Працівникам, зайнятим на підземних гірничих роботах та в розрізах, кар'єрах і рудниках глибиною 150 метрів і нижче, надається щорічна основна відпустка тривалістю 28 календарних днів незалежно від стажу роботи, а в розрізах, кар'єрах і рудниках глибиною до 150 метрів - 24 календарних дні із збільшенням на 4 календарних дні при стажі роботи на даному підприємстві 2 роки і більше.
Працівникам лісової промисловості та лісового господарства, державних заповідників, національних парків, що мають лісові площі, лісомисливських господарств, постійних лісозаготівельних і лісогосподарських підрозділів інших підприємств, а також лісництв надається щорічна основна відпустка тривалістю 28 календарних днів за списком робіт, професій і посад, затверджуваним Кабінетом Міністрів України.
Воєнізованому особовому складу гірничорятувальних частин надається щорічна основна відпустка тривалістю 30 календарних днів, невоєнізованим працівникам гірничорятувальних частин - 24 календарних дні із збільшенням за кожних два відпрацьованих роки на 2 календарних дні, але не більше 28 календарних днів.
Інвалідам I і II груп надається щорічна основна відпустка тривалістю 30 календарних днів, а інвалідам III групи - 26 календарних днів.
Необхідно відзначити, що основною щорічна відпустка називається тому, що вона надається працівникові при виконанні вимог, встановлених законодавством щодо трудового стажу, і саме до неї додаються всі решта додаткових відпусток.
Отже, тривалість щорічної основної відпустки встановлю-ється законами та іншими нормативними актами і вона дифе-ренційована залежно від категорії працівників. Це видно не тільки з положень ст.6 Закону України «Про відпустки», а й згаданих вище законів. Виходячи з цього, можна стверджувати, що в Україні при наданні щорічної основної відпустки встанов-лено на законодавчому рівні диференційований підхід з ураху-ванням складності та особливостей виконуваної роботи.
Додаткова відпустка за роботу із шкідливими та важкими умовами праці.
Відповідно до ст.7 Закону України «Про відпустки», щорічна додаткова відпустка за роботу з шкідливими та важкими умовами праці тривалістю до 35 календарних днів надається працівникам, зайнятим на роботах, пов'язаних з негативним впливом на здоров'я шкідливих виробничих факторів, за Списком ви-робництв, цехів, професій і посад, затвердженим Кабінетом Мі-ністрів України.
Конкретна тривалість відпустки, вказаної в ч.І цієї статті, встановлюється колективним або трудовим договором залежно від результатів атестації робочих місць за умовами праці та часу зайнятості працівника в цих умовах.
Список виробництв, робіт, цехів, професій і посад, зайня-тість працівників в яких дає право на щорічну додаткову від-пустку за роботу із шкідливими і важкими умовами праці та за особливий характер праці, був затверджений Постановою Ка-бінету Міністрів від 17 листопада 1997 р., №1290.
Необхідність встановлення нового Списку була викликана низкою причин. Насамперед Список, який був прийнятий в 1974 р., тривалий час не перевидавався, хоча до нього неодно-разово вносилися зміни й доповнення. Перелік усіх виробництв, цехів, професій і посад із шкідливими умовами праці був не систематизованим. Крім того, з розвитком науки і техніки по-чали з'являтися й нові професії, які не були врегульовані зако-нодавством. З іншого боку, з розпадом СРСР деякі виробницт-ва, що були зазначені у старому Списку, залишилися за межами України і тому постала необхідність їх вилучення.
Зазначений Список складається з двох додатків. За Додатком 1, що має назву: «Список виробництв, цехів, професій і посад із шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість пра-цівників на роботах в яких дає право на щорічну додаткову відпустку», надається додаткова відпустка, яка передбачена ч.І ст.7 Закону України «Про відпустки». Додаток 2 -- «Список виробництв, робіт, професій і посад працівників, робота яких пов'язана з підвищеним нервово-емоційним та інтелектуаль-ним навантаженням або виконується в особливих природних географічних і геологічних умовах та умовах підвищеного ри-зику для здоров'я, що дає право на щорічну додаткову відпуст-ку за особливий характер праці» передбачає надання додаткової відпустки відповідно до п.1 ч.І ст.8 Закону України «Про від-пустки».
