Рефераты. Автоматизована система управління проектами студії інтер’єрів "Сервіс-Центр"

Вимоги до виробничого приміщення і розміщення обладнання

Поблизу приміщення відділу відсутні технологічні процеси з явними надлишками теплоти, вологи, шкідливих газів і пилу; пожежо і вибухонебезпечні виробництва; санвузли та душові; джерела інтенсивних шумів і вібрації, електромагнітних та електростатичних полів.

6.2 Мікроклімат, чистота та іонізація повітря

Обчислювальна техніка є джерелом істотних тепловиділень. В приміщеннях, де встановлені комп'ютери, повинні дотримуватися комфортних умов праці.

Нормовані параметри мікроклімату для приміщень з ПЕОМ наведені у табл. 6.2

Таблиця 6.2. Нормовані параметри мікроклімату для приміщень з ПЕОМ

Період

року

Категорія робіт згідно з

ГОСТ 12.1-005-88

Температура повітря, град. С

Відносна вологість повітря, %

Швидкість руху повітря, м/с

оптимальна

оптимальна

оптимальна

Холодний

легка-1 а

22 - 24

40 - 60

0,1

Теплий

легка-1 а

23 - 25

40 - 60

0,1

Рівні іонізації повітря приміщень при роботі на ПЕОМ наведені у табл.6.3.

Табл.6.3. Рівні іонізації повітря приміщень при роботі на ПЕОМ

Рівні іонізації повітря

Кількість іонів в 1 см3 повітря

n +

n-

Мінімально необхідні

400

600

Оптимальні

1500-3000

3000-5000

Максимальні допустимі

50000

50000

Об'єм приміщень, в яких розміщені працівники обчислювальних центрів, не повинен бути меншим 19,5м3/людина з урахуванням максимального числа одночасно працюючих. Норми подачі свіжого повітря в приміщення, де розташовані комп'ютери, приведені в табл.

Для забезпечення комфортних умов використовуються як технічні засоби (кондиціонування повітря, опалювальна система), так і організаційні методи (раціональна організація проведення робіт залежно від пори року і доби, чергування праці і відпочинку)

6.3 Виробничі випромінювання

Візуальний дисплейний термінал на основі електронно-променевої трубки є джерелом декількох видів випромінювань: рентгенівського, оптичних (ультрафіолетового, видимого та інфрачервоного діапазонів), високочастотних і низькочастотних електромагнітних та електростатичних полів. Реальна інтенсивність кожного виду випромінювання залежить від технічної конструкції конкретного терміналу, екранування та інших факторів.

Біологічна дія на оператора електромагнітних випромінювань, електромагнітних та електростатичних полів залежить від того, наскільки їх рівні та параметри відповідають нормованим значенням наведеним у таблиці 6.4.

Табл. 6.4. Нормовані випромінювання та параметри полів від ВДТ ПЕОМ.

Найменування

Діапазон хвиль (частот)

Гранично допустимий рівень

Іонізуюче випромінювання

М'яке рентгенівське випромінювання ( на відстані 0,05 м від екрана корпуса ВДТ)

0,01 - 1 нм

100мкР/год

Оптичні випромінювання

Ультрафіолетовий діапазон

315 - 400 нм

10 Вт/м

Видиме випромінювання (яскравість)

400 - 700 нм

1000 кд/м

Інфрачервоний діапазон

700 нм - 1мм

100 Вт/м

Електромагнітні випромінювання ( поля радіочастотного та низькочастотного діапазонів)

Напруженість електромагнітного поля на відстані 0,5 м навколо ВДТ за електричною складовою

2 кГц - 400 кГц

5 Гц - 2 кГц

2,5 В/м

25 В/м

Щільність магнітного потоку

2 кГц - 400 кГц

5 Гц - 2 кГц

25 нТл

250 нТл

Електростатичні поля

Поверхневий електростатичний потенціал

-

500 В

Для зниження дії цих видів випромінювання рекомендується застосовувати монітори із зниженим рівнем випромінювання (MPR-II, TCO-92, TCO-99, TCO-03), а також дотримувати регламентовані режими праці і відпочинку.

6.4 Виробниче освітлення

Правильно спроектоване і виконане виробниче освітлення покращує умови зорової роботи, знижує стомлюваність, сприяє підвищенню продуктивності праці, добре впливає на виробниче середовище, підвищує безпеку праці і знижує травматизм.

