Зміст
Додаток А -----------------------------------------------------------------------------------------------------27
Додаток Б -----------------------------------------------------------------------------------------------------28
26
У наш час, коли інформаційний потік збільшується, для прийняття оптимальних рішень необхідно правильно обробляти інформацію. У деяких галузях для рішення проблеми обробки інформації використовують бази даних. Дана курсова робота присвячена деяким аспектам зв'язаним з базами даних. Відомо, що для оволодіння або яким "інструментом" теоретичних знань не достатньо, необхідні практичні знання. Метою практичної частини роботи є створення бази даних і вирішення поставлених питань з її допомогою. Крім цього в процесі створення і використання БД застосовувалися засоби MS Excel.
MS Excel - дозволяє зручно працювати з інформацією, представляти її у вигляді таблиць, розташовувати дані так як треба користувачу, проводити їх аналіз, будувати бази даних, обробляти дані і завдяки вмонтованим функціям проводити розрахунки.
Таким чином, курсова робота містить деякі теоретичні положення про БД, опис створення конкретної БД про ринок холодильників і безпосередню реалізацію цієї БД. На підставі проведеної обробки інформації зроблені висновки.
Структура курсової роботи полягає в наступному.
В теоретичної частині курсової роботи розглядаються такі питання: загальні відомості про Бази Даних, застосування даних БД в MS Excel, а саме фільтрування, пошук даних, запити, побудова зведених таблиць, звітів. Ці відомості є важливими при побудові й розробці БД, вони також дають уяву про те, як краще організувати збір та аналіз даних, який був проведений в практичній частині курсової роботи.
В практичної частині роботи побудована база даних, яка містить інформацію про ринок холодильників у м. Дніпропетровську. Розглядаються холодильники, які мають 1, 2, 3 камери. Як додаткова інформація приведено колір корпусу холодильнику. В роботі проведено розрахунки засобами MS Excel, та розраховано: середня ціна та розкид цін для холодильників, середня ціна холодильників для кожного виробника, кількість одиниць асортименту у різних продавців.
Курсова робота складається з теоретичної частини, практичної частини, висновків і списку літератури. Теоретична частина містить в собі 5 підрозділів. Практична частина - 3.
В курсовій роботі приведено одна таблиця і 21 рисунок. Список літератури містить 26 джерел. В Додатку А приведено повний зміст бази даних. В Додатку Б - згруповані дані за виробниками і кількістю камер холодильників.
Сприйняття реального світу можна співвіднести з послідовністю різних, хоча іноді і взаємозалежних, явищ. З давніх часів люди намагалися описати ці явища (навіть тоді, коли не могли їх зрозуміти). Такий опис називають даними.
Традиційно фіксація даних здійснюється за допомогою конкретного засобу спілкування (наприклад, за допомогою природної мови чи зображень) на конкретному носії (наприклад, камені чи папері). Звичайно дані (факти, явища, події, ідеї чи предмети) і їхня інтерпретація (семантика) фіксуються спільно, тому що природна мова досить гнучка для представлення того й іншого.
Нерідкі випадки, коли користувачі однієї і тієї ж ЕОМ створюють і використовують у своїх програмах різні набори даних, що містять подібну інформацію. Іноді це зв'язано з тим, що користувач не знає, що в сусідній кімнаті чи за сусіднім столом сидить співробітник, що уже давно ввів в ЕОМ потрібні дані. Частіше тому, що при спільному використанні тих самих даних виникає маса проблем.
Активна діяльність по відшуканню прийнятних способів усуспільнення безупинно зростаючого обсягу інформації привела до створення на початку 60-х років спеціальних програмних комплексів, називаних "Системи керування базами даних" (СКБД).
Основна особливість СКБД - це наявність процедур для введення і збереження не тільки самих даних, але й описів їхньої структури. Файли, постачені описом збережених у них даних і знаходяться під керуванням СКБД, стали називати банки даних, а потім "Бази даних" (БД).
СКБД повинна надавати доступ до даних будь-яких користувачів, включаючи і тих, котрі практично не мають представлення про:
фізичному розміщенні в пам'яті даних і їхніх описів;
механізмах пошуку запитуваних даних;
проблемах, що виникають при одночасному запиті тих самих даних багатьма користувачами (прикладними програмами);
способах забезпечення захисту даних від некоректних відновлень і (чи) несанкціонованого доступу;
підтримці баз даних в актуальному стані і безлічі інших функцій СКБД.
