- IBM сумісний комп'ютер на базі мікропроцесора Pentium II і вище;

- операційна система Windows ХР з встановленою бібліотекою Microsoft.NET Framework;

- розмір оперативної пам'яті не менш 512 Mb;

- підтримка маніпулятора типу “миша”;

- розмір простору на твердому диску 80 Гб.

1.5 Прогноз величини попиту

Одним з важливих етапів економічного прогнозування є прогнозування споживчого попиту на дану розробку. Оптимістичний прогноз визначається кількістю споживачів, які будуть застосовувати даний програмний продукт.

Сферою застосування даної розробки можуть бути будь-які користувачі та фірми для яких важливим є забезпечення цілісності файлів при їх передачі та зберіганні. Наприклад, це можуть бути фінансові дані, зміна яких в результаті природних причин або зловмисником може призвести до не передбачуваних наслідків.

Комп'ютеризація світу, в тому числі і України, набуває все більшого розмаху. Можлива кількість споживачів продукту по Україні може складати близько тисячі. Враховуючи те, що деякі фірми вже використовують програми-аналоги, можна сказати, що близько 35% споживачів не стануть використовувати новий та зовсім невідомий продукт; навіть враховуючи всі його переваги. Незважаючи на рекламу, в перший рік існування програмного продукту про нього не одержать інформації близько 5% споживачів. Тому оптимістичний прогноз (ОП) складе:

ОП = 1500 - 1500 • (0,35+0,05)=900 (шт.).

Для визначення песимістичного прогнозу (ПО) необхідно врахувати, що близько 15% споживачів не зможуть придбати новий програмний, продукт за нестачею коштів, 5% - за несумісністю з програмними та апаратними засобами, і ще близько 5% - за особистими переконаннями. Отже, песимістичний обсяг ринку буде:

ПО = 900 - 900 • (0,15+0,05+0,05) =900 - 225= 675 (шт.)

Реалістичний прогноз РП може бути визначений як середнє арифметичне оптимістичного та песимістичного прогнозів, тобто:

РП =

Якщо врахувати, що підприємство, яке буде випускати новий програмний продукт, може охопити 40% вітчизняного ринку, то величина цільового ринку складе:

ЦР = 788/10040=315 (шт.)

Отже за перший рік просування товару на ринок, планується продати приблизно 315 шт.

1.6 Цінова політика

Головною кінцевою метою цінової політики є отримання максимального прибутку від продажу нового програмного продукту. Цінова політика повинна бути орієнтована на завоювання певного сегменту ринку, що ще не завойований конкурентами.

При встановленні ціни будемо враховувати, що ціна не повинна бути занадто низькою, щоб забезпечити прибуток, і не зростати занадто високо, щоб не зменшити попит. Рекомендується продавати розробку на 10-20% дешевше ринкової вартості аналогів. Для споживача необхідною умовою є так званий супровід програмного забезпечення. Ця умова може включати в себе технічну підтримку програмного продукту та заміна старої версії новою.

Ринкова ціна аналогу становить 329,00 грн. Тому рекомендується продавати розробку за ціною, яка буде нижчою за ціну аналогу.

1.7 Визначення конкурентів

В даний час на ринку програмного забезпечення в Україні спостерігається надлишковість програмних засобів закордонних виробників. Це стосується і програм, що реалізують алгоритми завадостійкого кодування даних на основі CRC-кодів. Конкурентами на ринку є відомі продукти FastCRC Library, AccuHash 2.0, а також безкоштовні програми Arpoon Checksum, Fsum. Загальним недоліком безкоштовних утиліт є низька достовірність їх роботи, закритість кодів цих програм, відсутність супроводження програмного забезпечення, тому ці програми не можуть бути конкурентами нової розробки в сфері промислового використання.

Вітчизняні виробники програмних продуктів не акцентують великої уваги на розробці подібних засобів. Тому найбільшу конкуренцію на ринку даного виду продукції будуть складати саме закордонні виробники, аналоги яких досить часто зустрічаються на споживчому ринку.

Але всі програмні засоби, що виробляються за кордоном мають ряд недоліків. По-перше, в чистому вигляді алгоритми завадостійкого кодування з використанням циклічних CRC кодів вбудовують в інші програмні засоби, які можуть коштувати великих грошей, а це не зовсім вигідно споживачеві.

По-друге, інтерфейс користувача найчастіше англомовний, що заважає в роботі з цими програмами звичайним користувачам. Однак, якщо виключити питання мови, то слід зауважити, що закордонні виробники не жалкують часу для розробки зручного інтерфейсу користувача та оформлення своїх продуктів, тому при розробці слід врахувати естетичний вигляд та зручність в користуванні продукту, а також розробити необхідну для користування документацію у вигляді допоміжних файлів.

