на формах кредиту (комерційний відсоток, банківський, споживчий і т.д.),
видах кредитних установ (обліковий відсоток Центрального банку,
банківський, ломбардний), термінах позичок (по позичках короткостроковим
або ставки грошового ринку, по довгострокових позичках або ставки по
облігаційних позиках), видах позичок (відсоток по позичках в оборотні кошти
по овердрафті , по обліку векселів, по цільових позичках і т.д.). вилах
операцій (відсоток по позичках, по міжбанківських кредитах, депозитний), по
способі нарахування (прості і складні відсотки, звичайні і точні і т.д.).
Незалежно від виду договірний позичковий відсоток формується на основі
ціни кредитних ресурсів і маржі, необхідної для даного комерційного банку.
При цьому ціна кредитних ресурсів повинна враховуватися не ринкова (ціна
залучення ресурсів), а реальна. Відхилення реальної ціни ресурсів від
ринкової відбувається під впливом норми обов'язкових резервів, порядку
віднесення процентної витрати банку на собівартість і діючу систему
оподатковування. Достатня для банку процентна маржа повинна покривати
загальнобанківські витрати і створювати прибуток. Крім того, договірний
повинний враховувати темпи інфляції і банківські ризики. /9/
Комісія назва винагороди за банківські операції (послуги), що походить
від латинського слова "comіssіo" (доручення). В основі визначення її
розміру лежить собівартість послуги і необхідний прибуток. Але в залежності
від попиту та пропозиції на ринку даного виду банківських послуг комісія
(тариф) може бути вище і нижче собівартості. Необхідний регулярний контроль
за фактичною собівартістю послуг і відхиленням цієї собівартості від
ринкової ціни. На цій основі вирішується питання про заходи, але зниженню
собівартості послуг, по напрямку розвитку послуг і т.д.
По способі обліку всі доходи можна розділити на двох груп:
1) доходи , що враховуються на дохідних рахунках,
2) доходи , які відносяться на рахунок "Прибутки та збитки звітного
року".
Джерела доходу поділяються на стабільні і нестабільні. До відносно
стабільних джерел доходу відносять процентний доход і безпроцентний доход
від банківських послуг, нестабільним - доходи від операцій з цінними
паперами на вторинному ринку, від непередбачених (неординарних) операцій. У
наших умовах багато банків можуть включати в групу нестабільних джерел
доходи від валютних операцій. Бажаним напрямком розвитку банку є зростання
доходів за рахунок стабільних джерел, відсутності значного впливу
нестабільних джерел доходу на зростання чистого прибутку. /1/
1.2 Формування витрат комерційного банку
Витрати комерційного банку можна класифікувати за формою і способом
обліку .
За формою розрізняються процентні витрати, безпроцентні та інші
витрати.
Процентні витрати складаються з відсотків, сплачених клієнтам по
вкладах до запитання і термінових депозитів, депозитам інших банків, за
кредитні ресурси, куплені в інших банків, випущеним цінним паперам.
Безпроцентні витрати включають частина загальбанківських операційних
витрат і усі витрати на зміст апарата керування .
Інші витрати зв'язані зі створенням резервів, які відносяться на
собівартість банківських операцій, сплатою податків, збитками від
спекулятивних операцій на ринку цінних паперів, валютному ринку , від
продажу майна банку і т.д.
По способі обліку виділяють три групи витрат:
1) операційні і різні витрати банку;
2) витрати на зміст апарата керування;
3) штрафи, пені і неустойки, сплачені банком.
До операційних і різних витрат банку відноситься частина податків, що
сплачуються банком, що сплачуються відсотки за притягнуті ресурси,
амортизація основних фондів, знос МБП і нематеріальних активів, витрати по
оренді, на рекламу, оплату послуг обчислювальних центрів, поштові і
телеграфні витрати, плата за навчання, за бланки, магнітні носії
інформації, пакувальні матеріали і деякі інші витрати некапітального
характеру. Як видно з цього переліку, операційні витрати поділяються на
процентні, безпроцентні та інші.
До операційних витрат банку відноситься тільки частина податків банку:
податок на майно, податок на користувачів автомобільних доріг , податок із
власників транспортних засобів, податок на придбання автотранспортних
засобів, податок на землю, податок на додану вартість, спеціальний податок
у фонди фінансової підтримки найважливіших галузей народного господарства.
Усе це – податки, які відносяться на собівартість банківських операцій.
