допомогою звичайно? маски для наркоза по 15-30 капель за хвилину.
З а к й с ь а з о т а - інгаляційний наркотик
застосовується при гестозах в основному з метою знеболювання родів методом
перерваної аутоаналгезії за допомогою спеціальних наркозних апаратів. Суміш
зажись азота і кисйю водаеться р співвідношенні 60-70^ ^40-30%. Закись
азота не викликає ускладнень і через 10-15 хвилин(яісля припинення подачі)
виводиться через дихальні шляхи^ ^
Б а р б і т у р а т й - гексенал, тіопентал - натрій мають снодійний та
наркотичний ефекти^ Застосовуються препарати для внутріжньовенн^го наркоза
1-2% ?х розчин^ який готуються перед введенням^ Вводять той чи другий
препарат повільно(1 мл.ві хв.)^ Наркотична дія^ після одноразового
введення, продовжуються ЗО хв. Препарати призначаються в комплексному
лі^ув^нні еклампсії, їх м^жна застосовувати внутрішньом^язово по ^ мл.1%
розчину через 4 години. ІТре^арати проходять через плацентарний бартер і
можуть визнати гіпоксію плода. При ускладненнях^ пов^язанних з^введен-ням
барбі^ур^тів(пригнІ^ення дихання^ пррушення серцевої дІяль-несті) показано
застосування бемегріда^^обова доза ^-1 г. Ф е н о б а р б і т а л -
володіє заспокійливим, снодійним, протисудомним ефектом. Застосовуетьеялри
лікуванні прееклампсії і еклайпсії внутрІшньовенно(його розчинна форма).
Разова доза 200 мг. Добова доза 500 мг.
Не б а р б і т у р о в і п р е п а р а т и - предіон(віадріл) ма^
снодійну і наркотичну властивості. Застосовують віадріл в розчинах різне?
концентрації(від 0^9% до 3%). Початкова доза для вводного наркозу складне
10-12 мг/кг, вводять розчин в вену через голку з широким діаметром із
ро^р^хунку 1 г. протягом 3-5 хв. Загальна доза від 0,5 до 3,5 г.
Наркотичний ефект віадрілу пі^ля одноразового введення продовжується
30-40 хв^ Краплинним введенням 0,5-1% розчину можна підтримувати
продовжений сон^ Розчин для інфекцій готують безпосередньо перед вживанням.
Розчинником можуть бути ізотонічні розчини глюкози, натрію хлоріду, 0,23%
новокаїну або вода для інфекцій.
Віадріл добре послаблює м^язи, не впливає суттєво на дихання і серцево-
судийну систему. Основним ускладненням віадрілу є подразнення вен, в
подальшому може розвинутися флебіт. Дия,попередження останнього^ перед
віаді-лом, необхідно ввести 0,25-0,^5% новока^на.
^ Н а р к о т й ч н і а н а л г е т й к и
П р о м е д о л- швидко всмоктується І справляє сильну аналь- гезуючу
дію при парентеральному введенні,. В зв'язку із зняттям болі має снодійний
ефект^ Чинить спазмолітичну дію на гладенькі №^язи внутрішніх органів,
разом з цим підвищує тонус і посилюю скорочення м'язів матки.
В акушерській практиці застосовується для< обезболювання і прискорення
родів, а також^в комплексному лікуванні пізніх гесто-зІв для посилення ді?
психотропних,' "наркотичних, спазмолітичних і гіпотензивних засобів. Разова
доза 0,04 г. Добова доза 0,16 г.
П с й х о т р о н н і з а с о б и :
Нойролоптнчпі препарати А м і н а з і н - основний представник нойролея^^в.
Седативна дія амін^зіна н^ організм обумовлена його впливом на ЦЗЙ.
При цьому величина седативного ефекта дозозалеткна. Це супроводжується
пригніченням умовних та руховозахисних рефлексів) зниженням рухової
активності) зменшенням тиску крові. Останнє пов'язано з наявністю у
препарата антиадренергичних властивостей(бло-куе центральні да периферичні
адренорецептори)^ Аміназін посилює дію снодійних) наркотиків^ аналгетиків)
місцевоанестезуючих речовин^
Для внутрішньовенного введення необхідну кількість аміназіну розводять
в 10-20 мл. 3% глюкози' ^бо ізотонічного розчину хлориду натрія, вводят
повільно(протягом 5 хв). Парентеральне введення аміназіна може викликати
р^зке падіння АТ) ортостатичний колапс. Вища разова доза -0,1 г. Добова
доза - 0)25 г
Д р о п е р і д о л - нейролептичний препарат із групи бутірофе^
нонів. Має альфа-адреноблокуючу, знеболюючу, протишокову, протиблювотну
ді], знижує артеріальний тиск^ викликає стан нейролеп-сі?^ Потенціє дію
гіпотензивних) знеболюючих) наркотичних препаратів) транквілізаторів.
Застосовують для купір^вання гіпертоничних кризів) станів збудження
внутрішньовенним струминним введенням із розрахунку ' 0)1 мг/кг(частіше- 2
мл/5 мг/ 0)25% розчину ). Дія препарата продовжується 3-4 години.
Дроперідол має властивість кумулювати) тому при повторному введенні(через 3-
4 год) доза складає 2/3 первин-но?) при наступних -(через 6)8 та 12 год)-
1/2 первинної.
