Для визначення розміру випуску на товарний ринок не-доброякісної або некомплектної продукції і товарів врахо-вуються:
а) загальна кількість випущеної чи реалізованої продук-ції і товарів;
б) загальна вартість випущеної чи реалізованої продукції і товарів;
в) розмір заподіяної споживачеві матеріальної шкоди та всі види збитків, пов'язані з придбанням, переробкою чи по-верненням продукції І товарів виробникові чи продавцеві;
г) витрати споживача на переробку продукції, усунення недоліків товарів та їх доукомплектування.
Діяння кваліфікується за сукупністю злочинів, якщо вна-слідок випуску або реалізації недоброякісної чи некомплект-ної продукції чи товарів споживачеві були заподіяні тілесні ушкодження, тобто заподіяння будь-якої шкоди здоров'ю хоча б одного споживача (ст. ст. 121-125 КК і ст. 227 КК).
Відповідальність за випуск на товарний ринок недобро-якісної продукції настає з шістнадцяти років.
Карається випуск на товарний ринок недоброякісної продукції
- штрафом від ста до двохсот неоподатковуваних міні-мумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
6. Злочини у сфері обслуговування споживачів
6.1. Незаконне виготовлення, збут або використання державного пробірного клейма
Пробірним клеймом називається прилад, яким позначає-ться якість дорогоцінного металу - золота, платини, срібла. Згідно з рішенням Міністерства фінансів України обов'яз-ковому клеймуванню підлягають призначені для продажу платинові, золоті та срібні вироби як внутрішнього виготов-лення, так і ввезені з-за кордону. Таке клеймування виробів із платини, золота і срібла проводиться з метою засвідчення проби, якості металу, з якого ці вироби виготовлені.
Не підлягають обов'язковому клеймуванню предмети старовини, а також речі, які мають історичну, наукову чи художню цінність, дрібненькі шматочки золота чи срібла у вигляді інкрустації на зброї, вазах, шкатулках, прилади, а та-кож інструменти і лабораторний посуд, що виготовлені для наукових чи медичних потреб. Пробірне клеймування є засобом державного нагляду за відповідністю виробів із до-рогоцінних металів встановленим пробам.
Склад злочину утворюють незаконне виготовлення, збут або використання державного пробірного клейма.
Для відповідальності за ст. 217 КК не має значення спо-сіб, якість виготовлення державного пробірного клейма.
Діяння визнається кваліфікованим, якщо воно було вчи-нене повторно (ч. 2 ст. 217 КК).
Незаконне виготовлення, збут або використання держав-ного пробірного клейма вчинюється умисно і, як правило, з корисливою метою.
Відповідальними за незаконне виготовлення збут чи ви-користання, державного пробірного клейма є всі осудні особи, які досягли віку шістнадцяти років.
Карається незаконне виготовлення, збут або викорис-тання державного пробірного клейма:
за ч. І ст. 217 КК - штрафом від ста до трьохсот неопо-датковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до двох років;
за ч. 2 ст. 217 КК - штрафом від трьохсот до тисячі не-оподатковуваних мінімумів доходів громадян або обме-женням волі на строк від трьох до п'яти років.
6.2. Обман покупців та замовників
Обманом покупців чи замовників називається обмірю-вання, обважування, перевищення встановлених роздрібних цін або інший обман покупців.
Злочин, передбачений ст. 225 КК, є особливим видом шахрайства, виділеним в окремий склад злочину. Головним способом вчинення цього злочину є обман.
Закон прямо називає три основних способи обману -обмірювання, обважування, перевищення встановлених цін на товари; інші способи обману об'єднані загальним визна-ченням - інший обман.
Обмірювання вчинюється недоливом або недоміром продукції і товарів, тобто передачею покупцеві продукції чи товарів у меншій кількості (недолив олії, молока, сметани, пива, квасу, кави та інших рідин-продуктів, або недомір -тканини, будівельних матеріалів тощо).
Обважуванням називається обман, при якому продук-ція чи товари відпускаються за меншою мірою ваги, що на декілька вагових одиниць (грамів, кілограмів) менша опла-чуваної.
Перевищення роздрібних цін - це обман у ціні, тобто визначення більшої за фактичну ціну за продукцію чи то-вар. Маніпуляції з цінами є найпоширенішим способом об-ману покупців (це продаж товарів нижчого ґатунку за ці-ною вищого ґатунку, використання вищих цін при прове-денні переоцінки товарів, використання вищих цін на подібні, але більш дешеві товари тощо).
Обраховування покупців - це обман в розрахунках за проданий чи куплений товар. Вартість проданого завищує-ться не в повній мірі чи й зовсім не дається здача і т. ін.
Серед інших способів обману покупців найпоширені-шим є, мабуть, фальсифікація товарів, коли замість товару однієї якості покупцеві дають товари іншої (нижчої, мен-шої) якості.
