відсотків впливає прострочена заборгованість, пролонгація боргу банкові

(основного і процентного платежів), стягнення відсотків наприкінці терміну

користування позичкою. /6/

Коефіцієнти процентної маржі можуть показувати її фактичний і

достатній рівень у даного банку. Коефіцієнт фактичної процентної маржі

характеризує відносну фактичну величину процентного джерела прибутку банку.

Він розраховується в такий спосіб:

1 варіант

Відсотки, отримані в

періоді (факт)-

Кфакт. процентної маржі = - Відсотки, сплачені за період

(факт) (2)

Сер. залишок у періоді активів, що

приносять доход

Активи, що приносять доход , - усі види кредитів юридичним і фізичним

особам, банкам, вкладення засобів у цінні папери, у факторингові і

лізингові операції, в інші підприємства.

2 варіант

Відсотки, отримані по

позичках -

Кфакт. процентної маржі = - Відсотки, сплачені за кредитні

ресурси (3) позічкових операціях Середній залишок

позичкової заборгованості в періоді

Аналогічно розраховується коефіцієнт процентної маржі по кредитних

операціях на міжбанківському ринку (валютному і карбованцевому ), ринку

цінних паперів. Приведений варіант 3 розрахунки припускає вибір принципу

розподілу ресурсів між активними операціями банку. У великих і середніх

банків це можуть бути: 1) принцип загального "казана" ресурсів і 2)

принцип, заснований на реструктуризації балансу з урахуванням ліквідності

активів і необхідності пасивів. /29/

Інші доходи - це комісійний доход від послуг банку некредитного

характеру, тобто плата за розрахунково-касове обслуговування, інкасацію,

інформаційні і консультаційні послуги банку, за інші послуги, відшкодування

клієнтам поштових, телеграфних і інших витрат банку, відсоток і комісія,

доодержані за минулі періоди, штрафи, пені, неустойки.

Достатня маржа може розраховуватися на основі фактичних даних за

минулі періоди і прогнозні величини на планований період.

До останнього часу достатня маржа у великих і середніх банків незначно

перевищувала нульову оцінку. Це означало, що багато кредитних установ могли

беззбитково функціонувати при дуже низькому процентному доході, не особливо

турбуватися про зворотний рух позичок, якості кредитного портфеля. Така

ситуація порозумівалася поганою матеріально-технічною базою, низькими

витратами на охорону банку, навчання персоналу, високими валютними доходами

інфляційного характеру, низькою якістю обслуговування клієнтів. Розвиток

ринкових відносин, боротьба за клієнта, криміногенна ситуація, уведення

валютного коридору змінили розмір необхідної процентної маржі.

Порівняння достатньої маржі, розрахованої на основі звітних даних, і

фактично отриманої маржі за цей період у цілому по банківських операціях

або окремих їхніх видах дозволяє оцінити керування доходом і виявити

тенденції, що характеризують фінансову стійкість банку. Тенденція падіння

фактичної маржі, скорочення різниці між нею і маржею достатньої є тривожним

сигналом ("критичним" фактором).

Розрахунок прогнозної достатньої маржі необхідний, насамперед , для

формування договірної процентної ставки на майбутній період. Мінімально

необхідний банкові відсоток по активних операціях складається з реальної

вартості ресурсів, маржі достатньої і виправлення на очікувані темпи

інфляції.

Порівняння коефіцієнта фактичної маржі по окремих активних операціях

(позичковим , на ринку міжбанківських кредитів (МБК) і цінних паперів)

дозволяє оцінити рентабельність напрямків роботи комерційного банку. /8/

1.4 Формування і використання прибутку комерційного банку

Одна з основних цілей комерційних банків - це одержання прибутку, що є

джерелом виплати дивідендів акціонерам (пайовикам), створення фондів банку,

базою підвищення добробуту працівників банку і т.д. Прибуток банку

представляє різниця між його валовим доходом і витратами.

Відповідно до діючої методики комерційні банки визначають прибуток або

збитки від своєї діяльності щокварталу, в останній операційний день

кварталу. Протягом кварталу доходи і витрати враховуються наростаючим

підсумком. Розподіл прибутку банку здійснюється за підсумками діяльності за

рік відповідно до рішення загальних зборів акціонерів (пайовиків) банку.

Протягом року прибуток, як правило, розподіляється у виді авансу на основі

встановлених зборами акціонерів (пайовиків) пропорцій. /23/

У залежності від податкового законодавства банки сплачують податки в

державний і місцеві бюджети з прибутку або з доходу . Природно,

застосовувана методика стягування податків впливає як на розмір, так і на

порядок розподілу прибутку.

