г) реєстрація в міліції від одного до чотирьох разів на місяць.

Ці обмеження можуть установлюватися як частково, так і в повному обсязі. Більш того, цей же начальник уже після встановлення обмежень, має право змінювати їх об-сяг як у бік його зменшення, так і в бік збільшення.

Порушення цих обмежень згідно зі ст. 11 Закону при-зводить до притягнення до відповідальності за ст. 187 КпАП, тобто за порушення правил адміністративного нагляду.

Другий різновид перемінних ознак -- оцінні. Зміст та-ких ознак у нормативному порядку чітко не визначається і питання про їх наявність або відсутність вирішується практичними працівниками з урахуванням конкретних обставин. Тому значну роль у розкритті їхнього змісту відіграють теоретичні дослідження.

За ступенем узагальнення розрізняють ознаки: а) за-гальні; б) родові або видові; г) конкретні або одиничні.

Загальні властиві всім складам (протиправність, осуд-ність, вина та ін.).

Родові (видові) характерні для групи складів. Наприклад, для складів, що описують правопорушення в галузі стандартизації, якості продукції, метрології і сертифікації, специфічним буде об'єкт зазіхань -- суспільні відносини, що складаються в даній сфері.

Характеризуючи ознаки, важко обминути одну цікаву обставину. Звичайно законодавець прямо називає ознаки проступку або точно вказує на окремо прийняті і чинні норми, правила тощо, в яких вони містяться. Проте в од-ному випадку, чи то через очевидність факту, чи в резуль-таті відхилень від правил правотворчості, ознака виводить-ся логічним шляхом. Це стосується ст. 180 КлАП "Дове-дення неповнолітнього до стану сп'яніння". У ній не сказано, з якого віку може наставати відповідальність за дане правопорушення. Аналіз статті дозволяє зробити тільки один висновок: за такі дії відповідальність повинна наставати не з 16 років, як установлено загальними прави-лами (ст. 12 КпАП), а з 18 років -- віку повноліття.

Види складів адміністративних правопорушень. Ви-вчення складів адміністративних правопорушень немож-ливе без класифікації, без виділення однопорядкових груп, які прийнято називати видами. Найбільш вдалими реко-мендуються такі класифікації:

1. Залежно від ступеня суспільної небезпеки виділяють склади основні і кваліфіковані.

2. Залежно від характеру шкоди їх поділяють на матері-альні і формальні.

3. Залежно від суб'єкта проступку -- на особисті і служ-бові (посадові).

4. Залежно від структури склади можуть бути однознач-ними й альтернативними.

5. За особливостями конструкції вони поділяються на описові і бланкетні (відсильні).

Коротко зупинимося на характеристиці кожного з пе-релічених видів складів адміністративних правопорушень.

1. Основні і кваліфікаційні склади. Визнаючи те або інше діяння адміністративним правопорушенням і встановлюю-чи за його вчинення санкцію, законодавець враховує, що ступінь суспільної небезпеки однотипних проступків може бути різний. Так, порушення водіями транспортних засо-бів правил проїзду залізничних переїздів характеризується більшою громадською небезпекою, якщо при цьому ви-никла аварійна обстановка (ст. 123).

Виходячи з цієї обставини законодавець у цілому ряді випадків конструює кілька складів адміністративних про-ступків стосовно до одного типу діянь. Такі склади відріз-няються ступенем громадської небезпеки. На більш висо-кий ступінь небезпеки вказують додаткові ознаки, які прийнято називати кваліфікуючими.

Таким чином, ознаки можуть бути основними, тобто такими, що мають місце в кожному випадку вчинення проступку, і кваліфікуючими, тобто такими, що доповню-ють основні.

Основні ознаки утворюють так званий основний склад. За необхідності законодавець доповнює склад кваліфікую-чими ознаками. За їх наявності діяння повинно бути кваліфіковане за статтею, що передбачає більш суворе покарання. Склади з такими ознаками називають квалі-фікованими.

Тут необхідно зазначити, що кримінальне право, на відміну від адміністративного, крім основних і кваліфіко-ваних, знає привілейовні склади, тобто склади з пом'як-шуючими обставинами (для порівняння: ст. 94 КК -- просте вбивство; ст. 95 КК -- вбивство в стані сильного душевного хвилювання; ст. 93 КК -- вбивство з обтяжую-чими обставинами).

2. Матеріальні і формальні склади. До матеріальних на-лежать склади, у яких: а) міститься така ознака, як наста-ння шкідливих матеріальних наслідків антигромадського діяння. Наприклад, пошкодження лісу стічними водами, що спричинило його усихання (ст. 72), знищення лісу в результаті підпалу (ст. 77), дрібне розкрадання державного майна (ст. 51); б) описується дія, що обов'язково спричи-няє шкідливі наслідки, хоча останні законом і не названі:потрава посівів (ст. 104), введення в експлуатацію підпри-ємств без спорудження пристроїв, що запобігають забруд-ненню вод (ст. 59), завідомо неправдивий виклик аварій-них служб (ст. 183).

До формальних (термін умовний) відносять склади, в яких немає ознаки настання шкідливих матеріальних на-слідків. Наприклад, проживання за недійсним паспортом (ст. 197), неявка за викликом у військовий комісаріат (статті 210, 2111), порушення правил в'їзду в прикордонну зону (ст. 202), прийняття паспорта в заставу (ст. 201).