Обман покупців кваліфікується за ст. 225 КК як тоді, ко-ли він вчинений одним із способів обману, зазначених у ч. 1 ст. 225 КК, так і кількома способами одночасно, якщо ці дії були вчинені у значних розмірах. Згідно з приміткою до ст. 225 КК, значним є розмір, який перевищує три не-оподатковуваних мінімуми доходів громадян.
Діяння за ст. 225 КК кваліфікується лише у разі навмис-ного обмірювання, обважування, обраховування покупців, чи замовників, незалежно від мотивів цих дій.
Не утворюють цього злочину і не можуть кваліфікувати-ся за ст. 225 КК випадки необережного відпуску товарів меншої ваги, міри, якості, що сталося внаслідок помилки продавця або його неуважності до встановлених роздрібних цін, вимірювальних приладів тощо.
Частина 2 ст. 225 КК передбачає відповідальність за кваліфіковані види обману покупців: вчинення діяння осо-бою, яка раніше була засуджена за такий самий злочин.
При визначенні розміру обману покупців враховують-ся:
а) загальна сума, на яку було обмануто покупців;
б) загальний розмір збитків, що були завдані покупцям чи замовникам, незалежно від розмірів збитків, завданих ко-жному покупцеві окремо.
Якщо обман покупців було вчи-нено у розмірі, що не є значним, але матеріалами справи встановлено, що умисел винного був спрямований на об-ман покупців у значних розмірах і не був здійснений з не-залежних від винного обставин, то діяння кваліфікується як замах на обман покупців у значних розмірах за ст. 15 і ч. 1 ст. 225 КК.
Обманом замовників називається перевищення вста-новлених цін і тарифів на побутові і комунальні та інші по-слуги, що надаються населенню, обрахування або інший обман замовників підприємствами побутового обслугову-вання населення і комунального господарства.
Способи обману замовників переважно ті самі, що й при обмані покупців: перевищення встановлених цін, обраху-вання тощо. Тотожними є й інші ознаки цих видів обману (вина, мотиви, мета).
Відмінність обману замовників полягає в ознаках суб'єкта обману замовників. За ст. 225 КК кваліфікуються дії працівників підприємств побутового обслуговування населення, незалежно від форм їх власності, - будинків по-буту, майстерень, що ремонтують взуття, побутову техніку, одяг, перукарень лазень, хімчистки, ательє індпошиву і т. ін.,- а також підприємств комунального господарства, які при обслуговуванні громадян обманюють їх при розрахун-ках за виконану роботу, за надані послуги.
За ч. 2 ст. 225 КК кваліфікуються дії особи, яка має ми-нулу судимість за такий самий злочин.
Обман покупців чи замовників вчинюється умисно.
Карається обман покупців та замовників:
за ч. 1 ст. 225 КК - штрафом до п'ятдесяти неоподатко-вуваних мінімумів доходів громадян або виправними робо-тами на строк до двох років, або громадськими роботами на строк від ста до двохсот годин, з позбавленням права обій-мати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років;
за ч. 2 ст. 225 КК - штрафом від ста до п'ятисот неопо-датковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до трьох років, з позбавленням права обійма-ти певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
6.3. Фальсифікація засобів вимірювання
Діяння, передбачене ст. 226 КК, посягає на систему гос-подарювання, торгівлі та інтереси покупців і замовників. Склад злочину утворюють:
а) виготовлення або
б) перероблення з метою використання чи збуту, а також
в) збут фальсифікованих вимірювальних приладів чи ін-струментів.
Предметом злочину можуть бути будь-які вимірювальні прилади, а також різні вимірювальні інструменти, якими вимірюються товари чи послуги: вагою - кілограмами чи грамами (терези, гирі, безміни тощо), чи довжиною - мет-рами, міліметрами (метри, лінійки, рулетки тощо) або ріди-ною (літри, міліметри, мензурки, кружки тощо).
Як правило фальсифіковані (підроблені) прилади чи ін-струменти мають меншу вагу, довжину чи об'єм.
Відповідальність за фальсифікацію засобів вимірювання не залежить від способу і якості фальсифікації.
Фальсифікація засобів вимірювання, вчинена особою, яка має судимість за вчинення цього злочину, кваліфікуєть-ся за ч. 2 ст. 226 КК.
Фальсифікація засобів вимірювання вчинюється умисно з метою їх використання чи збуту.
Відповідальними за фальсифікацію засобів вимірювання є всі осудні особи, щ досягли віку шістнадцяти років.
Карається фальсифікація засобів вимірювання:
за ч. 1 ст. 226 КК - штрафом до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або громадськими роботами на строк до двохсот годин, або арештом на строк до трьох місяців;
за ч. 2 ст. 226 КК - штрафом від ста до двохсот неоподат-ковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі до трьох років.
6.4. Випуск або реалізація недоброякісної продукції
Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13
