Рефераты. Адміністративна відповідальність за правопорушення у сфері податкового законодавства

Об'єктивна сторона цього правопорушення полягає у незаконному використанні об'єктів права інтелектуальної власності, привласненні права на цей об'єкт або іншого умисного порушення прав на об'єкт права інтелектуальної власності, що охороняється законом. Адміністративна відповідальність за порушення прав на об'єкт права інтелектуальної власності настає у випадку, коли зазначені дії не спричинили матеріальної шкоди у великому розмірі. Матеріальна шкода вважається завданою у великому розмірі, якщо вартість примірників незаконного відтворених чи розповсюджених творів, матеріальних носіїв комп'ютерних програм, баз даних, виконань, фонограм і програм мовлення, аудіо- та відеокасет, дискет, інших носіїв інформації у сто і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, а завданою в особливо великому розмірі - якщо їх вартість або сума доходу у тисячу і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян. Незаконне відтворення, розповсюдження творів науки, літератури, мистецтва, комп'ютерних програм і баз даних, а так само незаконне відтворення, розповсюдження виконань, фонограм і програм мовлення, їх незаконне тиражування та розповсюдження на аудіо- та відеокасетах, дискетах, інших носіях інформації, а також інше використання чужих творів, комп'ютерних програм і баз даних, об'єктів суміжних прав без дозволу осіб, які мають авторське право або суміжні права, якщо ці дії завдали матеріальної шкоди у великому або особливо великому розмірі, утворюють склад злочину, передбаченого ст.176 Кримінального кодексу України [3].

Суб'єктивна сторона: зазначене правопорушення може бути вчинене тільки з умислом. Суб'єктом цього правопорушення можуть бути як посадові особи підприємств, організацій та установ усіх форм власності, так і громадяни.

В умовах розвитку ринкової економіки активне залучення об'єктів авторського права і суміжних прав до господарського обігу України викликало цілий комплекс проблем, які полягають у неспроможності одних осіб відстоювати свої права, небажанні інших - сплачувати їм винагороду за використання прав, пов'язаних з об'єктами авторського права та (або) суміжних прав, і - звичайно - прагненні третіх осіб отримувати величезні прибутки від зіткнення цих інтересів.

Відповідно до оцінок Міжнародної спілки захисту інтелектуальної власності збитки приватних осіб та всесвітньо відомих компаній від усякого роду піратських актів в Україні і на європейській території СНД досягла катастрофічних розмірів. Злочинці та організовані злочинні групи за рахунок порушень авторського права і суміжних прав в Україні отримують прибуток, який вимірюється сотнями мільйонів доларів США на рік, уникаючи при цьому переважно належних мір покарання за вчинене.

На думку вітчизняних та зарубіжних експертів, найбільш значними порушеннями закону є порушення, пов'язані із тиражуванням та поширенням контрафактної аудіовізуальної продукції, а також поширенням та використанням неліцензійного комп'ютерного програмного забезпечення.

Як наголошують представники всесвітньо відомої на ринку комп'ютерів компанії "Майкрософт" в Україні, більшість користувачів комп'ютерних програм не може похвалитися законослухняністю, оскільки використовують програми "Майкрософт", що розповсюджуються без згоди правовласника, тобто із порушенням авторських прав компанії "Майкрософт".

Сучасний рівень інтелектуального піратства за обсягами його поширення та розмірами шкоди, яка завдається, можна вважати фактично однією із особливо небезпечних нових форм злочинного бізнесу. Це зумовлює, зокрема, нагальну потребу в активізації оперативно-розшукової діяльності органів внутрішніх справ у сфері кримінально-караних порушень авторського права і суміжних прав.

Проблема відсутності ефективної кримінально-правової охорони авторського права і суміжних прав в Україні набули на міжнародному рівні резонансного характеру. За ініціативою Міжнародного альянсу інтелектуальної власності Україну було внесено до "Списку 301". Відповідно до цього списку Офіс торгівельного представника США визначає країни, котрі не забезпечують адекватний та ефективний захист прав інтелектуальної власності або відмовляються від надання справедливого та рівноправного доступу до свого ринку американських товарів, що містять інтелектуальну власність. Не випадково міжнародні оглядачі вважають вихід із вказаного списку одним із пріоритетних завдань держави. Цьому має сприяти, зокрема, і якнайшвидше вдосконалення кримінального законодавства щодо охорони авторського права і суміжних прав [114].

Останнім часом, враховуючи ситуацію, що склалася, перед органами внутрішніх справ були поставлені чіткі завдання забезпечення конституційних прав людини і громадянина на захист їх інтелектуальної власності в цілому, а авторського права і суміжних прав зокрема, та застосування адекватних жорстких заходів із метою усунення наведених кримінальних факторів у цій сфері.

