Однією з основних вимог до організації робочого місця є повна відповідність засобів оснащення робочого місця змісту завдань, що виконуються з їх допомогою. Проте у кожній системі вирішуються свої певні завдання, і коло цих завдань розширюється з розвитком самих технічних засобів ЕОМ та їх програмного забезпечення. Розбіжність завдань та функцій зумовлює розбіжність у діях користувачів, які у сукупності складають їх діяльність. Цим продиктований диференційований підхід до вирішення питань конструювання та організації робочих місць у системах різного призначення.

Отже, для раціональної організації робочих місць перш за все необхідно виявити ті їх особливості, на основі яких можна виразити їх схожість (або відмінність) для більш цілеспрямованого вирішення проблеми урахування людського фактора. Таким чином, організація робочого місця на науковій основі передбачає насамперед вирішення проблеми їх класифікації за певними ознаками.

Класифікаційна ознака - це критерій визначення подібності. Вдалість вибору переліку, складу та градацій ознак визначає ступінь зручності та ефективності використання класифікації. На сьогодні єдиної класифікації робочих місць, обладнаних ЕОМ, з позиції ергономіки немає. Це призводить до різноплановості трактувань проблем організації робочого місця [22].

При розробці класифікаційних ознак різних типів робочих місць, обладнаних ЕОМ, треба враховувати досить широкий діапазон кваліфікації користувачів, різноманіття можливих завдань та зовнішніх умов діяльності. В основі класифікації робочих місць, обладнаних ЕОМ, що пропонуються у літературі, лежать три класифікаційні ознаки:

- тип користувача;

- тип завдання;

- умови роботи.

5.3 Вимоги до організації робочих місць користувачів ЕОМ

Організація робочого місця користувача ЕОМ повинна забезпечувати відповідність усіх елементів робочого місця та їх розташування ергономічним вимогам ГОСТ 12.2.032. Основним обладнанням робочого місця користувача ЕОМ є монітор, клавіатура, робочий стіл, стілець(крісло); допоміжні - підставка для ніг, шафи, полиці та ін.

Площа, виділена для одного робочого місця з персональною ЕОМ, повинна складати не менше 6 кв. м, а обсяг - не менше 20 куб. м.

При розміщенні робочих місць необхідно виключити можливість прямого засвічування екрана джерелом природного освітлення. Джерело природного освітлення(вікно) не повинно також потрапляти у зону прямого спостереження користувача. Відносно світлових прорізів робочі місця доцільно розташовувати таким чином, щоб природне світло падало на нього збоку, переважно зліва.

При розміщенні робочих місць з відеотерміналами та персональними ЕОМ необхідно дотримуватись таких вимог:

- робочі місця з відеотерміналами та персональними ЕОМ розміщуються на відстані не менше 1 м від стін зі світловими прорізами;

- відстань між бічними поверхнями відеотерміналів має бути не меншою за 1,2 м;

- відстань між тильною поверхнею одного відеотермінала та екраном іншого не повинна бути меншою 2,5 м;

- прохід між рядами робочих місць має бути не меншим 1 м.

Вимоги цього пункту щодо відстані між бічними поверхнями відеотерміналів та відстані між тильною поверхнею одного відеотермінала і екраном іншого враховуються також при розміщенні робочих місць з відеотерміналами та персональними ЕОМ в суміжних приміщеннях, з урахуванням конструктивних особливостей стін та перегородок.

При розміщенні відеотермінала на робочому місці потрібно забезпечити простір для користувача величиною не менше як 850 мм з урахуванням виступаючих частин обладнання. Для стоп має бути передбачено простір по глибині та висоті не менше як 150 мм, по ширині - не менше як 530 мм.

Під час організації робочого простору необхідно враховувати індивідуальні антропометричні параметри користувача з відповідними допусками на можливі зміни робочих поз та потребу у переміщеннях [21].

Оптимальною робочою позою користувача ЕОМ може вважатися таке розташування тіла, при якому ступні працівника розташовані на підлозі або на підставці для ніг; стегна зорієнтовані у горизонтальній площині; передпліччя - вертикально; лікті - під кутом 70-90° до вертикальної площини; зап'ястя зігнуті під кутом не більше 20° відносно горизонтальної площини; нахил голови - 15- 20° відносно вертикальної площини, а також виключені часті її повороти .

