Сценарій програми «Світ за кермом»
Джингл: ( Монтаж із пісні Ёлка - «Девочка в маленьком Пежо» і популярної дитячої пісеньки - «Мы едем, едем, едем, в далекие края...» Монтаж виконано за принципом акустичного колажа.) Голос ведучого – Якщо не уявляєш свого життя без, свободи руху, рокоту двигуна, поклику дороги та нових вражаючих подорожей – слухай все саме цікаве і корисне у програмі «Світ за кермом».
(Ведуча) – Доброго дня, небайдужим до авто. Ще яких–небудь десять - двадцять років тому жінка за кермом автомобіля вважалася екзотикою. Саме через свою нечисленність жінки довгий час поводилися на дорогах вкрай обережно, прагнучи не створювати жодних проблем в цьому «світі чоловіків», і все одно викликали з їх сторони в кращому разі хворий інтерес з відомою часткою зневаги.
З ким тільки бідолаху не порівнювали! І з переляканою кішкою, і з мавпою з гранатою, і з коровою на льоду!
Сьогодні жінка на дорогах стала таким частим явищем, що психологи цілком серйозно заговорили про особливий тип поведінки жінок-водіїв. Наскільки ці типи відрізняються від чоловічих стилів водіння, наскільки є чисто жіночими - судити вам. (Тект читає на фоні шумових ефектів проїзджаючих машинненапружуючої дінамічної музики і негромкого звуку клаксона.)
(Музикою логічно закцентувати початок повідомлення про новий тип.) – (Відбивка – Жіноче позізання та звук сигналізації.)
Тип перший: Діловий
(Відбивка)
Ведуча – Зупиняють її, як правило за перевищення швидкості і невиправдані хаотичні перестроювання. І річ не в тому, що водій одержує задоволення від швидкої їзди, зовсім ні - просто вона завжди дуже поспішає, боїться запізнитися, намагається встигнути в декілька місць одночасно. Цей стиль життя (запланувати і зробити за добу стільки, скільки іншій ледве встигне за тиждень) диктує відповідну швидкість пересування. Ось вже для кого автомобіль, дійсно, не розкіш. І наша пані-водій кожного разу щиро дивується: за що ж її зупинили, вона і не відмітила, що перевищила швидкість. При цьому довгі дебати з інспектором не для неї - ніколи витрачати на це час! Тому і виправдовуватися такий водій не буде, скоріше спробує швидше домовитися, адже час, втрачений в розбираннях, для неї вже саме по собі є покаранням. Півгодинна «профілактичної бесіди» причинить Діловому типу більше неприємностей, ніж сплата якого завгодно штрафу.
Але, зате, якщо інспектор попався з явною схильністю до психологічного садизму і посилає нашу бідолагу на алкогольний огляд без жодного приводу або забирає автомобіль на штрафну стоянку, тут вже автовласниця ділового типа (змирившись з втраченим часом) всю енергію, яку жадала пустити на якусь справу, кине на те, щоб довести неправомірність її затримання.
Тип другий: Нерішучий
Ведуча – Вона зовсім не любителька швидкої їзди, але швидкісний режим порушує не менш часто, чим попередній тип. А все тому, що у бідолахи просто немає іншого виходу: при нормальній швидкості її увага вмить починає розсіватися і зісковзувати на перехожих, рекламні щити і вітрини магазинів. А при швидкості 80 миль просто не залишається іншого виходу, як тільки повністю зосередитися на процесі управління - жити-то хочеться! Ще одне специфічне порушення водіїв цього типа - повна неувага до руху по смугах. А все тому, що їй дуже важко ухвалити швидке рішення в дефіциті часу їзди
Дуже часто пані до останнього моменту не знає або сумнівається, яким маршрутом їй краще слідувати. І міняє рішення вже на самому перехресті, а на потрібну вулицю (ось невдача!) можна потрапити зовсім не з того ряду, в який вона вже стала. При цьому, повністю відповідаючи своєму стилю водіння, Нерішуча перебудовуватися із смуги на смугу вважає за краще поволі і обережно, чим викликає хворий інтерес у інспекторів дорожнього руху. Що стосується спілкування з людиною у формі, то Нерішучому типу дістається при цьому більше за інших. Якщо людина надмірно м'яка - означає на неї можна тиснути, якщо вона говорить плутано і невпевнено – означає їй немає чого боятися. Чого гріха таїти, з таким водієм представники влади відчувають себе просто як риба у воді. Правда, серед Нерішучих попадаються пані, які достатньо чітко знають свої права і як маскування лякливості і м'якості ведуть розмову холодно-ввічливим дипломатичним тоном, що, поза сумнівом, дає їм певні переваги.
Тип третій: Демонстративний
Ведуча – Цій жінці спочатку приємний той факт, що на неї в потоці машин звертають особливу увагу (чи то усмішка або лайки, що мчать услід). Заради цього вона може створити на дорозі все, що завгодно, лише бути помітною. Так само вона віднесеться і до спроби представника закону зупинити її. Відважно і радісно загальмувавши, вона обов'язково вийде з машини. І не тому, що горить бажанням догодити, а тому, що це зайва можливість продемонструвати себе у всій своє неземній красі. Крім того, так кохані цим типом патетичні жести, зручніше робити у вільному просторі.