У ході пошукової роботи працівники органів внутрішніх справ виявили, що основним джерелом надходження піратської продукції на ринок України є підприємства Російської Федерації. Ця продукція потрапляє до України переважно нелегально залізничним та автомобільним транспортом. Слід звернути увагу ще на одну важливу проблему, яка стосується появи нових способів електронного запису інформації. Йдеться про обладнання, яке дозволяє дуже швидко записувати інформацію одночасно на 20-30 дисках. Такі міні-заводи із тиражування компакт-дисків - комп'ютери можна розмістити у звичайній кімнаті - дозволяють випускати невеликі тиражі у домашніх умовах. Звичний завод сховати важко, до того ж його діяльність можна контролювати. А як контролювати ці підпільні студії?

За даними працівників МВС України соціально-економічні чинники є головними серед причин, які обумовлюють високий рівень піратства в Україні. Насамперед, слід зважати на високу прибутковість цього виду злочинного бізнесу: із кожного проданого піратського музичного компакт-диску можна отримати 2,5 долара США доходу, що у цілому по Україні становить приблизно 20 млн. доларів США на рік. Незаконні доходи від реалізації піратських DVD-дисків є ще більшими.

Негативно впливає на ситуацію також повільне законодавче врегулювання правовідносин у цій сфері. Створення нормативно-правової бази, яка відповідає міжнародним вимогам, завершено лише наприкінці 2003 року. До лояльного ставлення щодо піратської продукції спонукає також низький рівень життя більшості населення України.

Щоправда, з'явилася тенденція до зменшення поширення неліцензійного програмного забезпечення на компакт-дисках. Серйозні користувачі - державні установи, банківські структури, цілі галузі економіки тощо почали системно легалізувати програмне забезпечення своїх підприємств.

Утім, доходи порушників не йдуть у жодне порівняння із мірою адміністративної відповідальності за статтею 512 КУпАП, яка передбачає штраф у розмірі 170 гривень та конфіскацію лише контрафактних дисків. Це не є настільки великими втратами, щоб наступного дня знову не торгувати неліцензійною продукцією [78].

Отже, авторському праву і суміжним правам в Україні повинно бути віддано найвищий пріоритет кримінально-правової охорони, який має базуватись на засадах Конституції та загальновизнаних принципів і норм міжнародного права. Врешті-решт, Кримінальний закон повинен адекватно реагувати на такі масові посягання.

Стаття 1551. Порушення порядку проведення розрахунків. Порушення встановленого законом порядку проведення розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг - тягне за собою накладення штрафу на осіб, які здійснюють розрахункові операції, від двох до п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від п'яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчиненні особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі ж порушення, - тягнуть за собою накладення штрафу на осіб, які здійснюють розрахункові операції, від п'яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Порушення встановленого законом порядку проведення розрахунків при здійсненні операцій з купівлі-продажу іноземної валюти - тягне за собою накладення штрафу на осіб, які здійснюють операції з купівлі-продажу іноземної валюти, від трьох до шести неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб уповноважених банків або суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють свою діяльність на підставі агентських угод з уповноваженими банками з операцій купівлі-продажу іноземної валюти, - від п'яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Дії, передбачені частиною третьою цієї статті, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі ж порушення, - тягнуть за собою накладення штрафу на осіб, які здійснюють операції з купівлі-продажу іноземної валюти, від шести до п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб уповноважених банків або суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють свою діяльність на підставі агентських угод з уповноваженими банками з операцій купівлі-продажу іноземної валюти, - від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Об'єктом правопорушень є суспільні відносини у сфері здійснення розрахункових операцій. Стаття 2 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" визначає, що розрахункова операція - це приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення від розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця [21].

Фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності або юридичними особами (їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами), які здійснюють операції з розрахунків у готівковій та (або) в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (надані послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також уповноваженими банками та суб'єктами підприємницької діяльності, які виконують операції купівлі-продажу іноземної валюти повинні застосовуватися Реєстратори розрахункових операцій. Реєстратор розрахункових операцій - пристрій або програмно-технічний комплекс, в якому реалізовані фіскальні функції і який призначений для реєстрації розрахункових операцій при продажу товарів (надані послуг), операцій з купівлі-продажу іноземної валюти та (або) реєстрації кількості проданих товарів (наданих послуг). До реєстраторів розрахункових операцій належать: електронний контрольно-касовий апарат, електронний контрольно-касовий реєстратор, комп'ютерно-касова система, електронний таксометр, автомат з продажу товарів (послуг) тощо.

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 20, 21, 22



2012 © Все права защищены
При использовании материалов активная ссылка на источник обязательна.