В розробленій системі використовується 15 різновидів форм вхідної інформації, в тому числі змінної 10, нормативно довідкової 2 та бази даних 3; вихідної - 7.

При розробці проекту використовується обробка даних в режимі реального часу. Ступінь використання типових проектів, типових програм: 25-40%.

В продовж роботи над проектом системи фахівці розробляють технічне завдання, ескізний проект, технічний проект, робочий проект та займаються впровадженням системи.

Визначимо витрати часу на розробку проекту

При нормуванні використовують поправочні коефіцієнти [10].

Для визначення поправочних коефіцієнтів на стадії «Технічній проект» та «Робочий проект» використовують формулу:

(5.1)

де Кn - поправочний коефіцієнт;

К1, К2, К3 - поправочні коефіцієнти згідно таблиці 1.1 і 1.2 [10, с.6];

на стадії “Технічний проект” К1=1,0; К2= 0,72; К3 =2,08

на стадії “Робочий проект” К1= 1,0; К2 = 0,48; К3 = 0,40

m - кількість наборів даних змінної інформації;

n - кількість наборів даних нормативно-довідкової інформації;

р - кількість наборів даних інформацій при використані бази даних.

Для розрахунку витрат часу в людино-годинах приймалися наступні норми:

* на стадії «Розрахунок технічного завдання» [10, с.221];

* на стадії «Розробка ескізного проекту» [10, с.22];

* на стадії «Розробка технічного проекту» [10, с.26 - 27];

* на стадії «Розробка робочого проекту» [10, с.52 - 53];

* на стадії «Впровадження» [10, с.78 - 79].

Технічне завдання для нашого виду систем = 37 годин

Ескізне завдання = 77 годин

На даному проекті постановник задачі і програміст поєднуються в одній особі, то дані таблиць (t1 - витрати часу постановника задач і t2 - витрати часу програміста сумуються) - ТБ = t1 + t2

Технічний проект t1 = 24 годин t2 = 80 годин ТБ = 104 години

Робочий проект t1 = 30 годин t2 = 88 годин ТБ = 118 години

Впровадження ТБ = 294 години

Далі одержане базове значення коригується за допомогою поправочних коефіцієнтів таким чином:

для стадії “технічний проект” - Т = ТБ * kп * ko= 104 *0,578 * 1,26 = 75,74

де kп = 8,68/15 = 0,578

ko визначається з таблиці, ko =1,26;

для стадій “робочий проект”

Т = ТБ * kп * ko * kc = 118 х 1,32 х 0,81 х 1,16 = 146,35

де kп =12,16/15 = 0,81

ko визначається з таблиці, ko =1,32;

kc - коефіціент, що враховує складність контролю вхідної та вихідної інформації і знаходиться з таблиці: kc = 1,16

для стадії “впровадження”

Т = ТБ * kп * ko * kc = 294*1,21*0,81*1,16 = 334,25

ko визначається з таблиці, ko = 1,21;

Загалом необхідно часу - Т? = 77 +37 + 75,74 + 146,35 + 334,25=670,34 годин

5.2 Визначення техніко-економічних показників для обґрунтування ефективності впровадження комп'ютерної системи

Розрахуємо необхідну кількість виконавців для визначення витрат на оплату праці розробників системи, за формулою:

Ч = Т? / Ф, (5.2)

Де Ф - кількість робочих годин на виконання проекту.

Для мого дипломного проекту ця величина складає 530 год

Т? - загальний час на розробку системи в годинах.

Ч = 670,34/530=1,2648 ?1 чол

Для розробки проекту потрібен 1 програміст

Оплата праці виконавця підраховується за формулою:

V1' = Ч * Н* Оп (5.3)

де Н - кількість місяців на розробку та впровадження системи,

Оп - зарплата розробника, дорівнює 2500 грн.

V1'= 1*3*2500 = 7500 грн

Отже сума витрат на розробку системи складає 7500 грн

Розрахунок річного фонду часу роботи ПК.

Дійсний річний фонд часу ПК у годинах дорівнює числу робочих годин у році для оператора, за вийнятком часу на технічне обслуговування і ремонт ПК ( в середньому 5год/міс + 6 діб/рік).

Тпк= 2000 - (6*8 + 5*12)=1892 год.

Оскільки під час виконання дипломного проекту в середньому витрачено 400 год. машинного часу, то величина фонду часу ПК дорівнює

Тпк' = Тпк*400/2000 = 1892*400/2000 =378,4 год. (5.4)

Поточні витрати на експлуатацію визначаються по формулі:

V1''= Ззп + Зам + Зел + Зр + Змат, (5.5)

де Ззп - заробітна плата обслуговуючого персоналу.

Ззп = 2300 грн.;

Балансова вартість ПК вираховується за формулою:

Цпк = Цр * (1+ кун), (5.6)

Цр - ринкова вартість ПК, орієнтовно 5000 грн.,

кун - коефіцієнт, що враховує витрати на установку і налагодження ПК і дорівнює 0,12.