Спочатку створюють узагальнений неформальний опис створюваної бази даних. Це опис, виконаний з використанням природної мови, математичних формул, таблиць, графіків і інших засобів, зрозумілих усім людям, що працюють над проектуванням бази даних, називають инфологичною моделлю даних.
Инфологична модель відображає реальний світ у деякі зрозумілі людині концепції, цілком незалежні від параметрів середовища збереження даних. Існує безліч підходів до побудови таких моделей: графові моделі, семантичні мережі, модель "сутність-зв'язок" і т.д. Найбільш популярної з них виявилася модель "сутність-зв'язок".
Инфологична модель повинна бути відображена в комп'ютерно-зориєнтовану даталогичну модель, "зрозумілу" СКБД. У процесі розвитку теорії і практичного використання баз даних, а також засобів обчислювальної техніки створювалися СКБД, що підтримують різні даталогичні моделі.
Спочатку стали використовувати ієрархічні даталогичні моделі. Простота організації, наявність заздалегідь заданих зв'язків між сутностями, подібність з фізичними моделями даних дозволяли домагатися прийнятної продуктивності ієрархічних СКБД на повільних ЕОМ з дуже обмеженими обсягами пам'яті. Але, якщо дані не мали деревоподібної структури, то виникала маса складностей при побудові ієрархічної моделі і бажанні домогтися потрібної продуктивності.
Складність практичного використання ієрархічних СКБД змушувала шукати інші способи представлення даних. Наприкінці 60-х років з'явилися СКБД на основі інвертованих файлів, що відрізняються простотою організації і наявністю дуже зручних мов маніпулювання даними. Однак такі СКБД володіють поруч обмежень на кількість файлів для збереження даних, кількість зв'язків між ними, довжину запису і кількість її полів.
Сьогодні найбільш поширені реляционі моделі
Ціль инфологичного моделювання - забезпечення найбільш природних для людини способів збору і представлення тієї інформації, що передбачається зберігати в створюваній базі даних. Тому инфологичну модель даних намагаються будувати за аналогією з природною мовою (останній не може бути використаний у чистому виді через складність комп'ютерної обробки текстів і неоднозначності будь-якої природної мови). Основними конструктивними елементами инфологичних моделей є сутності, зв'язки між ними і їхньої властивості (атрибути).
Сутність - будь-який помітний об'єкт (об'єкт, що ми можемо відрізнити від іншого), інформацію про яке необхідно зберігати в базі даних. Сутностями можуть бути люди, місця, літаки, рейси, смак, колір і т.д. Необхідно розрізняти такі поняття, як тип сутності й екземпляр сутності. Поняття тип сутності відноситься до набору однорідних особистостей, предметів, подій чи ідей, що виступають як ціле. Екземпляр сутності відноситься до конкретної речі в наборі. Наприклад, типом сутності може бути МІСТО, а екземпляром - Москва, Київ і т.д.
Атрибут - пойменована характеристика сутності. Його найменування повинне бути унікальним для конкретного типу сутності, але може бути однаковим для різного типу сутностей (наприклад, КОЛІР може бути визначений для багатьох сутностей: собака, автомобіль, дим і т.д.). Атрибути використовуються для визначення того, яка інформація повинна бути зібрана про сутність. Прикладами атрибутів для сутності автомобіль є тип, марка, номерний знак, колір і т.д. Тут також існує розходження між типом і екземпляром. Тип атрибута колір має багато екземплярів чи значень: Червоний, Синій, Банановий, Біла ніч і т.д., однак кожному екземпляру сутності привласнюється тільки одне значення атрибута.
Абсолютного розходження між типами сутностей і атрибутами немає. Атрибут є таким тільки в зв'язку з типом сутності. В іншому контексті атрибут може виступати як самостійна сутність. Наприклад, для автомобільного заводу колір - це тільки атрибут продукту виробництва, а для лакофарбової фабрики колір - тип сутності.
Страницы: 1, 2, 3, 4, 5