О! Вона така винна! І на знак розкаяння готова посипати голову уявним попелом, охати, ахати і зітхати. При цьому вона докладе всі зусилля, щоб убити своїми жіночими чарами інспектора наповал, по-іншому і бути не може! І зовсім не тому, щоб уникнути штрафу (які дурниці!), а виключно з любові до мистецтва. Можна, в крайньому випадку, і сльозу пустити, правда, цей прийом на дорожніх інспекторів, загартованих в спілкуванні з численними пані за кермом, надає вельми незначну (а часто прямо протилежну бажаному) дію.
Тип четвертий: Зухвалий
Ведуча – Їздить за принципом: «закони писані для дурнів, а не для мене». Перевищити швидкість, проїхати на червоне світло, підрізати кого-небудь - все це дитячі витівки. Жінки-водії цього типа щиро вважають, що їм дозволено робити все, що подобається і що дозволяє автомобіль. Це створює неприємності іншим? Так це їх проблеми! Розбиваються тільки чайники, а у неї все буде в порядку. А ті, хто свято дотримують правила дорожнього руху – просто погані водії і гідні жалості. Наочна агітація у вигляді раскуроченних в аварії машин на таку пані просто не діє. Вона не звикла утрудняти себе прорахунком ситуації на дорозі на декілька ходів вперед: що буде, наприклад, якщо вона проскочить це перехрестя на червоне світло. При цьому, машина, що з'явилася із-за повороту, викликає її щирий подив: він-то що тут робить? Роз'їздили тут, розумієш! Самі винні!
Взагалі, на дорозі, в будь-яких ситуаціях повинні всі, окрім неї, а вона - просто ідеальний водій і, взагалі, вся в білому. До речі, цьому типу із-за непомірних амбіцій сильно дістається від доблесних представників закону: ці хлоп'ята не переносять подібного до себе відношення, а вагомих доказів, здатних урезонити будь-якого, в їх арсеналі предосить.
Тип п'ятий: Педантичний
Ведуча – Ця пані може роками не зустрічатися з автоінспекцією - хіба що на техогляді. Тому, що їздить, як і живе: строго за правилами. Але навіть, якщо порушення і має місце (всі ми люди), то проблем з дорожньою владою не буває. Питання, хто в такій ситуації «начальник», а хто «дурень» просто не виникає в голові Педантичної пані, штраф платиться негайно, сперечатися немає про що – такі правила. Неадекватні вчинки на дорозі (та і в житті) – не для неї.
Ведуча – Звичайно, ця, як і будь-яка інша типологія не претендує на абсолютність. Все, зрештою, залежить від ситуації і настрою володарки авто. Всі п'ять типів поведінки можуть цілком гармонійно і природно виявитися у однієї і тієї ж пані на протязі дня. Йдеться, швидше, про якогось улюблений стиль, що найбільш віддається перевазі. А жінка на те і Жінка, щоб бути багатоликою і непередбачуваною і через це завжди загадковою і привабливою. Дякую за увагу, на все добре.
(Джингл.)
ВИСНОВКИ
Відповідно до поставленої мети я сформулювала завдання, які і дослідила в курсовій роботі:
· проаналізувала головні формотворчі та стилетворчі засоби радіомовлення;
· визначила місце і різновиди авторської програми на радіо;
· виявила особливості використання виражальних засобів теми в авторських програмах радіостанцій.
В ході дослідження обраної теми було виявлено, що в сучасній журналістиці науці існує певна розбіжність в трактуванні поняття авторська програма. Низка вчених-журналістикознавців, які займалися розробкою проблеми «авторської програми» як такої (Г.В. Лазутіна, В.Л. Цвік, М.І. Калуцька та ін.) не виокремлюють її різновид як авторської програми на радіо. Водночас вчені, які займалися вивченням власне особливостей радіо як засобу масової інформації (O.А. Шерель) не займалися вивченням особливостей саме регіонального радіо. Тому поєднання двох тем, трактування поняття «авторська програма» та характеристика використання виражальних засобів на радіо як такого, може стати новим напрямом в журналістикознавстві.
В ході дослідження проаналізувала декілька тлумачень терміну «авторської програми», виявили її характерні ознаки, проаналізували особливості радіопрограм і сформулювали варіант дефініції терміну «авторська програма», який трактуємо як радіопередачу, автор якої одночасно виступає в ролі її творця та ведучого, режисера, літературного та музичного редактора, коректора, а іноді і продюсера.
Характерними ознаками авторської радіопередачі є: повна відповідальність автора за її виробництво, конструювання та випуск, вибір теми, інформаційного приводу та підбір матеріалу, написання журналістом тексту, підбір музичного матеріалу, спеціального джинглу, пошук спонсорів. Дозвіл на вихід авторської програми в ефір надає головний редактор або програмний директор.
Ще кілька десятиліть тому радіомовлення для слухачів було пов'язане з роботою дикторів. Чітка артикуляція, правильна вимова, поставлений голос і виразні інтонації були обов'язковими складниками мовлення радіодикторів. Тому цілком природно, що його вважали зразковим і таким, яке пересічні слухачі прагнули наслідувати. Можна багато говорити про недоліки роботи ЗМІ, зокрема, радіомовлення того часу. Зі змінами в інформаційному просторі за останні 20 років відбулись як позитивні, так і негативні зрушення в медійному середовищі. Журналісти позбулись цензури, засоби масової інформації стали ближчими до своєї аудиторії, кількість радіостанцій зросла, радіомовлення стало інтерактивним. Водночас значно знизились вимоги до журналістів, які працюють в ефірі. Наслідком цього є погіршення якості написаних матеріалів, численні мовні помилки, низький рівень культури й техніки мовлення, що в сукупності призводить до недовіри з боку аудиторії та сприймання радіо виключно як розважального засобу.
Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8