Практично одним з основних засобів в боротьбі із конкурентами для розробника є реклама. Реклама має великий вплив на споживачів, і повинна в повній мірі описати продукт та всі його переваги. При проведені рекламної кампанії планується акцентувати увагу споживачів на доцільності використання програмного продукту в зв'язку з його надійністю та новизною, а також на те, що купуючи новий продукт вони підтримують саме вітчизняного виробника. Зробивши акцент на перевагах нової розробки, планується дістати довіри на вітчизняному ринку.

Враховуючи той факт, що програма володіє рядом переваг, таких як зручний україномовний інтерфейс користувача, велика швидкодія та сумісність з новітніми програмними та апаратними засобами, вона буде успішно конкурувати на ринку з існуючими аналогами.

1.8 Проведення розрахунків, що підтверджують економічну доцільність нового програмного продукту

Оцінка економічної доцільності розробки нового програмного продукту проводиться шляхом співставлення капітальних вкладень та експлуатаційних витрат аналога та нового продукту .

Визначення умовного обсягу роботи при використанні програмного продукту.

Для визначення обсягу робіт Q1 без використання програмного продукту потрібно знати час виконання конкретної функції (роботи) при умові, що програмний продукт не буде застосовуватись (або при застосуванні старого програмного продукту).

Для визначення обсягу робіт Q2 при використанні нового програмного продукту потрібно знати час виконання конкретної функції (роботи) в умовах, коли буде використовуватись новий програмний продукт.

Тоді обсяги робіт можна розрахувати за формулами [6]:

та (1.1)

де Q1 - обсяг робіт при застосуванні існуючого програмного продукту, умовних одиниць, штук, тощо;

Q2 - обсяг робіт при застосуванні нового програмного продукту, умовних одиниць, штук, тощо;

F - ефективний фонд часу роботи за рік, (для однозмінної роботи

F = 1800 годин,;

- доля часу, який витрачає працівник на виконання конкретних робіт з застосуванням даного програмного продукту в загальному часі своєї роботи;

ti - час виконання конкретної функції або роботи.

Q1 = 1800 • 60 • 0,01/1= 1080[функцій/хв],

Q2 = 1800 • 60 • 0,01/0,5 = 2160 [функцій/хв].

Тобто застосування нового програмного продукту підвищує продуктивність при виконанні певної роботи у 2160/1080 = 2 рази.

Собівартість одиниці нової розробки (програмного продукту) може бути cпрогнозована методом питомої ваги. Цей метод застосовується тоді, коли є можливість розрахувати одну із прямих витрат (в даному випадку це вартість інтелектуальної власності) і установити питому вагу даної статті витрат в собівартості аналога. Собівартість одиниці продукту S можна спрогнозувати за формулою:

[грн.], (1.2)

де Вп -- величина прямих витрат нової розробки (вартість інтелектуальної власності), яка вибрана за основу, грн.;

П - питома вага витрат в собівартості аналога, %;

Кн - коефіцієнт, який ураховує конструктивні та технологічні особливості нової розробки.

(грн.),

(грн.).

Величина капітальних вкладень К може бути cпрогнозована за формулою:

K = B A S,[грн.], (1.3)

де В -- коефіцієнт, який ураховує витрати на розробку, придбання, транспортування, монтаж, налагодження нової розробки;

А -- коефіцієнт, який ураховує прогнозований прибуток та податки, які повинен сплачувати виробник;

S -- собівартість нової розробки, розрахованої приблизним способом;

Ц -- ціна реалізації нової розробки, якщо вона була визначена раніше, грн.

Кан(грн.),

Кнпп(грн.).

Експлуатаційними витратами є такі витрати, які забезпечують нормальне функціонування певного технічного рішення в період його експлуатації. Величина експлуатаційних витрат в розрахунку за 1 рік може бути cпрогнозована за формулою:

[], (1.4)

де Ц - ціна реалізації нової розробки, якщо вона була визначена раніше, грн/шт.;

k - коефіцієнт, який ураховує витрати на амортизацію, електроенергію, обслуговування, ремонти тощо.

А - коефіцієнт, який ураховує прогнозований прибуток та податки, які повинен сплачувати виробник;

S - собівартість нової розробки, яка була прогнозована приблизним способом;

- доля часу, який витрачає працівник на обслуговування технічної або інтелектуальної розробки в загальному часі своєї роботи.

Еа (грн.),

Енпп (грн.).

Отже, отримали, що експлуатаційні витрати на новий програмний продукт менші, ніж на відомий аналог. Механізм співставлення капітальних вкладень та експлуатаційних витрат наведений у таблиці 1.2.

Таблиця 1.2 - Механізм співставлення величин капітальних та експлуатаційних витрат

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13