Табл. 3.6 – Таблиця кодів станів автомата з природною адресацією команд
№ п/п
Стан
Код
1
b0
000000
2
b1
000001
3
b2
000010
4
b3
000011
5
b4
000100
6
b5
000101
7
b6
000110
8
b7
000111
9
b8
001000
10
b9
001001
11
b10
001010
12
b11
001011
13
b12
001100
14
b13
001101
15
b14
001110
16
b15
001111
17
b16
010000
18
b17
010001
19
b18
010010
20
b19
010011
21
b20
010100
22
b21
010101
23
b22
010110
24
b23
010111
25
b24
011000
26
b25
011001
27
b26
011010
28
b27
011011
29
b28
011100
30
b29
011101
31
b30
011110
32
b31
011111
33
b32
100000
34
b33
100001
35
b34
100010
36
b35
100011
37
b36
100100
38
b37
100101
39
b38
100110
40
b39
100111
41
b40
101000
42
b41
101001
43
b42
101010
44
b43
101011
45
b44
101100
46
b45
101101
47
b46
101110
48
b47
101111
49
b48
110000
50
b49
110001
Табл. 3.7 – Таблиця вхідних сигналів автомата з природною адресацією команд
Вхідний стан
Х0
000
Х1
001
Х2
010
Х3
011
X4
100
Рівняння вихідних сигналів та їх синтез у заданий базис:
Синтез мультиплексора
Табл. 3.8 – Карта Карно до мультиплексора
00
01
0
x0
x1
x3
x2
x4
*
4. ПОРІВНЯЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА АВТОМАТІВ
4.1 Порівняльна характеристика автоматів з жорсткою логікою
Розрахуємо усі дані по формулам:
N - кількість великих елементів.
Nвх – кількість входів на великі елементи.
n – кількість малих елементів.
nвх - кількість входів на малі елементи.
Nтр – кількість тригерів у схемі
Табл. 4.1 – Таблиця обліку апаратурних витрат автоматів з жорсткою логікою
R схеми
Тригер
DC
Мура
Мілі
З таблиці 4.1 видно, що R схеми у Мура менше, але входів на DC більше.
Тригерів однакова кількість.
4.2 Порівняльна характеристика автоматів з програмованою логікою
Табл.4.2 Таблиця обліку апаратурних витрат автоматів з програмованою логікою
ПЗУ
Регістр лічильник
Комбінаційна частина
Примусова
Природна
У автомата з природною адресацією МК більш мінімальні апаратні витрати (корпусів), ніж у автомата з примусовою адресацією.
Тригерів однакова кількість. Кількість входів на DC однакова.
Комбінаційна частина у АПЛ з природною адресацією більша, ніж у примусової.
ВИСНОВОК
операційний керуючий автомат програмований логіка
Виконано курсовий проект з дисципліни „Прикладна теорія цифрових автоматів” на тему „Синтез керуючих автоматів”.
Були синтезовані основні типи автоматів з жорсткою та програмованою логікою. Хоча всі приведені автомати справилися з поставленою задачею і в достатній мірі реалізували схему керуючого автомата, але є деякі позитивні і негативні особливості синтезу кожного з автоматів. Наприклад, автомати з жорсткою логікою мають досить велику комбінаційну частину, але вони не потребують елементів ROM, це робить ці автомати дуже оптимальними за ціною затрат.
Автомати з програмованою логікою виявились досить складними в розрахунках і реалізації, але це повністю компенсувалось універсальністю та гнучкістю програмування, чого не можна було досягнути на автоматах з жорсткою логікою.
Размещено на http://www..ru/
Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8
