Розголошення комерційної таємниці утворює склад зло-чину і кваліфікується за ст. 232 КК лише за умови, що воно було вчинене з корисливих або інших особистих мотивів і таким діянням підприємцеві заподіяна істотна матеріальна шкода (тобто шкода, яка у п'ятдесят і більше разів переви-щує встановлений законодавством неоподатковуваний мі-німум доходів громадян).
Розголошення комерційної таємниці - злочин умисний.
Відповідальність за розголошення комерційної таємниці настає з шістнадцяти років.
Карається розголошення комерційної таємниці:
- штрафом від двохсот до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років або виправними роботами на строк до двох ро-ків, або позбавленням волі на той самий строк.
4. Злочини у сфері банкрутства
4.1. Фіктивне банкрутство
Фіктивним банкрутством називається завідомо непра-вдива (вигадана) заява засновника чи власника або її поса-дових осіб суб'єкта підприємницької діяльності про стійку фінансову неспроможність виконання вимог кредиторів і зобов'язань перед бюджетом.
Ст. 218 КК передбачає відповідальність за завідомо не-правдиву заяву кредиторам, якщо такі дії завдали великої матеріальної шкоди кредиторам або державі. Заява, зробле-на на підставі помилки, складу злочину не утворює.
Заява про банкрутство має бути зроблена кредиторові (кредиторам), а не іншим особам, і зроблена з метою:
а) приховати витрачання коштів не за призначенням;
б) ліквідувати чи приватизувати суб'єкт підприємниць-кої діяльності; в) порушити справу про банкрутство чи са-націю суб'єкта підприємницької діяльності тощо.
За ст. 218 КК діяння кваліфікується у випадках, якщо за-явою про фіктивне банкрутство було завдано великої мате-ріальної шкоди кредиторам або державі. Великою визнає-ться матеріальна шкода, яка у п'ятсот і більше разів пе-ревищує встановлений законодавством неоподаткований мінімум доходів громадян (Примітка до ст. 218 КК).
Відповідальними за фіктивне банкрутство є засновники чи власники, а також посадові особи суб'єктів підприємни-цької діяльності, яким на момент вчинення діяння випов-нилося шістнадцять років.
Карається фіктивне банкрутство:
-- штрафом від семисот п'ятдесяти до двох тисяч неопо-датковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до трьох років.
4.2. Доведення до банкрутства
Законом України від 14 травня 1992 р. «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкру-том» ВВР.- 1999.- №42-43,- Ст. 378 банкрутством визнається встановлена господарським судом неспроможність боржника відновити свою платоспромож-ність та задовольнити вимоги кредиторів не інакше як через застосування ліквідаційної процедури.
Фінансовою неспроможністю називається неспромож-ність суб'єкта підприємницької діяльності виконати після настання встановленого строку їх сплати грошові зо-бов'язання перед кредиторами.
Склад злочину утворює вчинення будь-яких дій, що призвели до стійкої фінансової неспроможності потерпіло-го - суб'єкта підприємницької діяльності, якщо такими ді-ями була заподіяна велика шкода інтересам кредиторів чи державі.
Діяння, передбачене ст. 219 КК, містить матеріальний склад злочину - злочин визнається закінченим з настанням великої матеріальної шкоди, тобто шкоди, яка у п'ятсот і більше разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян (примітка до ст. 218 КК).
Відповідальними за доведення до банкрутства є власни-ки або посадові особи суб'єкта підприємницької діяльності.
Доведення до банкрутства вчинюється умисно, з корис-ливих мотивів чи іншої особистої заінтересованості.
Відповідальність за доведення до банкрутства настає з шістнадцяти років.
Карається доведення до банкрутства:
- штрафом від п'ятисот до восьмисот неоподатковува-них мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до трьох років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
4.3. Приховування банкрутства
За ст. 220 КК кваліфікуються дії лише посадових осіб-суб'єктів підприємницької діяльності, які надсилають кре-диторам неправильні (вигадані) повідомлення про фінансо-вий стан суб'єкта підприємницької діяльності, якими під-тверджується спроможність цієї юридичної особи викону-вати свої обов'язки перед кредиторами.
Обов'язковою ознакою злочину, передбаченого ст. 220 КК, є заподіяння кредиторам (хоча б одному) великої мате-ріальної шкоди, яка у п'ятсот і більше разів перевищує встановлений законодавством неоподатковуваний мінімум доходів громадян (Примітка до ст. 218 КК).
Для кваліфікації діяння за ст. 220 КК не має значення фактичний фінансовий стан суб'єкта підприємницької дія-льності, банкрутство якого винна особа намагалась прихо-вати. На кваліфікацію діяння за ст. 220 КК не впливають причини банкрутства (банкрутство боржників, інфляція, несумлінна конкуренція, недостатня кваліфікація керівни-ків тощо). Ці обставини можуть враховуватися лише при призначенні міри покарання.