Податок на прибуток на відміну від перерахованих операцій сплачується з
балансового прибутку банку, тобто є одним з напрямків її розподілу.
До другої групи - витрати на зміст апарата керування - відносилася
зарплата, премія й інші виплати стимулюючого і характеру, що компенсує,
перерахування у фонди соціального призначення, витрати по змісту будинків,
устаткування і легкових автомобілів, на охорону, представницькі,
командировочні і канцелярські витрати та ін. По характеру ця група витрат
відноситься до безпроцентних витрат.
Деякі витрати можуть відноситися на видаткові рахунки банку, тобто на
собівартість його операцій, у межах Законодавчих норм. Це - витрати на
відрядження, компенсації за службові поїздки на особистих автомобілях,
представницькі витрати, витрати на рекламу, процентні витрати на оплату
міжбанківського кредиту.
Виділяється також група витрат, що відноситься безпосередньо на
рахунок "Прибутки та збитки звітного року": збитки від розкрадань,
прорахунки і нестачі по касових операціях, збитки від прийняття
неплатоспроможних і фальшивих грошових знаків і монети. Усі ці витрати по
змісту представляють прямі збитки банку. /8/
1.3 Процентна маржа
Процентна маржа - різниця між процентним доходом і витратами
комерційного банку, між відсотками отриманими і сплаченими. Вона є основним
джерелом прибутку банка і покликана покривати податки, збитки від
спекулятивних операцій і так називане "тягар" - перевищення безпроцентного
доходу над безпроцентними витратами, тобто частина загальнобанківських
витрат, банківські ризики. /26/
Розмір маржі може характеризуватися абсолютною величиною в
карбованцях, а також поруч фінансових коефіцієнтів.
Абсолютна величина маржі може розраховуватися як ризниця між загальною
величиною процентного доходу і витрати банку, а також між процентним
доходом по окремих видах активних операцій і процентних витрат, зв'язаним з
ресурсами, що використані для цих операцій. Наприклад, між процентними
платежами по позичках і процентній витраті по кредитних ресурсах..
Динаміка абсолютної величини процентної маржі визначається декількома
факторами:
· обсягом кредитних вкладень і інших активних операцій, що
приносять процентний доход ;
· процентною ставкою по активних операціях банку;
· процентною ставкою по пасивних операціях банку;
· різницею між процентними ставками по активних і пасивних
операціях (СПРЕД);
· часток безпроцентних позичок у кредитному портфелі банку;
· часток ризикових активних операцій, що приносять процентний
доход ;
· співвідношенням між власним капіталом і притягнутими ресурсами;
· структурою притягнутих ресурсів;
· способом нарахування і стягнення відсотка;
· системою формування й обліку доходів і витрат;
· темпами інфляції.
Маються значні розходження між вітчизняними і закордонними стандартами
обліку процентних доходів і витрат банку, що впливають на розмір процентної
маржі.
Процентні доходи і витрати по нашій системі обліку відбивають у
звітності по моменті надходження їхній па рахунок або списання з рахунка
банку. За закордонними стандартами в звітності повинні відбивати доходи і
витрати, що відносяться винятково до звітного періоду незалежно від часу
відображення операцій.
Доходи і витрати, що відносяться до даного звітного періоду, але не
отримані або не виплачені до кінця звітного періоду, називаються
нарощеними. Розмір нарощених відсотків визначається в такий спосіб:
Процентна ставка * Період нарощування
річна. * Залишок
позичкової (1)
360
заборгованості або депозиту
Різниця між процентною маржею при українській і закордонній системі
обліку складе: (відсотки нараховані й отримані банком, що відносяться до
попереднього періоду, мінус відсотки, фактично сплачені банком, що
відносяться до попереднього періоду) - (відсотки нарощені і належний банк
за звітний період мінус відсотки нарощені і підлягаюча сплата банком) +
(відсотки нараховані , але не сплачені клієнтами в звітному періоді через
відсутність засобів ).
Нарощені відсотки не можуть розглядатися як реальний доход або витрата
банку. Це тільки право на доход або зобов'язання по сплаті засобів на
користь іншої особи . Тому ріст процентної маржі за рахунок нарощених
відсотків не може розглядатися як позитивне явище. Потрібно ретельний
критичний аналіз форм організації кредитних відносин, що приводять до
значного розміру нарощених відсотків. У закордонній практиці при
простроченій більш 90 днів заборгованості по процентних платежах
нарощування відсотків припиняється. У нашій практиці на розмір нарощених
Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6