Транквілізатори
С і б а з о н (діазепам) седуксен) реланіум) валіум). Ма^ заспокійливу дію
н^ центральну нервову систему) протисудомну активність) викликає помірну
м'язову релаксацію) снодійний ефект) потенцюе'дію аналгетиків і снодійних)
зменшує почуття страху) тривоги) напруги) галюцінацій^із організму
виділяється нирками. Проникає через плацентарний бар^ер^ тому застосування
його вагітним жінкам довший час не бажано(пригн^чує рухомість і
дихальний центр у плода).
Розчин седуксена не можна змішувати в одному шприиі з інши-^ ми
преЙ^^тами - може утрорюватись осад.
Вводиться внутрішньом^язо^о і внутрішньовенне по 10-20 мг (2-4 мл 0^5^
розвину) 2-4 рази на добу.
Максимальна добова доз^ 70 мг.
, ^р^с^^ч^^^. Седативне препарати
Препарати цієї групи посилюючи процеси гальмування або знижуючи процеси
збудження можуть р^гулюватч вплгв на центральну нерво-ву систему^ ^^"и
^оте^пюють дію с'оліи^их) ^'-'^лрет^ків і інших нейроттоопних засобів.
При лікуванні легких форм гестозів застосовуються препарати із коріння
валеріани^ пустирника^ бояришника) ревеня^ красавки, листя м^яти перечно^
трилистника водяного) шишок хмелю та інш. Для лікування важких форм
гестозів широко застосовується магнія сульфат. '
М а г н і я с у л ь ф а т- для парентерального введення випускається
в ампулах 20% або 23% розчин по 5) 10^ 20 мл. Препарат має багатогранну дію
на організм. При парентеральному введенні препарат заспокійливо впливає на
ЦНС. В залежності від дози спостерігається седативний^ снотворний^
наркотичний^ сечогінний, гіпотензивний^ протисудомний, спазмолітичний
ефекти, знижується внутрішньочерепний тиск.
Сульфат магнію має також курареподібну дію внаслідок пригнічення
нервово-м^язово? передачі(релаксує поперечнополосату мускулатуру). Препарат
знижує збудливість дихального центру, великі дози при парентеральному
введенні можуть викликати параліч дихання, пригнічувати скоротливу функцію
мускулатури матки,
Гіпотензивну дію магнію пов'язують з можливістю послаблення. судинне^
реакпі^ на пресорні речовини(ангіотензин III, норадрена-лін).
При легких і середніх ступенях важкості гестозу сульфат магнію
вводять внутрішньом^язово^ при важких формах-внутрішньо-венно.
Іони магнію проникають через плаценту і часто викликають гіпотонію
новонародженого) можуть призвести до пригнічення і зупинки дихання.
Дози препарату підбираються таким чином) щоб його концентрація в
сироватці крові укладала 6-8 ммоль/л. Порушення збудження в провідній
системі серця зустріяаються при концентрації 10-15 ммоль/л) концентрація
вище 15 ммоль/л може призвести до зупинки серця. '
Концентрація магнія в сироватці від 12 до 15 ммоль/л супроводжується
депресією дихання.
Тому при застосуванні сульфата магнія необхідно контролювати частоту
серцебиття) дихання(не менше 14-16 за хв.)) вира-женість колінних
рефлексів.
Сульфат магнію виводиться з організму в основному через нирки) тому
його можна застосовувати при достатній функції їх. При випадковому
передозуванні хвору необхідно і^ітубумми і пере-
водити на^^^ ^^^^^^^^. Антагоністом магнію е препарати кальцію 10%
10 мл в вену. ,
В повсякденній практиці доза сульфата магнія визначується початковим
рівнем середнього артеріального тиску(САТ), вагою тіла вагітної і
індивідуальною чутливістю до препарата.
Середній артеріальний тиск. САТ== АТ сист. + 2АТ діаст.
З В нормі САТ 90-100 мм рт. ст.
В практичному відношенні можна притримуватися наступних принципів
підбору доз^ і швидкості введення сульфата магнія в залежності від
початкового рівня САТ: ^
^^"Г від ІІР до 120 мм рт.ст.-1,8 г/год(30 мл 25% розчину або 7,5 г сухої
речовини в 400 мл реополіглюкіну);
С^/ від 121 до 130 мм рт.ст. - 2^5 г/год(40 мл 23% розчину або 10 г сухої
речовини в 400 мл реополіглюкіну); ^^Т^вище 130 мм рт. ст^ - 3^2 г/год(50
мл 23% розчину або 12,5 г сухо? речовини в 400 мл реополіглюкіну).
При САТ від 100 до 110 мм рт ст. можливе призначення магне-зійно? терапій в
залежності від йаги тіла: до 90 кг- С^04 г/кг/год.
Частіше застосовують початкову дозу сульфата магнія: 4 г розчиненого в
150-200 мл реополіглюкіну і краплинне вводять протягом 3-4 год під
контролем зниження АТ з.наступним введенням кожну годину по 1 г, або 5 г
кожні 4 години(не під час родів).
Периферичні вазоділататори
Це група препаратів^ що впливають на найдістальніші відділи судинної
системи(артеріоли і венули). До них відносяться безпосередньо периферичні
вазоділататори^ натрія нітропрусид^ апресін), а також антиангінальні
засоби^ що мають судиннорозширюю-чу дію - органічні нітрати(нітрогліцерін,
нітросорбід), молсідо-мін. Нітрати, молсідомін мають більший вплив на
венули, натрія нітропрусід - на артеріоли і час^ово на вени, апресім
переважно на резистентні артеріальні судини.
Всі перечислені засоби повинні застосовуватись під суворим контролем
Страницы: 1, 2, 3, 4