Відповідальність за приховування банкрутства настає з шістнадцяти років.
Карається приховування стійкої фінансової неспромо-жності:
- штрафом від двох до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до двох років, із позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
4.4. Незаконні дії у разі банкрутства
Злочин, передбачений ст. 221 КК, є спеціальним видом приховування банкрутства.
Склад злочину утворює одне з діянь, вказаних у ст. 221 КК:
а) приховування майна або майнових обов'язків чи ві-домостей про майно;
б) передача майна чи знищення майна;
в) фальсифікація, приховування або знищення докумен-тів про господарську (підприємницьку) діяльність;
г) неправомірне задоволення майнових вимог одних кредиторів на шкоду інтересам інших кредиторів;
д) прийняття задоволення своїх інтересів за рахунок ін-ших кредиторів особою, яка знала про перевагу, віддану їй на шкоду інтересам інших кредиторів, якщо такими діями була заподіяна велика матеріальна шкода, тобто шкода, яка у п'ятсот і більше разів перевищує неоподаткований міні-мум доходів громадян (Примітка до ст. 218 КК).
Злочин, передбачений ст. 221 КК, містить матеріальний склад і вважається закінченим з моменту настання передба-чених законом наслідків - великої матеріальної шкоди.
Неправомірні дії при банкрутстві вчинюються умисно, оскільки винна особа має мету приховати банкрутство чи задовольнити свої майнові вигоди.
Відповідальними за вчинення неправомірних дій при бан-крутстві є всі власники - засновники суб'єктів підприємни-цької діяльності, а також посадові особи суб'єктів підприєм-ницької діяльності, які досягли віку шістнадцяти років.
Караються незаконні дії у разі банкрутства:
- штрафом від ста до п'ятисот неоподатковуваних міні-мумів доходів громадян або арештом на строк до трьох мі-сяців з позбавленням права обіймати певні посади чи за-йматися певною діяльністю на строк до трьох років.
5. Злочини у сфері використання фінансових ресурсів та обігу цінних паперів
5.1. Шахрайство з фінансовими ресурсами
Шахрайство з фінансовими ресурсами полягає у на-данні підприємцями завідомо неправдивої інформації дер-жавним органам, банкам або іншим кредиторам з метою одержання субсидій, субвенцій, кредитів чи пільг щодо по-датків (за відсутності ознак розкрадання). Сутність цього злочину полягає у застосуванні обману для отримання кре-дитів, субсидій чи пільг по оподаткуванню.
Кредити, дотації, субвенції - це різні види фінансової допомоги з боку держави чи інших кредиторів.
Дотацією називається безповоротна грошова допомога, що надається державою фінансово слабким або збитковим підприємствам для компенсації затрат, які не покриваються виручкою від реалізації продукції цих підприємств, коли ви-трати на ЇЇ виробництво перевищують дохід від її реалізації.
Субсидією називається фінансова допомога для стимулю-вання виробництва певної продукції чи певної діяльності, яка надається незалежно від фінансового стану підприємства.
Субвенція - це фінансування певних проектів, програм на певних умовах і на визначений час, після чого сума суб-венції повинна бути повернута кредиторові.
Кредит - це позичка у грошовій чи товарній формі на умовах повернення її в обумовлений строк з виплатою від-сотків за її надання.
За статтею 222 КК кваліфікуються дії посадових і при-ватних осіб, які надали завідомо неправдиву інформацію з метою незаконного отримання фінансової допомоги. Діян-ня кваліфікується за ст. 222 КК за відсутністю ознак роз-крадання державних, колективних чи приватних коштів.
Якщо винна особа надає неправдиву інформацію для отримання кредитів, субсидій, дотацій з метою привласни-ти ці кошти, то її дії кваліфікуються як розкрадання держав-ного, колективного чи приватного майна за ст. 191 КК.
Оскільки злочин, передбачений ст. 222 КК, вчинюється способом фальшування офіційних документів і викорис-танням їх, і оскільки інакше він вчинений бути не може, то ст. 222 КК сукупності зі ст. 366 і ч. З ст. 358 КК не утворює. Все скоєне охоплюється ст. 222 КК, і додаткова кваліфіка-ція злочину за ст. 366 КК чи ч. З ст. 358 КК не потрібна.
Вчинення шахрайства з фінансами повторно або заподі-яння шахрайством великої матеріальної шкоди державі чи кредитору кваліфікується за ч. 2 ст. 222 КК.
За ч. 2 ст. 222 КК за ознакою повторності діяння квалі-фікується у випадках, якщо особа раніше вчинила злочин, передбачений ч. 1 або ч. 2 ст. 222 КК, і якщо ще не скінчив-ся строк давності притягнення особи до кримінальної від-повідальності або з неї ще не знята і не погашена судимість за перший злочин.
Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13