На виконання п.З Постанови Кабінету Міністрів України від 17 листопада 1997 року, №1290 Міністерство праці та соціаль-ної політики наказом від 30 січня 1998 року, №16 (зареєстрова-но в Мінюсті України 30 січня 1998 р. за №58/2497) затвердило «Порядок застосування Списку виробництв, цехів, професій і посад із шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість пра-цівників на роботах в яких дає право на щорічну додаткову відпустку», за яким:
1. Щорічну додаткову відпустку за роботу в шкідливих і важких умовах праці надають працівникам виробництв, цехів, професій і посад, передбачених відповідними розділами зазна-ченого Списку, незалежно від того, до якої галузі господарства належать ці виробництва й цехи, та від форм власності підприємств, організацій і установ.
Назви професій і посад керівників, фахівців, службовців і робітників, передбачених у Списку, наведено відповідно до Кла-сифікатора професій ДК 003-95, затвердженого наказом Держ-стандарту України від 27 липня 1995 року, №257.
2. Робочі місця за умовами праці атестують згідно з Поста-новою Кабінету Міністрів України від 1 серпня 1992 року, №442 «Про Порядок проведення атестації робочих місць за умовами праці» та Методичними рекомендаціями для проведення атеста-ції робочих місць за умовами праці, затвердженими Постано-вою Міністерства праці України від 1 вересня 1992 року, №41.
3. Працівникам, професії та посади яких не передбачені у Списку, але які в окремі періоди робочого часу виконують ро-боту на виробництвах, у цехах, за професіями і на посадах,означених Списком, додаткову відпустку надають на тих самих підставах, що й працівникам, які мають право на таку відпуст-ку.
4. Конкретна тривалість щорічної додаткової відпустки вста-новлюється колективним договором залежно від результатів атес-тації робочих місць за умовами праці і базується на результатах гігієнічної оцінки умов праці за показниками й критеріями, затвердженими наказом Міністерства охорони здоров'я і Мініс-терства праці та соціальної політики України від 31 грудня 1997 року, №383/55 «Про затвердження Показників та критеріїв умов праці, за якими надаватимуться щорічні додаткові відпустки працівникам, зайнятим на роботах, пов'язаних з негативним впливом на здоров'я шкідливих виробничих факторів» та заре-єстровані в Міністерстві юстиції України 28 січня 1998 року.
У випадках, коли тривалість додаткової відпустки за резуль-татами атестації робочих місць перевищує максимальну трива-лість, вказану в Списку, відпустка може бути продовжена на кількість днів цієї різниці за рахунок власних коштів підпри-ємства.
Додаткова відпустка за особливий характер праці
За ст.8 передбачено додаткову відпустку за особливий характер роботи та її тривалість. Щорічна додаткова відпустка за особливий характер праці надається:
1) окремим категоріям працівників, робота яких пов'язана з підвищеним нервово-емоційним та інтелектуальним наванта-женням або виконується в особливих природних географічних та геологічних умовах та умовах підвищеного ризику для здо-ров'я, -- тривалістю до 35 календарних днів за Списком вироб-ництв, робіт, професій і посад, затвердженим Кабінетом Мініс-трів України, відповідно до Додатку 2, про який вже зазначало-ся;
2) працівникам з ненормованим робочим днем -- тривалістю до 7 календарних днів згідно із списками посад, робіт та профе-сій, визначених колективним договором, угодою.
При наданні щорічної додаткової відпустки за ненормований робочий день необхідно врахувати, що ненормований робочий День -- це особливий режим робочого часу, який встановлю-ється для певної категорії працівників у разі неможливості нор-мування часу трудового процесу. У разі потреби ця категорія працівників виконує роботу понад нормальну тривалість робочого часу і ця робота не вважається надурочною.
Додаткова відпустка, яка надається за ст.8 Закону України «Про відпустки», є компенсацією за підвищене розумове та нер-вове напруження та за роботу понад нормальну тривалість ро-бочого часу, якщо така праця не може бути нормована через специфіку виконуваної роботи.
Конкретна тривалість щорічної додаткової відпустки за особ-ливий характер праці встановлюється в колективному або тру-довому договорі залежно від часу зайнятості працівника в цих умовах.
Щодо працівників, які працюють за ненормованим робочим днем, Міністерством праці та соціальної політики було видано наказ від 5 лютого 1998 р., №18 «Про внесення змін до Реко-мендацій щодо порядку надання працівникам з ненормованим робочим днем щорічної додаткової відпустки за особливий характер праці», в якому зазначалось, що конкретна тривалість додаткової відпустки встановлюється колективним договором по кожному виду робіт, професій або посад чи трудовим дого-вором. Крім того, на законодавчому рівні в деяких сферах діяль-ності визначений орієнтований перелік посад працівників з не-нормованим робочим днем.
Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6