1.5.3 Пропорційно умовних вихідних навантажень АТС
У цьому випадку навантаження від i-ої АТС до j-ої АТС розраховується по формулі:
,
ni-j – коефіцієнт, що характеризує телефонне тяжіння абонентів i-ої АТС до абонентів j-ої АТС (рис. 1.3).
Значення коефіцієнтів телефонного тяжіння істотно залежать від відстані між абонентами, тобто АТС. Відстані між АТС (км) для даного варіанту мережі представлені в таблиці 1.11:
Таблиця 1.11 - Відстані між АТС (км)
АТС
АТСДК-3
АТСК-4
АТСЕ-5
АТСЕ-6,7
0
10
12
11
8
5
3
Рис.1.3 – Залежність коефіцієнтів тяжіння ni-j від відстані
Згідно графіку, знайдемо коефіцієнти тяжіння, відповідно заданим відстаням між АТС, таблиця 1.12.
Таблиця 1.12 - Коефіцієнти тяжіння між АТС мережі
1,00
0,45
0,4
0,42
0,50
0,60
0,40
0,70
Результати розрахунків заносимо до таблиці 1.13.
Таблиця 1.13 - Матриця міжстанційних зв’язків
Куди
Звідки
-
59,31
54,11
84,78
198,2
47,31
57,25
105,74
210,3
41,26
54,48
128,64
224,38
66,98
108,72
142,63
318,33
155,55
222,51
253,99
319,16
951,21
Якщо розрахунки виконані вірно, то повинна виконуватись рівність для всіх трьох методів:
Після цього складається, на підставі таблиць 1.10,1.11, 1.14 таблиця наступним чином: з трьох таблиць для кожного елемента таблиці обирається найбільше значення.
Таблиця 1.14 - Матриця міжстанційних зв’язків
ВСС
АМТС
75,47
79,3
145,02
15,09
34
348,88
75,81
80,96
143,66
14,85
30,4
345,68
80,80
82,12
155,33
17,1
34,4
369,75
147,79
141,52
149,53
38,73
74
551,57
28,56
25,5
28,9
62,16
145,12
332,96
324,61
338,69
506,17
85,77
17,28
1761
Після цього складається, на підставі таблиці 1.15 матриця розрахункових значень телефонних навантажень, яка дозволяє провести облік коливань навантаження і гарантувати якість обслуговування абонентів. Розрахунок виконується по формулі: Yp = Y + 0,6742ÖY. Результати розрахунків занести в таблицю 1.15.
Таблиця 1.15 - Матриця реальних розрахункових телефонних навантажень
69,61
73,29
136,90
12,47
30,07
322,34
69,94
74,89
135,58
12,25
26,68
319,34
74,74
76,01
146,93
14,31
30,45
342,44
139,59
133,49
141,29
34,53
68,20
517,1
24,96
22,09
25,28
56,84
129,17
309,23
301,2
314,75
476,25
73,56
155,4
1630,39
1.6 Розрахунок кількості ЗЛ (каналів) та ПЦТ
Кількість з’єднувальних ліній (каналів 64 кбіт/с) між АТС мережі розраховують по першій формулі Ерланга за таблицею Пальма, яка дозволяє знайти кількість з’єднувальних ліній (каналів) при заданому навантаженню Y і заданих втратах p.
Для проектованої АТСЕ при розрахунках слід керуватися схемою розподілу навантаження, приведеною на рис. 1.5. При цьому кількість каналів визначається по наступних формулах:
Ці формули справедливі для ЗЛ одностороннього заняття. Зв'язок між АТСЕ і АМТС здійснюється по ЗЛ двостороннього заняття, так як вони працюють з ЗКС №7. Тому:
;
.
Кількість каналів від АТСДК-3 визначається по формулі О'Делла для конкретної АТС:
Кількість каналів від АТСК-4 визначається методом ефективної доступності для конкретної АТС:
Аналогічно виконуються розрахунки для інших АТС мережі. Результати розрахунків занесено в таблицю 1.16.
Сумарна кількість вихідних і вхідних каналів, включених в проектовану АТСЕ дорівнює:
Таблиця 1.16 - Матриця з’єднувальних ліній мережі
№ АТС
АТСДК-3 (1)
АТСК-4 (2)
АТСЕ-5 (3)
АТСЕ-6,7 (4)
86
90
160
46
25
92
42
24
94
170
27
53
40
36
77
Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6