Цпк = 5000 * (1+0,12)=5600 грн.

Зам - амортизаційні відрахування, що обчислюються за формулою:

Зам = Цпк */На, (5.7)

де Цпк - балансова вартість ПК,

На - норма амортизаційних відрахувань, яка для ПК дорівнює 20%.

Зам = 5600 *20%=1120 грн.

Зел - витрати на електроенергію, споживану ПК

Зел = РПК * ТПК *Цел * А, (5.8)

де РПК - потужність ПК, орієнтовно дорівнює 0,4 квт,

ТПК - фонд корисного часу роботи ПК, дорівнює 400 год.,

Цел - вартість 1квт електроенергії, дорівнює 0,2437 грн/кВт,

А - коефіцієнт інтенсивного використання ПК, дорівнює 0,9.

Зел = 0,4 * 400 *0,2437 *0,9 = 35,093 грн.

Зр - витрати на поточний ремонт і технічне обслуговування ПК, дорівнюють 6% від Цпк .

Зр = Цпк *6% =5600*6/100= 336 грн.

Змат - непрямі витрати, пов'язані з експлуатацією ПК, дорівнюють 5% від Цпк

Змат = Цпк *5% =5600*5/100= 280грн.

Таким чином, експлуатаційні витрати складають:

V1''= 2500 + 1120 + 35,093+ 336 + 280 = 4271,093 грн.

Ззагальні витрати на розробку програмного забезпечення комп'ютерної системи дорівнюють

V1 =V'1 +V1'' (5.9.)

V1 = 7500 + 4271 = 11771 грн.

Витрати на придбання і установку ПК (V2) визначається за формулою (5.6) і дорівнює 5600 грн.

У нашій студії існує приміщення належного стану, тобто витрачатися на його підготовку не потрібно, тому V3 = 0.

Витрати на навчання персоналу - в середньому навчання персоналу триватиме 2 тижні, тому можна дорівняти V4 = 1250 грн.

Загальна вартість розробки і впровадження системи V? .

V? = V1 + V2 + V3 + V4. (5.10)

V? = 11771+5600+0+1250 = 18621 грн.

Визначаемо економічну ефективність та термін окупності системи

Коефіцієнт економічної ефективності розробки вираховується за формулою:

Кеф = ?Пр /V? (5.11)

?Пр - додатковий річний прибуток від впровадження системи. грн.

До розробки системи контролю, звітів, зведення до єдиної бази на студії інтер'єрів була необхідність у найманні додаткового співробітника - адміністратору проектів, оскільки організація вже не справлялася з цими завданнями. Планувалося встановити середню заробітну плату 2000 грн на місяць.

Після розробки нашої системи такої необхідності немає, тому прибутком від впровадження інформаційної системи буде економія фонду заробітної плати та кошти, які йдуть на соціальне страхування:

?Пр = ФОП + Сстр (5.12)

Де ФОП - фонд оплати праці

ФОП = 2000 грн. *12 місяців = 24000 грн/рік ;

Сстр - соціальне страхування, що знаходиться за формулою

Сстр = ФОП * 37,28% = (24000*37,28)/100 = 8947,2 грн.

?Пр = 24000+8947,2 = 32947,2 грн.

Кеф = 32947,2 /18621 =1,7694.

Термін окупності розробки дорівнює Ток = 1/ Кеф (років).

Ток = 1/ 1,7694= 0,5652 років ~ 7 міс.

Таким чином розробка нашого проекту окупиться через 7 місяців, а коефіцієнт ефективності показав ефективність системи, яку ми впроваджуємо: на 1 грню вкладених коштів фірма отримає 1,77 грн. додаткового прибутку.

Розділ 6. Охорона праці

В даному розділі розглядається система заходів і засобів по запобіганню впливу на людину несприятливих факторів, які супроводжують роботу оператора ПЕОМ. В даному дипломному проекті операторами ПОЕМ виступають працівники проектно-організаційного відділу - менеджери проектів.

6.1 Умови праці

Приміщення розташоване в цегляному будинку на першому поверсі (рис.6.1)

Рис 6.1.

Розміри приміщення: довжина - 5 м; ширина - 3 м; висота - 3,7 м.

1- вхідні двері; 2- вікно 1800х2000; 3- робочий стіл 1600х600; 4-крісло для працівників; 5- персональний комп'ютер; 6- шафа2800х600; 7. друкуючій пристрій; 8 - кондиціонер

У кабінеті організаційно-проектного відділу працює 2 працівника

Розташування робочого місця оператора ПЕОМ повинно відповідати вимогам ГОСТ 222.69-79 «Рабочее место оператора. Взаимное расположение элементов рабочего места».

Характеристика робочого місця приведена в таблиці 6.1

Таблиця 6.1. Характеристики робочого місця

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13