Необхідно підкреслити, що вчинення проступку, пе-редбаченого статтею КпАП, що містить формальний склад, нерідко тягне настання майнового збитку. Наяв-ність збитку в таких випадках не є конструктивною озна-кою складу, але враховується при визначенні розміру стяг-нення. Наприклад, непідготовленість установок, що вико-ристовують газ, до роботи на резервних видах палива (ст. 103), пуск газу без дозволу органів державного газово-го нагляду (ст. 101), порушення технічних умов на вико-нання будівельно-монтажних робіт (ст. 96), порушення інструкцій з безпечного ведення робіт у промисловості (ст. 93).

Завершуючи характеристику матеріальних і формаль-них складів адміністративних правопорушень, зазначимо, що в кримінальному праві в ці поняття вкладається трохи інший зміст. Під матеріальними складами тут розуміються ті, в яких момент закінчення злочину зв'язуєтья з наста-нням суспільне небезпечних наслідків (за вбивство особа притягується лише в тому випадку, якщо в результаті його дій настала чия-небудь смерть); під формальними -- ті, у яких настання суспільне небезпечних наслідків не є озна-кою, тобто для визнання злочину з таким складом достат-ньо встановити, що зроблено заборонене законом діяння. До таких злочинів належить, наприклад, незаконне носін-ня вогнепальної зброї, відповідальність за яке передбачена ст. 22 КК.

Отже, об'єктом адміністративного проступку визнають-ся суспільні відносини, урегульовані правовими нормами, які охороняються адміністративними санкціями. Коли ми говоримо про об'єкт проступку як елемент (сторону) його складу, то маємо на увазі ознаки об'єкта, названі у відпо-відній нормі.

У багатьох випадках у статтях Особливої частини КлАП прямо зазначені ознаки об'єкта, що охороняється: пору-шення права державної власності на надра (ст. 47), по-рушення права державної власності на води (ст. 48), пору-шення права державної власності на ліси (ст. 49), пору-шення права державної власності на тваринний світ (ст. 50).

Ознаки об'єкта, що охороняється, закріплюються та-кож у назві глав Особливої частини: адміністративні пра-вопорушення, що посягають на власність (гл. 6), адмініст-ративні правопорушення, що посягають на громадський порядок і громадську безпеку (гл. 14), адміністративні пра-вопорушення, що посягають на встановлений порядок управління (гл. 15).

Крім цього, мають місце випадки, коли вони логічно випливають зі змісту статті. Так, ст. 132 КпАП установлює відповідальність за самовільне використання з корисли-вою метою транспортних засобів, машин чи механізмів, що належать підприємствам, установам, організаціям. Хо-ча ця стаття вміщена в главі 10 "Адміністративні правопо-рушення на транспорті, в галузі шляхового господарства і зв'язку", об'єктом такої провини виступає власність. Це проявляється особливо наочно, коли з корисливою метою використовується не транспортний засіб, а, скажімо, бу-рова установка, зварювальний апарат, розчиномішалка, електропідйомник.

Велике теоретичне і практичне значення має класифі-кація об'єктів проступків. Саме класифікація дозволяє чіткіше визначити об'єкт кожного діяння, його місце в загальній системі відносин, що охороняються адміністра-тивними санкціями, його цінність. Вона допомагає структурувати весь масив суспільних відносин, що охороняють-ся в адміністративному порядку, правильно кваліфікувати протиправні діяння, а також обрати оптимальний захід впливу на правопорушника. Залежно від ступеня узагаль-нення, рівня абстрагування розрізняють загальний, родо-вий, видовий і безпосередній об'єкти проступків.

У першому випадку, цілком абстрагуючись від будь-яких конкретних ознак суспільних відносин, використову-ють тільки ті, котрі єдині для об'єктів усіх адміністратив-них правопорушень. Рівень узагальнення знижується при виділенні родових, ще більше -- при виділенні видових об'єктів і стає мінімальним, коли йдеться про безпосередні об'єкти.

Загальним об'єктом адміністративних проступків є сус-пільні відносини, що мають дві ознаки: по-перше, вони регулюються різними галузями права; по-друге, охороня-ються адміністративними санкціями. Так, ст. 10 КЗпП "Висновок колективного договору" передбачає попереднє обговорення його умов. Порушення даної норми тягне відповідальність за ст. 411 КпАП "Ухилення від участі в переговорах щодо укладення, зміни або доповнення ко-лективного договору, угоди".

Родовий об'єкт -- це однорідна група суспільних відно-син, що є невід'ємною і самостійною частиною загального об'єкта, тобто самостійною частиною якогось цілого. Роз-поділ цього цілого (загального об'єкта) на частини (родові об'єкти) може проводитись за різними основами.

По-перше, усю сукупність суспільних відносин, що охороняються адміністративними санкціями, можна поді-лити на частини залежно від того, якою галуззю права во-ни регулюються. Отже, можна говорити про адміністра-тивні, земельні, трудові, цивільні й інші правовідносини як родові об'єкти проступків.

По-друге, як критерій класифікації можна використо-вувати галузь громадської діяльності, в якій складаються суспільні відносини. За цією ознакою можна виділити такі родові об'єкти, як відносини в сільському господарстві, промисловості, на транспорті тощо.

По-третє, як критерій класифікації можна використо-вувати зміст суспільних відносин, що охороняються. З ура-хуванням даного критерію розрізняють такі родові об'єкти, як власність, громадський порядок, громадська безпе-ка, здоров'я населення, порядок управління.

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7