Якщо користування відеотерміналом та персональною ЕОМ є основним видом діяльності, то вказане обладнання розміщується на основному робочому столі, як правило, з лівого боку.

Якщо використання відеотермінала та персональної ЕОМ є періодичним, то устаткування, як правило, розміщується на приставному столі, переважно з лівого боку від основного робочого столу. Кут між поздовжніми осями основного та приставного столів має бути 90-140°.

Якщо використання відеотермінала та персональної ЕОМ є періодичним, то дозволяється обладнувати в приміщенні окремі робочі місця колективного користування з відеотерміналом та персональною ЕОМ.

а - зона максимальної досяжності; б - зона досяжності пальців при витягнутій руці;

в - зона легкої досяжності

долоні;

г - оптимальний простір для грубої ручної роботи;

д - оптимальний простір для тонкої ручної роботи.

Рисунок 4.1 - Зони досяжності рук в горизонтальні площині

5.4 Технічне рішення щодо забезпечення електробезпеки до робочого місця користувача ЕОМ

Для забезпечення електробезпеки до робочого місця користувача ЕОМ потрібно, щоб воно відповідало таким вимогам:

1) електропроводи та кабелі за виконанням та ступенем захисту мають відповідати класу зони за ПВЕ, мати апаратуру захисту від струму короткого замикання та інших аварійних режимів;

2) Під час монтажу та експлуатації ліній електромережі необхідно повністю унеможливити виникнення електричного джерела загоряння внаслідок короткого замикання та перевантаження проводів, обмежувати застосування проводів з легкозаймистою ізоляцією і, за можливості, перейти на негорючу ізоляцію;

3) У приміщенні, де одночасно експлуатується або обслуговується більше п'яти персональних ЕОМ, на помітному та доступному місці встановлюється

аварійний резервний вимикач, який може повністю вимкнути електричне живлення приміщення, крім освітлення;

4) Лінія електромережі для живлення ЕОМ, периферійних пристроїв ЕОМ та устаткування для обслуговування, ремонту та налагодження ЕОМ виконується як окрема групова трипровідна мережа, шляхом прокладання фазового, нульового робочого та нульового захисного провідників. Нульовий захисний провідник використовується для заземлення (занулення) електроприймачів.

В нашому випадку для забезпечення електробезпеки локальної обчислювальної мережі будемо використовувати нульовий захисний провідник який буде занулено.

Занулення - це навмисне з'єднання з нульовим захисним провідником металевих струмонепровідних частин електропристроїв, які можуть виявитись під напругою.

1. Виконаємо розрахунок занулення для приміщення. Більш докладна інформація для розрахунків зведена в таблиці 4.1.

2. Розробляємо електричну схему занулення (рис. 4.2).

Рисунок 4.2 - Розрахункова схема занулення

3. Занулення виконується у випадках, коли є присутня номінальна напруга від 42В до 380В змінного струму, а також при наявності небезпечних умов експлуатації електричного устаткування, можливість одночасного дотику. Ці дві умови є причиною для занулення робочих місць оператора для забезпечення безпеки роботи.

Таблиця 4.1 - Вихідні дані для розрахункового завдання

Умови експлуатації

Розрахуємо на здатність відключати. Для живлення лінії 1 вибираємо масляний трансформатор потужністю Рт= 63 кВЛ з первинною напругою 6 - 10 кВ, з'єднання обмоток (первинна/вторинна) ?/Yн, розрахунковий опір Zт/3=0,12 Ом. Визначимо робочий струм лінії 1:

Визначимо струм короткого замикання та визначимо вимикаючу здатність занулення обчислювальної техніки. Вибираємо чотирижильний алюмінієвий кабель, прокладений у повітрі з поперечним перетином жили S1Ф =12 мм2 , для якого допустиме навантаження складає 47 А. Визначимо робочий струм лінії 2:

Вибираємо чотирижильний алюмінієвий кабель, прокладений у землі з поперечним перетином S2Ф =12 мм2, для якого допустиме навантаження складає 85 А. Визначимо робочий струм лінії 3:

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13