Радикальні конструкторські зміни, що виникли в ході реалізації проекту судна, впливають на витрати не пропорційно часу просування робіт, а по експонентному законі. Цим підтверджується необхідність прийняття на можливо ранньої стадії максимально можливого числа основних конструкторських рішень. У силу зростання частки вартості проектних і конструкторських робіт у виробничих витратах варто прагнути до прийняття конструкторами раціональних рішень за мінімальний час.
Цього можна досягти за допомогою систем, що дозволяють проаналізувати весь проект і його окремі частини, що забезпечують швидкий доступ до точної інформації. Саме таку можливість надають системи управління проектами у суднобудуванні, яка включає велику кількість підсистем, що контролюють окремі задачі.
1.2 Аналіз методів управління проектами
Технологія сітьового планування і керування (СПК), що є основою систем управління проектами у суднобудуванні, складається з наступних методів: метод діаграм Гантта і мережні методи планування.
Діаграма Гантта (рис. 1) уявляє собою лінійний графік, що задає терміни початку і закінчення взаємозалежних дій, що складають єдиний технологічний процес, який потрібно виконати для досягнення мети проекту. Основні недоліки методу діаграм Гантта: складність формалізації процедур їх (діаграм) аналізу; відсутність можливості встановлення залежностей між різними діями.
Рисунок 1 - Діаграма Гантта
До позитивних якостей варто віднести простоту і наочність. Сучасні системи планування використовують модифіковані діаграми Гантта, у яких перелічені вище недоліки більшою мірою усунуті.
До класичних методів у групі мережних методів планування відносяться:
- метод критичного шляху (Critical Path Method - CPM);
- метод аналізу й оцінки програм (Program Evalution and Review Techique-PERT).
1.2.1 Метод критичного шляху та основні параметри сітьового графіка
Застосування методу CPM дозволяє представити комплекс взаємозалежних дій у вигляді графічної нотації сітьової моделі - сітьового графіка. Сітьовий графік - це орієнтований граф без контурів. Орієнтовані дуги графа інтерпретують роботи. Вершини графа, з'єднані дугами, називають подіями (віхами). Та сама подія-вершина може служити початком одних і кінцем інших дуг-робіт. Подія виражає готовий результат: усі роботи, що входять у подію, кінчені. Вона також виражає логічний зв'язок між роботами, що полягає в тому, що роботи, що входять у дану подію, безпосередньо передують роботам, що виходять з нього; жодна вихідна з даної події робота не може починатися до закінчення всіх робіт, що входять у цю подію. Якщо робота не має попередньої, то вона виходить з події, що є початком проекту, тобто з події, що не має вхідних дуг. Роботи, що не передують ніяким іншим, входять у подію, що є кінцем проекту, тобто в подію, що не має вихідних дуг. Будь-яка інша подія має вхідні і вихідні дуги.
Основним параметром сітьового графіка є тривалість критичного шляху - самого тривалих зі шляхів від вихідної події до завершальної. Важливість критичного шляху визначається тим, що у випадку затримки виконання дій, що складають критичний шлях, затримується термін виконання всього проекту. Отже, щоб це не відбулося, виконанню даних дій варто приділити більш пильну увагу.
Сітьовий графік - наочне зображення проекту, що відображає технологічний взаємозв'язок між роботами. Початкова інформація про проект повинна містити перелік усіх робіт, послідовність їхнього виконання і тривалість кожної роботи.
До основних розрахункових параметрів сітьового графіка відносяться: t(Lкр) - довжина критичного шляху; tp(i) - можливий ранній термін настання події i; tn(i) - пізній припустимий термін настання події i; P(i) - резерв часу події; tр.н.(ij) - можливий ранній термін початку роботи (ij); tп.н.(ij) - пізній припустимий термін початку роботи (ij); tр.о.(ij) - можливий ранній термін закінчення роботи (ij); tп.о.(ij) - пізній припустимий термін закінчення роботи (ij); Pп(i) - повний резерв часу роботи (ij); Pс(i) - вільний резерв часу роботи (ij).
Найбільш ранній термін здійснення події - це термін, необхідний для виконання всіх робіт, що передують даній події. Цей час знаходиться шляхом вибору максимального значення тривалості всіх шляхів, що передують даній події:
,
де t(L'max) - тривалість максимального з попередніх події i шляхів.
Пізній припустимий термін настання події i - це такий термін здійснення події, перевищення якого викликає аналогічну затримку настання завершального події. Іншими словами, пізній термін настання події - це різниця між довжиною критичного шляху і максимальним по тривалості шляхом, що виходить з цієї подієї:
tn(i) = t(Lкр) - t(L”max),
де t(L”max) - тривалість максимального з усіх шляхів, що починаються з події i.
Резервом часу події називається різниця між пізнім і раннім терміном настання цієї події:
P(i) = tn(i) - tp(i).