Після сплати податків і штрафів, що накладаються податковою

інспекцією, Національним банком України й інших органів з, прибутку банку

виробляються відрахування в його резервний фонд у розмірі не нижче 5 %

прибутку , що залишається в розпорядженні банку. Потім виробляються

відрахування у фонди економічного стимулювання банку, на благодійні і

спонсорські заходи, на виплату винагороди (тантьем) керівництву банку. Із

суми, що залишилася , виплачуються дивіденди акціонерам (пайовикам). Якщо і

після цього залишається нерозподілений прибуток, він може бути спрямована

на індексацію акцій (паїв) або ж на приріст статутного фонду банку.

Збитки банку за підсумками діяльності за рік покриваються за рахунок

його резервного фонду, а при його недостатності - за рахунок зменшення

статутного фонду. У такому випадку відрахування у фонди банку не

виробляються , а фактично зроблені за фати за рахунок авансових

відрахуванні від прибутку являють собою іммобілізацію власних засобів банку

і підлягають відшкодуванню за рахунок прибутку банку в наступному році. При

збитковій діяльності банку акціонерами (пайовиками) або Національним банком

України вирішується питання про доцільність його подальшого функціонування

- збереженні , реорганізації або ліквідації.

Формування прибутку комерційного банку визначається специфікою цього

комерційного підприємства, навкруги операцій, а також діючою системою

обліку .

За закордонними стандартами обліку і звітності кінцевим фінансовим

результатом діяльності банку є чистий прибуток. Вона являє собою залишок

доходу після покриття всіх загальнобанківських витрат, сплати податків,

відрахувань у фонди. Відмінності чистого прибутку від балансової зв'язані

також з іншою методикою відображення в доході і витраті банку процентних

платежів (див. поняття нарощених відсотків у пункті 1.3).

У формі звіту про прибуток за світовими стандартами доходи та витрати,

що формують прибуток, групуються не тільки за змістом, але і за принципом

стабільності. Виділяються блок процентної маржі, блок безпроцентних доходів

і витрат, блоки нестабільних джерел прибутку. Така форма звітності про

прибуток дозволяє бачити динаміку кінцевого фінансового результату, виявити

основний фактор приросту або падіння прибутку, оцінити джерела збільшення

чистого прибутку з якісної сторони. Позитивні висновки можна зробити у

випадку приросту чистого прибутку за рахунок стабільних джерел. У

противному випадку рейтинг банку не збільшується, незважаючи на кількісний

ріст кінцевого фінансового результату.

Відповідно до світових стандартів розроблена і форма звіту про

прибутки і збитки (Додаток А).

Прибуток є найважливішим показником оцінки діяльності комерційних

банків. Вона використовується аналітиками для визначення рейтингів банків

на основі їхніх балансів. Нині ні в нас, ні за рубежем поки немає

загальноприйнятої методики вирахування рейтингів комерційних банків. Тому

рейтинги, розраховані по різних методиках, можуть істотно розрізнятися , а

отже, різними будуть оцінки діяльності банків.

Оскільки кожна методика має свої позитивні і негативні сторони ,

необхідно відібрати з них такі, котрі найбільше повно характеризують

діяльність банків. Дня цього насамперед варто установити загальну для всіх

банків форму балансу, які публікуються в ЗМІ . Правильно визначені рейтинги

банків дозволять клієнтам обрати ті з них , у які можна буде без ризику

поміщати і вкладати свої капітали. /23/

2. Характеристика АКБ “УКРСОЦБАНК”

2.1. Аналіз структури активів та пасивів

Аналіз структури активів та пасивів АКБ "УКРСОЦБАНК" за данними

балансу на 01.012000-01.01.2001рр. (Додаток Б) свідчить, що за рахунок

проведення цілеспрямованої і більш виваженої кредитно-ресурсної політики

Банку структура балансу суттєво поліпшилась.

[pic]

Рис. 2.1.1 Структура активів АКБ “УКРСОЦБАНК” за 2000-2001рр.

Активи Банку за станом на 01.01.2001 р. склали 1705,9 млн. грн., або в

порівнянні з початком року зросли майже на 40%.

Зокрема, в активі балансу кошти на коррахунку в НБУ склали 111,5 млн. грн.

та збільшились порівняно з початком року на 17,3 млн. грн., або в 1,2 рази,

a гривневий еквівалент коштів на коррахунках в інших (закордонних] банках

зріс майже в 4 рази, розмір готівкових коштів збільшився на 12,3 млн. грн.,

або 23,8%, це дозволило Банку забезпечити безперебійне проведення

внутрішньодержавних і міжнародних розрахунків та готівково-касове

обслуговування клієнтів. Кошти, розміщені у короткострокові депозити (в

тому числі овернайт) і кредити в інших банках, за станом на 1 січня 2001

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6