Рекомендовані рівні освітленості у приміщеннях з багатоколірними ВДТ: рівень загальної освітленості -- 75-100 лк, рівень комбінованої освітленості -- 400 лк.

Обмеження прямої відстані від джерела природного і штучного освітлення регламентується яскравістю (вікна, джерела штучного освітлення). Обмеження відбитої відстані здійснюється правильним вибором типу світильників та розміщенням робочих місць відносно джерел природного і штучного освітлення, а також раціональним підбором поверхонь відбиття приладів, інтер'єру приміщення, меблів і т.д.

6.5 Розрахунок штучного освітлення

Розміри кімнати спостереження наступні: довжина L = 6 м, ширина B = 2,5м, висота H = 3,2 м.

Штучне освітлення в приміщенні повинно складати Е=100 лк -відповідно до СниП ІІ - 4 - 79.

Проектуємо установку люмінесцентних ламп потужністю 40 Вт, світильники ЛСП02 2Ч40.

Визначаємо кількість ламп у світильнику за формулою:

,

де Е - мінімальна нормована освітленість, лк;

S - площа приміщення, м2;

K - коефіцієнт запасу, який враховує старіння ламп, запиленість та забруднення світильників (К = 1,5);

Z - поправочний коефіцієнт, характеризує нерівномірність освітлення (Z = 1,1 ... 1,2);

- коефіцієнт використання світлового потоку ( = 0,6);

F - світловий потік (F = 1990 лк);

n - кількість ламп, шт.

Отже, кількість ламп у світильнику буде:

Оскільки кожен із світильників на нашому підприємсті мають дві лампи (m = 2), то визначаємо кількість світильників N за формулою:

шт.

Розміщуємо 1 світильник по середині приміщення.

6.6 Шум та вібрація

Шум погіршує умови праці здійснюючи шкідливу дію на організм людини. Працюючі в умовах тривалої шумової дії розвивається дратівливість, головні болі, запаморочення, підвищену стомлюваність, болі у вухах і т.д.

Під час виконання робіт з ЕОМ загальний рівень шуму в приміщенні не повинен перевищувати 55-65 дБА, а рівень загальної вібрації - 70-72 дБ, що відповідає вимогам ГОСТ 12.1.003-83 ССБТ „Шум. Общие требования безопасности”, ГОСТ 12.1.012-90 ССБТ „Вибрационная безопасность. Общие требования”.

Для зниження рівня шуму стіни приміщення фанеровані звукопоглинальним гіпсокартоном.

6.7 Електробезпека

Під час експлуатації електрообладнання, електричного освітлення ЕОМ необхідно дотримуватись вимог ПВЕ, ПТЕ, ПБЕ, "ССБТ. Электробезопасность. Защитное заземление, зануление", ГОСТ 12.1.019 "ССБТ. Держкомархітектури СРСР "Электрооборудование жилых и общественных зданий. Нормы проектирования", а також розділів СНиП, що стосуються штучного освітлення і електротехнічних пристроїв, та вимог нормативно-технічної і експлуатаційної документації заводу-виробника ЕОМ.,та вимог нормативно-технічної і експлуатаційної документації заводу-виробника ЕОМ.

Основні заходи та засоби:

* світильники і ПЕОМ повинні мати пристрої захисту від струму короткого замикання та інших аварійних режимів (автоматичні вимикачі);

* недоступність струмопровідних частин (прокладення кабелю, проводок в трубах, в гнучких металевих рукавах, в спеціальних закритих каналах під підлогою);

* заземленні конструкції в приміщенні (батарея опалення) повинні бути захищенні з'ємними щитками або сітками від випадкового дотику;

* всі струмоведучі частини електрообладнання повинні бути надійно ізольовані (R3 не менше 1 МОм);

* всі периферійні пристрої ПЕОМ та металеві труби для прокладання проводки повинні бути заземлені, а штепсельні з'єднання та розетки підключення ПЕОМ -- мати спеціальні контакти для підключення нульового захисного провідника. Заземлення ПЕОМ та іншого електроустаткування здійснюється різними контурами: для ПЕОМ контур заземлення R3 не більше 1 Ом, для іншого електроустаткування R3, не більше 4 Ом.

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13



2012 © Все права защищены
При использовании материалов активная ссылка на источник обязательна.