обов'язкової наявності слова "+" і оператор обов'язкової відсутності слова "-". Наприклад, якщо потрібно знайти сайт журналу ЧІП, достатньо до запиту "комп'ютерні журнали" додати +чіп: "комп'ютерні журнали" +чіп. Якщо ж потрібно вивести всі журнали, окрім Чіпа, потрібно ввести "комп'ютерні журнали" -чіп.
Використовуючи ці три прості оператори, вже можна істотно скоротити витрати на час пошуку інформації.
Часто є потреба, щоб шукані ключові слова були присутні в межах одного документа. Для цього необхідно використовувати оператор логічного І AND. Проте, у всіх пошукових системах це можна зробити, якщо поставити звичайний пропуск. Наприклад, запити комп'ютерні журнали і комп'ютерні AND журнали, як правило, нададуть однаковий результат. Оператор логічного АБО OR дозволяє знайти хоча б одне слово із запиту. Наприклад, за допомогою запиту комп'ютерні OR журнали можна знайти документи, в яких зустрічається або слово комп'ютерні, або слово журнали.
З мовами запитів конкретної пошукової системи можна ознайомитися в її розділі допомоги. Багато з них мають власні додаткові оператори.
Пошук можна істотно спростити, уявивши собі образ сторінки, що містить потрібну інформацію. Існують загальноприйняті правила, яких притримуються практично всі сторінки Інтернет. Основне і головне правило: заголовок кожної сторінки стисло і точно характеризує її вміст. Відшукати, наприклад, певну книгу в електронному вигляді дуже просто. Звичайно, можна спробувати її знайти, якщо задати в пошуковій системі прізвище автора і назву і зрештою знайти її, але тоді витрачається багато часу на переглядання абсолютно даремних сторінок із згадкою даної книги або автора, але без її електронної копії.
На допомогу тут знов приходять розширені можливості пошуку, використовуючи які, можна відшукувати потрібну інформацію прямо в заголовках сторінок.
Простій приклад - потрібно знайти, припустимо, книгу Паоло Коельо "Алхімік". Спершу складаємо образ потрібної сторінки - швидше за все, в її заголовку можуть знаходитися і прізвище автора, і назва твору. Далі потрібно з'ясувати, як включити розширені можливості пошуку по заголовку в пошуковій системі. Наприклад, в Яндекс для пошуку по заголовках потрібно використовувати конструкцію $title(), таким чином, запит може виглядати як: $title(коельо "алхімік"). Результат перевершує всі очікування - перші 7 посилань, які вивів Яндекс в результатах пошуку, містять потрібні дані.
Шукати так само можна не лише книги, а все, що завгодно. Ще один реальний приклад - потрібно знайти, скажімо, результат фіналу футбольного матчу кубка Іспанії між Реалом і Депортіво. Для того, щоб переконатися в правильності вищевикладених принципів, цього разу використаємо іншу пошукову систему, популярну Google. Для пошуку по заголовках в неї використовується інша конструкція - allintitle. Створюємо образ потрібної сторінки - вірогідно, в заголовку новини повинна бути присутньою фраза "кубок іспанії" і назви команд, що беруть участь, наприклад, мадридський реал в кубку іспанії. В даному випадку запит може виглядати приблизно так: allintitle: реал "кубок испанії". Якщо задати щось подібне до allintitle: реал депортіво "кубок іспанії" і пошукова система показала, що сторінок, які б задовольняли цьому запиту, немає, оператор allintitle можна не застосовувати і пошукати у всьому тексті: реал депортіво "кубок іспанії". Результат в обох випадках вражає - знайдена одна і та ж потрібна сторінка.
Але не лише заголовки корисні при пошуку потрібної інформації. Велику допомогу надає і текст посилань. Будь-який сайт містить певні посилання, які ведуть на його сторінки або сторінки інших сайтів. Кожне таке посилання має власний опис, по значенню сумірне, а часто і більш інформативне, ніж заголовок самої сторінки, на яку вона веде. Адже і в текстах посилань теж можна шукати, та ще як!
Отже, що ж надає текст в посиланнях? Наприклад, потрібно знайти в Інтернеті певний файл, наприклад, викачати останню версію універсального музичного програвача winamp. Створимо образ сторінки. Оскільки програма ця відома, то, ймовірно, існує багато сайтів, на яких є посилання на сторінку, де можна викачати останню версію winamp. Якщо спробувати пошукати в тексті цих посилань, швидше за все одною з перших в результатах пошуку з'явиться потрібна нам сторінка, оскільки решта всіх посилань веде саме до неї. Для пошуку в описах посилань в Google використовується оператор allinanchor, отже, запит можна сформулювати приблизно так: allinanchor: winamp download. Для того, щоб упевнитися у вірності приведеного, можна замість winamp поставити іншу програму - якщо в Мережі на неї є хоч одне посилання, система виведе її першою.
Web-сторінки є базовими документами World Wide Web і створються у HTML (HyperText Markup Language).
Сторінки можуть бути як частиною Web-сайту, так і самостійними документами.
HTML-сторінка містить HTML-теги, що надають інформацію про структуру сторінки, її вигляд та вміст. Web-браузери використовують цю інформацію для визначення способу відображення сторінки.
До створення Web-сторінок існує три загальних підходи:
1. Високий рівень - створення документу звичайними засобами з наступною його конвертацією в HTML,
2. Середній рівень - створення Web-сторінки в спеціалізованому HTML-редакторі,
Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 20, 21, 22