Резерв часу події показує, на який гранично припустимий період часу модно відстрочити настання цієї події без порушення термінів завершення розробки в цілому.
Вихідна і завершальна події сітьового графіка у всіх випадках не мають резервів часу. Крім того, резерв часу дорівнює нулю для всіх подій, що лежать на критичному шляху.
Ранній термін початку роботи (ij) дорівнює ранньому терміну настання події і:
tр.н.(ij) = tp(i)
Знаючи ранній термін початку роботи і її очікувану тривалість t(ij), визначають ранній термін закінчення роботи:
tр.о.(ij) = tp.н(ij) + t(ij).
Пізній термін закінчення роботи (ij) визначається як пізній термін настання події j, тобто події, що є кінцевою для даної роботи:
tп.о.(ij) = tп.(j).
Знаючи пізній термін закінчення роботи й очікувану тривалість, можна визначити пізній термін початку цієї роботи:
tп.н.(ij) = tп.o.(ij) - t(ij).
Повний резерв часу роботи - це різниця між пізнім і раннім термінами початку чи, відповідно, закінчення цієї роботи. Він показує, на яку наявну величину запасу часу може бути збільшена тривалість даної роботи без зміни тривалості критичного шляху:
Pn(ij) = tn(j) - tp(i) - t(ij).
Вільний резерв часу роботи - це максимальна кількість часу, на яке можна збільшити тривалість роботи, не змінюючи при цьому термінів початку наступних робіт. Вільний резерв визначається по формулі
Pс(ij) = tр(j) - tp(i) - t(ij).
1.2.2 Метод аналізу й оцінки програм
Методи сіткового планування - методи, основна мета яких полягає в тім, щоб скоротити до мінімуму тривалість проекту. Ґрунтуються на розроблених практично одночасно і незалежно методі критичного шляху МКП і методі оцінки і перегляду планів PERT (Program Evaluation and Review Technique). Перший метод розроблений у 1956 році для складання планів-графіків великих комплексів робіт з модернізації заводів фірми "Дюпон". Другий метод розроблений корпорацією "Локхид" і консалтинговою фірмою "Буз, Аллен энд Гамильтон" для реалізації великого проекту розробки ракетної системи "Поларис".
Якщо в методі CPM тривалості планованих дій характеризуються детермінованими величинами, тобто час виконання дії відомо, то в методі PERT - випадковими, що характеризуються трьома видами оцінок: оптимістична, песимістична, найбільш ймовірна тривалість. Тимчасові параметри сітьового графіка визначаються за аналогією з методом CPM, з тією лише різницею, що за час виконання робіт приймається середнє значення.
Описані вище методи CPM і PERT є класичними і спочатку використовувалися незалежно друг від друга. Зараз вони складають єдиний метод сітьового планування і керування, що включає наступні три етапи: структурне планування, календарне планування, оперативне керування планом.
Етап структурного планування починається зі складання переліку (упорядкованого) робіт, виконання яких приведе до досягнення мети проекту. Потім визначаються тривалості робіт і будується сітьовий графік, що є основою календарного планування.
1.3 Вітчизняний і закордонний досвід використання СУПС
Як відомо, у створенні сучасного судна бере участь значна кількість різних підрозділів, що виконують свої функції у відведені тимчасові періоди, створюють матеріальний і/чи інформаційний продукт, передача якого іншим підрозділам створює умови для спільної цілеспрямованої діяльності суднобудівного підприємства (об'єднання). Очевидно, що рівень взаємодії підрозділів істотно впливає на оптимальну тривалість створення судна, а також на величину витрат виробництва.
Досягти реального скорочення термінів проектування при використанні локальних систем автоматизації неможливо. Відповідно до основної специфікації на створення інтегрованої системи коло розв'язуваних задач повинне охоплювати всі стадії проектування, починаючи від передконтрактної документації, генерації тривимірної моделі корпуса, оббудовування приміщень, мехчастини, трубопроводів і систем, электрочастини і т.і., випуску двох- і тривимірних робочих креслень, суднової звітної документації по всім спеціалізаціям, технологічну підготовку виробництва аж до видачі керуючих програм для верстатів із ЧПУ, а також вирішення задач по організації і керуванню виробництвом.
Комплексна (інтегрована) інформаційна система (КІС) -- це сукупність технічних і програмних засобів підприємства, що реалізують ідеї і методи автоматизації. Комплексна автоматизація має на увазі переклад у площину комп'ютерних технологій всіх основних ділових процесів організації. Структура виробничого підприємства (об'єднання) дозволяє здійснити системний підхід у забезпеченні високого рівня взаємодії підрозділів на основі наскрізної комп'ютеризації всіх стадій створення судна шляхом розробки і впровадження інтегрованої системи автоматизованого проектування, технологічної підготовки, організації і керування суднобудівним виробництвом з використанням єдиної бази даних.
Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6
